Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 06.10.2017
СУД (ч. II)

“Необхiдно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранi╖ i гноблення”
(Преамбула до Загально╖ декларац╕╖ прав людини)

В перш╕й частин╕ цього допису, на минулому тижн╕, ми торкнулися д╕яльност╕ суд╕в в окупованому Криму. ╥хня серв╕льн╕сть стосовно замовлень Кремля, ╖хня ман╕пулятивн╕сть, ╖хня упереджен╕сть в пол╕тичних процесах ╓ наст╕льки очевидною, що говорити про якусь ╖хню незалежн╕сть нема╓ жодних п╕дстав. Власне, за тако╖ системи — а це, поза всяким сумн╕вом, не вада окремих суд╕в чи судд╕в, а системно вибудувана залежн╕сть судово╖ г╕лки влади в╕д р╕шень, що визначаються волею одн╕╓╖ особи, яка фактично узурпувала владу в кра╖н╕ — суд не може належно виконувати сво╓ призначення, втрача╓ свою функц╕ю над╕леного дов╕рою сусп╕льства, незалежного арб╕тра.
В ц╕й частин╕ мен╕ хот╕лося б торкнутися проблем укра╖нських суд╕в. На думку адвоката кримських пол╕тв'язн╕в шановного пана Полозова, укра╖нськ╕ суди, на в╕дм╕ну в╕д кримських, в╕д московських, ╓ незалежними. Можна багато дошкульного говорити про т╕ чи ╕нш╕ укра╖нськ╕ суди, про факти замовних р╕шень, про брак справедливост╕, про процв╕таючу в ╖хн╕х ст╕нах корупц╕ю, але аргументовано заперечити пану адвокату, який ма╓ на уваз╕ судову систему Укра╖ни в ц╕лому, неможливо. У пор╕внянн╕ з судами Москов╕╖, а тим б╕льше, П╕вн╕чно╖ Коре╖, наш╕ суди виглядають ╕ справд╕ досить пристойно. ╤нша р╕ч, куди те все руха╓ться... Як штурман, зн╕маючи показання барометра, ма╓ тримати в голов╕ попередн╕ результати для розум╕ння тенденц╕╖, так ╕ ми, анал╕зуючи стан в╕тчизняно╖ судово╖ системи, ма╓мо розум╕ти тенденц╕ю ╖╖ зм╕н, тримати на контрол╕ вектор руху.
Не заглиблюючись в детальний анал╕з розвитку укра╖нсько╖ судово╖ системи, що не ╓ метою цього короткого допису, не можна все ж не зазначити, що постсов╓цька судова система в Укра╖н╕, попри тотал╕тарний спадок, попри жорсткий тиск щойнонародженого гострозубого ол╕гархату та злод╕╖в, що пропихалися у владу, все ж зробила як╕сний крок вперед. Прогрес був непростим ╕ нескорим. ╤ то не дивно: спротив поступу до нового, справедливого суду чинився не лише зовн╕, але й зсередини. В той час, як одн╕ “шановн╕” суди, спритно маневруючи в прогалинах в╕тчизняного законодавства, виносили р╕шення, якими визнавалась законн╕сть рейдерського захоплення ринк╕в, п╕дпри╓мств, ц╕лих галузей, ╕нш╕ — бит╕ ╕ хаян╕ — намагалися чинити по справедливост╕.
Автор зна╓ про те не з чуток, оск╕льки мав нещастя переконатися в тому на власному досв╕д╕. Так, в 2001 роц╕ п╕сля участ╕ в акц╕╖ “Укра╖на без Кучми” влада, без жодних законних п╕дстав, конф╕скувала його невеличкий б╕знес. Зроблено те було руками рейдер╕в з Чорноморського п╕дрозд╕лу ╓впатор╕йсько╖ податково╖ м╕л╕ц╕╖, як╕ д╕яли у змов╕ з головою ╢впатор╕йського м╕сцевого суду паном Б╕ле╓м. Р╕шення про конф╕скац╕ю без права оскарження все ж було скасоване головою Апеляц╕йного суду АР Крим паном Тютюнником М.С. на п╕дстав╕ його абсолютно╖ незаконност╕. ╤ хоча крим╕нальну справу, в╕дкриту Прокуратурою Криму проти злочинц╕в з податково╖ м╕л╕ц╕╖ (про злочинця-суддю нав╕ть не йшлося), через ш╕сть рок╕в було прикрито, справу про в╕дшкодування збитк╕в, завданих незаконними д╕ями представник╕в орган╕в влади, було доведено до к╕нця ╕ обкрадений зрештою отримав компенсац╕ю в╕д держави. Попри ╖╖ м╕зерн╕сть, попри згаян╕ роки ╕ можливост╕, попри жах перебування в боргових ямах (син, виключений за несплату за навчання з Харк╕вського ун╕верситету рад╕оелектрон╕ки, так ╕ не став програм╕стом), все ж можемо констатувати, що суд таки виконав свою функц╕ю.
— Невелика вт╕ха, скажете? Це як поглянути. Неповна компенсац╕я збитк╕в, нев╕дшкодування втрачено╖ вигоди не дають в╕дчуття в╕дновлено╖ справедливост╕. Це так. З ╕ншого боку, надзвичайно надихало те, що в ход╕ довгого судового процесу окрем╕ суди виносили абсолютно адекватн╕, справедлив╕ р╕шення. То вже ╕нша р╕ч, що апеляц╕йна ╕нстанц╕я в╕дкочувала ╖х назад, використовуючи найменш╕ зач╕пки, нейтрал╕зувати як╕ без фахового високооплачуваного адвоката не було можливост╕. Для мене тут важлив╕шою була тенденц╕я. Нарешт╕, п╕сля “св╕тлих” рок╕в тотал╕таризму, де виграти справу проти держави було за межею уявного, суди починали поводитись належно ╖х статусу ╕ призначенню.
╤ той м╕й приклад далеко не одиночний. Т╕ ж судд╕ Чорнорморського районного суду (п.п. Стеб╕вко О.╤., Надженко В.В.), попри шалений тиск влади п╕д час президентських вибор╕в 2004 року, не давали згвалтувати закон, виносили зважен╕, справведлив╕ р╕шення.
Так╕ ж незаангажован╕ судд╕ не знайшли в 2010 роц╕ доказ╕в зловживань, приписуваних головному редакторов╕ “Кримсько╖ св╕тлиц╕” п. Качул╕ заповзятими рейдерами з Нац╕онального газетно-журнального видавництва (Сатаренко, С╓р╕ков). На п╕дстав╕ р╕шення суду пана Качулу було поновлено на посад╕, що дало можлив╕сть, хай ╕ через в╕с╕м м╕сяц╕в, в╕дновити випуск фактично знищеного тижневика.
Вс╕ згадан╕ тут судов╕ справи в╕дбувалися за президентства п. Кучми та на початку президентства п. Януковича, себто, за час╕в, ╕деал╕зувати як╕ в сенс╕ захисту прав людини нема╓ п╕дстав.
Що ж ма╓мо на сьогодн╕? Як сьогодн╕шня “революц╕йна” влада сприя╓ ╓вропе╖зац╕╖ нашо╖ судово╖ системи? Сумно, але похвалитися особливо нема╓ чим. Наш╕ “революц╕онери” навдивовиж легко перехопили у пап╓р╓дн╕каф методи впливу на судову систему, б╕льше того, вдосконалили ╖х. Судова реформа, усп╕шно проголосована цього в╕вторка коал╕ц╕╓ю БПП, Народного Фронту, Парт╕╖ Рег╕он╕в (Опоз╕ц╕йний блок, В╕дродження) та Вол╕ Народу (разом 234 голоси з 358 заре╓строваних в зал╕ депутат╕в), попри певн╕ удосконалення, як то: перех╕д на електронну систему ведення судових справ, узаконення можливост╕ ведення в╕деозйомки в ход╕ судового процесу, м╕стить в соб╕ ряд далеко неоднозначних норм, як╕ об'╓ктивно позбавляють доступ до не╖ перес╕чним громадянам. Так, утримуван╕ за рахунок наших податк╕в суди й до цього справляли за подання позов╕в ще й судовий зб╕р. П╕сля набрання чинност╕ щойноухвалено╖ судово╖ реформи судовий зб╕р буде справлятися ще й за процесуальн╕ д╕╖. Зважаючи на те, що суми того збору не коп╕йчан╕, можемо говорити, що тенденц╕я в цьому випадку фактично спрямована на позбавлення незаможних громадян — а це переважна б╕льш╕сть населення — ╖х конституц╕йного права на судовий захист.
На жаль, т. зв. судова реформа не зм╕ню╓ основного — не робить суд реально незалежною г╕лкою влади, не виводить його з-п╕д пол╕тичного впливу з боку президента та парламенту. Навпаки, ми з вами вже нин╕ ╓ св╕дками тих вплив╕в, коли важлив╕ для ╕нтерес╕в першо╖ особи справи чар╕вним чином опиняються на розгляд╕ саме у тих судд╕в, як╕ так чи ╕накше залежн╕ в╕д ╖╖ вол╕, перебувають, так би мовити, у п╕дв╕шеному стан╕. Сердечне бажання ╕ надал╕ збер╕гати т╕ впливи виявляються, зокрема, ╕ в профанац╕╖, на яку перетворено так зване очищення судово╖ г╕лки влади.
Не секрет, що дуже серйозну увагу прид╕ляв прирученню судд╕в пан почесний проффессор. Це за його урядування було налагоджено централ╕зоване призначення гол╕в суд╕в через Вищу раду юстиц╕╖, що призвело до ╖х ц╕лковито╖ п╕дконтрольност╕ президентськ╕й адм╕н╕страц╕╖. ╤ ц╕, звикл╕ оглядатися на президентську адм╕н╕страц╕ю голови суд╕в ╕ надал╕ залишаються у сво╖х кр╕слах. А х╕ба не на збереження того високолояльного контингенту спрямоване забезпеченя (червень 2016 р.) права для сьогоденного Президента (хай ╕ тимчасове, на два роки) особисто призначати судд╕в? Що за тим сто╖ть, можна лише здогадатися, спостер╕гаючи, як з суд╕в поступово вичавлюють принципових, фахових судд╕в, як╕ за будь-яких час╕в намагалися ухвалювати справедлив╕ р╕шення, залишаючи на посадах тих, хто без докор╕в сумл╕ння, упосл╕джуючи право ╕ справедлив╕сть, фабрику╓ р╕шення на користь нездарно╖ влади.
В цьому ключ╕ ╕ програний процес головного редактора «КС» В╕ктора Качули проти рейдер╕в з НГЖВ, як╕, розводячись про важлив╕сть ╕нформац╕йного спротиву в час╕ г╕бридно╖ в╕йни, на д╕л╕ доклали вс╕х зусиль до знищення ╓дино╖ укра╖номовно╖ газети Криму “Кримсько╖ св╕тлиц╕”.
Дозволю соб╕ нагадати, що редакц╕ю «КС» запопадливо, поперед московських спецслужб, спершу морили голодом, м╕сяцями не виплачуючи зарплати, пот╕м зв╕льнили п╕д ╓зу╖тським приводом “незгоди на пере╖зд на нове м╕сце роботи”, себто, до Ки╓ва. Маленький колектив, який не захот╕в покидати свого читача, був позбавлений нав╕ть належност╕ до сво╓╖ газети. Так, генеральний директор НГЖВ, облудно видавши за переведення редакц╕╖ пере╖зд лише одн╕╓╖ сп╕вроб╕тниц╕ з групи техн╕чно╖ п╕дтримки, створив в Ки╓в╕ клона, який став видавати в якост╕ “Кримсько╖ св╕тлиц╕”. Може той клон був б╕льш зубастим за КРИМСЬКУ «Св╕тлицю»? Аж н╕як. За словами його “головного редактора”, газета, зам╕сть пол╕тики, ма╓ зосередитись на культур╕, спорт╕... То в чому ж тод╕ був сенс того злочинного “переведення”? Чи не в тому, щоб використовуючи знаний бренд «КС», п╕дс╕сти на окремий рядок бюджетного ф╕нансування? Страйки клон╕вц╕в п╕д Кабм╕ном наприк╕нц╕ 2016 року, намагання витиснути з М╕н╕стерства культури к╕лька м╕льйон╕в н╕бито на п╕дтримку «Св╕тлиц╕», наводять саме на таку думку. Тисячний паперовий наклад з ц╕лком зрозум╕лих причин не може потрапити до кримського читача. Але ж ╕ на сайт╕ клона св╕жих матер╕ал╕в не знайти тижнями, а то й м╕сяцями. Так, добряче трафлена часом ╕нформац╕я викидалась на сайт 25 грудня минулого року, 15 березня, 24 кв╕тня та 14 вересня цього року. Все. Сьогодн╕ на клон╕вському сайт╕ лише 24 число за 14 вересня. Але ж газета ╕мену╓ться тижневиком, отже ма╓ певн╕ зобов'язання перед читачем в сенс╕ пер╕одичност╕ виходу. Кому потр╕бна газета, к╕лькатижнево╖/к╕лькам╕сячно╖ давност╕! Залиша╓ться спод╕ватися, що передплатники паперового вар╕анту клона — а це трохи б╕льше 200 прим╕рник╕в на всю Укра╖ну (неймов╕рний усп╕х передплатно╖ кампан╕╖!) - отримують той шедевр щекун╕вського ген╕я вчасно.
Але поверн╕мось до суд╕в. ╥м би тут ╕ сказати сво╓ вагоме слово. Але ж н╕. Нав╕ть очевидну справу, де автор цих рядк╕в, надавши суду незаперечн╕ докази виконання ним сво╖х обов'язк╕в у вигляд╕ опубл╕кованих в КРИМСЬК╤Й «Св╕тлиц╕» статей, вимагав незаконно невиплачену при зв╕льненн╕ зарплату за п╕вроку, було вир╕шено на користь в╕дпов╕дача. П╕кантн╕сть ц╕╓╖ справи полягала ще й в тому, що директор НГЖВ умисно затягував з╕ зв╕льненням автора цих рядк╕в, чудово усв╕домлюючи, що перебування на посад╕ власкора не дасть тому можливост╕ отримати бодай пенс╕ю.
А ╓ ж ще ╕ пенс╕йна справа. В╕дмовившись в╕д окупац╕йно╖ (вчетверо б╕льшо╖) пенс╕╖, автор п╕втора роки чекав в╕дновлення виплат СВО╢╥ пенс╕╖ — СВО╥Х, в╕дкладених на стар╕сть кошт╕в. В результат╕, Пенс╕йний фонд Укра╖ни — а це, нагадаю, центральний орган виконавчо╖ влади — виплатив лише трохи б╕льше половини невиплачено╖ пенс╕╖, зарахувавши виплати окупац╕йно╖ влади, як сво╖ власн╕. Але ж чекайте — те, що виплачувала окупац╕йна влада — то ╖╖ зобов'язання по утриманню населення загарбано╖ територ╕╖ ╕ те не ма╓ н╕чого сп╕льного з МО╥МИ пенс╕йними заощадженнями, як╕ я мав необережн╕сть дов╕рити Пенс╕йному фонду Укра╖ни. На жаль, Пенс╕йний фонд Укра╖ни не лише тракту╓ територ╕ю Криму, як суб'╓кт Москов╕╖, безсоромно посилаючись на те в поясненн╕ причин невиплати частини пенс╕╖, але фактично сп╕впрацю╓ з органами окупац╕йно╖ влади Криму.
Але й той сором не весь. Видавши постанову №365 в╕д 8 червня 2016 року, уряд фактично позбавив права на отримання сво╓╖ пенс╕╖ ос╕б, як╕, перебуваючи на окупованих територ╕ях, тим не менш, критично залежать в╕д сво╖х пенс╕йних заощаджень, дов╕рених Пенс╕йному фонду Укра╖ни. Нав╕сивши на них ярлик переселенц╕в, зобов'язавши ╖х перебувати в певному м╕сц╕ на п╕дконтрольн╕й територ╕╖ не менше тридцяти дн╕в з кожних дев'яноста дн╕в, зобов'язавши Державну прикордонну службу, Дерржаудитслужбу, ДМС, МВС, Ощадбанк, СБ Укра╖ни незаконно в╕дсл╕дковувати ╖х м╕сцеперебування, влада щоразу припиня╓ пенс╕йн╕ виплати, щойно така особа перетина╓ адм╕н╕стративну межу з Кримом, л╕н╕ю розмежування на Донбас╕, а чи будь-який кордон. В╕дновлення пенс╕╖ в цьому раз╕ можливе лише через п╕вроку п╕сля процедури набуття ново╖ дов╕дки переселенця. Але х╕ба переселенець не ╓ громадянином Укра╖ни? Х╕ба отримавши нав'язаний йому аусвайс в Криму в╕н переста╓ бути ним, х╕ба втрача╓ в╕н забезпечене йому Конституц╕╓ю Укра╖ни та законом Укра╖ни “Про пенс╕йне забезпечення” право на сво╖ пенс╕йн╕ заощадження, в╕дкладуван╕ упродовж життя на стар╕сть? Для Криму, щоправда, це не надто актуально, а от для Донбасу...
Як поведе себе укра╖нський суд в ц╕й справ╕ скоро д╕зна╓мось, адже зас╕дання в╕дбудеться вже ц╕╓╖ п'ятниц╕.
На жаль, нав╕ть чесному судд╕ виносити справедливе р╕шення ой, як непросто, адже наш неймов╕рний парламент наприймав таку силу законодавчого мотлоху, де одна чатина суперечить ╕нш╕й, що нав╕ть законно постановлене р╕шення пот╕м легко скасовують в наступн╕й ╕нстанц╕╖.
Гарно було б, якби кожен займався сво╖ми справами — Президент представляв державу, не намагаючись контролювати все ╕ вс╕х, фаховий парламент, зам╕сть в╕дтанцьовування ╕нтерес╕в маф╕озних клан╕в, створював би продуман╕, ефективн╕ закони на благо нац╕╖, пол╕ц╕я, зам╕сть охороняти владу в╕д народу, охороняла б, як то ╕ прописано в Конституц╕╖, нев╕д'╓мн╕ права громадян, а Служба безпеки, зам╕сть кришування контрабанди та в╕дсл╕дковування м╕сцеперебування переселенц╕в, виконувала б належн╕ ╖й функц╕╖. Може тод╕ ╕ склади бо╓припас╕в не зл╕тали б один за одним в пов╕тря ╕ нам було б менше п╕дстав звертатися до суду, як гада╓те?

Валентин Бут

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19120

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков