Версiя для друку Обговорити в форумi

ДУМКА

Ситуацію в Іспанії, пов’язану із намаганням Каталонії проголосити незалежність, неправильно порівнювати з подіями в Україні — на Донбасі і в Криму. Таке порівняння, скоріше, є маніпулюванням інформацією. Ця хвиля була розпочата в Росії, але вона підхоплюється дуже багатьма й в Україні — і людьми, і медіа. І дарма ЗМІ розганяють таку ідею замість того, щоб пропонувати свої точки зору. Тож виходить, що ми починаємо спростовувати інформацію і доводити, що це не так. А це вже невигідно і неправильно. Проте порівнювати намагаються, бо метод аналогії в аналізі є найбільш наочним і дозволяє через певні стереотипи з інших ситуацій чи минулого краще зрозуміти якусь подію.
У даному випадку ми користуємося російськими стереотипами, коли порівнюємо Каталонію із Кримом чи Абхазією, чи Південною Осетією. Це — неправильно. Щодо суті питання, то ситуація в Іспанії та Україні просто неспівмірна і непорівняна. За великим рахунком, правильною була б аналогія між Україною в цілому і Каталонією. Адже свого часу Україна боролася і здобувала незалежність від Російської імперії, Радянського Союзу. Так само і Каталонія протягом багатьох століть боролася за свою автономність, за утворення федерації в Іспанії, а зараз бореться за власну незалежність. Це, на мою думку, правильна історична аналогія, тому що історичні масштаби українського і каталонського автономізму й незалежності є співставними і мають історичні паралелі.
Натомість ситуації з російською окупацією Криму, Донбасу, Абхазії та Північної Осетії мають зовсім інший характер. Адже передусім у цих випадках мало місце зовнішнє втручання, а проведення референдумів було інспіровано, організовано і здійснено під керівництвом окупантів і за їхнього повного сприяння. Чого зовсім не спостерігається у Каталонії… Тому нічого спільного у цих ситуаціях немає, крім слова «референдум», яким назвали опитування в Криму. У будь-якому разі, на події у Каталонії має дуже обережно реагувати Україна. Вже пролунала думка речниці МЗС Мар’яни Беци. На мою думку, це дуже правильна заява і позиція. Вона стримана, і це добре. Бо найгірше, що ми могли зробити, — здійснити втручання у внутрішні справи Іспанії. Цього Україна не повинна собі дозволяти в жодному випадку. Крім того, важлива послідовність України в проведенні зовнішньої політики. Київ має дотримуватися послідовної лінії, залишаючись передбачуваним партнером на європейському і світовому рівні. А Королівство Іспанія було і залишається нашим давнім і стабільним партнером якраз у питанні визнання чи невизнання різного роду сепаратистів у Європі.
Наприклад, Іспанія — остання чи єдина європейська держава, яка не визнала незалежності Республіки Косово. Так само цю незалежність не визнала і Україна. І цілком зрозуміло — чому. Бо в обох держав є проблема внутрішнього сепаратизму. В Україні це було питання Криму, адже росіяни не приховували, що вони у майбутньому спробують використати косівський прецедент для анексії Криму. Саме це вони і зробили. Тобто побоювання України були небезпідставними. Тож координація наших зовнішньополітичних ліній у цьому питанні з Мадридом є правильною. У майбутньому теж  слід дотримуватися такої лінії і не дозволяти собі різких коливань.

Володимир Горбач,
політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці
www.unian.ua

«ДУТИЙ» РЕФЕРЕНДУМ У КРИМУ Й ПЛЕБІСЦИТ В КАТАЛОНІЇ – ДВІ ВЕЛИКІ РІЗНИЦІ

Попри всю складність ситуації з референдумом за незалежність Каталонії, його не можна ставити в один ряд з насильницьким плебісцитом у Криму, про який кримчани навіть не згадували до приходу російських військ на український півострів.
Таку думку висловив у коментарі власному кореспонденту Укрінформу в США провідний американський експерт в питаннях Східної Європи Девід Крамер.
"У Криму відбувся насильницький референдум з присутністю російських військових на півострові. Кримчани до цього навіть не вимагали голосування, Росія просто нав'язала цей плебісцит, і його результати потім так і не були визнані на міжнародному рівні", - зауважив експерт.
Нинішню ситуацію в Каталонії, за його словами, також не можна назвати простою. "Багато хто висловився "за", але так само багато каталонців не підтримали ідеї референдуму. Водночас, і уряд Іспанії не визнав його", - зазначив Крамер. 
Він заперечив, що між Кримом і Каталонією можна проводити якісь паралелі чи говорити про створення прецеденту, хоча такі спроби можливі, наприклад, з російського боку. "Згадайте, як відбувалися спроби назвати прецедентом ситуацію в Косово", - навів приклад експерт.
У цьому зв'язку він висловив переконання, що в разі подальшого невизнання офіційним Мадридом легітимності голосування в Каталонії, "міжнародній спільноті буде дуже складно виступити на підтримку цього референдуму". Так відбулося у випадку з Кримом, коли з Москвою ніхто не погодився, а позицію Києва підтримав майже весь цивілізований світ за винятком кількох країн, які уклали сумнівну угоду з РФ.
У цьому зв'язку експерт звернув увагу, що навіть союзницькі з Росією держави, такі як Білорусь та Казахстан, не підтримали від'єднання Криму від України. "Це означає, що референдум у Криму був "дутим" і наспіх сфабрикованим", - підсумував Крамер.
«Укрінформ»

КАТАЛОНІЯ НЕ СТВОРИТЬ ПРЕЦЕДЕНТУ ДЛЯ УЗАКОНЕННЯ АНЕКСІЇ КРИМУ

Проведення референдуму за незалежність в Каталонії та навіть можливість відокремлення цього регіону від Іспанії в майбутньому не створить прецеденту для міжнародного визнання Криму частиною Російської Федерації.
Таку позицію висловив у коментарі «Укрінформу» науковий співробітник аналітичного центру American Security Project Меттью Уоллін.
"Ситуація в цих двох випадках (щодо нинішнього референдуму в Каталонії, а також у березні 2014 року в Криму – ред.) є дуже різною. Як правило, люди повинні мати право на самовизначення", - зауважив експерт, мотивуючи свою позицію основами демократії та прав людини.
Водночас він підкреслив, що в певних ситуаціях, як було з українським півостровом, це право інтерпретується зовсім у протилежний спосіб.
"У випадку з Каталонією голосування відбувалося самостійно в суверенній країні, де всі процеси розвивалися органічно. У Криму ж референдум був нав'язаний та проходив в умовах російської окупації, що одразу ставить під сумнів легітимність будь-якого плебісциту", - пояснив Уоллін.
Відповідаючи на уточнююче запитання, чи здатне визнання незалежності Каталонії у майбутньому створити прецедент для визнання Криму, експерт зазначив, що це було би можливим лише за однакових передумов. У цьому зв'язку він акцентував, що Росія ввела свої війська (хоч і без розпізнавальних знаків) на півострів, і жителі Криму голосували, фактично, під дулами автоматів. За його словами, це кардинальна відмінність, яка виключає порівняння ситуації в Каталонії і Криму.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "Резонанс"