Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 20.10.2017
В╤ДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОР╤АЛЬНО╥ Ц╤Л╤СНОСТ╤

- От, знову в╕н з╕ сво╖м «купи слона»! - скаже хтось. - А чи потр╕бен нам той слон? Чи потр╕бно повертати тотально змосковлену Луганщину, зап╕нених московоф╕л╕в Донеччини, ренегат╕в Криму? Питання тим б╕льш серйозне, що воно густо збагрене кров'ю. З обох стор╕н. Може, ма╓ рац╕ю мудрий Василь Шкляр, заявляючи за кожно╖ нагоди, що вся та Лугандон╕я вкуп╕ з╕ скацапленим Кримом не варт╕ життя ╕ одного укра╖нського вояка? Справд╕, якого д╕дька тернополяни, льв╕в’яни чи бойки мають ховати сво╖х д╕тей, чолов╕к╕в, батьк╕в за зв╕льнення неприхильно╖ до Укра╖ни Донбас╕╖? Але ж, за тою лог╕кою, ╕ херсонцям, ╕ киянам не варто перейматись, коли (боронь Боже!) на Волин╕ чи там Франк╕вщин╕ трапляться як╕сь проблеми? Чи не так? Чи адепти м╕стечково╖ хв╕лосохв╕╖ все ж помиляються?
Поза тим, ╕ пан Шкляр, ╕ вс╕ його крайньохат╕ приб╕чники мають право на яке завгодно ставлення до проблеми, включно з отим ╖х од╕озним баченням ╖╖ вир╕шеня, коли ти просто… хова╓ш голову в п╕сок, п╕дставляючи ворогов╕ м╕цну, не раз випробувану дупу. Але не д╕юча влада. Хто-хто, а вона такого права не ма╓. Ма╓ натом╕сть ОБОВ’ЯЗОК вс╕ма силами застоювати територ╕альну ц╕л╕сн╕сть ╕ державний суверенитет Краю.
В цьому сенс╕, вносячи закон про ре╕нтеграц╕ю окупованих територ╕й Донбасу, «забувати», списувати з пов╕стки денно╖ Крим було неприйнятним, недопустимим. Шкода, але лише тиск демократично╖ опозиц╕╖ виц╕див з парламентсько╖ провладно╖ б╕льшост╕, точн╕ше, з с╕рих кардинал╕в, що реально стоять за ╖╖ спинами, об╕цянку долучити «забутий» Крим до ухваленого в першому читанн╕ закону про ре╕нтеграц╕ю п╕д час другого читання.
Власне, ота «забудькуват╕сть» нашо╖ влади навряд чи стала шоком для тих мо╖х читач╕в, хто уважно сл╕дкував за розвитком под╕й хоча б в╕д початку 2014 року, тим б╕льше, для тих, хто мав сумн╕вне задоволення перебувати в ╖х гущ╕. Але корен╕ ╖╖ значно глибш╕. В╕дсутн╕сть державницько╖ ╕нтеграц╕йно╖ пол╕тики щодо багатонац╕онального Криму упродовж вс╕х без виключення рок╕в Незалежност╕, совково-холодне ставлення не лише московоф╕льно╖ м╕сцево╖, але й центрально╖ влади до проблем репатр╕ант╕в-кримц╕в, п╕дсл╕пувате небажання Ки╓ва пом╕чати укра╖нц╕в Криму – все те, разом з утратою дов╕ри громадян до держави, маф╕озн╕ оч╕льники яко╖ зам╕сть розвитку Краю десятил╕ттями займалися його розграбуванням, об’╓ктивно, майже не мало шанс╕в завершитись якось ╕накше. Особливо ж з огляду на те, що явна чи неявна присутн╕сть Москов╕╖ на п╕востров╕ в╕дчувалась вс╕ ц╕ роки. Як природа не терпить порожнеч╕, так ╕ в стосунках м╕ж кра╖нами: послаблення позиц╕й одн╕╓╖ означа╓ посилення ╕ншо╖. Недаремно ж велемудрий Могаммед ен Несев╕ стверджував, що щастя одного народу буду╓ться на нещаст╕ ╕ншого.
Чи пом╕чала укра╖нська влада захланн╕ ╕нтереси Москов╕╖ щодо Криму? Безсумн╕вно. Не пом╕тити ╖х було неможливо. Чого був вартий один лише «мешковський» проект! А операц╕я «Тузла»? Але ж то лише два роги велико╖ флотсько╖ м╕ни, яку Москов╕я планом╕рно п╕дводила п╕д укра╖нський Крим. М╕на та мала й ╕нш╕, завуальован╕, а проте ж значно над╕йн╕ш╕ запали, як╕ рано чи п╕зно мали здетонувати. Це ╕ осаджування в Севастопол╕ флотських в╕дставник╕в, для яких мер╕я пана Лужкова, не шкодуючи н╕ кошт╕в, н╕ зусиль, будувала гарне житло. Це ╕ ф╕л╕╖ московських ун╕верситет╕в, ╕ щедре ф╕нансування Московського культурного центру, промосковсько╖ преси, промосковських парт╕й, парт╕йок, численних громадських об’╓днань, орган╕зац╕й ╕ ще багато ╕нших проект╕в, описати як╕ в коротенькому допис╕ навряд чи можливо.
Все те разом неухильно наближало прогнозовану розв’язку. Неготовн╕сть три╓дино╖ «хунти», що прийшла до влади п╕д блискучими лозунгами Майдану дати р╕шучого в╕дкоша нахабному сус╕дов╕, який явочним порядком взявся встановлювати свою владу на п╕востров╕, потягнуло за собою спершу окупац╕ю та анекс╕ю Криму, а за тим ╕ нев╕дворотну в╕йну на Донбас╕.
Ми не анал╕зуватимемо тут причини здач╕ Криму. ╥х надто багато: як об’╓ктивних, так ╕ ц╕лком надуманих. В╕дзначимо лише, що окр╕м сво╓╖ явно╖ неперспективност╕ в очах ново╖ влади, в сенс╕ сво╖х мовних та електоральних уподобань, п╕востр╕в було здано через елементарну непрофес╕йн╕сть «революц╕онер╕в». Зам╕сть стати прикладом г╕дност╕, ст╕йкост╕ для Краю в такий непростий час, зам╕сть негайного виконання ч╕тких припис╕в Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ закону «Про оборону Укра╖ни», як╕ зобов’язують владу захищати св╕й народ, свою суверенну територ╕ю, зам╕сть орган╕зац╕╖ ефективно╖ протид╕╖ в╕йськов╕й агрес╕╖ Москов╕╖, тод╕шня влада не знайшла н╕чого кращого, як закликати обложен╕ кримськ╕ гарн╕зони утримуватись в╕д провокац╕й (!) та триматися. До чого привела та мантра – в╕домо.
Чи ж дивно, що доки у владних кр╕слах сидять т╕, хто здавав Крим, хто вбивав патр╕от╕в (пам’ятай Музичка!), хто влаштовував паради в час╕ ╤ловайсько╖ р╕занини, хто мародерствував, наживався на контрабанд╕, на торг╕вл╕ з ворогом, хто ╕ сьогодн╕ ма╓ зиск в╕д в╕йни, яку моя неймов╕рна влада, на подив всьому св╕ту, ╕ дос╕ не наважиться визнати в╕йною, х╕ба ма╓мо шанси на перемогу?
- Про яку там перемогу йдеться! – закине мен╕ м╕й читач. - Не втратити б того що ще ма╓мо.
Так, так. З такими шкляр╕вськими настроями то найкраща, але, насправд╕, недосяжна опц╕я. Спод╕ваючись вир╕шити справу такими звичними для не╖ договорняками, тьорками, моя влада, схоже, сп╕ймала облизня. Ведм╕дь, що вдерся до господи, чу╓ лише те, що йому до вподоби, накидаючи оком як би п╕дбити п╕д себе ╕ решту. Тут би й використати час тих безперспективних догов╕рняк╕в на концентрац╕ю сили. Але, як видно, моя влада й дос╕ лел╕╓ н╕кчемн╕ спод╕вання, що хоровими камланнями та зверненням до сов╕ст╕ ведмедя можна змусити п╕ти чи, бодай, умовити не чинити подальшо╖ шкоди. Так, зам╕сть того, аби докладати вс╕х зусиль, зм╕цнюючи в╕йсько, а це, нагадаю, не т╕льки й не ст╕льки п╕хота, якою ╕ справд╕ можемо гордитися, але й ав╕ац╕я, яко╖ майже не ма╓мо, ╕ ракетн╕ в╕йська, ╕ протипов╕тряна оборона, ╕ флот (╕ все те потребу╓ величезних кошт╕в, концентрац╕╖ зусиль вс╕╓╖ кра╖ни, що неможливе без ╕нтенсивного росту економ╕ки, стаб╕льно╖ ф╕нансово╖ сфери), моя влада продовжу╓ дерибанити кра╖ну. Гучн╕ скандали з викраденням сотень м╕льйон╕в бюджетних кошт╕в вибухають з гн╕тючою регулярн╕стю. Проте, попри прих╕д суперехвективного генпрокурора, попри чергове «покращення» судово╖ системи, злод╕╖ почуваються б╕льш н╕ж впевнено. Жодного не засуджено, жоден не повернув награбованого. А х╕ба може бути ╕накше в кра╖н╕, де маф╕я трима╓ п╕д контролем ╕ парламентську б╕льш╕сть, ╕ прокуратуру, ╕ суди, не кажучи вже про всяк╕ там НАЗК. Зв╕сно ж, вимоги демократично╖ опозиц╕╖ щодо скасування депутатсько╖ недоторканост╕, ухвалення нового виборчого законодавства, а особливо, Антикорупц╕йного суду виглядають тут зовс╕м некошерними, б╕льш того – глибоко образливими.
Лише к╕лькатисячний натовп м╕тингувальник╕в змусив владу винести, нарешт╕, п╕д купол ВР принаймн╕ два закони. На вчорашньому зас╕данн╕ депутати таки ухвалили направити два проекти закону про обмеження депутатсько╖ недоторканост╕ до Конституц╕йного суду та взялися до розгляду закону про вибори на пропорц╕йн╕й основ╕ з в╕дкритими списками.
Який стосунок все те ма╓ до в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Краю? Найбезпосередн╕ший. Лише згадавши про людське, про г╕дн╕сть, лише очистивши авг╕╓в╕ стайн╕ нашо╖ маф╕озно-ол╕гарх╕чно╖ влади, матимемо можлив╕сть витягти знеможену Укра╖ну з болота, повернути ╖й силу, впевнен╕сть ╕ повагу сус╕д╕в. Лише г╕дне ставлення до сво╓╖ нац╕╖, д╕╓ва турбота про ╖╖ ╕нтереси, в тому числ╕ й про ╕нтереси та права тих, хто не сво╓ю волею опинився в окупац╕╖, да╓ шанс на перемогу в цьому, без переб╕льшення, епохальному протистоянн╕ вчорашнього ╕ завтрашнього. Тож не майте сумн╕ву, що майбутн╓ укра╖нського Криму ╕ Донбасу, а з ним ╕ дол╕ С╓нцова, Кольченка, Клиха, Чийгоза, Асанова, Дегермендж╕, Балуха, дол╕ сотень тисяч укра╖нських кримчан, дол╕ донеччан та луганчан великою м╕рою залежать в╕д нашо╖ сьогодн╕шньо╖ р╕шучост╕ змусити владу м╕нятися.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19179

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков