Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 27.10.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 27.10.2017
ДИМОВА ЗАВ╤СА ╤НФОРМАЦ╤ЙНИХ ФРОНТ╤В

Добре в╕домо, що будь-яким шарварком на торжищ╕ найефективн╕ше користуються злод╕╖. Б╕льше того, найчаст╕ше саме вони ╕ влаштовують той шарварок. ╤ доки дов╕рлив╕ дядьки витр╕щаються на невигадливу виставу, з ╖хн╕х кишень дивовижним чином зникають калитки та капшуки. Щось под╕бне в╕дбува╓ться ╕ на торжищ╕ життя. Особливо ж коли замак╕трений люд опуска╓ться аж до того, що дов╕ря╓ нахрапистим злод╕ям керувати сво╓ю долею. Т╕льки тут збитки значно сутт╓в╕ш╕, адже окр╕м матер╕альних втрат втрача╓мо найдорожче — час свого життя. Втрачен╕ можливост╕, нереал╕зован╕ перспективи, змарнован╕ дол╕ — ось наша плата за нерозб╕рлив╕сть, байдуж╕сть, в╕дсторонен╕сть в╕д публ╕чного життя, в╕д пол╕тики, в╕д посильно╖ участ╕ в управл╕нн╕ державою.
В давн╕й Грец╕╖ в╕дсторонення в╕д участ╕ в житт╕ свого пол╕са — в╕дсторонення в╕д пол╕тики — було найб╕льшим безчестям для в╕льно╖ людини, фактичним прир╕внянням ╖╖ до статусу раба. На в╕дм╕ну в╕д публ╕чних громадян-пол╕т╕в, ос╕б нездатних брати участь в житт╕ м╕ста-держави, а також тих, хто в╕дмовлявся в╕д публ╕чного життя, звали ╕д╕отами. Зв╕сно, прим╕тивн╕ демократ╕╖ мали сво╖ вади, але приходячи часом на площу невеличкого м╕стечка, рештки ст╕н якого виглядають з земл╕ недалеко в╕д мого дому, на протилежному берез╕ бухти — м╕стечка, заснованого елл╕нами з п╕вденного берега Понту Евксинського дв╕ тисяч╕ триста рок╕в тому, важко позбутися думки, що ╖хня св╕дом╕сть була на порядок вищою за св╕дом╕сть багатьох мо╖х сучасник╕в. Адже на ц╕й площ╕ вони збиралися не лише щоб в╕дзначити свята, подивитися вистави м╕сцевих чи за╖жджих актор╕в, а здеб╕льшого для того, аби разом вир╕шити значно важлив╕ш╕ для ╖х сп╕льноти справи — питання торг╕вл╕, укладення важливих угод, вир╕шення суперечностей ╕ тому под╕бне.
На жаль, рабська сутн╕сть совка, так довго прищеплювана мешканцям комунально╖ есересер╕╖ владою комун╕ст╕в, наст╕льки м╕цно всоталася в душ╕ б╕льшост╕ ╖╖ мешканц╕в, зокрема, в душ╕ волелюбних, самодостатн╕х ще в XVII стор╕чч╕ русич╕в-укра╖нц╕в, що ╖╖ не викор╕нили ╕ чверть стол╕ття формально╖ незалежност╕. Ми надто довго перебували в надрах ╕мпер╕╖, надто довго з нас витравлювали наше волелюбство, почуття людсько╖ г╕дност╕, самодостатност╕, впевненост╕ в соб╕, тож не дивно, що в переформатованому голодоморами, виселеннями сво╖х та п╕дселеннями чужих сусп╕льств╕ втрачено в цьому сенс╕ так багато. Як результат — м╕цно вмонтован╕ у св╕дом╕сть застороги на кшталт того, що пол╕тика - то брудна справа ╕ триматися в╕д не╖ треба якнайдал╕, переконан╕сть, що вс╕, хто займаються пол╕тикою, “одним мирром мазан╕”, а в╕дтак, брати гречку на виборах - святе д╕ло, бо з погано╖ в╕вц╕ хоч шерст╕ жмут. Ця ж убога ╕деолог╕я раб╕в породжу╓ так н╕жно лел╕ян╕ владою вс╕х р╕вн╕в наш╕ спод╕вання на доброго президента-депутата-чиновника, який прийде й руками розведе вс╕ б╕ди, дасть п╕вкопи п╕льг, в╕з субсид╕й, добавить ш╕стнадцять гривень до пенс╕╖, накаже комусь вкрутити врешт╕-решт перегор╕лу ще минулор╕ч лампочку в п╕д'╖зд╕.
Хтось скаже, що все те вже вив╕трилося з наших гол╕в.
- Справд╕? - хочеться спитати. - А як щодо того, що в парламентсько-президентськ╕й н╕бито республ╕ц╕ вс╕ голови, в тому числ╕ й парламентар╕в, немов т╕ соняхи до сонця, незм╕нно повернут╕ в б╕к Банково╖? Чому обран╕ нами представники найвищого органу влади, немов хлопчики в коротких штанцях, безвольно чекають, що вир╕шать купка с╕рих кардинал╕в, яка збира╓ться по ночах за зачиненими дверима АП?
╢ й сумн╕ш╕ приклади. Рабське безволля homo idioticus, що розплодилися без л╕ку, стало поживним гумусом для спроквола нав╕юваного нам “братньою” Москов╕╓ю, культивованого в наших м╕зках прагнення — н╕, не ╓вропейського штибу самоврядування, не демократ╕╖, а “твердо╖ руки”, “порядку” стал╕нського типу. Це воно уможливило зрештою “кримську весну” 2014, потягло за собою в╕йну на Донбас╕, втрату семи в╕дсотк╕в територ╕╖, десятки тисяч смертей, сотн╕ тисяч зламаних доль.
╤ що з того, що багато хто з кримських “пр╕д╕пут╕них”, дуже скоро в╕дчувши на власн╕й шкур╕ вс╕ “принади” “русского мира” з його аж надто твердою рукою ╕ фанатичною ненавистю до будь-якого ╕накомисл╕я, сл╕зно скаржаться тепер на несправедлив╕сть, на безправ'я, адже все, що можуть нин╕, то лише сл╕зн╕ чолобитн╕ до захмарного автократа.
Що тут можна сказати? Лише те, що т╕, хто так поривався опинитися серед потомственних ╕д╕от╕в, зрештою, опинилися серед них. На жаль, моя н╕кчемна влада разом з ними здала на поталу Москов╕╖ й тих, хто не ма╓ жодного стосунку до того кодла.
Ще б╕льше драту╓ те, що лег╕они неляканих ╕д╕от╕в на материку не роблять жодних висновк╕в. Незважаючи на те, що св╕т навколо них ста╓ все важчим для виживання, б╕льш того, загрозливим, вони й дал╕ не в╕дчувають, що демократ╕я - то зовс╕м не право галасливо вимагати зробити “харашо”, але й обов'язок докладатися до того, зокрема, в╕дпов╕дати за обрану ними ж владу.
Хтось скаже, що влада сама себе обира╓, що в╕дшл╕фован╕ нею схеми не передбачають чесних вибор╕в, що грати з шулерами ╖х крапленими картами - то запрограмований програш, а отже, нема╓ жодного сенсу щось м╕няти. Все одно, мовляв, вийде по ╖хньому.
Я скажу, що це в╕дмовки ╕д╕от╕в. Будь-яке виборче законодавство, включно з найпрогресивн╕шим у св╕т╕, н╕чого не варте без серйозного, д╕лового ставлення громадян до сво╖х обов'язк╕в, найважлив╕шим з яких ╓ приведення до влади г╕дних, профес╕йних людей ╕ невсипний контроль за ╖хньою д╕яльн╕стю. С╕вши грати з шулерами, програ╓мо. Але х╕ба не наш обов'язок, щойно побачивши нечесну гру, викинути нег╕дник╕в геть? Чи чинимо так, а чи чека╓мо, що хтось те зробить за нас?
Кажуть, стриман╕сть, мовчанка ╓ ознаками мудрост╕. Та чи можна назвати мудрим байдужо-хитрувате вич╕кування в той час, коли купка порядних депутат╕в ВР, ряд громадських орган╕зац╕й, як╕ вже довший час не на словах, а на д╕л╕ змагаються з нашими г╕бридними шулерами, вийшли з вимогою очищення влади в╕д маф╕╖? Чи порядно, зам╕сть того, щоб п╕дставити ╖м плече, вич╕кувати, що з того вийде? Невже всерйоз спод╕ва╓мось, що все якось само собою розсмокчеться, що прийде великий рудий Ганс з волохатими руками ╕ послужливо повитягу╓ нам з вогню печену картоплю? Шулери аплодують ваш╕й тактиц╕, апол╕тичн╕ ви мо╖... Вона ╖м як бальзам на зранену душу, бо ж докладають вс╕х зусиль, аби вимоги протестувальник╕в з площ╕ Конституц╕╖ розчинились, зникли в приватизованому ними ╕нформац╕йному пол╕, де зам╕сть вкрай незручного, гостроязикого Шустера залишились майже всуц╕ль лише ручн╕ шустрили.
Тим часом, ╕нформац╕йне поле затягнули суц╕льн╕ дими. Як ╕ у всяких бойових д╕ях, недооц╕нювати ефект тактично╖ димово╖ зав╕си неправильно, нерозумно, загалом небезпечно. Адже ставиться вона з метою засл╕плення супротивника, прикриття ╕нших, важлив╕ших д╕й. Ось ╕ тут: 
х╕ба не пом╕ча╓мо, що вс╕ без виключення телеканали захлинаючись, смакуючи, палаючи праведним гн╕вом, мусолили останн╕ми днями дв╕ надважлив╕ для опущеного нижче поребрика сусп╕льства под╕╖ - викрадення немовляти, якого лопухуватий тато залишив на хвилину без нагляду, ╕ масове вбивство, вчинене обкуреним д╕вчиськом. Останн╓ не варто пор╕внювати з автомоб╕льними терактами у Франц╕╖ чи Велик╕й Британ╕╖. Це, погодьтесь, наша "родзинка", яка, попри всю ╖╖ в╕дразлив╕сть, ╓ не б╕льше, н╕ж те, що ╓мкою мент╕вською мовою зветься "битовуха" ╕ до тероризму чи пол╕тики стосунку не ма╓.
Але чи усв╕домлю╓мо, чи да╓мо соб╕ зв╕т, жваво коментуючи вищезгадан╕ випадки, що ц╕╓ю димовою зав╕сою (це вам не невинн╕ випробування в парламентському клозет╕) наша привладна маф╕я намага╓ться зав╕сити оч╕ задурен╕й, ошелешен╕й, розгублен╕й, депресован╕й, мляв╕й частин╕ нац╕╖, яка ще з сов╓цьких час╕в свято в╕рить, що з газетних шпальт, з блакитного екрану може мироточити лише правда - тус╕вц╕, яка й тут, в Мереж╕, розважа╓ться переважно тим, що "лайка╓" барвист╕ картинки чи безапеляц╕йн╕ закидухи в два-три рядки в╕д популярних коновод╕в?
Думаю, не варто казати, що саме намага╓ться приховати за тою димовою зав╕сою наша трохи вже схвильована маф╕я. Адже вона чудово розум╕╓, що справа зовс╕м не в трьох "дурнуватих", на думку м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ, ультиматумах "м╕хо-майдану". Справа в реальн╕й загроз╕ ╖╖ в╕дсторонення в╕д влади. Адже ж накручено ст╕льки всього...
В цьому сенс╕ важко позбутися думки, що таке напрочуд вчасне ╕нформац╕йне вкидання в╕д нап╕взотл╕лого ол╕йника-в-екзил╕ з його "ф╕нансуванням" в╕ртуального черкаського намета було простою випадков╕стю. Надзвичайно швидка, сказати б блискавична реакц╕я пана Авакова, з якою в╕н, попри гадано велику завантажен╕сть, миттю в╕днайшов те ╕нтерв'ю, блискавично в╕дреагував на нього, прив'язуючи в сво╓му ФБ-допис╕ м╕тингувальник╕в на площ╕ Конституц╕╖ до вчорашн╕х, ╓ надто п╕дозр╕лим. Те ще б можна було сприймати випадков╕стю, якби не заява пана генерального прокурора про ф╕нансування протест╕в п╕д ВР з-за кордону з прозорим натяком на ту ж ол╕йну ╕стор╕ю. Не хот╕лося б в╕рити, що сп╕вроб╕тництво нашо╖ сьогодн╕шньо╖ влади з рег╕оналами, у вс╕х ╖х вчорашн╕х чи сьогодн╕шн╕х опоблок╕всько-перероджен╕вських форматах, зайшло аж так далеко, але те, що вони ось так дружно об'╓дналися проти тих, хто висунув ц╕лком резонн╕, давно назр╕л╕ вимоги, св╕дчить багато про що, чи не так?
Намагання як не зачмурити, не вмазати в багно реальну опозиц╕ю, то стерти ╖╖ в ╕нформац╕йному пол╕, стають щодал╕, то все б╕льш очевидними. Смердюч╕ дими деб╕л╕зуючого несмаку однотипних га-га-га-шоу, списаних десь в Москов╕╖ безликих ╕ безм╕зких в╕тальок-потап╕в-насть-таньок-володьок, зм╕шуючись з канцерогенними валами в╕двертого крим╕налу, зда╓ться всуц╕ль затягнули телеекрани. Не хот╕лося б думати дурне, але мимовол╕ спада╓ на думку, що й вибух п╕д Еспресо ТБ об'╓ктивно в╕двол╕ка╓ увагу сусп╕льства в╕д найб╕льш серйозно╖ з часу минулого Майдану под╕╖ — реально╖ спроби переформатування влади, зд╕йснювано╖ лег╕тимним, ненасильницьким шляхом. Чи усв╕домлю╓ те сусп╕льство?
Прокидаймося, товариство. Год╕ рефлексувати на перманентн╕ шарварки, влаштовуван╕ нашими хитромудрими швондерами. Пора, доки ще не п╕зно, розв╕яти дим з-перед очей, пригадати що ми таки не з роду ╕д╕от╕в, що упродовж стол╕ть мали демократичн╕ традиц╕╖ самоврядност╕. Ма╓мо усв╕домити, що влада, яка ма╓ зиск на в╕йн╕, мародерству╓ в час╕, коли частина Донбасу захоплена ворогом, коли на фронт╕ продовжують гинути наш╕ вояки, а в окупованому Криму продовжують викрадати, п╕ддавати тортурам, кидати за грати патр╕от╕в, влада, яка уника╓ реальних реформ, чинить шалений спротив очищенню в╕д корупц╕╖, не робить н╕чого для в╕дродження економ╕ки, влада, яка втратила дов╕ру народу, не ма╓ жодного права залишатися б╕ля керма держави.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 27.10.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19190

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков