Версiя для друку Обговорити в форумi

Мова про мову

Проти закону «Про освіту» виступила Росія

Міністерство закордонних справ Росії виступило із заявою, що основною метою української влади є встановлення в Україні "моноетнічного мовного режиму". Відповідна заява з'явилась на офіційному сайті відомства у відповідь на прийнятий Верховною Радою закон "Про освіту".
МЗС Росії вважає, що цей закон встановлює жорсткі обмеження на використання мов національних меншин "з перспективою їх повного вимивання з освітньої системи цієї країни до 2020 року".
"Хоча в законі російську мову не згадують, очевидно, що головною метою українських законотворців є максимальні утиски мільйонів російськомовних мешканців України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічного мовного режиму", – йдеться в заяві.
Не забуло МЗС Росії і про "майдан" згадати:
"Розглядаємо цей крок як спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить її Конституції, як і взятих Києвом на себе міжнародним зобов'язанням в гуманітарній сфері".
Відомство також вважає, що потрібні колективні зусилля, в тому числі і майданчики міжнародних організацій, щоб "протидіяти політиці владних структур України, які зневажають загальновизнані стандарти прав людини".
Нагадаємо, що одразу після прийняття закону "Про освіту" у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв "неконституційний".
"Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.
Також свою стурбованість озвучили румунське, угорське та польське МЗС.
Проти закону про освіту також виступив президент Молдови Ігор Додон.
Заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей в ефірі "Громадського радіо" повідомив, що всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.
Він уточнив, що "більшість (із цих 10% – УП) навчаються російською мовою".
Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020 року.
"Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах.
В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини", – говорить Хобзей.
В Прикінцевих положеннях до закону "Про освіту" зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
"Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – пояснює заступник міністра. – А в наступному році з 1 вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини.
А з 2020 року з 5 по 11 класи всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин - мову і літературу меншини".
life.pravda.com.ua

НИЗКА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ЗВЕРНЕТЬСЯ ДО РАДИ ЄВРОПИ І ОБСЄ ЧЕРЕЗ НОВИЙ ЗАКОН ПРО ОСВІТУ В УКРАЇНІ

Болгарія, Угорщина, Румунія та Греція звернуться до Ради Європи та Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) через новий закон про освіту в Україні. Про це заявила міністр закордонних справ Болгарії Єкатєріна Захарієва, повідомляє БГНЕС.
"Безсумнівно, ми хвилюємося і не випадково маємо спільну ініціативу з колегами з європейських країн, на (меншини) яких у підсумку вплине цей закон. І сьогодні міністрами закордонних справ Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії підписано лист до міністра закордонних справ України, у якому ми попереджаємо про те, що цей закон не повинен впливати на права меншин та (можливість) навчання рідною мовою. Ми відправимо такого же листа до Ради Європи та ОБСЄ", - заявила Захарієва. Також вона сказала, що відповідно до запевнень української сторони, новий закон про освіту "спрямований на зміцнення української мови і не вплине на вивчення європейських мов". Захарієва підкреслила, що у минулу п'ятницю вона провела розмову з українським послом, а також потім відбулося ще декілька зустрічей і розмов на різному рівні, під час яких українська сторона давала гарантії, що новий закон не вплине на вивчення болгарської мови у школах.
Як повідомляв УНІАН, 5 вересня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон «Про освіту», який передбачає введення 12-річної середньої освіти для дітей, які підуть до школи наступного року. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою. МЗС Румунії висловило стурбованість у зв'язку з нормами цього закону щодо мови навчання представників національних меншин України. У МЗС Польщі очікують, що Україна дотримуватиметься зобов'язань, даних Варшаві, про вивчення польською нацменшиною рідної мови. У заяві йдеться, що "МЗС Польщі уважно спостерігатиме за процесом впровадження закону й здійснить усі необхідні кроки щодо забезпечення полякам в Україні доступу до навчання польською мовою. Ми переконані, що українська сторона дотримуватиметься зобов'язань проведення консультацій з нами щодо можливих нормативних актів у контексті вживання мов нацменшин". Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях у зв'язку з нормами нового закону про освіту, що стосуються мов навчання представників національних меншин України.
12 вересня прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив міністру закордонних справ Павлу Клімкіну і міністру освіти Лілії Гриневич провести зустріч із послами Євросоюзу в Україні та роз'яснити їм деталі нового закону про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2017 > Тема "З потоку життя"