Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2491)
З потоку життя (5575)
Душі криниця (3163)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1397)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1599)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМСЬК╤ ПЕРЕКЛАДИ УКРА╥НСЬКОЮ
Нещодавно поет ╕ л╕тературний критик, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Фед╕р...


ТЕРИТОР╤Я УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
Це було боляче – мешкаючи на сво╖й земл╕, жити в чужомовному оточенн╕.


ПРОЩАННЯ З ОС╤ННЮ
П╕сля Якова тепла н╕якого.


В╤Д Л╤РИКИ ДО ШРАПНЕЛЬОК
В с╕мферопольськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ Олександра Пушк╕на на зас╕данн╕ гумористичного творчого...


П╤СЛЯ ПОКРОВИ — ВЕС╤ЛЬНИЙ СЕЗОН
14 жовтня — Покрови. Повна назва цього величного церковного свята — Покров Пресвято╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 13.10.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 13.10.2017
МАРКИ ╤ КОНВЕРТИ НАШО╥ ГЕРО╥ЧНО╥ ╤СТОР╤╥

Олексадр Кан╕вець пройшов шлях в╕д рядового м╕л╕ц╕онера до прац╕вника М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ. Нин╕ зв╕льнився за вислугою рок╕в. Батько колекц╕онера - художник з Черкащини, мати захоплю╓ться вишиванням. Олександр Володимирович змалку займався спортом ╕ збирав марки. Брав участь у р╕зних всеукра╖нських ╕ м╕жнародних ф╕лател╕стичних виставках, в╕дзначений нагородами. В його зб╕рц╕ ╓ р╕зн╕ марки – козацько╖ ╕ спортивно╖ тематики, з ╕стор╕╖ пошти ╕ зал╕зниц╕ на теренах Укра╖ни. Значна частина зб╕рки присвячена укра╖нськ╕й культур╕ та боротьб╕ за Незалежн╕сть Укра╖ни.
Важливе м╕сце в д╕яльност╕ колекц╕онера Кан╕вця займа╓ проведення поштових естафет. Перший такий зах╕д п╕д назвою «Укра╖на – День Незалежност╕» в╕н пров╕в у 2008 роц╕. Тод╕ було випущено державн╕ художн╕ марки, присвячен╕ 24 областям, Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, м╕стам Ки╓ву ╕ Севастополю. ╥х показано у буклет╕, як символ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни. Кан╕вець в╕дв╕дав ус╕ област╕ Укра╖ни, де погасив марки на м╕сцевих поштамтах. Так була створена експозиц╕я. П╕дсумком ц╕╓╖ подорож╕ стало п╕дняття Державного Прапора Укра╖ни на Говерл╕ – найвищ╕й г╕рськ╕й вершин╕ в Укра╖н╕. Наступною була естафета «70 рок╕в Карпатськ╕й Укра╖н╕», присвячена ╕стор╕╖ Закарпатського краю. Дал╕ – «225 рок╕в м╕сту С╕мферополю», «70 рок╕в утворення Зах╕дних областей Укра╖ни», «50 рок╕в Ки╖вському метропол╕тену», «70 рок╕в Черн╕вецьк╕й област╕», «60-р╕ччя утворення Черкасько╖ област╕», «290 рок╕в Донбасу».
Олександр Кан╕вець п╕дготував пересувну ф╕лател╕стичну виставку «Останн╕м шляхом Кобзаря», з якою в╕дв╕дав ус╕ понад с╕мдесят населених пункт╕в в╕д Петербурга до Канева, що ц╕лком в╕дпов╕да╓ маршруту, яким везли т╕ло Тараса Шевченка на перепоховання. Поштовий пох╕д-рекв╕╓м тривав з 8 до 22 травня 2011 року, до 150-р╕ччя перепоховання Кобзаря. В кожному населеному пункт╕ Олександр Кан╕вець робив погашення на спец╕ально п╕дготовлених конвертах з сумл╕нно д╕браними тематичними зображеннями та марками. Була ще низка поштових естафет – «150 рок╕в Укра╖нськ╕й зал╕зниц╕», «╢вро-2012» (така ф╕лател╕стична виставка експону╓ться в Музе╖ спорту на НСК «Ол╕мп╕йський»), «Черкащина – серце Укра╖ни», «Волинь у боротьб╕» (експозиц╕я присвячена визвольн╕й боротьб╕ за Незалежн╕сть Укра╖ни у Волинському краю, ╕стор╕╖ Антон╕вецько╖, Колк╕всько╖ ╕ Олевсько╖ республ╕к, Пол╕сько╖ С╕ч╕ Тараса Бульби-Боровця), «85-р╕ччя Ки╖всько╖ област╕». Естафета «70 рок╕в визволення Укра╖ни» пройшла в╕д П╕вн╕вки М╕ловського району Лугансько╖ област╕ до Ужгорода.
У 2015 роц╕, протягом 63 дн╕в, було проведено через ус╕ област╕ Укра╖ни, зокрема в зон╕ АТО (С╓веродонецьк ╕ Словянськ) та окупованому Криму, Всеукра╖нську поштову естафету «Укра╖на - козацька держава». Щоденно в╕дправлялася поштова кореспонденц╕я, також зд╕йснювалося в╕дв╕дування музе╖в ╕ покладання кв╕т╕в до пам’ятник╕в козацько╖ слави. З╕бран╕ в ход╕ ц╕╓╖ естафети матер╕али склали експозиц╕ю «Укра╖на – козацька держава».
Колекц╕онер прекрасно розум╕╓ значення ╕сторичних знань для розвитку сусп╕льства. В╕н говорить: «За свою ╕стор╕ю ми сам╕ ма╓мо боротися, н╕хто нам не подару╓ нову нац╕ональну св╕дом╕сть. Поки ми сам╕ не зрозум╕╓мо, наск╕льки наша ╕стор╕я пов’язана ╕з сучасн╕стю та ма╓ безл╕ч аналог╕й, ми по-справжньому не зможемо ╖╖ сприйняти. Наприклад, для мене очевидно, що перш╕ добровольч╕ батальйони, як╕ стали на захист Укра╖ни п╕д час окупац╕╖ Донбасу – це ╕сторична аналог╕я з Укра╖нською повстанською арм╕╓ю, яка, не маючи великого ресурсу, обрала шлях боротьби за Незалежн╕сть не завдяки, а всупереч. Не було би цих батальйон╕в ╕ волонтерських рух╕в, хто зна╓, чи не ╖здили би у столиц╕ рос╕йськ╕ танки».
Також Олександр Кан╕вець пров╕в поштову естафету «70 рок╕в УПА». В ход╕ цього заходу було з╕брано марки ╕ конверти ╕з зображеннями, присвяченими геро╖чн╕й боротьб╕ ОУН ╕ УПА.
Нин╕шнього року ми в╕дзнача╓мо 100-р╕ччя Укра╖нсько╖ революц╕╖ ╕ 75 рок╕в Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖. 14 жовтня – день УПА. Олександр Володимирович мандру╓ м╕стами Укра╖ни з двома розд╕лами сво╓╖ зб╕рки – «Перш╕ марки Укра╖нсько╖ держави 1918-1923 рок╕в» ╕ «75 рок╕в УПА». Ця експозиц╕я була представлена в ╤рпен╕, Фастов╕ ╕ Б╕л╕й Церкв╕ на Ки╖вщин╕.
Тепер Олександр Кан╕вець працю╓ над проектами «Холодноярська республ╕ка» та «╤стор╕я Гуцульщини».

Анатол╕й Зборовський

На фото: директор музею Анатол╕й Зборовський ╕ Олександр Кан╕вець на в╕дкритт╕ виставки в ╤рп╕нському ╕сторико-кра╓знавчому музе╖

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 13.10.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19135

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков