Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 22.09.2017
«ТРИР╤ЧНА В╤ЙНА З РОС╤╢Ю – ЦЕ 10 ТИСЯЧ УБИТИХ…»

Виступ Президента Укра╖ни Петра Порошенка п╕д час загальних дебат╕в 72-╖ сес╕╖ Генерально╖ Асамбле╖ ООН 

Вельмишановний пане Президенте,
Ваш╕ високоповажност╕,
Пан╕ та панове,
В╕д ╕мен╕ Укра╖ни я щиро в╕таю поважного пана Мирослава Лайчака з обранням Президентом 72-╖ сес╕╖ Генерально╖ Асамбле╖ ООН.
Пане Президенте, Укра╖на повн╕стю п╕дтриму╓ вс╕ ш╕сть пр╕оритет╕в, визначених Вами на наступну сес╕ю ╕ готова сприяти Вам у ваших благородних зусиллях.
Чимало ма╓ бути зроблено, щоб вт╕лити в реальн╕сть наше сп╕льне бачення св╕ту – мирного, процв╕таючого та р╕вного.  
Виток насильства продовжу╓ зач╕пати все б╕льше ╕ б╕льше кра╖н та рег╕он╕в.
Транснац╕ональний тероризм, використання сили в м╕жнародних в╕дносинах, розповсюдження збро╖ масового знищення, криза б╕женц╕в, б╕дн╕сть, порушення прав людини та вразлив╕сть довк╕лля, лише дек╕лька з тих виклик╕в, як╕ стоять перед нами. 
Масштаб виклик╕в вимага╓ нашо╖ р╕шучо╖ та сп╕льно╖ в╕дпов╕д╕.
Час д╕яти, ╕ ми ма╓мо дуже вузьке в╕кно можливостей, щоб уникнути сповзання в безповоротний хаос. 
Орган╕зац╕я Об’╓днаних Нац╕й ма╓ бути на в╕стр╕ цього процесу.
Укра╖на завжди виступала за необх╕дн╕сть реформування ООН з тим, щоб Орган╕зац╕я в╕дпов╕дала вчасно та адекватно на б╕льш╕сть нев╕дкладних глобальних виклик╕в.
У цьому зв’язку, ми в╕та╓мо зусилля, як╕ Генеральний Секретар з першого дня свого обрання доклада╓ для розробки ╕ реал╕зац╕╖ повноц╕нного та всеохоплюючого порядку денного реформування ООН.
Так само ми в╕та╓мо ╕ п╕дтриму╓мо ╕н╕ц╕ативу Сполучених Штат╕в щодо просування ефективно╖ ╕ ц╕леспрямовано╖ реформи Об’╓днаних Нац╕й.    
Всеохоплююча реформа Ради Безпеки давно уже назр╕ла.
Спод╕ва╓мося, що 72-а сес╕я Генерально╖ Асамбле╖ спов╕стить про новий етап у м╕журядових переговорах стосовно програми реформи Ради Безпеки.
Пане Президенте,
Дозвольте скористатися з ц╕╓╖ нагоди та ч╕тко заявити, що ми, в Укра╖н╕, не можемо не погодитися ╕з закликом поважати та гарантувати суверен╕тет у глобальному вим╕р╕.
Цей висновок, що як н╕коли на час╕, було справедливо проголошено вчора з ц╕╓╖ трибуни.
Коли засновувалася ООН, вона задумувалася для того, щоб п╕дтримувати мир та безпеку у св╕т╕ на основ╕ принцип╕в поваги до суверен╕тету та ц╕л╕сност╕ кордон╕в.
Нац╕╖-засновниц╕, серед яких була ╕ Укра╖на, прагнули убезпечити св╕т, де поважають суверенне право в╕льного вибору.
Це той принцип, на сторож╕ якого мали бути п’ять пост╕йних член╕в Ради Безпеки в ╕м’я сталого миру та безпеки.  
Це саме той принцип, який так безцеремонно порушила проти мо╓╖ держави одна кра╖на з ц╕╓╖ п’ят╕рки.
Це саме той принцип, який ми ма╓мо повернути вс╕ма засобами та ╕нструментами, що ╓ в наших руках.
╤ Укра╖на – це саме те м╕сце для ╕нвестування у цю благородну справу в ╕м’я сталого миру та безпеки.
Це те, за що м╕льйони укра╖нц╕в боряться з початку рос╕йсько╖ агрес╕╖ в 2014 роц╕ в Криму ╕ на Донбас╕.
Трир╕чна в╕йна з Рос╕╓ю – це 10 тисяч вбитих, 7% окуповано╖ укра╖нсько╖ територ╕╖, 20% укра╖нсько╖ економ╕ки – захоплено╖, знищено╖ чи просто вкрадено╖.
Однак, найб╕льш страшним у ц╕й ситуац╕╖ ╓ те, що Кремль св╕домо обрав тактику посилення людських страждань.
Окупований кримський п╕востр╕в, в╕дпов╕дно до правозахисник╕в, уже перетворився на територ╕ю репрес╕й.
Хто наважиться не погодитися з Кремлем, ризику╓ сво╓ю свободою ╕ нав╕ть життям.
Укра╖нц╕ та кримськ╕ татари зазнають арешт╕в нав╕ть через публ╕кац╕ю в соцмережах, або, як це сталося у випадку кримського фермера Володимира Балуха в грудн╕ 2016 року – за вив╕шування укра╖нського нац╕онального прапора на приватному будинку.
Тривають пересл╕дування л╕дер╕в Меджил╕су – представницького органу кримських татар, чия д╕яльн╕сть заборонена рос╕йською окупац╕йною владою.
Лише тиждень тому, Ахтем Чийгоз, заступник глави Меджил╕су, був засуджений до 8 рок╕в ув’язнення за виступ проти рос╕йсько╖ окупац╕╖.   
╤нший заступник глави Меджил╕су, ╤лм╕ Умеров, який ма╓ серйозн╕ проблеми з╕ здоров’ям, перебува╓ п╕д домашн╕м арештом, ╕ йому заборонено покидати Крим для л╕кування. 
Рос╕я безцеремонно порушу╓ Резолюц╕ю Генерально╖ Асамбле╖ ООН 71/205 «Стан з правами людини в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим та м╕ст╕ Севастополь (Укра╖на)».
Вона продовжу╓ ╕гнорувати ус╕ заклики Управл╕ння Верховного ком╕сара з прав людини забезпечити в╕дпов╕дний та безперешкодний доступ до Криму для м╕жнародних мон╕торингових м╕с╕й з прав людини. 
Кремль не викону╓ також тимчасов╕ запоб╕жн╕ заходи, визначен╕ М╕жнародним Судом ООН.
М╕жнародний Суд зажадав в╕д Рос╕╖ утримуватися в╕д збереження чи накладення нових обмежень на можлив╕сть кримськотатарсько╖ громади збер╕гати сво╖ представницьк╕ ╕нституц╕╖, включаючи Меджил╕с, ╕ забезпечити право укра╖нських громадян на навчання укра╖нською мовою. 
Така неповага Рос╕╖ до м╕жнародних зобов’язань мусить отримати належну в╕дпов╕дь з боку м╕жнародно╖ сп╕льноти.
М╕жнародна сп╕льнота ма╓ уважно в╕дстежувати ситуац╕ю в Криму, щоб попередити новий геноцид проти кримських татар та укра╖нц╕в, ╕нсп╕рований сучасними поборниками стал╕нсько╖ тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖.
Я розраховую на п╕дтримку вашими делегац╕ями ╕н╕ц╕атив Укра╖ни щодо забезпечення дотримання прав людини в тимчасово окупованому Криму, зокрема наступно╖ в╕дпов╕дно╖ резолюц╕╖ ГА ООН.
Ми ма╓мо посилити м╕жнародний режим деокупац╕╖ Криму.
Той факт, що на найвищому м╕жнародному р╕вн╕ – Генеральн╕й Асамбле╖ ООН – Рос╕я визнана окупац╕йною державою доводить, що ми на правильному шляху.
Настав час створити м╕жнародну групу друз╕в укра╖нського Криму для координац╕╖ наших сп╕льних крок╕в та д╕й.
Ми розрахову╓мо на скоординовану та ц╕леспрямовану п╕дтримку наших м╕жнародних партнер╕в.
М╕л╕таризац╕я Криму ╓ ще одним безпековим викликом, який зач╕па╓ всю П╕вденну та Сх╕дну ╢вропу, а також П╕вн╕чну Африку та Близький Сх╕д. 
Укра╖на р╕шуче засуджу╓ численн╕ в╕йськов╕ навчання, як╕ проводяться в Криму, а також б╕ля кордон╕в Укра╖ни, особливо «Зах╕д – 2017».
Разом ╕з нашими сус╕дами ╕ партнерами ми заклика╓мо Рос╕ю забезпечити повну в╕дпов╕дн╕сть ╖╖ д╕й до зобов’язань в рамках В╕денського документа ОБС╢ та ╕нших м╕жнародних правил, що регулюють в╕йськову д╕яльн╕сть.
Стан дотримання прав людини та безпекова ситуац╕я на Донбас╕ ╓ не менш драматичною, н╕ж в Криму.    
Цього року Укра╖на ╕н╕ц╕ювала три значн╕ спроби започаткування режиму припинення вогню – з нагоди Великодня, збору врожаю та шк╕льне перемир’я. Однак, рос╕йськ╕ окупац╕йн╕ в╕йська та ╖хн╕ мар╕онетки знов ╖х вс╕ порушили.   
У порушення М╕нських домовленостей Рос╕я продовжу╓ направляти регулярн╕ сили та постачати важке озбро╓ння та бо╓припаси окупац╕йним в╕йськам на територ╕╖ окремих район╕в Донецько╖ та Лугансько╖ областей. 
Вона безцеремонно в╕дкида╓ встановлення пост╕йного контролю ОБС╢ над кордоном м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю.
Питання зв╕льнення заручник╕в у рамках М╕нського процесу зайшло в глухий кут.
Список укра╖нських заручник╕в на Донбас╕ пост╕йно зроста╓. Люди викрадаються навмисно. ╢диною ╖хньою провиною ╓ проукра╖нська позиц╕я.
Ми пам’ята╓мо про 16-р╕чного Степана Чубенка, який був вбитий п’ятьма постр╕лами в голову п╕сля того, як рос╕яни побачили його з укра╖нською стр╕чкою.
╤нший приклад. 63-р╕чний теолог з Донецька, ╤гор Козловський, б╕льш, н╕ж два роки, перебува╓ у в’язниц╕ через неправдив╕ обвинувачення та позбавлений можливост╕ сп╕лкування з╕ сво╓ю с╕м’╓ю та друзями. 
Рос╕я все ще утриму╓ щонайменше 16 укра╖нських пол╕тв’язн╕в на сво╖й територ╕╖.
Серед найб╕льш в╕домих – укра╖нський режисер Олег С╓нцов та укра╖нський журнал╕ст Роман Сущенко. 
Просто замисл╕ться.
Крад╕жка земл╕ ╕ншого народу … викрадення людей … ведення приховано╖ в╕йни … збиття цив╕льного л╕така ... поширення брехн╕ по всьому св╕ту – чи ця повед╕нка личить пост╕йному члену Ради Безпеки?  
Рос╕я ╓ не контрибутором м╕жнародно╖ безпеки, а ╖╖ найб╕льшою загрозою.
Сьогодн╕ Рос╕я, мабуть, ╓дина кра╖на в св╕т╕, яка ма╓ конфл╕кт – гарячий, заморожений чи потенц╕йний – майже з ус╕ма сус╕дами.
Пане Президенте,
Головна проблема Донбасу в тому, що Укра╖на та Рос╕я прагнуть ц╕лковито протилежного.
Укра╖на хоче миру та в╕дновлення суверен╕тету над сво╓ю територ╕╓ю. 
Рос╕я хоче контролю над Укра╖ною ╕ п╕дрива╓ вс╕ зусилля, спрямован╕ на в╕дновлення нашого суверен╕тету у рамках кордон╕в нашо╖ держави.
Рос╕я прагне обм╕няти мир в Укра╖н╕ на свободу Укра╖ни.
Укра╖на н╕коли не прийме таку домовлен╕сть. Не прийме ╖╖ ╕ м╕жнародна сп╕льнота.
Нещодавн╕ г╕бридн╕ «миротворч╕ пропозиц╕╖» в╕д Москви ╓ ще одним прикладом справжн╕х амб╕ц╕й Рос╕╖, яка прагне легал╕зувати сво╖х мар╕онеток та заморозити конфл╕кт назавжди.
Ми в╕татимемо будь-яку пропозиц╕ю, що принесе мир в нашу кра╖ну.
Переконан╕, що повноц╕нна миротворча операц╕я ООН ╓ ╓диним ефективним р╕шенням для деескалац╕╖, захисту народу Укра╖ни та для наближення нас до пол╕тичного врегулювання.
Саме тому мандат миротворц╕в повинен покривати усю окуповану територ╕ю, включаючи укра╖нсько-рос╕йський державний кордон.
Це обов’язкова умова.
Поки кордон використову╓ться як ключовий шлях для постачання озбро╓ння та особового складу на Донбас, доти не буде миру в мо╖й кра╖н╕.  
В основ╕ ц╕╓╖ м╕с╕╖ мають бути кер╕вн╕ принципи миротворчо╖ д╕яльност╕ ООН.
Одним з них ╓ неупереджен╕сть миротворц╕в. У так╕й м╕с╕╖ нема м╕сця для представник╕в агресора. Вони не можуть бути ╖╖ частиною за визначенням.
Наголошую, що будь-яке зловживання миротворчими ╕нструментами ООН для закр╕плення наживи агрес╕╖ ╓ неприйнятним.
Якщо ми ма╓мо можлив╕сть принести мир у серце ╢вропи – то для цього повинн╕ визначити правильн╕ параметри.
Повноц╕нна м╕жнародна присутн╕сть може також допомогти нам впоратися з╕ зростанням терористично╖ д╕яльност╕ на територ╕ях, як╕ зачепив конфл╕кт.
Терористичний компонент г╕бридно╖ в╕йни Рос╕╖ проти Укра╖ни ╓ ч╕тко вираженим ╕ став реальн╕стю щоденного життя на Донбас╕.
Три роки тому, св╕т був приголомшений збиттям в неб╕ над Донбасом рейсу Малайз╕йських ав╕ал╕н╕й MH 17 з 298-а людьми на борту.
Укра╖на р╕шуче налаштована робити все можливе для притягнення до в╕дпов╕дальност╕ ус╕х причетних до цього масового вбивства.
Тривають два розсл╕дування – техн╕чне та крим╕нальне.
Обидва виявили конкретн╕ детал╕.
Т╕, хто стояв за цим жахливим злочином, прибули з Рос╕╖. Ракета була доставлена з Рос╕╖.
Смерть жертв рейсу МН17 на сов╕ст╕ Рос╕╖.
П’ять кра╖н, що складають Сп╕льну сл╕дчу групу, вир╕шили притягнути до в╕дпов╕дальност╕ винних за збиття МН17 у рамках н╕дерландсько╖ правово╖ системи. 
Цього року, М╕жнародний Суд розпочав слухання у справ╕ Укра╖ни проти Рос╕╖ за порушення М╕жнародно╖ конвенц╕╖ про боротьбу з ф╕нансуванням тероризму (1999).
Ми спод╕ва╓мося, що р╕шення суду найвищо╖ ╕нстанц╕╖ ООН допоможе притягнути Рос╕йську Федерац╕ю до в╕дпов╕дальност╕ за численн╕ порушення м╕жнародного права та ф╕нансування злочин╕в, ско╓них з 2014 року.
Розрахову╓мо на п╕дтримку та сприяння з боку ус╕х держав-член╕в ООН у цьому процес╕.
Пане Президенте,
Протягом десятил╕ть, Укра╖на була р╕шучим контрибутором до глобально╖ безпеки.
В ╕м’я миру та в обм╕н на безпеков╕ гарант╕╖, Укра╖на в╕ддала св╕й трет╕й найб╕льший у св╕т╕ ядерний арсенал.
Двадцять рок╕в потому в Укра╖ну вдерся той, хто об╕цяв поважати та (якщо необх╕дно) захищати державн╕ кордони Укра╖ни.
Тим не менш, ми залиша╓мося р╕шучими прихильниками глобального нерозповсюдження та роззбро╓ння.
Саме тому, ми суворо засуджу╓мо ядерн╕ випробування та багаторазов╕ запуски бал╕стичних ракет, зд╕йснен╕ П╕вн╕чною Коре╓ю.
Ми глибоко стурбован╕ пост╕йним вилученням ресурс╕в, за рахунок  першочергових людських потреб, задля п╕дживлення ядерного арсеналу Пхеньяну, у по╓днанн╕ з серйозними порушеннями прав людини.
Ми р╕шуче виступа╓мо за посилення заход╕в, спрямованих на припинення незаконно╖ д╕яльност╕ Пхеньяну та повернення П╕вн╕чно╖ Коре╖ у м╕жнародно-правове поле.
Водночас, дозвольте мен╕ п╕дтвердити заклик Укра╖ни до Ради Безпеки ООН провести детальне розсл╕дування щодо розробки ядерних ╕ ракетних програм П╕вн╕чно╖ Коре╖ з метою виявлення будь-яко╖ можливо╖ зовн╕шньо╖ допомоги Пхеньяну в ц╕й сфер╕. 
Ми висловлю╓мо наше найглибше занепоко╓ння у зв’язку з тепер╕шньою ситуац╕╓ю в Сир╕╖.
Вважа╓мо, що повне виконання та дотримання слова ╕ духу Женевського Комюн╕ке 2012 року та Резолюц╕╖ РБ ООН 2254 ╓ безумовно необх╕дним для врегулювання конфл╕кту в т╕й кра╖н╕.
Що приверта╓ нашу особливу увагу у контекст╕ цього кривавого конфл╕кту, то це використання Рос╕╓ю окупованого Криму як в╕йськового форпосту для проектування в╕йськово╖ сили в Сир╕╖.
У той час як там трива╓ в╕йна, велика к╕льк╕сть рос╕йського в╕йськового обладнання перевозиться до Сир╕╖ кораблями, що базуються в портах Криму.
Надзвичайно тривожно ╕ те, що Африканський континент теж продовжу╓ страждати в╕д низки неврегульованих конфл╕кт╕в.
Як непост╕йний член Ради Безпеки ООН, моя кра╖на не шкодувала зусиль для п╕дтримки Африканського континенту та збереження головних принцип╕в м╕жнародного порядку – суверен╕тет, невтручання у внутр╕шн╕ справи, верховенство права та мирне врегулювання спор╕в.
Як Голова Ком╕тету, створеного Резолюц╕╓ю Ради 2127, ми активно п╕дтримували рег╕ональн╕ та м╕жнародн╕ зусилля для стаб╕л╕зац╕╖ ситуац╕╖ в Центральн╕й Африканськ╕й Республ╕ц╕.
З с╕чня 2017 року Укра╖на перебрала головування 1591 Ком╕тету з питань Судану. Ми ма╓мо твердий нам╕р п╕дтримати м╕жнародн╕ зусилля з врегулювання конфл╕кту в Дарфур╕.
Африканськ╕ кра╖ни може ц╕лковито розраховувати на Укра╖ну як на над╕йного друга.

Пане Президенте,
Моя кра╖на повн╕стю в╕ддана ╕мплементац╕╖ Порядку денного сталого розвитку 2030 та Ц╕лей сталого розвитку. 
Незважаючи на серйозн╕ витрати на оборону, як╕ сягають б╕льше 5% ВВП, Укра╖на продовжу╓ зд╕йснювати фундаментальну трансформац╕ю - боротися з корупц╕╓ю, просувати судову та правоохоронну реформи, впроваджувати децентрал╕зац╕ю, покращувати б╕знес-можливост╕.
П╕втора роки тому економ╕чна ситуац╕я в Укра╖н╕ була наст╕льки складною, що ми могли лише мр╕яти про макроеконом╕чну стаб╕л╕зац╕ю.
Тепер у нас ╓ вс╕ п╕дстави заявити про економ╕чне в╕дновлення.
Серед ключових пр╕оритет╕в Порядку денного ООН у галуз╕ розвитку 2030 в Укра╖н╕ – забезпечення сталого енергопостачання, забезпечення продовольчо╖ безпеки, сприяння розвитку ╕нновац╕й та стаб╕льно╖ ╕нфраструктури, а також просування ефективно╖ системи охорони здоров'я, доступно╖ осв╕ти та г╕дно╖ прац╕.
Я впевнений, що жодна кра╖на не в змоз╕ самотужки досягти сталого розвитку без ст╕йкого миру та безпеки. 
Тому, зм╕цнення миру та сприяння посиленню безпеки ма╓ стати руш╕йною та об’╓днуючою силою наших сп╕льних зусиль з досягнення Ц╕лей сталого розвитку.
Укра╖на в╕ддана нашим зобов’язанням в╕дпов╕дно до Паризько╖ кл╕матично╖ угоди.  
Наш╕ нам╕ри щодо цього питання дуже серйозн╕. Укра╖на була першою ╓вропейською кра╖ною, яка в╕ддала на збер╕гання свою ратиф╕кац╕йну грамоту Орган╕зац╕╖ Об'╓днаних Нац╕й.
Пане Президенте,
Орган╕зац╕я Об’╓днаних Нац╕й завжди в╕д╕гравала пров╕дну роль у забезпеченн╕ того, щоб злочини минулого н╕коли не могли повторитися. 
72-а сес╕я Генерально╖ Асамбле╖ сп╕впада╓ з 85-тою р╕чницею одного з найб╕льш смертоносного злочину ХХ стол╕ття – Голодомору.
Це був штучний голод в Укра╖н╕ в 1932-1933 роках, орган╕зований тотал╕тарним режимом Стал╕на, який призв╕в до загибел╕ в╕д 7 до 10 м╕льйон╕в укра╖нц╕в.
Доктор Рафал Лемк╕н, автор Конвенц╕╖ про запоб╕гання та покарання злочину геноциду, прийнято╖ Генеральною Асамбле╓ю ООН в 1948 роц╕, назвав знищення укра╖нсько╖ нац╕╖ «класичним прикладом геноциду».
Я закликаю держави-члени ООН прийняти власне ╕сторичне р╕шення про визнання Голодомору актом геноциду.
Пане Президенте,
Це час випробувань для ус╕х нас. Все б╕льше людей гине у в╕йнах та стих╕йних лихах. ╤стина затьмарена «пост-правдою». Св╕т знову под╕лений м╕ж тими, хто в╕рить, що свобода ╓ необх╕дною, ╕ тими, хто вважа╓ свободу неважливою. Одна група прагне побудувати краще майбутн╓. ╤нша – тягне нас у минуле. Настав час для тих, хто в╕рить у свободу, ╓дн╕сть. Настав час для свободи бути сильними, переконливими ╕ переконаними. Давайте будемо такими!
Дякую за увагу.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19060

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков