Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 27.10.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 27.10.2017
РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ

Я – дочка Шума ╕ Бдж╕лки ╕ з’явилась на св╕т посеред л╕та 1948 року. М╕й тато був повстанець, а мама-медсестра. Я народилась серед г╕р, у кри╖вц╕, в час пекельних передостанн╕х бо╖в, дуже невчасно. Боюсь, я завдала клопоту л╕совим хлопцям. М╕й плач м╕г ╖х видати. Тато ╕ мама хот╕ли мене врятувати, уявляю, як це було складно. Бо якби я залишилась з ними, то загинула б.
Н╕хто з повстанц╕в не вижив. Отже, треба було мене в╕ддати родин╕ в село, що було дуже небезпечно. Ц╕ла родина п╕шла б у кращому випадку до Сиб╕ру, а вона була величенька. Мо╖ д╕до й баба, мал╕ д╕ти. Н╕, до д╕да й баби мене не забрали, бо мама не наважилася нав╕ть народити п╕д р╕дним дахом. За хатою пильнували як енкаведисти, так ╕ м╕сцев╕ зрадники. Але, видно, про все було домовлено. Мамина двоюр╕дна сестра саме народила дитинку ╕ взяла мене, буц╕мто я близнючка. Мене прин╕с хтось ╕з повстанц╕в. Н╕с л╕сом, горами, потайними стежками. Ми могли б обо╓ загинути.
Ви, мабуть,спита╓те, чому мама не п╕шла з╕ мною, не стала мене плекати в р╕дному сел╕? Але то було неможливо – маму б в╕дразу арештували, а мене забрали в дитячий будинок.
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили енкаведисти. Вона заповзла, як поранений зв╕р, у хащ╕ ╕ там стекла кров’ю. ╥й було 27 рок╕в. Лише у 1990 роц╕ я знайшла ╖╖ могилу. Добр╕ люди поховали ╖╖ коло церкви в маленькому г╕рському сел╕. Я росла, не знаючи, хто мо╖ справжн╕ мама й тато. Мене любили б╕льше, н╕ж ╕нших д╕тей, я нав╕ть не здогадувалася, що переживала мамина родина. Д╕до ╕ баба не см╕ли признатися, що я ╖х онука, але дуже мене любили. Одного разу, коли ми ╖ли з д╕тьми, при╖хав якийсь чолов╕к ╕ довго дивився на мене. То був тат╕в побратим, в╕н хот╕в побачити дитя, яке залишили по соб╕ його загибл╕ друз╕. Тато м╕й геро╖чно загинув за Укра╖ну. Пот╕м той чолов╕к п╕шов ╕ б╕льше я його не бачила.
Минали роки. Вс╕ хот╕ли, щоб я швидше виросла, щоб комун╕сти не забрали мене в╕д родини ╕ не знищили мо╓ юне життя в дитячому будинку. Однак н╕хто нас не видав у сел╕. Коли м╕й стрийко повернувся з Сиб╕ру, то забрав мене в Дрогобич, до сво╓╖ родини, де вже було дво╓ д╕тей. ╤ тод╕ я вже д╕зналася, хто я. Правда, мусила мовчати, бо лих╕ часи тривали. Я виросла при них ╕ встигла постар╕ти. У мене ╓ д╕ти й онуки. ╤ я можу ╖м нарешт╕ розпов╕сти про те, що я народилась в кри╖вц╕, п╕д землею, в╕д мами, яка кусала губи до кров╕, щоб не кричати, ╕ мен╕ вноч╕ часом ста╓ дуже страшно, коли подумаю, що я стала причиною ╖╖ смерт╕ в╕д ворожо╖ кул╕, ╕ що н╕хто кр╕м мене не може оц╕нити ╖╖ велику материнську любов.
(Це реальна ╕стор╕я. Я св╕домо не називаю ╕мен ╕ м╕сцевост╕. Та ж╕нка зараз живе ╕ нав╕ть написала коротк╕ спогади)

Галина Пагутяк,
укра╖нська письменниця, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ з л╕тератури
http://zik.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 27.10.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19204

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков