Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 24.11.2017
КОРНЕТ ПРОТИ ПЛОТНИЦЬКОГО? «М╤ЖВИДОВА БОРОТЬБА» РОС╤ЯН!

Другу добу у Луганську точиться процес «зм╕ни мар╕онеток», як висловився народний депутат Укра╖ни Антон Геращенко. Або «розб╕рки м╕ж рос╕йськими спецслужбами», як назвав це м╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Павло Кл╕мк╕н. Одну мар╕онетку звуть Плотницький, в ╕ншо╖ пр╕звище Корнет ╕ посада – «м╕н╕стр внутр╕шн╕х справ ЛНР».
Перш╕ подиви в╕д гостроти та особливо максимально╖ публ╕чност╕ конфл╕кту вже минули, на даний момент дивним вида╓ться, що «зм╕на» чи «розб╕рки» затяглися в час╕. Як╕сь суперечлив╕ новини ╕ вс╕ з невиразних джерел. Де Плотницький? У п╕двал╕ будинку уряду в Луганську чи заарештований ФСБ у Москв╕? Його зовс╕м позбавлять влади чи залишать про людське око ном╕нальним главою «ЛНР»? Чи не тому справа затягу╓ться, що поки остаточно не домовилися як╕сь спецслужби у Москв╕?
Ут╕м, ус╕ ц╕ питання, зв╕сно, не ╓ принциповими. День, два чи три триватиме цей конфл╕кт – яка р╕зниця? Принаймн╕, Укра╖н╕ в╕д того, схоже, н╕ шкоди, н╕ корист╕.
Що ж ╓ важливим?
Насамперед, розум╕ння, що ╓ джерелом конфл╕кту. Безумовно, це сутичка м╕ж рос╕йськими в╕домствами (за грош╕ чи ╕нш╕ матер╕альн╕ ресурси, що дають пол╕тичний вплив). Очевидно, що одне з них – ФСБ, яке за родом сво╓╖ д╕яльност╕ в╕дпов╕да╓ (а отже контролю╓) перед Кремлем за силов╕ структури «ДНР/ЛНР». Очевидно, що друге – це пом╕чник президента РФ Сурков ╕ компан╕я посадових ос╕б, що стоять за ним. Можливо, але не факт, що якимось боком причетн╕ рос╕йськ╕ м╕ноборони ╕ генштаб, оск╕льки «республ╕ки» на фактичному в╕йськовому стан╕ - ╕ рос╕йська арм╕я там не останн╕й «гравець».
Однак найсутт╓в╕ше – не точна назва в╕домств ╕ сил, як╕ нин╕ хапають одне одного за горло в Луганську. Найсутт╓в╕ше – розум╕ння, що под╕бна м╕жв╕домча боротьба трива╓ в Рос╕╖ безперервно вже м╕н╕мум п’ятсот рок╕в. Н╕чого незвичного для Рос╕╖ у Луганську нин╕ не в╕дбува╓ться. У р╕зн╕ пер╕оди рос╕йсько╖ ╕стор╕╖ «в╕домства» мали р╕зну назву, р╕зн╕ правила формування ╕ добору персонального складу, р╕зн╕ правила под╕лу майна ╕ повноважень, правила вир╕шення суперечок ╕ нав╕ть правила, як можна ╕ як не можна вести ц╕ суперечки. ╤ншими словами, це т╕льки зда╓ться, що, оск╕льки у Кремл╕ завжди сидить всесильний самодержець (╕мператор, генсек чи президент), то його п╕ддан╕ завжди м╕ж собою, якщо й не дружать, то й не ворогують, бо самодержцю невиг╕дно, щоб вони хапали одне одного за горлянки. Зовс╕м навпаки. Самодержець саме зац╕кавлений, щоб п╕ддан╕ гризлися до кров╕, це – обов’язкова умова м╕цност╕ його персонально╖ влади. ╤ якщо раптом «в╕домства» мирно уживаються, то самодержець св╕домо нацькову╓ ╖х одне на одного. По-перше, смертельн╕ вороги н╕коли не змовляться проти верховного вождя, по-друге, вони завжди шукатимуть у нього «справедливост╕» проти суперника, тобто вождь утриму╓ за собою функц╕ю верховного судд╕ (це ж т╕льки за демократ╕╖ влада под╕лена на незалежн╕ г╕лки), по-трет╓, п╕ддан╕ краще працюють, бо ╕сну╓ конкуренц╕я м╕ж в╕домствами за прихильн╕сть вождя.
Самодержець лише повинен пильно стежити, щоб напруга м╕жв╕домчо╖ конкуренц╕╖ не перетнула певну «червону рису», за якою ця конкуренц╕я становите загрозу ╕ йому персонально, ╕ систем╕ влади загалом. До реч╕, далеко не завжди це самодержцю вдавалося. ╤нколи «м╕жвидова боротьба» призводила в Рос╕╖ до справжн╕х пол╕тичних криз. Зв╕сно, в окупованому Луганську – не той випадок. Його й кризою, за великим рахунком, назвати важко. Нав╕ть для «ЛНР», не кажучи вже про Рос╕ю. Н╕чого, що загрожувало б ╕снуванню окупац╕йного режиму на частин╕ територ╕╖ Лугансько╖ област╕ Укра╖ни, не в╕дбува╓ться. Нема нав╕ть стр╕лянини. У тому сенс╕, що усунення когось з влади (хоч Корнета, хоч Плотницького) чи просто перерозпод╕л влади м╕ж ними в╕дбува╓ться без жодного трупа. Може, будуть пот╕м, коли переможець каратиме переможених…
Безумовно, Укра╖на жодним чином не може вплинути (з користю для себе) на переб╕г конфл╕кту м╕ж Корнетом ╕ Плотницьким та м╕ж рос╕йськими «в╕домствами», оск╕льки не контролю╓ ╕ не вплива╓ сутт╓во на ситуац╕ю в «ЛНР». Лог╕чно, це ж укра╖нська територ╕я, окупована ╕ншою державою. Але як╕ насл╕дки згаданий конфл╕кт матиме для Укра╖ни? Най╕мов╕рн╕ше – жодних, н╕ позитивних, н╕ негативних.
Сутт╓во ситуац╕я може зм╕нитися лише у випадку, якщо в╕дбудеться об’╓днання «ДНР» та «ЛНР» в одну «державу». Вона може бути названа, прим╕ром, «ДЛНР» (Донецько-Луганська). Але т╕, хто бажа╓ такого об’╓днання ╕ нин╕ посилено за нього аг╕ту╓, вже мають назву – «Новорос╕я».
Що означатиме зникнення «Донецько╖» та «Лугансько╖» та поява «Новорос╕╖»?
Загалом, Москв╕ невиг╕дна така ситуац╕я. Адже ╖╖ генеральний план – повернути окупован╕ територ╕╖ Донбасу до Укра╖ни з особливими (закр╕пленими в Конституц╕╖) пол╕тичними правами рег╕он╕в (областей). Як, по сут╕, й записано в «м╕нських угодах». Тобто, ось ╓ в склад╕ Укра╖ни Донецька область з особливим пол╕тичним статусом, ╓ Луганська з таким самим статусом (╕ ц╕ област╕ перебувають п╕д реальним, але неформальним, пол╕тичним контролем Москви), а отже з’явля╓ться прив╕д з часом добитися такого ж пол╕тичного статусу для ╕нших рег╕он╕в (областей) – Одесько╖, Харк╕всько╖, Запор╕зько╖ та ╕н. Ц╕лком зрозум╕лий ╕ над╕йний для рос╕ян шлях тримати всю Укра╖ну у сво╖х руках. Якщо ж «ЛНР» ╕ «ДНР» зникають, а виника╓ «Новорос╕я», тод╕, по-перше, вона не впису╓ться в «м╕нськ╕ угоди», а по-друге – не може бути окремим рег╕оном (областю) Укра╖ни з особливим конституц╕йним статусом. Можна напевне стверджувати: якщо з’явиться оф╕ц╕йна «Новорос╕я», значить у Москв╕ вир╕шили кардинально м╕няти пол╕тику щодо Донбасу (╕ Укра╖ни).
Безумовно, в Кремл╕ ╓ сили, як╕ вважають, що для Рос╕╖ буде правильною така зм╕на, що нова пол╕тика («Новорос╕я», яка боротиметься за в╕дновлення свого «суверен╕тету» над вс╕ма «новорос╕йськими» землями – а це весь П╕вдень та майже все Л╕вобережжя Укра╖ни) буде усп╕шн╕шою, н╕ж наполягання на виконанн╕ «м╕нських угод». Але навряд чи ц╕ сили нин╕ наст╕льки впливов╕, щоб домогтися тако╖ р╕зко╖, а тому – дуже ризиковано╖, зм╕ни пол╕тики. У даному випадку ризик ╕ справд╕ дуже великий: як в╕дреагу╓ Зах╕д загалом ╕ США зокрема на «Новорос╕ю» та фактичний зрив Рос╕╓ю «м╕нських угод»? Реакц╕я ц╕лком може бути вбивчою для Кремля – р╕зке посилення санкц╕й, масштабне озбро╓ння Укра╖ни тощо. Скор╕ше, Кремль буде, за сво╓ю звичною методою, блефувати, тобто погрожувати Заходу, що в╕н, якщо Зах╕д не п╕де на поступки щодо Укра╖ни, визна╓ «ЛНР/ДНР» чи «Новорос╕ю», п╕де на ескалац╕ю в╕йськових д╕й абощо. Один под╕бний натяк Пут╕н вже зробив, коли к╕лька дн╕в тому оф╕ц╕йно поговорив телефоном з Плотницьким та Захарченком. Але одна справа натяки ╕ шантаж, ╕нша – доконаний факт, п╕сля якого вже назад не в╕д╕гра╓ш.
В╕дтак поява «Новорос╕╖» в п╕дсумку нин╕шн╕х розб╕рок у Луганську вида╓ться малоймов╕рною. Тож, схоже, «ЛНР» всто╖ть, а що буде з Плотницьким чи Корнетом – в╕дпов╕д╕ чекати недовго.
Юр╕й Сандул
(Укр╕нформ)

У ДОНЕЦЬКУ НА В╤ЙСЬКОВИХ ОБ'╢КТАХ ПРОЛУНАЛИ ВИБУХИ, ╢ ЗАГИБЛ╤

У тимчасово окупованому Донецьку вноч╕ 23 листопада пролунали вибухи на в╕йськових об'╓ктах, ╓ загибл╕. Про це «Укр╕нформу» пов╕домило по╕нформоване джерело.
"Сьогодн╕ вноч╕ у Донецьку на двох в╕йськових об'╓ктах пролунали вибухи. ╢ загибл╕. Захарченко заборонив чиновникам коментувати под╕╖ ╕ попередив про недопущення витоку ╕нформац╕╖ в ЗМ╤", - розпов╕в сп╕врозмовник агентства.
За його словами, ц╕ под╕╖ пов'язують ╕з заворушеннями в Луганську. Окрем╕ анал╕тики оц╕нюють протистояння в "ЛНР" як спробу "з'ясувати в╕дносини м╕ж ГРУ ГШ МО РФ (╖м п╕дконтрольний ╤гор Плотницький - ватажок терористичного угруповання "ЛНР" - ред.) та ФСБ РФ (мають вплив на  Леон╕да Пас╕чника (голова "МДБ" "ЛНР") ╕ ╤горя Корнета (голова "МВС" "ЛНР" - ред.)".
Також припуска╓ться думка, що згодом можуть мати м╕сце прояви протистояння рос╕йських силовик╕в у Донецьку.
Як пов╕домляв «Укр╕нформ», у окремих районах Лугансько╖ област╕ (ОРЛО) в╕дбулося загострення ситуац╕╖, пов'язане ╕з боротьбою за владу м╕ж злочинними угрупованнями "глави ЛНР" ╤горя Плотницького та "м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ ЛНР" ╤горя Корнета. На думку експерт╕в, цей конфл╕кт ╓ насл╕дком протистояння р╕зних груп впливу у Рос╕╖, яка контролю╓ "Л/ДНР", - ФСБ РФ, яка ╓ куратором Корнета та ╕нших силовик╕в, та пом╕чника президента РФ Владислава Суркова (а також ГРУ ГШ ЗС РФ), яка сто╖ть за Плотницьким.
За даними групи "╤нформац╕йний спротив", протистояння рос╕йських силовик╕в м╕ж собою у Луганську перекинулося до так звано╖ "ДНР".


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19312

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков