Версiя для друку Обговорити в форумi

АБО Шість запитань до міністрів закордонних справ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ

13 квітня Україну з робочим візитом відвідав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Керівник МЗС РФ провів ряд зустрічей, зокрема з керівником МЗС України Костянтином Грищенком. Коментуючи візит Сергія Лаврова, заступник голови Української народної партії, дипломат Антон Бутейко зазначив, що "громадянам України було б цікаво почути про те, як на переговорах із російським високим посадовцем керівник МЗС України захищав національні інтереси". Заступник голови Української народної партії зазначив:
 - Зокрема хотілося б почути як обговорював керівник МЗС України з міністром закордонних справ Росії ряд важливих для україно-російських відносин питань.

По-перше, чи відповідно до попередніх домовленостей та рішень українського парламенту було порушено питання щодо ухвалення окремої угоди про розподіл золотого запасу та алмазного фонду колишнього СРСР?

По-друге, чи домоглася українська сторона того, щоб Москва дотримувалася міжнародних норм і зупинила щорічне пограбування України майже на 2 млрд. дол. через збирання до своєї казни ПДВ на експорт товарів в Україну?

По-третє, чи поставила українська сторона вимогу переглянути умови базування Чорноморського флоту РФ в Криму. Адже Москва платить за оренду української території суму меншу, ніж кошти отримані за перехід двох футболістів з одного клубу в інший?

По-четверте, чи поставила українська сторона питання про підготовку до остаточного виводу Чорноморського флоту РФ з території України, як це передбачено Конституцією України?

По-п'яте, чи порушили питання про компенсацію збитків, які були завдані в Броварах ракетою російського виробництва?

І, нарешті, по-шосте, чи домоглися українські високопосадовці того, щоб Москва зробила хоча б єдиний рух до дієвого забезпечення національно-культурних прав української громади в Росії.

На жаль, як свідчать повідомлення, цього не сталося. В українських можновладців не знайшлося ні бажання, ні сміливості, щоб порушити ці важливі питання україно-російських відносин.
 Очевидно, не можна виключати, що всупереч національним інтересам та в обхід українських законів обговорювалися питання про те, як найшвидше накинути на Украї-
ну ЄЕПнівське ярмо і поставити хрест на європейській перспективі українського народу. Та як запустити на наш ринок кузбасівське та карагандинське вугілля, щоб забрати у донецьких та волинських шахтарів їхні робочі місця.
 Тож можна лише уявити, як відбуватимуться такі переговори в майбутньому, якщо справді до влади в Україні у жовтні 2004 року прийдуть представники українського народу, які по-справжньому захищатимуть інтереси Української держави.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 16.04.2004 > Тема "Урок української"