Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2482)
З потоку життя (5564)
Душі криниця (3160)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1396)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1596)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
Запрошуються ус╕ бажаюч╕, вх╕д в╕льний.


«УКРА╥НА – КРИМУ: СХАМЕНИСЯ, СИНУ!»
Дивовижно, як зм╕ст та образи цього в╕рша - Укра╖ни-матер╕ (чи мачухи?) ╕ Криму-сина (нер╕дного ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 06.10.2017
ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…

Чотири дн╕ тому, п╕сля тяжко╖, тривало╖ хвороби п╕шов з життя товариш, людина скромна, глибоко порядна, щира, правдиво в╕руюча. В╕н був з тих, хто не в╕дсиджувався на диванах, а п╕дставляв над╕йне плече, в╕дстоюючи Укра╖ну в Криму. Так було в час╕ Помаранчевих под╕й, так було ╕ в подальшому.
Ярослав Михайлович Гайванюк народився в╕с╕мнадцятого березня 1944 року в сел╕ Середн╕й Майдан, що на ╤вано-Франк╕вщин╕, у с╕м'╖ тесл╕.
П╕сля семир╕чки вступив до музичного училища в Снятин╕. Невдовз╕ об╕йняв посаду художнього кер╕вника Черемицького будинку культури (Городнянський р-н).
З 1966 року працював в музичн╕й студ╕╖ Лапчинського будинку культури на Новоявор╕вщин╕. Там познайомився з╕ сво╓ю майбутньою дружиною, Галиною Павл╕вною, ╕ невдовз╕ одружився з нею.
В 1968 роц╕ подружжя перебралося до Криму, оселилося в сел╕ М╕жводне, що на Тарханкут╕. Тут вони народили д╕тей Едуарда та Ольгу, виростили, виховали ╖х г╕дними, порядними людьми
В 1975 роц╕ пан Ярослав став заступником директора м╕сцевого будинку культури, а згодом, у 1984 роц╕, очолив цей заклад. В подальшому працював директором панс╕онату, бази в╕дпочинку, а з 1997 по 2008 роки був учителем музики М╕жводненсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи.
Упродовж всього свого життя, не шкодуючи часу, пан Ярослав намагався прищепити оточуючим любов до музики, до народного сп╕ву. Вдячн╕ односельц╕ н╕коли не забудуть чудов╕ концерти створених ним хор╕в. Особливу увагу в╕н прид╕ляв духовному сп╕ву, був регентом духовного хору, створеного ним же - хору, який вир╕знявся особливою прониклив╕стю сп╕ву. В╕н же був ╕н╕ц╕атором побудови в сел╕ каплиц╕ та закладення храму.
Творча людина ма╓ не один талант. Опр╕ч свого музичного дарування, Ярослав Гайванюк писав чудов╕ в╕рш╕, просякнут╕ любов'ю до людей, до р╕дного краю, був автором альманаху "Прекрасная Гавань". Доб╕рка його в╕рш╕в в альманас╕ друку╓ться цими днями в Керч╕.
Згадайте у ваших молитвах Ярослава Гайванюка, панове в╕рн╕. Його чиста душа заслугову╓ на те.
Земля тоб╕ пухом, друже...

На фото: Ярослав Гайванюк у першому ряду, у центр╕, з кв╕тами…

Мо╓му селу

Я так люблю тебе, м╕й краю,
Блакить ╕ степу ковила.
Тебе М╕жводним називаю -
Не знаю кращого села.

Ти волошковими очима
Дару╓ш морю погляд св╕й.
Неначе чолов╕к дружин╕
Клянеться в в╕рност╕ свят╕й

Степ в полину п'янкий ╕ в м'ят╕
Др╕ма╓ десь, неначе сон.
╤ у небесн╕й тих╕й хат╕
Сп╕вають зор╕ в ун╕сон.

Вдихаю ту любов в╕д поля,
Що посп╕ва╓ у зерн╕.
Воно — моя щаслива доля -
Село у кримськ╕й сторон╕.

Односельчани працьовит╕
Про тебе дбають кожен день,
Серця ╖х, щедр╕стю налит╕,
Сп╕вають рад╕сних п╕сень.

Учителям 90-х рок╕в

Раз чудак сказав мен╕,
Чи всерйоз, чи жартом,
Що женитись на вчительц╕
Аж н╕як не варто.

Я отого чудака
Ледь не вдарив в груди -
Що ти мелеш, та х╕ба ж то
Вчител╕ не люди!

“- Воно так, але й не так -
Вони, зв╕сно, люди,
Але вчителька у дом╕
Ж╕нкою не буде.

Зранку тупа на роботу,
Пот╕м на “продльонку”,
А ти, - каже, - звари ╖сти
Й випери пельонки.

Забираю — сяють зор╕ -
Дитину з дитсаду,
Бо у не╖ то профзбори,
То як╕сь наради.

Ну, а пот╕м, як приходить
Ввечер╕ з╕ школи,
Щоб була весела — год╕,
Не чекай н╕коли!

М╕сяць, мов л╕хтар над полем,
Добр╕ люди — спати,
Вона ж сяде б╕ля столу
Й ну - плани писати.

А бува╓, що надвор╕
Вже й когут сп╕ва╓,
А вона от╕╖ твори
Все перев╕ря╓.

╤ нема╓ н╕ для кого
У тому секрету,
Що ╖╖ зарплата вбога,
Бо в╕д держбюджету.

А бюджет той, доки з╕йде
Згори на долину,
То в╕н схудне по дороз╕
Б╕льш, як вполовину.

- Ти послухай, моя ж╕нка
Б╕льш, як за п╕вроку
Заробила на ботинки
Та м╕шок гороху.

Чи ти зна╓ш, що в Канад╕
(Маю там родину)
Двадцять долар╕в канадських
Платять за годину!

Ох, оте б знання та влад╕,
Що жиру╓ й нин╕ -
Ми ж живемо не в Канад╕,
А тут, в Укра╖н╕.

То вже внуки, чи ╖х д╕ти,
Коли в╕зьмуть владу,
Наздоженуть, може, брит╕в,
Штати та Канаду”

Я на т╕╖ застороги
╤ не подивився,
╤ на вчительц╕ - в╕д Бога
Все-таки женився.

Ярослав ГАЙВАНЮК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19101

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков