"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2017 > Тема "З потоку життя"
#44 за 03.11.2017
ПОВЕРНЕННЯ ЧИЙГОЗА ТА УМЕРОВА: РЕАЛЬНА ПЕРЕМОГА НАД РОС╤╢Ю
Те, що сталося 25 жовтня, не ╓ ан╕ проявом “гуман╕зму”, ан╕ намаганнями Пут╕на продемонструвати готовн╕сть до д╕алогу. Це - результат примушення агресора до поваги м╕жнародного права. ╤ непоганий початок процесу деокупац╕╖ укра╖нських земель.
Геро╖ не за званням, а за життям
Зустр╕ч Ахтема Чийгоза та ╤льм╕ Умерова в аеропорту “Борисп╕ль” – то фактично була зустр╕ч св╕дк╕в на майбутньому процес╕ ╕з розсл╕дувань злочин╕в рос╕йського режиму проти Укра╖ни та усього св╕ту. Державн╕ нагороди, вручен╕ ╖м п╕зн╕ше Президентом Порошенком – символ╕зували не лише вдячн╕сть Укра╖ни цим двом людям, а й ус╕м кримським татарам, як╕ уже три з пловиною роки чинять моральний оп╕р окупантам. Сама зв╕стка про зв╕льнення та переправлення заступник╕в голови Меджл╕су з Криму через Анапу до Анкари мала ефект “╕нформац╕йно╖ бомби”, проте якщо була на нього розрахована - то вдалася на вс╕ 100 в╕дсотк╕в. Адже вироки як Ахтему Чийгозу (без малого 8 рок╕в ув'язнення), так ╕ ╤льм╕ Умерову (2 роки колон╕╖-поселення, що з огляду на стан його здоров'я де факто було смертним вироком) використовувалися рос╕йською пропагандою як демонстрац╕я повно╖ впевненост╕ та н╕бито контролю ситуац╕╖ на окупованому п╕востров╕. Доля бранц╕в кремл╕всько╖ влади мала стати прикладом для ╕нших: див╕ться, як ми зробимо ╕з ус╕ма, хто насм╕литься чи сумн╕ватися в наш╕й влад╕, чи, тим б╕льше, орган╕зовувати та брати участь у протестн╕й д╕яльност╕. Про юридичну н╕кчемн╕сть «вирок╕в» написано вже багато, але це н╕кого сильно не турбувало - н╕ владу рос╕йську, н╕ пропаганду. Головне: до “ватник╕в” ╕ до м╕жнародно╖ сп╕льноти безапеляц╕йно доводилося: на ц╕й територ╕╖ ми здатн╕ на все, ми сильн╕ як н╕коли, ми дамо в╕дс╕ч будь-кому, не л╕зьте, нав╕ть не намагайтеся. Окремо - сигнал кримським татарам та Меджл╕су: ваш╕ пол╕тичн╕ права для нас порожн╓ м╕сце, а пол╕тична д╕яльн╕сть кримськотатарського руху буде розглядатися як злочинна за визначенням. Ситуац╕я, що постала у Криму п╕сля винесення вирок╕в л╕дерам Меджл╕су, мала б налаштовувати на в╕дверто песим╕стичний лад.
Укра╖на - ╕з цив╕л╕зованим св╕том, а Пут╕н - з К╕м Чен Ином
Вт╕м, спод╕вання кремл╕вських злочинц╕в наразилися на реальну протид╕ю м╕жнародно╖ сп╕льноти. Питання зв╕льнення ус╕х заручник╕в рос╕йсько╖ влади реально звучали ╕ звучать ╕ в ООН, ╕ в ОБС╢, ╕ в ПАР╢, на м╕ждержавних перемовинах та у “нормандському формат╕”. А Пут╕ну з Лавровим в╕дпов╕сти нема чого, окр╕м до чортик╕в остогидлих нав╕ть ╖м самим мантр про: “Крим - територ╕я Рос╕╖, ╕ це наша внутр╕шня справа”. Може, в╕дпов╕дно вихованим зах╕дним пол╕тикам можна було певний час замилювати оч╕, а от президенту Туреччини Реджепу Ердогану – н╕як не виходить: в╕н ма╓ ╕нформац╕ю про ситуац╕ю в Криму з перших вуст - в╕д представник╕в Меджл╕су та тих людей, хто живе п╕д окупац╕╓ю. Сх╕д – це Сх╕д, ╕ пол╕тика по-сх╕дному ма╓ сво╖ традиц╕╖, хитрощ╕ ╕ лаб╕ринти. ╤ той факт, що бойкот тих-таки кримських порт╕в аж н╕як не назвеш абсолютним, ╕ турецьк╕ судновласники до цього причетн╕ безпосередньо ╕ в чимал╕й к╕лькост╕. Але оф╕ц╕йно Туреччина за останн╕ три роки перервала як ав╕азв'язок, так ╕ заборонила перебування сво╖х торг╕вельних корабл╕в в портах Криму. ╤ це важливо, це юридичний фактор. А тепер настав час для того, щоб висунути пряму вимогу про зв╕льнення оч╕льник╕в кримських татар. ╤ ця вимога додалася до зусиль оф╕ц╕йного Ки╓ва, США, ╓вропейських структур. Тобто цив╕л╕зований св╕т продемонстрував ╓дину позиц╕ю щодо агресора. А ще участь Ердогана у зв╕льненн╕ Чийгоза та Умерова особливо важлива через те, що Туреччина в╕д╕гра╓ зараз надважливу роль для рос╕йського режиму в економ╕чних питаннях, зокрема. Чи буде побудований газог╕н “Турецький пот╕к”, чи буде реал╕зовано ╕нш╕ проекти в енергетичн╕й сфер╕? Згов╕рлив╕сть Пут╕на св╕дчить про принципов╕сть Ердогана, а швидк╕сть прийняття р╕шення - да╓ п╕дстави припустити, що президент Ердоган зв’язав зв╕льнення Чийгоза та Умерова з перспективами вс╕х цих контракт╕в. Важливо й ╕нше: зв╕льнення в╕дбулося посп╕хом та з явними порушеннями формальних вимог рос╕йського ж законодавства та процедури. Якщо Пут╕н помилував (а про це теревенить росТБ), значить, ма╓ бути прохання про помилування, але ╤льм╕ Умеров спец╕ально наголосив, що висок╕ чини ФСБ два тижн╕ тому пропонували йому написати це прохання на ╕м'я Пут╕на, але в╕н категорично в╕дмовився це робити. Зрозум╕ло: зв╕льнення п╕д тиском м╕жнародно╖ сп╕льноти мало бути подане як акт добро╖ вол╕ особисто Пут╕на, що створило б в очах ╕ “ватно╖”, ╕ зовн╕шньо╖ публ╕ки н╕бито ефект чергово╖ ╕н╕ц╕ативи “доброго царя”. Але це провалилося. Продемонстрована Ахтемом Чийгозом “дов╕дка про зв╕льнення” напряму засв╕дчу╓, що рос╕яни були змушен╕ видати документ, який укотре доводить юридичну безглузд╕сть як засудження, так тепер ╕ зв╕льнення. Чутки про те, що зв╕льнення стало можливим завдяки активност╕ п╕дконтрольного Рос╕╖ “муфт╕я Криму” Ем╕р-ал╕ Абла╓ва - це для внутр╕шнього вжитку. З╕знатися, що Пут╕н був змушений зробити це внасл╕док посл╕довного тиску союзник╕в Укра╖ни - це роз╕рвати шаблон пропаганди та пос╕яти в╕дчуття поразки серед електорату. В ╕нтернет-сп╕льнот╕ “ватного” сектору все одно можна спостер╕гати роздратування та розгублен╕сть цим р╕шенням. Адже у лог╕ку “навколо лише вороги” та “треба сильн╕ше з╕мкнути ряди” це не впису╓ться аж н╕як. Ця озлоблен╕сть та в╕дчай - гарна ╕люстрац╕я того, як в╕дбува╓ться комун╕кац╕я влади ╕з сусп╕льством в диктаторських режимах: там не пояснюють, а ставлять перед фактом, кер╕вництву - видн╕ше. А от насолода нормально╖ людини в╕д перегляду вс╕х цих “киплячих” пост╕в - зрозум╕ла: а так вам, бовдурам, ╕ треба! Св╕т не зак╕нчу╓ться ╕нтересами вашого ман╕акального кер╕вництва, яке хоче зупинити х╕д ╕стор╕╖ та знищити все, що цьому заважа╓. Майже увесь св╕т д╕йсно сьогодн╕ - з Укра╖ною, з кримськими татарами, з Умеровим ╕ Чийгозом та вс╕ма, хто ще залиша╓ться в рос╕йському полон╕. А Рос╕я - навпаки - в дивн╕й компан╕╖, де поряд, зда╓ться, залишаються лише венесуельский злий блазень Мадуро ╕ К╕м Чен Ин.
В╕ктор Чопа (Укр╕нформ)
***
Президент Петро Порошенко нагородив заступник╕в голови Меджл╕су кримськотатарського народу ╤льм╕ Умерова ╕ Ахтема Чийгоза державними нагородами. Як переда╓ кореспондент УН╤АН, церемон╕я в╕дбулася в Адм╕н╕страц╕╖ президента, в╕дпов╕дн╕ укази зачитав глава АП ╤гор Райн╕н. Так, за громадянську мужн╕сть ╕ незламн╕сть духу, виявлен╕ в в╕дстоюванн╕ державност╕ Укра╖ни, ╕деал╕в свободи та конституц╕йних прав людини орденом «За заслуги ╤╤ ступеня» нагороджено Умерова. Чийгоза нагороджено орденом «За заслуги ╤╤╤ ступеня».
РОС╤Я МА╢ БУТИ ПОКАРАНА ЗА АГРЕС╤Ю: УМЕРОВ ЗАКЛИКАВ ╢ВРОНЕСТ ПОСИЛИТИ ТИСК
Заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу ╤льм╕ Умеров закликав представник╕в делегац╕й Парламентсько╖ асамбле╖ ╢С - Сх╕дн╕ сус╕ди (ПА ╢вронест) сприяти посиленню санкц╕й проти Рос╕╖. Про це в╕н сказав, виступаючи на зас╕данн╕ шосто╖ сес╕╖ ПА ╢вронест у Верховний Рад╕, пов╕домля╓ кореспондент «Укр╕нформу». "У мене ╓ одне прохання до вас: н╕коли ╕ н╕ за яких обставин не зн╕майте з порядку денного це питання ╕ по м╕р╕ можливост╕ працюйте ╕з сво╖ми кра╖нами, ╕з урядами сво╖х кра╖н, президентами в╕дпов╕дних кра╖н, аби вони брали участь у посиленн╕ санкц╕й проти Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Н╕ в якому раз╕ ц╕ санкц╕╖ не мають бути зменшен╕ чи полегшен╕, а тим б╕льше не мають бути скасован╕. Та агрес╕я, яку ско╖ла Рос╕я, ма╓ бути покарана", - закликав Умеров. В╕н також звернувся ╕з проханням не зн╕мати з порядку денного питання про анекс╕ю Криму ╕ припинення агрес╕╖ РФ на Донбас╕. Умеров також наголосив на необх╕дност╕ сп╕льних зусиль для зв╕льнення б╕льше 40 ув’язнених на територ╕╖ РФ. Як пов╕домлялось, 25 жовтня заступник╕в голови Меджл╕су кримськотатарського народу ╤льм╕ Умерова та Ахтема Чийгоза, незаконно засуджених в окупованому Криму, Рос╕я видала Туреччин╕. 26 жовтня вони в Анкар╕ зустр╕лися з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Умеров був засуджений до 2 рок╕в колон╕╖-поселення за звинуваченням у н╕бито публ╕чних закликах до порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕╖. Чийгоз був засуджений до 8 рок╕в позбавлення вол╕ у "справ╕ 26 лютого". Зв╕льнити Умерова, Чийгоза та ╕нших кримськотатарських пол╕тик╕в ╕ громадських актив╕ст╕в неодноразово вимагали м╕жнародн╕ ╕ рос╕йськ╕ правозахисн╕ орган╕зац╕╖. Вироки, винесен╕ кримчанам рос╕йськими судами, засудили США ╕ ╢вросоюз.
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2017 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19231
|