Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2482)
З потоку життя (5564)
Душі криниця (3160)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1396)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1596)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«КРИМИЛОСЬ» НАМ УС╤М ТУТ ДАВНО…
Не можу назвати те, що почула – просто п╕снею. Н╕, це не п╕сня, це - крик душ╕, крик за...


ЧОМУ НЕ ВАРТО ПОР╤ВНЮВАТИ КАТАЛОН╤Ю З ДОНБАСОМ ЧИ КРИМОМ
Таке пор╕вняння, скор╕ше, ╓ ман╕пулюванням ╕нформац╕╓ю.


СУД (ч. II)
Як поведе себе укра╖нський суд в ц╕й справ╕ скоро д╕зна╓мось, адже зас╕дання в╕дбудеться вже ц╕╓╖...


«АЩЕ СМЕРДЪ УМРЕТЪ ЗАДНИЦА КНЯЗЮ»
Суд не люблять. Його уникають. А проте ж, навряд чи хто наважиться поставити п╕д сумн╕в...


ЯКЩО ЦЕ НЕ МАРОДЕРСТВО – ТО ЩО?
Що в╕дпов╕в на це Ки╖в – красномовно св╕дчить ╕люстрац╕я: просто затер, що йому муля╓,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 22.09.2017
КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬК╤ МЕДИТАЦ╤╥ ПЕРЕДОСТАННЬОГО ТИЖНЯ ВЕРЕСНЯ

Життя часто пор╕внюють з теч╕╓ю р╕ки. Ма╓статично плине воно в╕д нап╕взабутих виток╕в минулого, через непросте сьогодення все вперед ╕ вперед. Бува╓, що наштовхнувшись на загату, теч╕я стишу╓ться, спиня╓ться, затягу╓ться ряскою, а десь, п╕д гнилими берегами, ╕ поверта╓ трохи назад. Але то не в╕дступ. То пошуки виходу. П╕д поз╕рно спок╕йною поверхнею тиск теч╕╖ невпинно нароста╓. ╤ тод╕ досить найменшо╖ шпарини, аби неймов╕рна маса накопичено╖ енерг╕╖ ринула вперед, зм╕таючи все на сво╓му шляху. Горе тому, хто опиниться на ╖╖ шляху!
Минуло вже чверть стол╕ття, як укра╖нське життя, витекши через д╕ряв╕ загати гниючо╖ ╕мпер╕╖, повол╕ проклада╓ св╕й власний, окремий шлях. Надто повол╕! Надто довго стояло воно в чужих берегах, просотуючись ╖х змертвляючою непорушн╕стю. Надто багато ╕мперського ошмаття тягне в соб╕ ╕ сьогодн╕. Тут ╕ залишки ностальгуючих за ╕мпер╕╓ю ╖╖ в╕рних п╕дпорок — ╖╖ безсмертно╖ номенклатури, ╖╖ “орган╕в”, ╖╖ вертуха╖в, стукач╕в, сексот╕в, ╕ ностальгуюч╕ за часами безмежних можливостей буремних дев'яностих злод╕╖ в закон╕ ╕ без всякого закону, блатн╕ ╕ приблатнен╕, вчорашн╕ наперсточники, лощен╕ шахра╖ вс╕х мастей ╕ благоденствуюче на нацарьованому непосильними трудами як одних, так ╕ ╕нших, ╖х самовпевнене, плодовите пор╕ддя. Та наймасов╕шою частиною того ╕мперського ошмаття ╓ яловий люд з намертво прикал╕рованою психолог╕╓ю байдужого п╕дданця. ╤ то не дивно. Упродовж в╕к╕в, вибиваючи ел╕ту нац╕╖, безжально винищуючи ╖╖ честь, г╕дн╕сть, родову пам'ять, ╕мпер╕я залишала можлив╕сть для виживання лише таким — лояльним до влади, улесливим, пок╕рним, здатним за крайньо╖ скрути лише на дулю в кишен╕ манкуртам, як╕ задля поз╕рного усп╕ху — перспектив отримання квартири, дач╕, добавки до нужденно╖ зарплати — з легк╕стю м╕няли не лише р╕дну мову, а й саме родове ╕м'я. Саме ця переважаюча у сусп╕льств╕ публ╕ка продовжу╓ ╕ дотепер визначати долю формально незалежно╖ Укра╖ни, вил╕плюючи ╖╖ владу з вищезгаданого людського лайна. Ремствування на брак ск╕льки-небудь пом╕тного прогресу, на в╕дсутн╕сть вир╕шальних позитивних зм╕н, на щораз виникаюч╕ нов╕ загати на шляху до довгооб╕цяного всезагального щастя, сприйма╓ться за таких обставин аж н╕як не диссонансом, а нев╕д'╓мною частиною вражаюче сумного д╕йства.
Сумно, бо ж нав╕ть сьогодн╕, в час╕ в╕йни, в час╕, коли над Кра╓м нависла реальна небезпека втрати державност╕, за яку змагались упродовж в╕к╕в, ми не посп╕ша╓мо зм╕нюватися. Ми й дос╕, на двадцять шостому роц╕ формально╖ незалежност╕, роззявивши рота, зачаровано слуха╓мо все тих же недор╕куватих, трафлених м╕ллю злод╕йкуватих “мойсе╖в”, як╕, не соромлячись декларувати нацарьован╕ груб╕ м╕льйони, як ╕ двадцять п'ять рок╕в тому, все ще простор╕кують про свою д╕яльн╕сть на благо Краю виключно в категор╕╖ майбутнього часу. Ми розчулено пуска╓мо слину, нада╓мо ╖м чергов╕ безл╕м╕тн╕ кредити дов╕ри. Для того ╖м достатньо, зм╕нивши малинов╕ п╕джаки на вишиванки, крикнути з надривом “славаукра╖н╕”. Чи усв╕домлю╓мо при тому, що саме вони, в тандем╕ з нами дов╕рливими, ╕ упосл╕джують славу нашого багатостраждального Краю?
А х╕ба краще, як в час╕ в╕йни, коли одн╕ щохвилинно важать сво╖м життям, прикриваючи Край в╕д нашестя зловорожо╖ ╕мпер╕╖, ╕нш╕, зам╕сть того, щоб привести свою владу до тями, змусити ╖╖, убогу, п╕дн╕мати економ╕ку, щонайшвидшими темпами будувати в╕йськову ав╕ац╕ю, флот, ракетн╕ в╕йська, зокрема т╕, як╕ зможуть стати принаймн╕ серйозною перепоною ракетно-бомбовим ударам по наших м╕стах, зам╕сть того, щоб самим, в╕дклавши вс╕ нев╕дкладн╕ справи, братися до в╕дродження кра╖ни, до зм╕цнення ╖╖ економ╕ки, в╕йськового потенц╕алу, натом╕сть як не розфарбовують в патр╕отичн╕ кольори набережн╕, то влаштовують змагання на найб╕льший вареник, на найширший/найдовший/найб╕льший прапор, влаштовують марш╕ у вишиванках, спортивн╕ шоу, фести, ╓вробачення, метуть шароварами п╕дм╕стки...
Зам╕сть того, щоб спитати нашу неймов╕рну владу, чому й дос╕, на четвертому роц╕ в╕йни, не ма╓мо жодного власного патронного заводу, чому ╕снуюч╕ бронетанков╕ заводи фактично простоюють, зам╕сть того, щоб працювати у три зм╕ни, чому не налагоджена масова п╕дготовка п╕лот╕в бойово╖ ав╕ац╕╖, без яких нав╕ть подарований щедрим Заходом пов╕тряний флот буде як та п╕дкова без коня. До слова, в тридцятих роках минулого стор╕ччя не лише в СРСР та Н╕меччин╕, а й в багатьох ╕нших кра╖нах — в т╕й же Япон╕╖ — до цього ставилися дуже серйозно. П╕д час нападу Н╕меччини на СРСР велика частина ав╕ац╕╖ була знищена в перш╕ дн╕, але залишились ав╕азаводи, залишались п╕дготован╕ п╕лоти ╕ що важлив╕ше — налагоджен╕, ч╕тко д╕юч╕ центри ╖х п╕дготовки. Чи робимо висновки?
— Чекай, чекай, а де ж тут про Крим? — скаже м╕й приск╕пливий читач. — До чого вс╕ ц╕ загальн╕ реч╕ ╕ образлив╕ випади на адресу — подумати лишень! — законнообрано╖ влади ╕ б╕льшост╕ укра╖нського народу? Чому ан╕ слова про кримськ╕ партизанськ╕ загони, тему яких знову п╕дн╕мають патр╕отично налаштован╕ депутати ВР, зокрема народофронт╕вець ╤гор Лап╕н? Де вони? Чому не наближають рад╕сну мить повернення п╕вострова в лоно неньки Укра╖ни?
Власне, автор якраз ╕ мовить про Крим, який у згаданому лон╕ без серйозних його зм╕н навряд чи й можна чекати. Вкотре наголошу╓ в╕н на тому, що одними лише скандуваннями “кримцеукра╖на”, з╕тханнями, виставляннями сльозливих, а чи гн╕вливих емот╕кон╕в п╕д постами про чергов╕ затримання, арешти, викрадення, а чи нав╕ть найпалк╕шою над╕╓ю на д╕╓в╕сть накладених на супостата санкц╕й, справу не залагодити. Не залагодити нав╕ть попри те, що уже сьогодн╕ — ╕ те прорива╓ться нав╕ть в еф╕р╕ кримського рад╕о — погляди кримчан на нове життя (мова, зв╕сно ж, не про пенс╕онер╕в чи бюджетник╕в) далеко не райдужн╕. Чимало хто з активного покол╕ння (а це здеб╕льшого п╕дпри╓мц╕, що засмакували якого-не-якого усп╕ху за укра╖нських час╕в) звертають сво╖ погляди до Укра╖ни, згадуючи як стали на крило, згадуючи можливост╕ (╕ прибутки), як╕ попри вс╕ негаразди стаб╕льно зростали з кожним наступним роком. На жаль, те, що бачать, не надто привабливе. Вихолощення через кастрац╕ю НАЗК введених п╕д тиском Заходу е-декларац╕й, скажений спротив провладно╖ коал╕ц╕╖ парламенту видач╕ в руки правосуддя явних корупц╕онер╕в, постановочн╕ шоу з арештами цап╕в в╕дбувайл ╕ великим пшиком, яким воно завершу╓ться в судах. Намагання влади ще б╕льше п╕д╕м'яти п╕д себе ╕ без того майже ручн╕ суди, ще б╕льше обмежити можлив╕сть для перес╕чного громадянина захистити з ╖х допомогою сво╖ права — ось що видно з п╕вострова. Непристойними, б╕льше того — ганебними виглядають вперт╕ намагання Петра Олекс╕йовича ╕ Ко будь-що не допустити створення Антикорупц╕йного суду. Не остудила його запалу нав╕ть репл╕ка Джона Керр╕ на “ялтинському” п╕нчук╕вському самм╕т╕. А що вже казати про внесений до зали ВР законопроет №6556, яким певн╕ пол╕тики з рейтингом нижче пл╕нтуса намагаються витворити з Нац╕онально╖ гвард╕╖ ледь не приватну арм╕ю для м╕н╕стра Авакова! На фон╕ зачистки ╕нформац╕йного поля, зв╕льнення його в╕д в╕двертих “шатун╕в” на кшталт Шустера та др╕бноти, яка дозволя╓ соб╕ непоштиво п╕дн╕мати голос проти священно╖ влади, ставити п╕д сумн╕в велич ╖╖ д╕янь, чи не нагаду╓ все те в╕дверту пут╕н╕зац╕ю Краю? Тут нав╕ть др╕бниц╕ наводять на роздуми. Так, попри декларац╕ю нам╕р╕в створення потужного ╕нформац╕йного спротиву кремл╕вськ╕й пропаганд╕ (в умовах г╕бридно╖ в╕йни ╓ чи не важлив╕шим за снаряди та ракети!), ╕мпотентний М╕нстець не лише не спром╕гся на щось под╕бне, але нав╕ть не завважив, як блудлив╕ М╕нкирищуки руками одного «хвахового» патр╕ота-кримчанина-в-екзил╕ спробували з державницько╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», яка нав╕др╕з в╕дмовилась давати драла за Перекоп, зробити таку соб╕ д╕йну кор╕вку для сво╖х. Фантаз╕╖? Суд╕ть сам╕. Видавши за переведення редакц╕╖ «КС» пере╖зд до Ки╓ва лише одн╕╓╖ сп╕вроб╕тниц╕ (простимульовано╖ п╕двищенням на посад╕), зв╕льнивши височайшим указом геть всю кримську редакц╕ю та набравши в Ки╓в╕ лояльних «хвах╕вц╕в» на св╕й смак, пан гендиректор НГЖВ привласню╓ ╕м'я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» створеному ним в Ки╓в╕ клону. Чи не нагаду╓ те схему звичайного рейдерського захоплення? Спод╕ваюсь, неупереджений суд свого часу д╕йде саме такого висновку. Не дивно, що подальш╕ д╕╖ пана гендиректора та редакц╕╖ псевдосв╕тлиц╕ спрямован╕ не на акцентац╕ю на пол╕тичн╕й, правозахисн╕й складов╕й, що, погодьтесь, за ╕снуючо╖ ситуац╕╖ було б лог╕чним ╕ необх╕дним (з цим якраз навпаки: головред клона говорить про це так: “Коли газету перевели на материк, зм╕нилася сама мета видання. Тепер там менше матер╕ал╕в пол╕тичного проф╕лю. Культура, спорт - так”), а зовс╕м на ╕ншому - на вибиванн╕ з бюджету живо╖ коп╕йки. Ман╕пулюючи брендом ╓дино╖ укра╖номовно╖ газети Криму, наприк╕нц╕ 2016 року пан Щекун виводить псевдосв╕тличан, як╕ на той час випустили всього к╕лька номер╕в сво╓╖ газетки, на вуличн╕ протести п╕д Кабм╕н, вимагаючи п╕двищення зарплат (дивись: https://ua.krymr.com/a/28193824.html ). Дал╕ п╕шли вимоги до М╕нкульту про вид╕лення для псевдосв╕тлиц╕ окремим рядком в бюджет╕ 2 562,9 тисяч гривень, скоригован╕ вп╕зн╕ше до 1700 тисяч: (https://www.facebook.com/krymskasvitlytsiainua/photos/pcb.1077603579041345/1077603465708023/?type=3&theater) Воно, н╕бито, й непогана справа: про свою команду треба п╕клуватися. Все так, якби не кинута в Криму напризволяще, без жодно╖ коп╕йки ф╕нансування, справжня «Кримська св╕тлиця», яка ╕ дал╕ продовжу╓ регулярно виходити в Мереж╕, на в╕дм╕ну в╕д ки╖вського клона, який не з'явля╓ться м╕сяцями.
Не отримавши бажаного, оч╕льник НГЖВ вда╓ться сьогодн╕ до в╕двертого шантажу, погрожуючи закрити «Кримську св╕тлицю» (https://ua.krymr.com/a/news/28745835.html). Що тут сказати... В 2010 роц╕ ц╕ ж сам╕ дефективн╕ менеджери, включно з с╕рим кардиналом НГЖВ паном С╓р╕ковим, який ╕ нин╕, попри порушену проти нього крим╕нальну справу про привласнення майна с╕м'╖ академ╕ка Петра Тронька, продовжу╓ перебувати серед оч╕льник╕в видавництва, та екс-депутатом ВР АРК паном П╕лунським, вже доводили «Кримську св╕тлицю» до закриття. Тод╕, через в╕с╕м м╕сяц╕в п╕сля фактичного знищення газети, головному редакторов╕ «КС» В╕ктору Качул╕ вдалося в╕дновити ╖╖ випуск.
Кажуть, ╕стор╕я повторю╓ться як фарс. Лише перебування в св╕т╕ нездорових ╕люз╕й, де власна велич сприйма╓ться безмежною ╕ непогр╕шимою, може виливатися в под╕бних заявах. Насправд╕, в╕дхрестившись в╕д ╕стинно╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», запоб╕гливо перекривши ╖й кисень поперед окупац╕йно╖ влади, пан Щекун вже н╕як не може впливати на ╖╖ долю. Х╕ба що особисто напише донос до Сл╕дчого ком╕тету. Тож, дасть Бог, «Кримська св╕тлиця» ╕ дал╕ виходитиме, п╕дтримуючи свого читача.
╤нша р╕ч, що под╕бн╕ д╕╖ записних псевдопатр╕от╕в — ╕ тут ми поверта╓мося до п╕днято╖ теми — аж н╕як не надихають кримчан на дов╕рливе ставлення до укра╖нсько╖ влади, не кажучи вже про таке почуття як повага.
Може, почати б з того, що припинити мародерствувати у об╕дран╕й до нитки кра╖н╕ в час╕ в╕йни? Може припинити нищити те, що не створювали, як у випадку з «КС»? Може припинити верзти бздуру про кримськотатарськ╕ партизанськ╕ загони в степах Криму - як ╓диний спос╕б повернення п╕вострова п╕д юрисдикц╕ю Укра╖ни? Може б, натом╕сть, добров╕льно, не чекаючи, доки знесе теч╕╓ю, згадуваною на самому початку статт╕, ╕н╕ц╕ювати саморозпуск ╕мпотентно╖ Верховно╖ Ради, скасувавши попередньо депутатську недоторкан╕сть та ухваливши антимаф╕озний антиол╕гарх╕чний виборчий закон? Кра╖на у небезпец╕, панове, ╕ те, що в╕дбува╓ться, н╕яка не комп'ютерна гра з десятком запасних житт╕в ╕ можлив╕стю переграти все спочатку. Приходьмо до тями, укра╖нц╕!

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19040

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков