Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4506)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4200)
Українці мої... (1691)
Резонанс (2214)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1857)
Крим - наш дім (1208)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (406)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (238)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...


У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 22.09.2017
ВИСТОЯТИ ╤ ПЕРЕМОГТИ!

Нин╕ 750 жител╕в м╕ста Бердянськ Запор╕зько╖ област╕ з╕ збро╓ю в руках захищають Укра╖ну в╕д рос╕йських загарбник╕в. 450 бердянц╕в стали волонтерами. 517 жител╕в Бердянська станом на 1 с╕чня 2017 року мають посв╕дчення учасника бойових д╕й в АТО. Дванадцять бердянських геро╖в в╕ддали сво╓ життя за в╕льну ╕ незалежну Укра╖ну.
Нещодавно в Мел╕топол╕ вийшла друком книга «Наш╕ Атланти: вистояти ╕ перемогти!» редактора Бердянського державного педагог╕чного ун╕верситету «Ун╕верситетське слово», поета ╕ волонтера Степана Герил╕ва. Це третя книга хрон╕ки волонтерсько╖ орган╕зац╕╖ «Наш╕ Атланти» з Бердянська.
У передмов╕ до книги секретар координац╕йно╖ ради при виконком╕ Бердянсько╖ м╕сько╖ ради з питань нац╕онально-патр╕отичного виховання та формування здорового способу життя ╤гор Зубрицький зверта╓ться: «Шановн╕ представники орган╕зац╕╖ «Наш╕ Атланти»! Ус╕ ваш╕ три книги про волонтерську д╕яльн╕сть можна назвати щоденниками, згустком ваших хвилювань та над╕й, якими ви д╕литеся на стор╕нках книг з мешканцями нашого м╕ста, Запор╕зького краю ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни. Сво╖ми волонтерськими подвигами ви вже сформували ╕ продовжу╓те формувати в Бердянську когорту син╕в ╕ доньок Укра╖ни, славних нащадк╕в Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, ╤вана Мазепи, Миколи М╕хновського, Симона Петлюри, Степана Бандери, ╢вгена Коновальця, Романа Шухевича. В ╕деолог╕чн╕й в╕йн╕ з рос╕йським агресором, коли не дозволя╓ться говорити укра╖нською, спалюють державний Прапор Укра╖ни чи витирають об нашу святиню ноги, ми сп╕льно: м╕ська влада ╕ патр╕отична громадськ╕сть, - ма╓мо ефективно розвивати ╕ популяризувати в Бердянську державну мову, яка стол╕ттями п╕ддавалась утискам та заборонам. Нин╕, коли ма╓мо не лише збройну в╕йну, а й в╕йну ╕нформац╕йну, необх╕дно разом над╕йно захистити нашу мову ╕ культуру в╕д посягань «русского м╕ра». Дуже важливо, шановний пане авторе, Степане Миколайовичу, що Ви в сво╖х книгах ╕ в житт╕ говорите, пишете ╕ сп╕лку╓теся укра╖нською мовою, яка не т╕льки творить укра╖нський дух ╕ тим утверджу╓ Укра╖ну на земл╕, але й зм╕цню╓ основи укра╖нсько╖ держави. Це обов’язок кожного укра╖нця перед Богом, перед предками ╕ нащадками сво╖ми. Тому мужн╕ благод╕йн╕ вчинки «Наших Атлант╕в» в╕д початку збройно╖ боротьби з рос╕йським агресором стали вз╕рцем для бердянц╕в ╕ всього укра╖нського народу та ╓ важливим прикладом для виховання майбутн╕х покол╕нь. Сьогодн╕ все б╕льше бердянц╕в стають нац╕онально св╕домими, в╕дчуваючи власну в╕дпов╕дальн╕сть за долю кра╖ни, за майбутн╓ сво╖х д╕тей, за право в╕льно жити на р╕дн╕й земл╕. Все б╕льше укра╖нц╕в записуються добровольцями до Укра╖нсько╖ арм╕╖, беруть зброю до рук, щоб захищати свободу, незалежн╕сть ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни».
Перегорнемо стор╕нки книги. Ось як зустр╕чали Новий р╕к укра╖нськ╕ во╖ни: «О 23:10 пролунала команда (з явним рос╕йським акцентом): «Рассвет, парни» ╕ стало зрозум╕ло, що зараз буде атака. Почали наступати з ус╕х бок╕в, щоб взяти в оточення ╕ знищити дислокац╕ю наших в╕йськ. Вогонь тривав майже дв╕ години, били з ус╕х вид╕в збро╖: РПГ, АГС, кулемет╕в, гранатомет╕в. Десять чолов╕к (Шарк – ротний, Борман, В╕к╕нг, Грек, Р╕вненський, Рал╕, Гарр╕, Шумахер, Кощ╕й, Ск╕ф) витримали атаку, не дали прорватися ворогов╕».
До д╕яльност╕ «Наших Атлант╕в» долучаються люди з ╕нших областей Укра╖ни. Особливо розчулю╓ розпов╕дь одн╕╓╖ д╕вчини: «Мене звати Ольга Лукань, живу я в чудовому сел╕ Жураки Богородчанського району, що на ╤вано-Франк╕вщин╕. Мен╕ 29 рок╕в, 28 з них я не можу ходити. Дуже тяжка хвороба – спинальна м╕опат╕я. Я стала сама молитися, дуже багато. У храм╕ були чудов╕ ╕кони, вишит╕ хрестиком. Я у храм╕ в╕дчула, що повинна вишивати. Я почала вишивати свою першу ╕кону саме в той час, коли у мене була сильна нудота та головний б╕ль в╕д ацетону. Так ось, коли почала вишивати, то це все якось зникало. Я вишила хрестиком три ╕кони, пот╕м стали дуже бол╕ти оч╕ ╕ згодом я перейшла на б╕сер. Пот╕м у фейсбуц╕ я прочитала статтю Натал╕ ╤ванченко про В╕тал╕я Матьовку. Так ми стали друзями. Я познайомилася з бердянськими волонтерами «Наш╕ Атланти» - Натал╕╓ю ╤ванченко та Анеттою Омельченко. Вони допомагають хлопцям в АТО, збирають для них все необх╕дне, а Анетта все в╕двозить на передову, що жертвують люди. Коли почалася в╕йна, я прочитала про ╕кону, яка назива╓ться «Велика Над╕я», що колись таку ╕кону брали на в╕йну, що вона приносить мир. Я попросила Наталю, щоб передала ╕кону на фронт. Анетта Омельченко в╕двезла ╖╖ на передову. Ця ╕кона вже там, на в╕йн╕, ╕ я дуже в╕рю, що вона буде рятувати життя нашим захисникам. Ось саме так ╕ почалася ╕ моя в╕ра в Бога, ╕ моя вишивка. Я дуже мр╕ю, хоч як можу, допомагати нашим во╖нам ╕ кожного дня молюся за них».
Анетта Омельченко розпов╕да╓: «Сьогодн╕, 26 липня, представники ун╕верситетсько╖ волонтерсько╖ групи «Наш╕ Атланти» в╕дв╕дали хлопц╕в в Широк╕но. Були на сам╕й передов╕й, де вже давно нема╓ м╕сцевого населення. Як в т╕й п╕сн╕: «Там птицы не поют, деревья не растут, и только мы плечом к плечу врастаем в землю тут». Ус╕ будинки розбит╕, нема╓ св╕тла, хлопц╕ сплять в бункерах, сто╖ть тиша. Н╕би якась вселенська катастрофа, ╕ т╕льки постр╕ли нагадують, що зараз йде в╕йна. В╕д Широк╕но до окра╖н Мар╕уполя 13 к╕лометр╕в, хлопц╕ не дають бити ворогов╕ у сх╕дну частину м╕ста. Дуже гарне село, я н╕коли там не була, але зараз в╕д нього залишились побит╕ дерева, п╕д╕рван╕ машини, ями в╕д р╕зного кал╕бру снаряд╕в. Сво╓р╕дний «музей» хлопц╕ зробили у себе. Уся зброя рос╕йського виробництва. ╢ нав╕ть номер ╕ знак кра╖ни. Ось з чим приходить «руск╕й м╕р» на нашу землю. ╢ так╕ види збро╖, як╕ заборонен╕ м╕жнародною сп╕льнотою. Повсюди – таблички, як╕ попереджають про м╕ни. Ми були на останн╕й укра╖нськ╕й точц╕, нав╕ть не змогли нормально сфотографуватися, бо нас попередили, що працю╓ снайпер. Хлопц╕, як завжди, нам рад╕ли. Ми ╖м привезли овоч╕ (картоплю, моркву, пом╕дори, цибулю…), фрукти (персики, сливи, яблука), миюч╕ засоби, печиво, вчора завершену маскувальну с╕тку. Хлопц╕ пригощали нас смачною ╖жею. Б╕ля м╕сць, де вони живуть, чисто, старш╕ п╕клуються про молодих б╕йц╕в».
Газета «Ун╕верситетське слово» висв╕тлю╓ фестиваль «З кра╖ни в Укра╖ну»: «Бердянськ ув╕йшов до числа 11 м╕ст Укра╖ни, як╕ об’╓днав фестиваль «З кра╖ни в Укра╖ну». Волонтерська орган╕зац╕я «Наш╕ Атланти» також взяла активну участь в цьому патр╕отичному заход╕. Почався фестиваль з автопроб╕гу п╕д нац╕ональною символ╕кою ╕ символ╕кою нац╕ональних меншин м╕ста. Орган╕затори хот╕ли показати, що Бердянськ – це багатонац╕ональне м╕сто, але ус╕ його мешканц╕ укра╖нц╕. Фестивальну колону очолювала автомашина з «Нашоатлант╕вцями». На початку вс╕ представники автопроб╕гу засп╕вали г╕мн Укра╖ни. Великий ╕нтерес у мешканц╕в м╕ста викликала друга частина заходу: на приморськ╕й площ╕ було розташоване наметове м╕стечко, де представники групи плели маскувальн╕ с╕тки, а пот╕м Анетта Омельченко та Серг╕й Шарай розпов╕дали про ун╕верситетську волонтерську орган╕зац╕ю «Наш╕ Атланти», п╕дтверджуючи сказане десятками св╕тлин».
Наталя ╤ванченко згаду╓, як «Наш╕ Атланти» святкували день Незалежност╕ Батьк╕вщини: «На День Незалежност╕ Укра╖ни ми просто плели с╕тки. На вулиц╕, в парку, поряд з прекрасною молоддю з Цив╕льного корпусу «Азов», поряд з фотограф╕ями загиблих хлопц╕в… До нас при╓днувалися люди, часто з маленькими д╕точками, як╕ дуже гордо, дуже старанно зав’язували сво╖ми маленькими рученятами так╕ неслухнян╕ вузлики. Зна╓те, це було прекрасно – ╕ д╕ти, як╕ завжди будуть любити Укра╖ну ╕ пишатися сво╖ми захисниками, ╕ доросл╕ – втомлен╕ в╕д спеки, але як╕ не пром╕няли б таку працю в цей день н╕ на як╕ шашлики та пиво. Це найкраще святкування Дня Незалежност╕ Укра╖ни в мо╓му житт╕! Ми сплели дв╕ с╕тки, як╕ вже завтра можуть в╕дправитися на передову. Дяку╓мо тим, хто був з нами! Приходьте до нас, ваша допомога неоц╕ненна, бо вона вряту╓ не одне життя. С╕тки дуже-дуже потр╕бн╕! Я люблю св╕й народ. Ми обов’язково переможемо!»
Укра╖нцям допомагають друз╕ з колишн╕х республ╕к СРСР. Волонтер Олег Назаренко зв╕ту╓ рос╕йською мовою: «Звонок от Друзей из Латвии – «Едем, будем такого-то, груз везем в госпиталь Днепра, Мариуполя, Госпитальерам, воинам 8 УДА и 5 УДА, здесь тебе Друзья из Литвы тоже груз передали, выгружаем у тебя?» Говорю: нет, везем все сразу парням. Ребята приехали двумя бусами уставшие, более 10 часов на границе, поспали часа два и опять в путь, по дороге созвонились с Анетт, договорились о встрече, встретились в Днепре, отдали часть груза в госпиталь, немного пообщались – и в путь в Бердянск. Друзья из Бердянска приютили нас, утром сытно и вкусно накормили, показали немного город (красивый город, хоть и не сезон) и в путь на Мариуполь. По дороге на Мариуполь заскочили на базу 8 УДА, выгрузили груз из Латвии и Литвы и медикаменты с лимонами, которые Вы мне, Друзья, помогли собрать (часть отложил на 5 УДА). Ребята были в восторге, как малые дети радуються игрушкам, эти радовались разгрузкам и форме, одна из разгрузок литовских сразу поехала на передок побратиму Марадоне, он именно такую хотел… Груз выгрузили, пора бы ехать, но бойцы не отпускают – хоть чаем и кофе напоим… Попили чайку, пообщались, узнали проблемы, проблем просто выше крыши, опять не забываем – государство их не содержит, содержит народ. По быстрому заскочили в Мариуполь, выгрузили груз в госпитале, и на Широкино. Встретились в 8 УДА уже на фронте, отдали еще груза».
Голова ОУН Богдан Червак наголошу╓ на значенн╕ книги Степана Герил╕ва «Наш╕ Атланти»: «╥╖ ун╕кальн╕сть ще й у тому, що вона слугуватиме безц╕нним джерелом для ╕сторик╕в, письменник╕в, журнал╕ст╕в, режисер╕в, як╕ неодм╕нно писатимуть ╕ зн╕матимуть ф╕льми про цю страшну в╕йну, яку Укра╖на приречена виграти. Чому приречена? В╕дпов╕дь на це питання ╓ на стор╕нках книжки, вона у долях людей, як╕ стали ╖╖ героями. Тут кожна стор╕нка промовля╓: ця в╕йна не т╕льки проти Москви. Ця в╕йна, передус╕м, за Укра╖ну ╕ ╖╖ велич, ╕сторичну перспективу укра╖нсько╖ нац╕╖, яка нездоланна ╕ непереможна».
Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19043

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков