"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2017 > Тема "З потоку життя"
#37 за 15.09.2017
«МИРОТВОРЦ╤» ПУТ╤НА. УКРА╥Н╤ ГОТУЮТЬ ГЕОПОЛ╤ТИЧНУ ПАСТКУ
В╕йськова агрес╕я РФ проти Укра╖ни може трансформуватися у б╕льш витончену - в «миротворчу»
Т╕, хто малюють Пут╕на у карикатурному стил╕, або приписують йому р╕зного роду псих╕чн╕ хвороби, або нав╕ть божев╕лля, насправд╕ роблять шк╕дливу справу. По-перше, тому, що будь-яка в╕йськова людина вам скаже, що недооц╕нювати ворога не можна – це перший, але в╕рний крок до поразки. А по-друге, Пут╕н, нав╕ть перебуваючи у статус╕ авторитарного диктатора, залиша╓ться лише верх╕вкою системи, яка працю╓ пост╕йно, вдумливо ╕ ц╕леспрямовано. Працю╓ проти нас, проти Укра╖ни. Варто усв╕домлювати, що вс╕ наш╕ емоц╕йн╕ сплески, пол╕тичн╕ чвари, будь-яке св╕дчення недолугост╕ державного механ╕зму, на кшталт позбавлення громадянства опозиц╕йного пол╕тика та його безпрецедентний прорив через державний кордон в оточенн╕ «законослухняних» народних депутат╕в – все це використову╓ться нашим ворогом. Який д╕╓ вдумливо, системно ╕ профес╕йно. Опосередкованим п╕дтвердженням цього ╓ потужна ╕нформац╕йна хвиля, п╕днята напередодн╕ в╕дкриття ново╖ сес╕╖ Генерально╖ асамбле╖ ООН, яка розпочала роботу 12 вересня у Нью-Йорку. Спочатку в телефонн╕й розмов╕ з канцлером Ангелою Меркель рос╕йський л╕дер «милостиво» погодився на присутн╕сть миротворц╕в не лише на л╕н╕╖ розмежування, а й на вс╕й територ╕╖ Донбасу, але виключно для надання безпеки персоналу ОБС╢. Трохи згодом Голова ОБС╢, глава МЗС Австр╕╖ Себастьян Курц у сво╓му Twitter прив╕тав переговори президента Рос╕╖ Володимира Пут╕на з канцлером Н╕меччини Ангелою Меркель по сприянню охорон╕ Спец╕ально╖ мон╕торингово╖ м╕с╕╖ (СММ) ОБС╢ в Укра╖н╕.
Пут╕н, Меркель
Нагада╓мо, що президент Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ В.Пут╕н «раптово» погодився на розгортання м╕жнародно╖ миротворчо╖ м╕с╕╖ у зон╕ в╕йськового протистояння на Донбас╕ й оголосив про це ще 5 вересня на прес-конференц╕╖ за п╕дсумками сам╕ту БР╤КС у Кита╖, за тиждень до початку зас╕дання Генерально╖ асамбле╖ ООН, ╕ доручив МЗС РФ внести в╕дпов╕дну резолюц╕ю на розгляд Ради безпеки ООН. Таким чином, нав╕ть незважаючи на те, що сам В.Пут╕н не плану╓ цього року брати участь у зас╕данн╕ Генерально╖ асамбле╖ ООН, рос╕йська сторона вже встигла створити контекст ╕ в╕дпов╕дний фон для ╕н╕ц╕ативи Президента Укра╖ни П.Порошенка про введення миротворц╕в ООН на неп╕дконтрольн╕ територ╕╖ Донбасу, яку в╕н ма╓ нам╕р представити п╕д час ц╕╓╖ ж сес╕╖ Генасамбле╖ ООН. В╕йськов╕ люди називають таке д╕йство «перехопленням ╕н╕ц╕ативи». Треба визнати, що пол╕тичний цирк, влаштований М.Саакашв╕л╕ на зах╕дному кордон╕ Укра╖ни ╕ п╕дтриманий достатньо од╕озними укра╖нськими пол╕тиками, в╕дбувся у напрочуд «вдалий» час для того, щоб дискредитувати як самого Президента Укра╖ни, так ╕ його миротворч╕ ╕н╕ц╕ативи, як╕ в╕н ма╓ нам╕р оголосити у Нью-Йорку. Це не забавки. Це – доросла профес╕йна гра. ╤ поки що не на нашу користь.
КРЕМЛЮ ДОВ╤РЯТИ НЕ ВАРТО
На перший погляд – така «миротворча» ╕н╕ц╕атива рос╕йсько╖ сторони зда╓ться поступкою Москви, яка ран╕ше займала зовс╕м протилежну позиц╕ю ╕ категорично виступала проти залучення м╕жнародних миротворц╕в на Донбас. Небезп╕дставно вважа╓ться, що розгортання м╕жнародного миротворчого контингенту на Донбас╕ фактично може унеможливити розширення масштаб╕в збройно╖ агрес╕╖ Рос╕╖ проти Укра╖ни, що вже б╕льш як три роки залиша╓ться головною загрозою безпец╕ нашо╖ держави. Зрозум╕ло, що такий розвиток був би виг╕дним для Укра╖ни, особливо для встановлення м╕жнародного контролю та незалежно╖ вериф╕кац╕╖ транскордонного руху на сх╕дному, проблемному кордон╕ Укра╖ни з Рос╕йською Федерац╕╓ю. Але, виявля╓ться, не все так просто. Бо ж водночас Пут╕н наголосив, що мова може йти т╕льки про функц╕╖ забезпечення безпеки сп╕вроб╕тник╕в ОБС╢ (тобто в╕н запропонував, щоб спостер╕гач╕в ОБС╢ на Донбас╕ захищали миротворц╕) – та лише на л╕н╕╖ розмежування стор╕н конфл╕кту, а не на жодних ╕нших територ╕ях. Кр╕м того, за його словами, вир╕шення цього питання ма╓ в╕дбутися не ╕накше, як п╕сля розведення стор╕н ╕ в╕дведення важко╖ техн╕ки, а це не може бути вир╕шено без прямого контакту з представниками самопроголошених республ╕к – ДНР ╕ ЛНР. Остання «поступка» Пут╕на – мовляв, миротворц╕ можуть охороняти м╕с╕ю ОБС╢ де завгодно – не зм╕ню╓ сут╕ справи. Тобто, як ╕ ран╕ше, демонстративна «згода» Москви стосовно розм╕щення м╕жнародних миротворц╕в на Донбас╕ ма╓ на мет╕ реал╕зац╕ю виключно рос╕йських ╕нтерес╕в, а ╕н╕ц╕ативи В.Пут╕на н╕ в якому раз╕ не св╕дчать про зм╕ну ставлення Рос╕╖ до конфл╕кту. ╤ншими словами, Кремль готу╓ для Укра╖ни п╕дступну геопол╕тичну пастку. Насамперед, це стосу╓ться «заморожування» конфл╕кту в рег╕он╕ на виг╕дних для Рос╕╖ умовах ╕ на невизначений терм╕н, а саме: створення враження виконання нею М╕нських домовленостей в частин╕ виведення рос╕йських в╕йськ з окупованих територ╕й, з одночасним недопущенням можливост╕ в╕дновлення Укра╖ною контролю над ними та неконтрольованою д╕лянкою рос╕йсько-укра╖нського кордону. У випадку реал╕зац╕╖ такого плану Рос╕я отрима╓ можлив╕сть апелювати до США та ╢С щодо в╕дсутност╕ причин для продовження м╕жнародних санкц╕й проти не╖. Водночас вона зможе обгрунтовувати сво╖ вимоги стосовно необх╕дност╕ виконання Укра╖ною пол╕тично╖ складово╖ мирного плану з надання особливих статус╕в так званим «ДНР» та «ЛНР». При цьому виконання Укра╖ною умови Рос╕╖ щодо обов'язкового узгодження питання розгортання миротворчого контингенту ╕з самопроголошеними республ╕ками фактично позиц╕онуватиме ╖х як повноважних учасник╕в переговор╕в. Саме цього Кремль ╕ домага╓ться з самого початку в╕йни проти Укра╖ни.
ПРО ЗБРОЮ ╤ ОПТИМ╤СТ╤В
На ц╕й же прес-конференц╕╖ (за п╕дсумками сам╕ту БР╤КС) Пут╕н, говорячи про можлив╕сть надання Укра╖н╕ американсько╖ летально╖ збро╖, у непрям╕й форм╕ пооб╕цяв: якщо американц╕ нададуть Укра╖н╕ зброю, тод╕ самопроголошен╕ республ╕ки «...можливо, спрямують зброю, яка у них ╓, в ╕нш╕ зони конфл╕кту». Певн╕ наш╕ доморощен╕ експерти ╕ пол╕тологи в╕дразу побачили бажання Кремля «прищемити» Зах╕д поставками збро╖ з Донбасу в конфл╕ктн╕ рег╕они св╕ту, наприклад у Сир╕ю, п╕дтримуючи таким чином м╕жнародний тероризм. Ц╕кава точка зору, але дещо «притягнута за вуха». Насправд╕, Пут╕н тод╕ говорив не про ╤Д╤Л ╕ вже точно не про Сир╕ю. В╕н погрожував поширенням агресивних д╕й на нов╕ рег╕они Укра╖ни. Варто присоромити укра╖нських «оптим╕ст╕в», адже Рос╕я не т╕льки не поступа╓ться, вона знову ╕ знову нахабно погрожу╓ в╕йною як Укра╖н╕, так ╕ всьому св╕тов╕. Не треба заплющувати оч╕ на те, що Москва п╕д ус╕ма можливими приводами буде наполягати на включенн╕ до складу м╕жнародного миротворчого контингенту рос╕йських в╕йськових, що дало б Рос╕╖ прив╕д фактично легал╕зувати рос╕йську в╕йськову присутн╕сть на територ╕╖ Укра╖ни та створити передумови для ╖╖ збереження на довготривалу перспективу. Саме так свого часу Рос╕я вчинила у Придн╕стров'╖, Нагорному Карабас╕, П╕вденн╕й Осет╕╖ та Абхаз╕╖. Якщо Рос╕я знову викине цей фортель, цього разу п╕д ег╕дою ООН, це буде тотальна катастрофа – не лише для Укра╖ни, а й для само╖ ООН та для глобального св╕тоустрою, побудованого на д╕яльност╕ ц╕╓╖ орган╕зац╕╖. Не випадково Укра╖на на вс╕х р╕внях ╕ в заявах МЗС категорично виступа╓ проти будь-яких натяк╕в на присутност╕ в миротворчому контингент╕ в╕йськових в╕д кра╖ни-агресора. Варто враховувати також, що на сьогодн╕ в миротворчих м╕с╕ях ООН здеб╕льшого беруть участь кра╖ни Аз╕╖ або Африки. Тому не сл╕д спод╕ватися, що у випадку прийняття р╕шення про миротворч╕ сили на Донбас╕ до ╖х складу будуть входити виключно кра╖ни НАТО. Тобто, в якост╕ ╕ншого шляху, Рос╕я може лоб╕ювати власн╕ ╕нтереси за рахунок включення до складу миротворчих сил у цьому рег╕он╕ контингент╕в в╕д «лояльних» до Рос╕╖ аз╕йських та африканських кра╖н. ╤ншими «очевидними» кандидатами направлення сво╖х контингент╕в для захисту рос╕йських ╕нтерес╕в на Донбас╕ можуть стати в╕йськов╕ в╕д кра╖н-член╕в ОДКБ, б╕льш╕сть з яких перебувають п╕д прямим пол╕тичним, економ╕чним, а ╕нод╕ – п╕д в╕йськовим тиском з боку Кремля. До реч╕, ймов╕рно, випадково, але напередодн╕ «миротворчо╖» заяви Пут╕на президент Казахстану Нурсултан Назарба╓в заявив, що його кра╖на готова брати участь у миротворч╕й м╕с╕╖ на Донбас╕. ╤ це ╓ лише перша ласт╕вка. На користь такого висновку св╕дчить ╕ неабияка активн╕сть у в╕дносинах м╕ж ОДКБ й ООН протягом останн╕х двох рок╕в. Йдеться про перспективи сприяння з боку ОДКБ миротворчим зусиллям ООН в ╕нтересах ╕ за мандатом ООН, головним чином, на теренах СНД. В к╕нц╕ листопада 2016 року Генеральною асамбле╓ю ООН була прийнята резолюц╕я, яка заклика╓ до поглиблення сп╕впрац╕ ООН з ОДКБ. Отже, рос╕йською стороною може використовуватися ╕дея «миротворчо╖ операц╕╖» й п╕д ег╕дою ОДКБ. Тобто, у такий спос╕б Москва буде прагнути легал╕зувати або хоча б закамуфлювати свою в╕йськову м╕с╕ю на Донбас╕ мандатом ООН. Насл╕дком такого д╕йства стане фактична дез╕нтеграц╕я Укра╖ни, втрата можливост╕ в╕дновлення ╖╖ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, блокування процес╕в ╖╖ ╓вропейсько╖ та ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖.
ЗАЯВЛЕН╤ Ц╤Л╤, ПРОГНОЗОВАН╤ НАСЛ╤ДКИ
Зрозум╕ло, що Рос╕я у такому випадку отрима╓ потужн╕ важел╕ впливу на всю Укра╖ну. З ╕ншого боку, п╕д гаслами «миротворчост╕» Рос╕я де-факто реан╕му╓ стосунки ╕з Заходом, отрима╓ сприятлив╕ можливост╕ для в╕дновлення ╕ розвитку власно╖ економ╕ки та продовжить активну реал╕зац╕ю нео╕мперсько╖ пол╕тики. Заявлена позиц╕я Кремля ╓ потужною, адже за рахунок вимог щодо обмеження функц╕й миротворчо╖ м╕с╕╖ лише захистом спостер╕гач╕в ОБС╢, Рос╕я уника╓ взяття на себе зобов'язань щодо забезпечення загально╖ безпеки в рег╕он╕. За великим рахунком, у такий спос╕б Рос╕я прагне реал╕зувати одразу к╕лька геопол╕тичних ц╕лей. Головна з них – це перехопити ╕ спотворити укра╖нську ╕н╕ц╕ативу про введення миротворц╕в ООН на неп╕дконтрольн╕ територ╕╖ Донбасу, яку Президент Укра╖ни плану╓ оголосити на зас╕данн╕ Генасамбле╖ ООН, про що в╕н неодноразово заявляв в Укра╖н╕, а також обговорював у телефонних переговорах в рамках «нормандсько╖ четв╕рки». Кр╕м того, оск╕льки в останн╕й час значно актив╕зувалися переговори щодо надання Укра╖н╕ летального оборонного озбро╓ння США, Рос╕я також хоче зменшити, а краще – усунути будь-яку можлив╕сть надання такого озбро╓ння, виступаючи з начебто мирною ╕н╕ц╕ативою. На переконання рос╕йсько╖ сторони, п╕сля тако╖ ╖хньо╖ ╕н╕ц╕ативи вс╕ пропозиц╕╖ про надання Укра╖н╕ американсько╖ летально╖ збро╖ мають стати неактуальними. Москва пересл╕ду╓ й ╕нш╕ п╕дступн╕ ц╕л╕, а саме: перекласти в╕дпов╕дальн╕сть за ситуац╕ю довкола збройного конфл╕кту на сход╕ нашо╖ держави саме на Укра╖ну та на ╖╖ зах╕дних партнер╕в. Тобто, якщо до цього часу Рос╕я пост╕йно блокувала миротворч╕ ╕н╕ц╕ативи Укра╖ни, то тепер вона «перекида╓ м'яч на поле сво╖х опонент╕в», пропонуючи зав╕домо невиг╕дну Укра╖н╕ ╕н╕ц╕ативу, про неп╕дтримку яко╖ заявити н╕як не можна, оск╕льки тод╕ Рос╕я буде волати, що Укра╖на в╕дкида╓ та блоку╓ миротворч╕ ╕де╖. Кр╕м того, Рос╕я отрима╓ для себе ще й к╕лька додаткових вигод, вносячи таким чином конфл╕ктний момент у федеральн╕ вибори до бундестагу ФРН (в╕дбудуться 24 вересня ц.р.). Пут╕н вдало скористався наявн╕стю певних суперечностей м╕ж США ╕ ╢С в ╖хн╕х поглядах на шляхи вир╕шення конфл╕кту в Укра╖н╕. Так, деяк╕ н╕мецьк╕ пол╕тики по-р╕зному, часом неадекватно, почали коментувати «миротворчу ╕н╕ц╕ативу» Пут╕на. З огляду на зазначене, принципово правильною залиша╓ться позиц╕я Укра╖ни, яка передбача╓: - розгортання миротворчих сил ООН на вс╕й територ╕╖ окупованих район╕в у зон╕ конфл╕кту, в т.ч. на укра╖нсько-рос╕йському кордон╕; - виведення рос╕йських в╕йськ ╕ найманц╕в з окупованих територ╕й та недопущення включення рос╕йських в╕йськових п╕дрозд╕л╕в до складу миротворчих сил; - покладення на миротворчу м╕с╕ю ООН функц╕й ╕з забезпечення загально╖ безпеки, а не т╕льки спостер╕гач╕в Спец╕ально╖ мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ОБС╢; - неприпустим╕сть будь-яких узгоджень згаданих питань ╕з самопроголошеними республ╕ками як сторонами переговор╕в. Якщо й можна вбачати певний позитив у «миротворч╕й ╕н╕ц╕атив╕» Пут╕на, то це те, що в╕н все-таки змушений хитрувати та блефувати довкола питання «доц╕льност╕ миротворц╕в на Донбас╕», але суто з метою обдурити цив╕л╕зований Зах╕дний св╕т, бо под╕╖ останнього часу розвиваються зовс╕м не так, як йому хот╕лося б, а насл╕дком такого розвитку нев╕дворотно стане нищ╕вна поразка Рос╕╖. Бо до хитрощ╕в та брехн╕ у под╕бних випадках вда╓ться саме той, кому не вистача╓ прямо╖ сили зм╕нити х╕д под╕й – не лише пол╕тичних чи економ╕чних, а й в╕йськових теж. Таким чином, в╕йськова агрес╕я Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти Укра╖ни в подальшому може трансформуватися у б╕льш витончену, хоча ╕ не менш небезпечну форму, а саме – в «миротворчу», яка ц╕лком в╕дпов╕датиме «г╕бридному духу» нин╕шньо╖ в╕йни, ╕ одночасно може стати для Кремля певним обх╕дним маневром у ╖╖ геопол╕тичних ╕грищах. Разом ╕з тим, зм╕на позиц╕╖ Рос╕╖ з питання можливост╕ розгортання м╕жнародно╖ миротворчо╖ м╕с╕╖ на Донбас╕ ╓ наглядним показником результативност╕ зах╕дних санкц╕й, як╕ змушують режим Пут╕на зд╕йснювати пошук шлях╕в виходу ╕з ситуац╕╖. Збереження та подальше посилення м╕жнародних санкц╕й посл╕довно змушуватиме Москву до ╖╖ реальних поступок у мирному врегулюванн╕ ситуац╕╖ довкола Укра╖ни. ...«Н╕коли, н╕ за яких обставин не в╕рте москалев╕! Хто пов╕рить, вже т╕льки тим занапаща╓ Укра╖ну». Ц╕ слова вимовив колись гетьман Павло Полуботок. ╤сторичн╕ обставини тод╕ були ╕ншими, але сутн╕сть агресора фактично не зм╕нилася. Тож порада Полуботка: «По вс╕х наших кордонах мусять стояти зал╕зн╕ стовпи з написом: «Не в╕рте москалев╕!», - залиша╓ться актуальною. ╤ не лише для Укра╖ни.
Юр╕й Радковець, в╕це-президент Незалежного анал╕тичного центру геопол╕тичних досл╕джень «Борисфен ╤нтел», кандидат в╕йськових наук, доцент, генерал-лейтенант запасу «Укр╕нформ»
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2017 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19025
|