Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4492)
З потоку життя (7295)
Душі криниця (4184)
Українці мої... (1687)
Резонанс (2185)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1852)
Крим - наш дім (1170)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (245)
Бути чи не бути? (384)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (230)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Г╤МН МОРЮ ╤ МИСТЕЦТВУ
Твори Миколи Глущенка морсько╖ теми – це г╕мн морю ╕ мистецтву…


П╤Д ОМОФОРОМ БОГОРОДИЦ╤
Сучасн╕ во╖ни, як ╕ ╖хн╕ попередники, звертаються до Пресвято╖ Богородиц╕, аби вона вберегла ╖х...


НА ХАРИТИНИ – ПЕРШ╤ ПОЛОТНИНИ
Наш╕ традиц╕╖


“ВИЗВОЛЕНИЙ ╢РУСАЛИМ” В УКРА╥Н╤
Без знання поеми Тассо неможливо зрозум╕ти багато сюжет╕в того, що назива╓ться...


СИМВОЛ ОСЕН╤ – ПОКРОВА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 29.09.2017
«ХАЗЯ╥Н» - ЦЕ ПРО СЬОГОДН╤ШН╤Й ДЕНЬ

Письменник ╕ час

Вересень для ╤вана Карпенка-Карого (справжн╓ пр╕звище ╤ван Карпович Тоб╕левич) з╕грав вир╕шальну роль у його дол╕. Митець прийшов у цей св╕т 29 вересня 1845 року в сел╕ Арсен╕вка поблизу ╢лисаветграду. ╤ полинув у засв╕ти 15 вересня 1907 року – це сталося в Берл╕н╕, де в╕н л╕кувався в╕д тяжко╖ недуги. Життя його було досить складним, наповненим безл╕ччю незгод ╕ трагед╕й. Не уник в╕н злигодн╕в, принижень, адм╕н╕стративного нагляду ╕ заслання. Та попри все йому вдалося створити майже два десятки п’╓с, що стали визначальною под╕╓ю у розвитку укра╖нсько╖ театрально╖ справи, ╖╖ ренесансом. Багатьом ще з шк╕льних рок╕в, певно, запам’яталися його п’╓си «Наймичка», «Сава Чалий», «Мазепа», проте найб╕льше – комед╕╖ та траг╕комед╕╖ «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Су╓та», «Житейське море», «Хазя╖н». ╤ван Франко назвав його не лише видатним артистом та драматургом, а «одним ╕з батьк╕в укра╖нського театру». Принаг╕дно сл╕д зазначити, що Карпенко-Карий, починаючи з 1889 року ╕ майже до к╕нця свого життя, був одним ╕з кер╕вник╕в, режисером ╕ актором у труп╕ свого брата Панаса Саксаганського.
Про значення його творчост╕ написано чимало розв╕док. Хочу лише зазначити, що його сюжети реал╕стичн╕ наст╕льки, н╕би взят╕ ╕з самого життя. ╤, зрозум╕ло, у вс╕х перипет╕ях в╕дтворювали процеси та явища, що в╕дбувалися в Укра╖н╕ в т╕ часи зародження «дикого кап╕тал╕зму». Про це в╕н завжди дбав ╕ на цьому наголошував у сво╖х статтях, листах та зустр╕чах з театральними д╕ячами. Карпенко-Карий писав: «Комед╕ю нам дайте, комед╕ю, що бичу╓ сатирою вс╕х ╕ см╕хом через сльози см╕╓ться над пороками, ╕ заставля╓ людей, мимо ╖х вол╕, соромитись сво╖х лихих учинк╕в». Цим вимогам в╕дпов╕дали б╕льш╕сть його п’╓с. Особливо в цьому ряду вир╕зня╓ться траг╕комед╕я «Хазя╖н». Вона, написана в 1900 роц╕, була презентована в Ки╓в╕ 10 с╕чня 1901-го. До реч╕, роль Пузиря виконував сам Карпенко-Карий, економ╕в Феногена, Л╕хтаренка – Саксаганський, Садовський, Золотницького – Кропивницький. ╤ що дуже сутт╓во – п’╓са не втратила сво╓╖ актуальност╕ й понин╕. В образ╕ головного персонажа Терент╕я Пузиря вп╕знаються сучасн╕ мультим╕льйонери-ол╕гархи, як╕ нещадно визискують народ. А в образах Феногена, Маюфеса, Зеленського, Л╕хтаренка не важко розп╕знати нин╕шн╕х чиновник╕в та управител╕в, як╕ дбають не про благо держави та людей, а про власне збагачення будь-якою ц╕ною. «Стяжання для стяжання» - так Карпенко-Карий характеризу╓ багат╕╖в у лист╕ до свого сина Назара. ╥хня мета – максимум прибутк╕в, а доля людей ╖м байдужа.
Р╕зниця м╕ж тогочасними «пузирями» ╕ сьогодн╕шн╕ми лише в тому, що тод╕ м╕льйонери, накопивши кап╕тали, не вивозили ╖х за кордон та не ховали в офшорних зонах. Тепер же вони, об╕бравши трудар╕в, вкладають кошти за «бугром» у банки, ма╓тки, дач╕, яхти, л╕таки, автомоб╕л╕ тощо. По сут╕ розграбовують кра╖ну. При цьому через п╕дконтрольн╕ телеканали в╕шають укра╖нцям локшину про те, як вони удень ╕ вноч╕ п╕клуються про простих людей, як╕ вони патр╕оти. Та вс╕м зрозум╕ло: граб╕жник, корупц╕онер та визискувач не може бути патр╕отом.
Все решта в п’╓с╕ – наша д╕йсн╕сть. Жадоба до грошей ╕ збагачення штовха╓ Пузиря до р╕зного роду мах╕нац╕й. Зокрема, в╕н легко погоджу╓ться на пропозиц╕ю Маюфеса (характерне пр╕звище!) приховати у сво╖х волод╕ннях 12 тисяч овець пом╕щика Михайлова, який оголосив себе банкротом. Зв╕сно, за чималий бариш – за двадцять в╕дсотк╕в прибутку в╕д тако╖ сумн╕вно╖ операц╕╖. А х╕ба наш╕ м╕льйонери не вдаються до обману, ховаючи «потом нажит╕» грош╕ та майно в╕д податкових орган╕в ╕ нав╕ть в╕д електронних декларац╕й? Х╕ба вони не дерибанять нац╕ональн╕ ресурси – так╕ як нафта, газ, ╕нш╕ корисн╕ копалини, електроенерг╕я, л╕с тощо? Гада╓те, не можна навести лад, прим╕ром, у незаконному видобутку бурштину чи пок╕нчити з вирубкою карпатських л╕с╕в? Влада та правоохоронн╕ органи на це затуляють оч╕. Гада╓те, за спасиб╕? Якби ж то! У ол╕гарх╕в, м╕н╕стр╕в, депутат╕в, чиновник╕в так╕ багатства, що перевершують державний бюджет. ╤ ма╓тки у них – пом╕щикам час╕в Карпенка-Карого ╕ не снилися. А роботяги, пенс╕онери, нем╕чн╕ люди ледве зводять к╕нц╕ з к╕нцями, замучен╕ тарифами та ц╕нами на все ╕ вся. Отака вона соц╕альна «справедлив╕сть» ╕ «турбота» про ближнього. Х╕ба так ма╓ бути у демократичн╕й, правов╕й держав╕? Цин╕зм, брехня, хабарництво, корупц╕я, моральна деградац╕я – так╕ риси притаманн╕ «новим хазя╖нам».
Ось характерний еп╕зод. Пузир нав╕ть не хоче давати грош╕ на спорудження пам’ятника ╤вану Котляревському, бо письменник йому "без надобност╕". А х╕ба зараз не так? Нин╕шн╕м багат╕ям шкода грошей на розвиток укра╖нсько╖ л╕тератури, к╕нематографа, ремесел, самод╕яльно╖ творчост╕, бо вони ╖м не приносять прибутки ╕ теж «без надобност╕».
Сучасн╕ багач╕ перевершують сво╖х попередник╕в стол╕тньо╖ давност╕. Б╕ля себе також тримають под╕бних «фах╕вц╕в». ╤ це стало безкарною системою пограбування людей ╕ перетворення ╖х на б╕дняк╕в. У п’╓с╕ «Хазя╖н» пом╕чник Пузиря Феноген (теж неукра╖нське пр╕звище) перекону╓: «╤ сам хазя╖н наш вс╕х науча╓: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть – тягни!.. Чом же мен╕ не тягнуть, щоб ╕ самому стать хазя╖ном». А Пузир вимага╓ в╕д п╕длеглих: «Так ви зроб╕ть у Мануйл╕вц╕ б╕дн╕сть!», «Треба, щоб казенна земля зосталася за мною, чу╓ш?», «А як мужик зостанеться без земл╕, роби з ним, що хочеш», «Та вс╕ крадуть, що й казать, кругом крадуть».
Отже, як тод╕, так ╕ тепер гостро поста╓ проблема куп╕вл╕-продажу земл╕ с╕льськогосподарського призначення, а точн╕ше ╖╖ прихватизац╕╖ за безц╕нь. Поки що в Укра╖н╕ на це накладено моратор╕й, але намагання його зняти мусу╓ться ╕з року в р╕к. П╕дп╕льна скупка земель уже давно ведеться. ╤ в чи╖х ╕нтересах? Зв╕сно, не простих громадян, у яких кошт╕в – к╕т наплакав. Цього домагаються знову таки ол╕гархи та чиновники, бо у них ╓ офшорн╕ кап╕тали, на як╕ можна придбати укра╖нськ╕ земл╕. Якщо це станеться, то люди у власному краю стануть непотр╕бн╕ ╕ з ними, по методу Пузиря, можна буде робити, що завгодно. Варто нагадати, що серед ол╕гарх╕в – люди, як╕ мають по дек╕лька громадянств ╕нших кра╖н, б╕льш╕сть ╕з них, як кажуть, не належать до титульно╖ нац╕╖. Тож навряд чи вони клопотатимуться про укра╖нських селян. ╥м виг╕дн╕ше завезти дешеву робочу силу з ╕нших кра╖н. ╤ така перспектива може стати в╕рог╕дною при наш╕й судов╕й систем╕ та великою трагед╕╓ю для Укра╖ни.
╤ван Карпенко-Карий у п’╓с╕ «Хазя╖н» показу╓, що у нормальних людей така загарбницька пол╕тика виклика╓ спротив. Але який результат в╕д т╕╓╖ боротьби? Скаж╕мо, що дали протести та революц╕╖ – от╕ два майдани? Людям стало краще жити? А вони ж над╕ялись, що в кра╖н╕ заторжеству╓ лад, справедлив╕сть ╕ закон. Та ╖х обдурили. При влад╕ зосталися т╕ ж ол╕гархи або ╖хн╕ ставленики, з тими самими або ╕ншими пр╕звищами – ╕ все продовжу╓ться так, як ╕ до майдан╕в: визиск укра╖нц╕в трива╓.
У траг╕комед╕╖ Пузир гине: погнавшись за гусьми, як╕ скубли одну з його к╕п, сп╕ткнувся, травмував нирки. Проте продовжував керувати господарством, планував придбати ще тисяч╕ овець. Нав╕що вони йому на смертному одр╕ - ╕ сам не знав. Але жадоба наживи стала для нього дорожчою за життя. Дивна психолог╕я у м╕льйонер╕в та чинуш. Гребуть, гребуть - ╕ все ╖м мало. Прикро те, що зараз в Укра╖н╕ вони, зам╕сть того, щоб розбудовувати державу, економ╕чно зм╕цнювати, в╕дкривати п╕дпри╓мства, створювати робоч╕ м╕сця, отримувати в╕д того доходи, як у ╢вроп╕, не припиняють граб╕ж народу та його ресурс╕в.
 Як це спинити? На мою думку, сл╕д повернути на сцени та екрани глибоко соц╕альн╕ твори ╤вана Карпенка-Карого та ╕нших автор╕в – аби над цими проблемами задумалися як прост╕ люди, так ╕ ол╕гархи, а особливо сп╕вроб╕тники правоохоронних структур, як╕ потурають беззаконню. На╖вно? Можливо. Одначе пора в кра╖н╕ створювати обстановку справжнього твор╕ння добра, справедливост╕, вза╓моповаги ╕ милосердя. ╤ не на словах, яких б╕льше, н╕ж потр╕бно, а на д╕л╕.

В╕ктор Стус,
письменник, журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19077

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков