Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Микола Кугутяк, ╕сторик, автор книги про Голодомор: ╢ВРОПА 30-Х РОК╤В ПРОРЕАГУВАЛА НА ФАКТИ ГОЛОДОМОРУ БАЙДУЖЕ, А ТО Й ВОРОЖЕ
Чи знали про Голодомор 1932-33-го рок╕в у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, як намагалися зупинити трагед╕ю...


СПРАВИ МАЙДАНУ. РОЗСЛ╤ДУВАТИ НЕ МОЖНА ЗАКРИТИ
Розсл╕дування, що нараз╕ склада╓ться ╕з 5 тисяч том╕в, зависло у бермудському трикутнику реформи...


«НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС» НАД РОС╤ЙСЬКИМИ ОКУПАНТАМИ
Прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕н╕ц╕юватиме м╕жнародний трибунал проти окупац╕йно╖ влади...


АМЕРИКАНКА ПРЕЗЕНТУВАЛА В КИ╢В╤ КНИГУ ПРО ГОЛОДОМОР
Книга вийшла у жовтн╕ ╕ поки що лише англ╕йською мовою


ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 01.12.2017
Володимир В'ятрович, голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕: ФСБ ЗАСЕКРЕТИЛА АРХ╤ВИ КГБ ДО 2044 РОКУ

25 листопада Укра╖на вшанову╓ пам'ять жертв Голодомору. Цього року ╕сторики запропонували зробити акцент на тому, що геноцид був реакц╕╓ю комун╕стичного режиму на спробу в╕дродження Укра╖нсько╖ держави, помстою за прагнення до свободи. Про перспективу притягнути до суду в Гааз╕ наступницю Радянського Союзу – Рос╕ю, про те, чи вдасться колись в╕дкрити арх╕ви КДБ, ╕ чому дотепер лише 15 кра╖н св╕ту визнали Голодомор геноцидом укра╖нського народу – в ╕нтерв'ю Володимира В'ятровича кореспондентов╕ «Укр╕нформу».

ЗА В╤С╤М РОК╤В УКРА╥НА ТАК ╤ НЕ ДОБУДУВАЛА МУЗЕЙ СВО╢╥ НАЙБ╤ЛЬШО╥ ЛЮДСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥ 
- П╕д нин╕шню дату вшанування пам'ят╕ жертв Голодомору у нас згадали про другу чергу музейного комплексу. Прем'╓р-м╕н╕стр Володимир Гройсман заявив, що завершення буд╕вництва Нац╕онального музею – Мемор╕алу жертв Голодомору у Ки╓в╕ ╓ справою чест╕, ╕ пооб╕цяв добудувати музей за два роки. М╕нкульт плану╓ невдовз╕ презентувати концепц╕ю друго╖ черги, яка завмерла у 2009 роц╕. Що ви зна╓те про це?
- Ще у 2008 роц╕, коли було почато цей проект, йшлося про те, що буде ╕ Мемор╕ал жертвам Голодомору (так звана Св╕ча), ╕ музейна частина. Музей, на жаль, не був побудований, ╕ т╕льки цього року створено оргком╕тет для п╕дготовки буд╕вництва друго╖ черги на чол╕ з першим в╕це-прем'╓р-м╕н╕стром Степаном Куб╕вим. Спод╕ваюся, справа створення музею зрушить ╕з м╕сця. ╤ спод╕ваюся, що найближчим часом ми зможемо побачити, що саме плану╓ться збудувати.

ВЛАДА ЯНУКОВИЧА В╤ДМОВИЛАСЯ В╤ДСТОЮВАТИ ГОЛОДОМОР ЯК ГЕНОЦИД УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ
- Найважлив╕ше питання, яке сто╖ть перед Укра╖ною, – це визнання м╕жнародною сп╕льнотою Голодомору геноцидом. Чи ма╓мо як╕сь зрушення в цьому план╕ пор╕вняно з попередн╕ми роками?
- Нараз╕ парламенти 14 кра╖н це визнали оф╕ц╕йно, останньою – цього року – це зробила Португал╕я, плюс ма╓мо заяву Ватикану (там нема╓ парламенту), яка може вважатися визнанням. Справа в тому, що лише к╕лька рок╕в – це було в 2007-2010 роках – Укра╖на як держава проводила активну роботу, спрямовану на визнання Голодомору геноцидом. У 2010 роц╕, п╕сля приходу до влади Януковича, вона оф╕ц╕йно в╕дмовилася в╕дстоювати цю концепц╕ю. Янукович нав╕ть заявив, що Голодомор не можна назвати геноцидом, ╕ що це була загальнорадянська трагед╕я.
Т╕льки тепер, минулого року, Президент оголосив, що Укра╖на в╕дновлю╓ зусилля щодо м╕жнародного визнання Голодомору геноцидом. ╤ зараз ╤нститут нац╕онально╖ пам'ят╕ та М╕н╕стерство закордонних справ готують ╕нформац╕йн╕ матер╕али, щоб розпов╕дати св╕тов╕ про те, чим був Голодомор, ╕ чому саме його сл╕д квал╕ф╕кувати як злочин геноциду.
Активна робота на ц╕й д╕лянц╕ розгорнеться якраз протягом 2018 року до 85-их роковин Голодомору. ╤ я певен, що буде ще низка визнань. Це надзвичайно важливо ╕ для Укра╖ни – щоб розпов╕дати правду про свою ╕стор╕ю, ╕ для св╕ту – про цей, один ╕з наймасштабн╕ших, злочин у св╕тов╕й ╕стор╕╖ треба пам'ятати, щоб в╕н н╕коли не повторився.
- Що означатиме визнання Голодомору геноцидом для Укра╖ни? Т╕льки те, що ми доведемо св╕тов╕ правду? Т╕льки те, що ми викона╓мо св╕й моральний обов'язок перед пам'яттю наших людей, як╕ загинули або тяжко пережили Голодомор?
- Я думаю, що боротьба за визнання Голодомору геноцидом у кра╖нах св╕ту – це певна м╕с╕я укра╖нц╕в, народу, який став чи не найб╕льшою жертвою комун╕стичного тотал╕тарного режиму. ╤ м╕с╕я тих, хто вижили, – розпов╕дати про тих, хто був убитий, ╕ застер╕гати св╕т в╕д ц╕╓╖ злочинно╖, хоч, можливо, для когось все ще привабливо╖, – комун╕стично╖ ╕деолог╕╖.
- Чи зможе Укра╖на в такому раз╕ притягнути до суду в Гааз╕ наступницю Радянського Союзу – Рос╕ю? Чи повинна вона це зробити?
- Це питання ми повинн╕ розглядати ╕ в юридичн╕й площин╕, ╕ в моральн╕й. Рос╕я теж ╓ одн╕╓ю з тих кра╖н, як╕ постраждали в╕д комун╕стичного тотал╕тарного режиму. ╤ дуже прикро, що там в╕дбува╓ться його реаб╕л╕тац╕я. Я вважаю, що це шкодить сам╕й Рос╕╖. Надзвичайно важливо було б, якби Рос╕я, як це було у 1990-т╕ роки, в╕дмежовувалася в╕д комун╕стично╖ спадщини. Але, гадаю, цього не в╕дбудеться без морального та юридичного тиску з боку тих кра╖н, тих народ╕в, як╕ постраждали в╕д комун╕зму.

4,5 ЧИ 10 М╤ЛЬЙОН╤В: НАУКОВА ДИСКУС╤Я ПРО МАСШТАБИ ВТРАТ НЕ ЗМ╤НЮ╢ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОЛОДОМОРУ ЯК ГЕНОЦИДУ
- Упродовж багатьох рок╕в в Укра╖н╕ точиться запекла дискус╕я щодо к╕лькост╕ загиблих в╕д Голодомору. Чи досягнуто ╕ коли може бути досягнуто консенсусу щодо теми втрат?
- Ця дискус╕я трива╓. Демографи називають в╕д 3,9 м╕льйона до 4,5 м╕льйона. ╤сторики говорять про 7-8, дехто нав╕ть про 10 м╕льйон╕в. Безперечно, ця дискус╕я важлива, бо нам треба максимально точно з'ясувати к╕льк╕сть убитих. Це буде непросто, оск╕льки вже п╕д час самого Голодомору зд╕йснювалися заходи, щоб приховати масову смертн╕сть укра╖нц╕в.
Але разом ╕з тим ми повинн╕ розум╕ти, що к╕льк╕сть убитих жертв – чи ми говоримо про 4,5 м╕льйона, чи про 7 м╕льйон╕в – не вплива╓ на юридичну квал╕ф╕кац╕ю злочину. Наукова дискус╕я про масштаби втрат у жодному випадку не зм╕ню╓ характеристики Голодомору саме як геноциду.
  - Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам'ят╕ теж займа╓ться цим питанням. ╤шлося про створення робочо╖ групи чи ком╕с╕╖. Яка ╖╖ м╕с╕я?
-  Т╕льки зараз ми намага╓мося зробити таку робочу групу. До цього спонукали саме ц╕ гаряч╕ дискус╕╖ у вузьких профес╕йних колах – м╕ж демографами, як╕ пропонують свою методолог╕ю п╕драхунку, та ╕сториками, як╕ апелюють до документальних чи усних св╕дчень, таким чином називаючи ╕ншу цифру.
Я спод╕ваюся, що врешт╕ вдасться досягти вза╓морозум╕ння. У будь-якому випадку ми повинн╕ розум╕ти, що можемо з певн╕стю називати цифру не меншу тих 4,5 м╕льйона, яку обстоюють демографи. З тим повинн╕ погодитися ╕сторики. ╤ водночас демографи мають так само розум╕ти, що цифра може бути сутт╓во б╕льшою, ╕ через те потр╕бно продовжити досл╕дження.

РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ РЕАБ╤Л╤ТУВАТИ КОМУН╤СТИЧНИЙ РЕЖИМ ╤ ЗАСЕКРЕТИЛА АРХ╤ВИ КГБ
- В╕домий наш ╕сторик Стан╕слав Кульчицький говорить про те, що коли йдеться про Голодомор як про геноцид, то треба розр╕зняти – власне Голодомор ╕ голод, який був в Укра╖н╕ у р╕зн╕ роки. А за президентства Ющенка, можливо, задля б╕льшо╖ цифри, ц╕ трагед╕╖ по╓днали.
- Ми теж вважа╓мо за вкрай потр╕бне говорити власне про Голодомор як ун╕кальне явище, що мало м╕сце в 1932-33 роках. В╕дпов╕дно його сл╕д називати словом Голодомор з велико╖ букви, тому що тод╕шн╕ под╕╖ були виключним випадком такого масового використання голоду як збро╖ заради зумисного убивства м╕льйон╕в людей.
Укра╖на пережила ще два масових голоди – 1921-23 рок╕в ╕ 1946-47 рок╕в. Але Голодомор 1932-33 рок╕в вир╕зня╓ться нав╕ть на тл╕ цих жахливих голод╕в – саме зумисним використанням голоду для придушення укра╖нського руху ╕ масштабами втрат, як╕ сягнули м╕льйон╕в.
- Чи вс╕ арх╕ви досл╕джено щодо цих питань – ╕ Голодомору, ╕ визвольного руху? Чи ╓ так╕ арх╕ви у Москв╕, й чи вони доступн╕ для нас?
- За 25 рок╕в незалежност╕ фактично вс╕ документи в укра╖нських арх╕вах, як╕ стосуються Голодомору, вдалося виявити ╕ опубл╕кувати. Як на центральному р╕вн╕, так ╕ на м╕сцевих р╕внях оприлюднено дуже багато. ╤, саме оц╕нюючи ц╕ документи, можна з певн╕стю говорити про геноцидний характер Голодомору 1932-33 рок╕в.
╤мов╕рно, що матер╕али про Голодомор ╓ ╕ в Рос╕╖. Але Рос╕я намага╓ться реаб╕л╕тувати радянський режим, тож зробила недоступними документи про один ╕з його наймасштабн╕ших злочин╕в. Зараз арх╕ви колишнього КГБ оф╕ц╕йно засекречен╕ до 2044 року.

НАЙБ╤ЛЬШЕ МОРИЛИ ГОЛОДОМ ТАМ, ДЕ НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ РУХ МАВ ВЕЛИКУ П╤ДТРИМКУ
- Кожного року ╤нститут нац╕онально╖ пам'ят╕ намага╓ться висв╕тлювати  Голодомор, обираючи для цього якийсь окремий його аспект. Яку тему ви обрали з нагоди 84-их роковин трагед╕╖?
- Тема цього року «Голодомор – помста за свободу». Ми говоримо про те, що Голодомор став реакц╕╓ю комун╕стичного режиму на в╕дродження нашим народом власно╖ держави, нац╕онально╖ ╕дентичност╕ та культурно-духовного п╕днесення час╕в Укра╖нсько╖ революц╕╖ 1917-1921 рок╕в. Ця переломна под╕я повернула нашу батьк╕вщину на мапу св╕ту. Революц╕я прискорила становлення укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖, формування культурно╖ ел╕ти, економ╕чно незалежного ╕ нац╕онально св╕домого селянства.
Голодомором намагалися придушити нац╕онально-визвольний рух ╕ ф╕зично знищити частину укра╖нсько╖ нац╕онально╖ групи. Досв╕д важко╖ ╕ тривало╖ боротьби з Укра╖нською Народною Республ╕кою й повстанським рухом вселив страх комун╕стичн╕й верх╕вц╕. Б╕льшовики розглядали укра╖нську культурну ел╕ту й економ╕чно незалежне та нац╕онально св╕доме селянство як серйозну загрозу свого ╕снування. ╥м вдалося лише прямим геноцидом остаточно приборкати укра╖нський нац╕ональний рух та упокорити укра╖нське селянство. Досл╕дження укра╖нських демограф╕в та ╕сторик╕в засв╕дчують – найстрашн╕шим Голодомор був  у тих рег╕онах, де Укра╖нська революц╕я ╕ нац╕ональний повстанський рух мали найб╕льшу п╕дтримку, а саме на Под╕лл╕, Ки╖вщин╕, Черкащин╕, Полтавщин╕, Слобожанщин╕.

МАЙЖЕ В╤С╤МДЕСЯТ В╤ДСОТК╤В УКРА╥НЦ╤В ВИЗНАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ
- В╕дзначення Дня пам'ят╕ жертв Голодомору в листопад╕ вже стало традиц╕╓ю. Натом╕сть деяк╕ науковц╕ вважають, що лог╕чн╕ше було би встановити цей день навесн╕, адже саме на цей пер╕од у 1933-му припав п╕к голоду.
- Так, в╕дзначення Дня пам'ят╕ жертв Голодомору в четверту суботу листопада справд╕ ма╓ довгу традиц╕ю, майже 20 рок╕в – в╕дзнача╓ться з 1998-го. В цей ос╕нн╕й, здеб╕льшого холодний день укра╖нц╕ з ус╕х куточк╕в нашо╖ держави згадують м╕льйони вбитих земляк╕в. ╤ нам вдалося зберегти цю традиц╕ю нав╕ть тод╕, коли ╖╖ намагався л╕кв╕дувати попередн╕й президент Янукович. Саме завдяки ц╕й традиц╕╖ сьогодн╕ тема Голодомору демонстру╓ найб╕льший консенсус укра╖нц╕в в оц╕нц╕ минулого – я вже говорив, 77 в╕дсотк╕в вважають його геноцидом.
Щодо ╕сторично╖ складово╖ цих в╕дзначень – так, п╕к голоду припада╓ на весну 1933-го. Але його початок – це саме ос╕нь попереднього року. Постанови комун╕стично╖ парт╕╖, як╕ стали ╕нструментами зд╕йснення Голодомору – так зван╕ "чорн╕ дошки", запровадження натуральних штраф╕в, створення понад тисячу буксирних бригад, що забирали рештки ╖ж╕, – все це саме листопад 1932 року! Тому вважаю нашим обов'язком – ╕ науковц╕в, ╕ звичайних громадян – зберегти цю важливу традиц╕ю, яка стала одн╕╓ю з основ нашо╖ ╕дентичност╕.
- Чи не вважа╓те ви, що, в╕ддаляючись у час╕ в╕д под╕й Голодомору, ми пригальмову╓мо цю тему, вона, як ╕ та друга черга мемор╕алу, забува╓ться? Чи ми просто не похова╓мо ╖╖ колись?
- Н╕. Абсолютно. Тема Голодомору залиша╓ться дуже важливою для розум╕ння нашого ╕сторичного досв╕ду, а дедал╕ б╕льше укра╖нц╕в прагнуть розум╕ти укра╖нське минуле. Арх╕в СБУ зв╕ту╓, що п╕сля прийняття Закону про доступ до арх╕в╕в у рази зросла к╕льк╕сть звернень у пошуках в╕домостей про дол╕ родин. А останн╕ соц╕олог╕чн╕ опитування показують, що 77 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в визнають Голодомор геноцидом. Для нас ця тема ╓ одн╕╓ю з найб╕льших консенсус╕в в оц╕нках сво╓╖ ╕стор╕╖.
Валентина Пащенко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19349

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков