Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 08.09.2017
ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ ДО ВЕРХОВНО╥ РАДИ УКРА╥НИ «ПРО ВНУТР╤ШН╢ ТА ЗОВН╤ШН╢ СТАНОВИЩЕ УКРА╥НИ В 2017 РОЦ╤»

Дорогий укра╖нський народе!
Шановний пане Голово!
Шановний пане Прем’╓р-м╕н╕стр ╕ високодостойн╕ члени укра╖нського Уряду!
Шановн╕ народн╕ депутати!

Ми з вами вибралися ╕з глибоко╖ ╕ смертельно небезпечно╖ пр╕рви – це ╓ очевидне наше досягнення. Ясно й ч╕тко бачимо далеку, поки що, вершину, яку ма╓мо п╕дкорити, – це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити ╕ оступитися. Лише один неправильний крок – ╕ ми знову внизу. На жаль, це ╓ наш головний ризик. ╤з-за перевалу над нами нависа╓ хижа орда – це небезпечна ╕ довготривала загроза.
Наш╕ здобутки ╕ прорахунки, можливост╕ ╕ виклики, сильн╕ й слабк╕ м╕сця – предмет щор╕чного Послання про внутр╕шн╓ та зовн╕шн╓ становище. На його баз╕ п╕дготував так званий long read – письмове звернення, яке вам ма╓ бути роздане. Воно б╕льш насичене цифрами, фактами, деталями. Також до вашо╖ уваги – анал╕тична допов╕дь Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень. Вона в╕ддзеркалю╓ точку зору його експерт╕в ╕ доповню╓ загальну картину.
Днями набрала чинност╕ Угода про асоц╕ац╕ю. Завдяки тому, що ╢вросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове ╖╖ застосування, ми вже можемо т╕шитися такими попередн╕ми ╖╖ п╕дсумками, як зростання нашого експорту до ╢вросоюзу. Зокрема в першому п╕вр╕чч╕ 2017 року – цей експорт зр╕с на 23%. Частка ╢С у зовн╕шн╕й торг╕вл╕ Укра╖ни досягла 40%. Хочу нагадати, що у 2012 роц╕ – ця частка складала 30%, а у 2009 роц╕ – ця часта складала 25%. Це св╕дчить про початок процесу ╕нтеграц╕╖ укра╖нсько╖ економ╕ки до ринку ╢вросоюзу. А разом з безв╕зом – про кардинальну зм╕ну наших геопол╕тичних та цив╕л╕зац╕йних координат.
Запровадження безв╕зових по╖здок – на даний момент головний п╕дсумок трир╕чно╖ нашо╖ сп╕льно╖ реформаторсько╖ роботи, роботи вс╕х г╕лок влади ╕ сусп╕льства. Я дуже дякую за це ╕ Верховн╕й Рад╕, ╕ Уряду, ╕ укра╖нському народу. Чому це так важливо? Вс╕ ми мамо розум╕ти, що воно стало можливим унасл╕док виконання майже ста п’ятдесяти пункт╕в Плану ╕з в╕зово╖ л╕берал╕зац╕╖. Кому ц╕каво – може ознайомитись ╕з кожним з них.
Наголошую, що Верховна Рада була безпосередньою учасницею реал╕зац╕╖ цього плану. Коли йшлося нав╕ть про ухвалення в╕дверто некомфортних для народних депутат╕в, як ╕ для ╕нших чиновник╕в р╕шень, як-то публ╕чне електронне декларування статк╕в ╕ доход╕в, де ви, шановн╕ народн╕ депутати, проявили здатн╕сть приносити власн╕ ╕нтереси в жертву загальнонац╕ональним. Дякую вам, шановн╕ народн╕ депутати, за сп╕льну боротьбу за безв╕з, за високий р╕вень патр╕отизму та в╕дпов╕дальност╕.
Але, про всяк випадок, хот╕в би застерегти окремих народних обранц╕в в╕д нам╕р╕в рев╕зувати т╕ закони, як╕ стали основою для ухвалення нашими партнерами р╕шення про надання безв╕зового режиму. Чи то спроби скасувати або зробити непубл╕чним електронне декларування; чи то намагання п╕дчистити антидискрим╕нац╕йн╕ поправки до Трудового кодексу; чи то зменшення, звуження повноважень антикорупц╕йних орган╕в…. Чи будь-що ╕нше, що ставитиме п╕д загрозу безв╕з як одне ╕з наших досягнень. Хочу наголосити, що я без вагань ветуватиму так╕ ╕н╕ц╕ативи.
У Посланн╕ чимало уваги прид╕ля╓ться позитивним зрушенням. Не для того, щоб похвалитися, хоча у зв╕т╕ н╕чого поганого ╕ нема. Хот╕лося б, щоби кожна людина, яка нас дивиться чи слуха╓, мала нагоду переконатися: кра╖на, яку ще три роки тому спод╕валися наш╕ вороги стерти з пол╕тично╖ карти св╕ту, не просто захистила себе, не просто вистояла, а знайшла в соб╕ сили м╕нятися ╕ рухатися вперед. Народ, який всьому св╕тов╕ продемонстрував таку дивовижну силу вол╕, ма╓ право пишатися собою!
Але проблеми потребують б╕льшо╖ уваги, н╕ж досягнення. Факт залиша╓ться фактом: сусп╕льство незадоволене життям ╕ владою. В умовах зовн╕шньо╖ агрес╕╖ та економ╕чно╖ кризи, г╕рких втрат ╕ чималих матер╕альних збитк╕в в╕дчуття справедливост╕ – зараз загострене як н╕коли. Люди неначе оголеним нервом реагують на щонайменшу неправду.
Внасл╕док в╕йни три роки тому в Укра╖н╕ р╕зко впав р╕вень життя. Люди вважають, що тим, що вони все це витримали, поставилися до труднощ╕в ╕з розум╕нням, народ сумл╕нно викону╓ свою частину сусп╕льного договору. Чого не скажеш про верхи, як╕, зг╕дно поширено╖ думки, на в╕втар сп╕льно╖ перемоги поклали надто мало ╕ не забезпечили зримих зм╕н.
Недов╕ра до державних ╕нститут╕в – нових ╕ старих, до пол╕тик╕в – владних ╕ опозиц╕йних, перероста╓ в глибок╕ знев╕ру, апат╕ю ╕ депрес╕ю. Щоб усунути цю небезпеку, ми повинн╕ д╕яти негайно ╕ швидко, дати друге дихання ╕ боротьб╕ з корупц╕╓ю, й економ╕чним перетворенням… ╤ прибрати щонайменше п╕д╜рунтя для розмов про н╕бито в╕дкочування реформ ╕ н╕бито наступ контрреволюц╕╖.
В ╕стор╕╖ бували випадки, коли в╕дсутн╕сть чи пов╕льн╕сть реформ просто консервувала в╕дстал╕сть кра╖н, залишала ╖х на узб╕чч╕ св╕тового прогресу. ╢ ще г╕рша перспектива: без завершення реформ ми ма╓мо ризик втратити державн╕сть ╕ нас просто не стане. Але це – песим╕стичний сценар╕й, ╕ я не в╕рю в нього ╕ не допущу. Наш сценар╕й – оптим╕стичний, ╕ назва цьому сценар╕ю: «Усп╕шна ╓вропейська Укра╖на усп╕шних укра╖нц╕в».
Перемога залежить, серед ╕ншого, ╕ в╕д того, чи зможемо ми правильно д╕агностувати головн╕ виклики ╕ дати на них зараз адекватн╕ в╕дпов╕д╕. 
Як╕ виклики я маю на уваз╕?
Перше. Приблизно за р╕к кра╖на зануриться у виборчу кампан╕ю. Навесн╕ 2019 – президентськ╕ вибори, восени того ж року – вибори парламентськ╕. Це означа╓, що у нас залишився лише р╕к для того, щоб активно попрацювати над реформами.
Друге. Чим дал╕ кра╖на руха╓ться дорогою зм╕н, тим активн╕ший спротив з боку р╕зних груп впливу – ресурсно забезпечено╖ меншост╕ у вигляд╕ корумповано╖ бюрократ╕╖… ╤ послаблено╖, але все ще довол╕ сильно╖ ол╕гарх╕╖ – з дуже великою к╕льк╕стю залежних в╕д ц╕╓╖ системи людей. Дедал╕ част╕ше з’являються реваншистськ╕ ╕н╕ц╕ативи. П╕д гаслом «воно не спрацювало» пропону╓ться скасувати реформи ╕ нововведення, або стриножити чи взяти п╕д контроль новостворен╕ ╕нституц╕╖.
Три роки тому мен╕ особисто ╕ б╕льшост╕ з вас думалося, що реформ хочуть вс╕. Насправд╕, це не так. Противники зм╕н ╓ повсюдно. Чимало ╖х розс╕лося у р╕зних г╕лках влади ╕ у фешенебельних б╕знес-оф╕сах… Але не т╕льки. В кожн╕й систем╕: правоохоронн╕й, осв╕тн╕й, медичн╕й, тощо, – зверху й донизу - ╓ велик╕ й впливов╕ групи, яких влаштову╓ статус-кво. А раз йдеться про системи, то й спротив – теж системний. 
Трет╓. Одним ╕з найб╕льш небезпечних став виклик попул╕зму. Попул╕сти неначе вправн╕ кухар╕ збивають вершки на хвил╕ об’╓ктивного невдоволення людей. Декомун╕зац╕я не знищила попиту на комун╕стичну ╕деолог╕ю класово╖ ненавист╕. Б╕льше того, цей попит об’╓ктивно посилився внасл╕док соц╕ально-економ╕чно╖ кризи ╕ поглиблення розшарування м╕ж багатими та б╕дними. Електоральна н╕ша, зв╕льнена комун╕стами, пустувала недовго: в н╕й дуже швидко засво╖лися к╕лька парт╕й з кола нещодавн╕х учасник╕в про╓вропейсько╖ коал╕ц╕╖. Над ╖хн╕ми штабами – прапори синьо-жовт╕, а от соц╕альн╕ гасла запозичен╕ ╕з арх╕в╕в комун╕ст╕в та Прогресивно-соц╕ал╕стично╖ парт╕╖. ╤ в рол╕ захисник╕в народу вони виглядають довол╕ переконливо – поки не зазирнеш в ╖хн╕ електронн╕ декларац╕╖.
Четверте. У найсв╕ж╕шому зв╕т╕ Freedom House попул╕сти назван╕ подв╕йною загрозою глобальн╕й демократ╕╖ – разом з автократами. Наша ж специф╕ка, навпаки, – виклик анарх╕╖ та отаманщини, спроби окремих марг╕нальних груп заперечувати монопольне право держави на застосування сили. Особливо небезпечних розм╕р╕в ця проблема набула минулого та на початку цього року. Нараз╕ ми зняли ╖╖ гостроту, але повн╕стю усунути з порядку денного ╖╖ ще не вдалося. Тим б╕льше, що саме на цьому напрям╕ кра╖на-агресор в╕дчула для себе можлив╕сть розкачувати ситуац╕ю всередин╕ Укра╖ни, А перед зовн╕шн╕м св╕том позиц╕онувати нас як failed state – кра╖на, що не в╕дбулась.
Авторитарна Рос╕я, ще з тих час╕в, коли вона була в╕дносно невеликою Москов╕╓ю, навчилася вправно використовувати в сво╖х ╕нтересах механ╕зми демократ╕╖, наявн╕ в ╕нших кра╖нах. ╤нформац╕йна в╕йна, поширення фейкових новин, с╕яння пан╕ки та знев╕ри… Стимуляц╕я ╕ симуляц╕я рух╕в протесту та ман╕пуляц╕я у сво╖х ╕нтересах деякими право-радикальними угрупованнями… Засилання в Укра╖ну диверс╕йних груп, п╕дготовка терористичних акт╕в – ось далеко не повний ╕нструментар╕й Кремля. ╤ ми ма╓мо з цим ефективно боротись. К╕лька тижн╕в тому в одному ╕з обласних центр╕в Сходу СБУ викрила ц╕ле кубло – резидентуру рос╕йсько╖ розв╕дки ╕з 18 ос╕б. ╥хню п╕дривну д╕яльн╕сть координував куратор ╕з Б╕лгорода.
Але головна загроза з боку Рос╕╖ – все ж таки в╕йськова. Нема поки що жодних ознак, аби Москва готова була в╕дступити з Донбасу чи п╕ти з Криму. А от доказ╕в ╖╖ п╕дготовки до наступально╖ в╕йни континентального масштабу – на жаль, дедал╕ б╕льше. Як от, наприклад, – рос╕йсько-б╕лоруськ╕ навчання «Зах╕д–2017»… Хоча доречн╕ше ╖х було би назвати ╖х «Антизах╕д». Природно, що саме через це, а не з якихось ╕нших причин, ми й посилили контроль на вс╕х д╕лянках державного кордону. 
П╕д виглядом «стратег╕чних командно-штабних навчань» не виключа╓ться створення нових ударних угруповань рос╕йських в╕йськ для вторгнення на територ╕ю Укра╖ни. С╕м тисяч платформ ╕з солдатами та техн╕кою наблизилися чи наближаються до наших кордон╕в... ╤, на жаль, жодних гарант╕й, що по завершенн╕ маневр╕в це все повернеться з Б╕лорус╕ додому у нас нема╓.
У 2014 роц╕, п╕д прикриттям н╕бито забезпечення безпеки Ол╕мп╕ади в Соч╕, Рос╕я розгорнула угруповання для проведення спецоперац╕╖ ╕з захоплення Криму. У друг╕й половин╕ липня 2008 року проходили навчання «Кавказ–2008». Тод╕ рос╕йськ╕ в╕йська, що залучалися до маневр╕в, зам╕сть того, щоб ╕з пол╕гон╕в повернутися до пункт╕в пост╕йно╖ дислокац╕╖, напали на Груз╕ю. До реч╕, 2 вересня виповнилося 9 рок╕в, як ваш╕ попередники у ц╕й зал╕, виявивши абсолютну пол╕тичну короткозор╕сть ╕ безв╕дпов╕дальн╕сть, провалили постанову про визнання Рос╕╖ кра╖ною, яка зд╕йснила в╕йськову агрес╕ю проти суверенно╖ ╕ незалежно╖ Груз╕╖.
Тепер╕шн╕ навчання, як╕ триватимуть аж два м╕сяц╕, значно масштабн╕ш╕. Т╕льки уяв╕ть, нав╕ть контроль за зал╕зничним рухом на напрямках перекидання в╕йськ в╕д акц╕онерного товариства «Российские железные дороги» переда╓ться управл╕нню в╕йськових сполучень департаменту транспортного забезпечення рос╕йського м╕н╕стерства оборони. Очевидно, Кремль перев╕ря╓, наск╕льки готов╕ до велико╖ в╕йни ╕з Заходом не лише рос╕йськ╕ збройн╕ сили, але вся рос╕йська держава. Як тут не процитувати слова мого великого друга, великого друга Укра╖ни американського сенатора Джона Маккейна: «Рос╕я ╓ б╕льшою загрозою, н╕ж терористичне угруповання «╤сламська держава». У тих нема в╕йськових можливостей, технолог╕й та прагнення правити св╕том. У Рос╕╖ ╓. ╤ вона не ╓ другом для в╕льного св╕ту».
Пол╕тико-дипломатична п╕дтримка Укра╖ни з боку Заходу в по╓днанн╕ з М╕нськими домовленостями, на анал╕з╕ яких я зупинюся дал╕, – важливий фактор, який да╓ змогу нам в╕дбивати рос╕йську агрес╕ю. Але головна заслуга в тому, що л╕н╕я з╕ткнення проходить в район╕ С╕верського Д╕нця, а не по Дн╕пру, належить Збройним Силам Укра╖ни. Справжн╕м гарантам нашо╖ незалежност╕. (Оплески). Ц╕ оплески Верховно╖ Ради Укра╖ни, укра╖нського Уряду, укра╖нського Президента в повн╕й м╕р╕ в╕дносяться ╕ до Нац╕онально╖ гвард╕╖ Укра╖ни, до ╕нших силових п╕дрозд╕л╕в. Хочу подякувати ╕ структурам оборонно-безпекового сектору.
Сьогодн╕ в╕дзнача╓ двадцятип’ятир╕ччя геро╖чна во╓нна розв╕дка Укра╖ни. Про те, що зробив для Укра╖ни генерал-майор Максим Шаповал, кер╕вник спец╕ального резерву Головного управл╕ння розв╕дки М╕н╕стерства оборони, детально розпов╕сти можна буде не скоро. Можу т╕льки сказати про його участь у плануванн╕ та проведенн╕ розв╕дувальних рейд╕в у глибокий тил противника. Там в╕н документував докази присутност╕ рос╕йських в╕йськ. Зв╕дти попереджав про небезпеку на конкретних напрямках для конкретних п╕дрозд╕л╕в. ╤ робив дуже багато корисних справ для захисту Укра╖ни. П╕дписав сьогодн╕ Указ про присво╓ння Максиму Шаповалу звання Героя Укра╖ни. (Оплески). Ось це ╓ ставлення укра╖нського Парламенту, укра╖нського народу до наших геро╖в. До реч╕, одразу ж п╕сля виступу у Верховн╕й Рад╕ по╖ду в Головне управл╕ння розв╕дки для того, щоб проголосити про присво╓ння ╕м’я Максима Шаповала спец╕альному резерву Головного управл╕ння розв╕дки.
Про його загибель внасл╕док терористичного акту зна╓ вся кра╖на ╕ весь св╕т.
Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять вс╕х, хто в╕ддав життя за Укра╖ну.
Дякую. Прошу с╕дати.
За три роки Збройн╕ Сили не просто в╕дновили бо╓здатн╕сть. Вони були заново створен╕. Наростили оперативн╕ спроможност╕ ╕ покращили техн╕чну оснащен╕сть. Вони виросли к╕льк╕сно ╕ як╕сно, ╕ це – той випадок, про який ╕ кажуть «заново народитися»!
Прошу не забувати, що вл╕тку 2014 року б╕льшу частину Донбасу вдалося повернути п╕д суверен╕тет Укра╖ни. Лише пряма ╕нтервенц╕я рос╕йських в╕йськ з використанням сучасно╖ техн╕ки й озбро╓нь зупинила процес зв╕льнення. ╤ з╕рвала швидке завершення АТО, яке до того виглядало ц╕лком реальним.
Варшавський ╤нститут сх╕дних досл╕джень оприлюднив допов╕дь про зм╕ни в наших Збройних Силах Укра╖ни ╕ видав п╕д назвою «The best army Ukraine has ever had» – «Найкраща арм╕я, яку будь-коли мала Укра╖на». Под╕бн╕ експертн╕ оц╕нки ╕з вуст ╕ноземних в╕йськових анал╕тик╕в ми чу╓мо пост╕йно. А зах╕дн╕ ╕нструктори з кра╖н – член╕в НАТО, як╕ зараз тренують наших в╕йськових, не т╕льки нас вчать, а вже й переймають наш досв╕д.
У 2014–2015 роках ми провели ш╕сть хвиль моб╕л╕зац╕╖, через як╕ пройшли близько 200 тисяч громадян. Минулого року я прийняв дуже непросте, небезпечне, але правильне р╕шення про в╕дх╕д в╕д моб╕л╕зац╕╖ ╕ повний перех╕д на контрактну арм╕ю. Основу нашого в╕йська зараз складають в╕йськовослужбовц╕, як╕ добров╕льно п╕шли в арм╕ю за контрактом. Протягом 2016 року було прийнято на службу в ЗСУ було прийнято 70 тис. ос╕б. Цього року, станом на вчора, - ще додатково 25 тисяч. Наступного року ми з вами будемо п╕двищувати грошов╕ виплати для них залежно в╕д ступеня ризику та складност╕ завдань.
Витрати на закуп╕влю озбро╓нь пор╕вняно з 2013 роком наростили у десять раз╕в!
За три роки оборонпром передав укра╖нськ╕й арм╕╖ б╕льше 16 тисяч одиниць озбро╓ння й в╕йськово╖ техн╕ки. Попервах ми ремонтували те, що вже побуло у вжитку чи було пошкоджене. Спускали з конве╓р╕в ф╕зично хоча й нов╕, але техн╕чно застар╕л╕ види, прийнят╕ на озбро╓ння ще за радянських час╕в. Мусили швидко задовольнити тод╕ першочергов╕ потреби. Зараз розпочина╓мо програму збройно-техн╕чного осучаснення арм╕╖. Ма╓мо виводити укра╖нське озбро╓ння на р╕вень 21-го стол╕ття, бо зараз ми вою╓мо збро╓ю 20-го стол╕ття. Рос╕я в модерн╕зац╕╖ в╕йськово╖ техн╕ки та збро╖, на жаль, значно нас випереджа╓.
Перед нами постають важлив╕ завдання ╕з розробки та налагодження виробництва нового ракетного озбро╓ння, комплекс╕в крилатих ракет, сучасних зразк╕в артилер╕йських систем, високоточних бо╓припас╕в, безп╕лотних л╕тальних апарат╕в ударного типу, засоб╕в косм╕чно╖ розв╕дки. Всього цього у нас не було. Хоча можливост╕ для цього мали. ╤ п╕дтверджу╓ це те, що ми за два-три роки налагодили ╖х виробництво. Так само, як осво╓но сер╕йне виробництво танк╕в «Оплот», бронетранспортер╕в БТР-4 та БТР-3, тактично╖ бойово╖ кол╕сно╖ машини «Дозор-Б», безп╕лотника «Spectator».
Спод╕ваюся, усп╕шно завершимо переговори з нашими зах╕дними партнерами про постачання нам оборонно╖ збро╖. 
Дорог╕ укра╖нц╕!
Досягнення пром╕жних ц╕лей, як-то отримання безв╕зу ╕ вступ в силу Угоди про асоц╕ац╕ю, породили в сусп╕льств╕ питання про те, яким чином ми збира╓мося рухатися дал╕ до к╕нцево╖ мети – вступу до ╢вропейського Союзу.
Перше, що ми зараз ╕з вами ма╓мо зробити, – в повному обсяз╕ виконати Угоду про асоц╕ац╕ю. Але, наголошую, цим не можна обмежуватися, ╕ нов╕ кроки сл╕д планувати вже зараз. У липн╕ на сам╕т╕ Укра╖на – ╢С укра╖нська сторона внесла на розгляд кер╕вництва ╢вросоюзу нов╕ ╕н╕ц╕ативи щодо нашого бачення стратег╕чного довгострокового сп╕вроб╕тництва. Це – асоц╕ац╕я ╕з Шенгенською зоною, при╓днання до Митного союзу ╢С, Енергетичного союзу ╢С, вступ в д╕ю Сп╕льного ав╕ац╕йного простору та ╢диного цифрового ринку. Реал╕зац╕я цих ╕н╕ц╕атив фактично перетворить сх╕дн╕ кордони Укра╖ни на сх╕дн╕ кордони ╢вросоюзу ще до того, як ми де-юре при╓дна╓мося до Союзу.
Внасл╕док тако╖ стратег╕╖ ми максимально наблизимося до критер╕╖в членства в ╢вросоюз╕. Укра╖на буде секторально ╕нтегрована з ╢С, майже як будь-яка кра╖на ╢вросоюзу. ╤ тод╕ питання про членство стане лише формальним питанням часу. 
Не менш важливим, н╕ж членство в ╢вросоюз╕, ╓ для нас ╕ участь в НАТО. Рос╕йська агрес╕я продемонструвала банкрутство м╕фу про позаблоков╕сть. Де зараз його апологети, як╕ запевняли нас, що позаблоковий статус – гарант╕я безпеки Укра╖ни? Нас переконували, що ми у безпец╕, аби т╕льки не роздратувати Рос╕ю. ╤ яку за це заплачено ц╕ну? Рос╕я ж напала на позаблокову Укра╖ну, окупувала наш╕ територ╕╖ ╕, головне, – вбила понад десять тисяч громадян Укра╖ни. А т╕, хто запевняв нас, що ф╕гов╕ листки – найкращий захист, знайшли притулок у Москв╕ та П╕дмосков'╖ ╕ в ╕нших м╕стах. Судити ╖х можлив╕сть ╓, на жаль, поки що заочно. Але я впевнений, що правда буде доведена.
Разом з п╕вн╕чноатлантичними партнерами сп╕льно розбудову╓мо укра╖нську арм╕ю в╕дпов╕дно до стандарт╕в НАТО, яких вона в основному ма╓ досягти вже на к╕нець 2020 року. Впевнений, саме арм╕я стане першою державною ╕нституц╕╓ю, яка в╕дпов╕датиме критер╕ям членства в Альянс╕. Без формального схвалення Плану д╕й щодо членства ми, тим не менше, викону╓мо його в односторонньому порядку.
Опитування громадсько╖ думки показують, що б╕льш╕сть укра╖нц╕в п╕дтримують ╕ вступ до ╢вросоюзу, ╕ при╓днання до НАТО. Я не виключаю, що ╕н╕ц╕юю в належний час в╕дпов╕дний референдум, щоби продемонструвати волю укра╖нського народу. Ус╕м: ╕ нашим друзям, ╕ агресивн╕й сус╕дц╕, ╕ вс╕м укра╖нським пол╕тикам… Щоб за будь-яких пол╕тичних розклад╕в н╕кому з них не закорт╕ло рев╕зувати цей курс ╕ звернути на ман╕вц╕.
До того, як Рос╕я розпочала бойов╕ д╕╖ проти Укра╖ни, головною ╖╖ збро╓ю була зброя енергетична. До 2014 року Москва утримувала нас на сво╖й орб╕т╕ газовою залежн╕стю. Здавалося, т╕╓╖ непереборно╖ сили тяж╕ння не здолати н╕коли. В листопад╕ ж, друз╕, хочу прив╕тати, виповню╓ться два роки, як ми не купу╓мо газ в Рос╕╖! Це св╕дчить лише про одне - епоха газового шантажу безповоротно залишилась у минулому! ╤ не просто не купу╓мо, а це дало нам можлив╕сть подати ╕ виграти Стокгольмський арб╕траж!
Ми оч╕ку╓мо на р╕шення цього арб╕тражу за позовом «Нафтогазу» до «Газпрому» ╕ з питань транзиту. У зв’язку ╕з тим, що контракт завершу╓ться у 2019 роц╕, наше завдання за допомогою ╢вросоюзу добитися революц╕йно╖ зм╕ни в орган╕зац╕╖ транзиту. Яко╖? А саме – щоби рос╕йський газ ╓вропейц╕ купували не на зах╕дному, а сх╕дному кордон╕ Укра╖ни. А Укра╖на як╕сн╕ транзитн╕ послуги надавала не Рос╕╖, а ╢вросоюзу.
╤ в атомн╕й енергетиц╕ ми теж поступово скорочу╓мо частку Рос╕╖. Натом╕сть, до 40% зроста╓ вже частка компан╕╖ «Вест╕нгауз», ╕ ця компан╕я вже забезпечу╓ паливом ш╕сть реактор╕в з п’ятнадцяти.
П╕д час мого в╕зиту до Сполучених Штат╕в йшлося, в тому числ╕, ╕ про сп╕впрацю в атомн╕й енергетиц╕, ╕ у вуг╕льн╕й галуз╕, ╕ вс╕й енергетичн╕й сфер╕. Ви це бачите. ╤ перша парт╕я американського антрациту, що зам╕нить рос╕йський, оч╕ку╓ться вже днями, а загалом поки що у США законтрактовано б╕льше 700 000 тон.
╤ жоден ╕з пан╕чних прогноз╕в, як╕ лунали п╕сля минулор╕чних президентських вибор╕в у США, не зд╕йснився. Що н╕бито Штати одразу ж скасують санкц╕╖. Пам’ята╓те як нас лякали? Санкц╕╖ не лише не знят╕, не лише не послаблен╕, а посилен╕, поглиблен╕. ╤ ми в╕та╓мо цю позиц╕ю наших партнер╕в з╕ США. По-друге, теоретичн╕ розмови про г╕потетичну можлив╕сть надання Укра╖н╕ оборонно╖ збро╖ США нарешт╕ перейшли у практичну площину переговор╕в. По-трет╓, Ки╖в та Вашингтон ╕нтенсиф╕кували д╕алог на найвищому р╕вн╕ ╕ п╕двищили р╕вень укра╖нсько-американського партнерства. Це попри те, що п╕сля минулор╕чних вибор╕в десятки, на жаль, укра╖нських депутат╕в нав╕далися на береги Потомака, ╕ частина в╕зитер╕в намагалася добитися абсолютно зворотнього результату, а саме – охолодження стосунк╕в Укра╖ни та США.
Створення м╕жнародно╖ коал╕ц╕╖ на п╕дтримку Укра╖ни в боротьб╕ проти рос╕йсько╖ агрес╕╖, утримання ц╕╓╖ коал╕ц╕╖ в активному стан╕ – це повсякденна робота вс╕╓╖ укра╖нсько╖ дипломат╕╖. Звичайно, режим санкц╕й, який трива╓ вже четвертий р╕к, для Рос╕╖ не ╓ смертельним, але це, наголошую на цьому – дуже ефективний ╕нструмент для ╖╖ стримування, для спонукання ╖╖ с╕сти за ст╕л переговор╕в. Саме тому ми продовжимо боротися з будь-якими спробами ╖х зняти чи нав╕ть послабити. Навпаки, добиватимемося ╖х продовження, поглиблення ╕ посилення.
Шановн╕ народн╕ депутати!
Найболюч╕ше ╕ найскладн╕ше питання – це боротьба з корупц╕╓ю. Якщо говорити мовою ╤нтернету та соц╕альних мереж, тут важко поставити хештег «перемога», але й таврувати питання хештегом «зрада» – теж неправильно.
Ми ма╓мо продемонструвати р╕шуч╕ подальш╕ д╕╖. Зараз на конкурсн╕й основ╕ п╕д пильним контролем громадськост╕ ╕ за ╖╖ участю ми створили Нац╕ональне антикорупц╕йне бюро, Спец╕ал╕зовану антикорупц╕йну прокуратуру, Нац╕ональне агентство з питань запоб╕гання корупц╕╖. Кардинальн╕ зм╕ни в╕дбуваються в Генеральн╕й прокуратур╕, Служб╕ безпеки, Нац╕ональн╕й пол╕ц╕╖. Там теж практикуються конкурси та атестац╕йн╕ процедури, залучаються кадри з-поза системи, створюються нов╕ управл╕ння внутр╕шнього контролю на кшталт Генерально╖ ╕нспекц╕╖ в ГПУ.
╤ визначаючи критер╕╖ оц╕нки роботи правоохоронних орган╕в, принципово в╕дмовився в╕д под╕лу «нов╕-стар╕». У кожного ╓ сво╖ плюси, в кожного ╓ сво╖ м╕нуси, ╓ хвороби росту, але вс╕ вони роблять важливу сп╕льну справу. Загалом же довол╕ щ╕льна мережа вибудувана так, що сьогодн╕ жоден ╕з високопосадовц╕в не ма╓ гарант╕й безкарност╕, н╕хто н╕кому н╕коли не може гарантувати пол╕тичний дах чи прикриття… Так, в╕дчуваю питання у пов╕тр╕, – це повною м╕рою, я на цьому наголошую, стосу╓ться ╕ так званих «друз╕в» Президента. Н╕ у кого ╕з сво╓╖ команди, у раз╕ об╜рунтованих претенз╕й з боку правоохоронц╕в, адвокатом працювати не збираюся! ╤ таким взагал╕ не м╕сце в мо╖й команд╕.
До к╕нця поточно╖ каденц╕╖ ще б╕льше двох рок╕в. А Верховна Рада цього скликання вже встановила абсолютний рекорд ╕з результативних голосувань з позбавлення депутатсько╖ недоторканност╕. Вперше подання надходять не лише на опозиц╕онер╕в чи так званих «н╕чи╖х» позафракц╕йних, але й на депутат╕в, як╕ ╓ членами правлячих парт╕й та владно╖ коал╕ц╕╖.
Закликаю, – як ви, напевно, ╕ оч╕кували – внести ╕ узгодити, нарешт╕, зм╕ни до Конституц╕╖, як╕ скасовують депутатську недоторканн╕сть. Щоб полегшити для вас прийняття цього р╕шення, щоб у вас не було в╕дчуття, що воно якимось чином спрямоване проти вас, я маю дуже просту пропозиц╕ю – давайте ухвалимо це р╕шення ╕з уведенням його в д╕ю з 1 с╕чня 2020 року, для депутат╕в вже ново╖ Верховно╖ Ради. Можливо це буде ефективн╕ше.
Отже, список ф╕гурант╕в крим╕нальних справ виблиску╓ гучними пр╕звищами ╕ посадами, масштабн╕сть яких у нещодавн╕ буквально часи, була на кшталт ╕ндульгенц╕╖ в╕д будь-якого пересл╕дування. Та чого в ц╕й антикорупц╕йн╕й ╕стор╕╖ браку╓, на жаль, так це хеп╕енду. Щасливий же к╕нець у цьому випадку – лише той, який завершу╓ться звинувачувальним вироком ╕ ув’язненням корупц╕онер╕в. Т╕льки за таких умов сусп╕льство пов╕рить у серйозн╕сть наших нам╕р╕в приборкати корупц╕ю.
Протягом ш╕стнадцятого – с╕мнадцятого рок╕в ГПУ, НАБУ, СБУ та МВС передали до суд╕в б╕льше п’яти тисяч антикорупц╕йних крим╕нальних проваджень. ╤ вс╕ вони скаржаться на те, що суди в╕дкладають у той довгий ящик, а то й взагал╕ кладуть п╕д сукно справи проти високопоставлених корупц╕онер╕в.
У правильно╖ в принцип╕ боротьби за очищення судд╕вських ряд╕в виявися серйозний поб╕чний ефект – к╕лька тисяч судд╕в з р╕зних причин просто зв╕льнилися. ╤ кадровий деф╕цит у судах став новою загрозою праву громадян на справедливе судочинство. Для прикладу, весь вал справ проти високопосадовц╕в, який йде до Печерського суду, мають розглядати лише дек╕лька судд╕в. У нас ╓ близько десятка суд╕в, де судд╕в взагал╕ нема. Навантаження на суддю може становити понад тисячу справ на р╕к. Але ж по м╕р╕ в╕дновлення дов╕ри, очевидно, що к╕льк╕сть звернень до суд╕в дедал╕ зростатиме, ╕ нам треба бути готовими до зб╕льшення к╕лькост╕ судд╕в ╕ прац╕вник╕в апарату.
Вл╕тку завершився безпрецедентний конкурс ╕з формування нового Верховного Суду. Склад вищо╖ судд╕всько╖ ╕нстанц╕╖ формувався за активно╖ участ╕ сусп╕льства. ╤ як показу╓ рейтинг переможц╕в конкурсу, у в╕с╕мдесяти в╕дсотках випадк╕в Вища квал╕ф╕кац╕йна ком╕с╕я судд╕в погодилася з Громадською радою доброчесност╕. Кандидати, до яких Рада мала претенз╕╖, не потрапили до ф╕нального списку. 90% переможц╕в конкурсу ран╕ше не працювали у Верховному Суд╕. Близько 30 %– ╓ адвокати ╕ науковц╕. Це ╕ ╓ та св╕жа кров, яко╖ потребу╓ система заради свого оновлення.
Нев╕дкладним ╓ питання створення спец╕ального антикорупц╕йного судового органу. Цей орган ма╓ бути сформований на конкурсн╕й основ╕ ╕з судд╕в з бездоганною репутац╕╓ю. В╕н ма╓ бути залежним лише в╕д закону, але в╕льним в╕д будь-яких сторонн╕х вплив╕в – мого, вашого, шановн╕ народн╕ депутати, пол╕тичних парт╕й, правоохоронних орган╕в, прогресивно╖ громадськост╕. В╕н ма╓ в╕дпов╕дати стандартам Ради ╢вропи, стандартам Венец╕ансько╖ Ком╕с╕╖. ╤ головне – бути ефективним, а не створеним для галочки. Формувати його потр╕бно швидко, детально опрацювавши модель ╕ врахувавши помилки ╕нших кра╖н, де спец╕ально орган╕зован╕ антикорупц╕йн╕ суди виявилися з дуже низьким ККД.
Вже к╕лька раз╕в переносився запуск Державного бюро розсл╕дувань. Ми знову постали перед необх╕дн╕стю вносити зм╕ни до закону ╕ посувати дедлайн – 20 листопада. До названо╖ дати сл╕д як м╕н╕мум обрати кер╕вника ДБР, який зможе за додатковий перех╕дний пер╕од сформувати ╕ запустити Бюро.
Питання назр╕ле й перезр╕ле – питання Служби ф╕нансових розсл╕дувань. Цей принципово новий орган не повинен мати права пересл╕дувати окремих п╕дпри╓мц╕в, представник╕в малого та середнього, або нав╕ть ╕ великого б╕знесу… Якщо т╕льки вони не ╓ орган╕заторами або учасниками схем системного розкрадання бюджетних кошт╕в чи недоплати податк╕в. Головним у д╕яльност╕ Служби ма╓ стати анал╕тична робота, спрямована на виявлення злочинних схем, ╖х експертне вивчення. Звичайно, що нова Служба повинна мати увесь спектр повноважень для протид╕╖ економ╕чн╕й злочинност╕. Як правоохоронний орган демократичного сусп╕льства, СФР буде повн╕стю незалежною у сво╖ д╕яльност╕, але перебуватиме п╕д повним парламентським контролем.
Правоохоронц╕ повинн╕ взагал╕ забути про контроль за малим б╕знесом. Кр╕м тих випадк╕в, коли ╓ аргументована п╕дозра, – а не конкуренти нашептали, що певний п╕дпри╓мець зад╕яний у конкретн╕й шахрайськ╕й схем╕. 
╤, до реч╕… Хоча б при п╕дготовц╕ бюджету 2018 року пропонував би утриматися в╕д чергових пропозиц╕й скасувати або вихолостити ╓диний податок. В мене прохання – треба дати хоч трохи людям, як╕ називаються середн╕м класом, попрацювати в режим╕ к╕лькар╕чного планування. А то вже стало традиц╕╓ю, що доля малого б╕знесу в новому роц╕ ста╓ в╕домою лише за дек╕лька нав╕ть не м╕сяц╕в чи тижн╕в, а годин до святкового прив╕тання Президента.
╤ хочу наголосити, що середн╕й клас, – це той, на плеч╕ якого лягло найб╕льше навантаження за ц╕ три роки. В╕н платить повн╕ енергетичн╕ тарифи, не маючи права на субсид╕╖, в╕н за ц╕ три роки позбавлений права, ╕ правильно позбавлений, оптим╕зац╕╖ податк╕в, в╕н в╕дчув скорочення платоспроможного попиту ╕ витримав це. ╤ сьогодн╕ потребу╓ нашо╖ з вами п╕дтримки. Саме цей середн╕й клас – в╕д айт╕шника за комп'ютером до фермера в пол╕, – потребу╓ часу для реаб╕л╕тац╕╖. Середн╕й клас без субсид╕й, ще раз наголошую, пережив девальвац╕ю, пережив ╕нфляц╕ю, зростання тариф╕в, проблеми з кредитами ╕ багато ╕нших проблем. Наголошую – свою ц╕ну в╕н сплатив сам, весь тягар вин╕с сам - без жодно╖ п╕дтримки чи допомоги з боку держави. В╕дновлення ╕ розширення середнього класу – це ╕нтерес не лише людей, як╕ належать до ц╕╓╖ соц╕ально╖ групи. Чим потужн╕шим в╕н ╓, тим заможн╕шим ╓ сусп╕льство, тим б╕льше усп╕шних та ╕н╕ц╕ативних людей. Тим ст╕йк╕ша демократ╕я, тим сильн╕ша кра╖на. ╤ я просив би вс╕х нас - ╕ Верховну Раду, ╕ уряд це пол╕тико-соц╕альне завдання точно врахувати при плануванн╕ ╕ податкових новац╕й, ╕ бюджетних новац╕й, ╕ в законотворч╕й активност╕ – враховувати як пр╕оритетне.
Зараз хочу повернутися до теми антикорупц╕йно╖ стратег╕╖, ╕ хот╕в би ще раз наголосити: вона не зводиться лише до каральних технолог╕й. На 90% усп╕шна боротьба з корупц╕╓ю склада╓ться з усунення джерел корупц╕╖, таких як: надм╕рна зарегульован╕сть, непрозоре розпорядження коштами, можлив╕сть з боку чиновник╕в чи пол╕тик╕в втручатися в роботу держп╕дпри╓мств, неч╕тко сформульоване законодавство, яке да╓ п╕дстави для зловживання його трактуванням, тощо. 
Сучасн╕ технолог╕╖, переваги електронного урядування та р╕зноман╕ття програмного забезпечення створюють для цього, на жаль, ун╕кальн╕ можливост╕. Система ProZorro на порядок п╕двищила змагальн╕сть у сфер╕ державних закуп╕вель. Вона забезпечила багатом╕льярдну економ╕ю для бюджету ╕ оптим╕зувала ц╕ну закуп╕вель. ╤ не дивно, що час в╕д часу виникають ╕н╕ц╕ативи обмежити систему, вивести з-п╕д ╖╖ д╕╖ як╕сь тендери тощо. Але система була, ╓ ╕ буде п╕д мо╖м захистом. Я ╖╖ запускав ╕ я ╖╖ буду захищати. ╤ ми н╕кому – М╕н╕стерство економ╕ки, Уряд ╕ Верховна Рада, як╕ це дозволили це наше сп╕льне досягнення, ще раз наголошую – ╕ ми сп╕льно ма╓мо забезпечити ╖╖ захист. Спод╕ваюся, що незабаром в електронному режим╕ будуть контролюватися вс╕ етапи закуп╕вель – в╕д бюджетування до укладання угод.
Цього року запущено систему – ще одне величезне досягнення, яке було проголосовано у ц╕й зал╕, яке було впроваджено урядом – це система електронного адм╕н╕стрування ПДВ та ╓диного публ╕чного ре╓стру заяв на його в╕дшкодування, що, безумовно, руйну╓ одну з найб╕льш корупц╕йних схем, як╕ вс╕ роки ╕снували в Укра╖н╕. ╤ б╕знес зараз в╕дчув ефективн╕сть цих зм╕н.
На митниц╕ до тридцяти в╕дсотк╕в митних декларац╕й вже оформлюються через «╓дине в╕кно». Але цього недостатньо. Потр╕бно в найкоротш╕ терм╕ни налагодити систему обм╕ну митною ╕нформац╕╓ю ╕з кра╖нами ╢вропейського Союзу. Вимагаю запровадження якнайшвидше сп╕льного контролю на пунктах пропуску ╕з митними та прикордонними органами кра╖н ╢С. Переконаний, що проста зв╕рка даних розмитнення в Укра╖н╕ з нашими сус╕дами – кра╖нами ╢вропейського Союзу стане д╕╓вим антикорупц╕йним заходом.
Скасовано сотн╕ нормативних акт╕в, як╕ ускладнювали роботу б╕знесу, створювали можливост╕ для зловживань з боку чиновник╕в. Регулярно створюються нов╕ електронн╕ серв╕си для надання державних послуг. В╕дкрито доступ до б╕льшост╕ ╕снуючих у кра╖н╕ електронних ре╓стр╕в, в тому числ╕, нещодавно, дан╕ про бенеф╕ц╕ар╕в ус╕х компан╕й.
Я п╕дтримую ╕дею ╕ прошу Уряд найсерйозн╕шим чином ╖╖ опрацювати, – замовити поважн╕й м╕жнародн╕й структур╕ незалежний аудит укра╖нсько╖ антикорупц╕йно╖ пол╕тики за останн╕ три роки. Оц╕нити ╖╖ вплив на зменшення корупц╕йних поток╕в ╕ перекриття р╕зноман╕тних схем, як╕ процв╕тали десятил╕ттями, але були зруйнован╕ за останн╕ роки.
Боротьба з корупц╕╓ю – це не лише питання справедливост╕ ╕ торжества закону. В╕д ╖╖ усп╕шност╕ чи навпаки – залежать ╕нвестиц╕йний кл╕мат, економ╕чна ситуац╕я, прогрес у вир╕шенн╕ соц╕альних питань. Питання економ╕ки здеб╕льшого – компетенц╕я Уряду. То ж зупинюся лише на к╕лькох проблемних питаннях стратег╕чного порядку.
Навчен╕ г╕рким досв╕дом, н╕коли б╕льше не допустимо тако╖ залежност╕ в╕д рос╕йського ринку, в як╕й ми перебували протягом перших двох десятк╕в рок╕в незалежност╕. Негативний ефект в╕д рос╕йсько╖ економ╕чно╖ агрес╕╖ був посилений карколомним пад╕нням св╕тових ц╕н на ключов╕ статт╕ нашого експорту, розбалансован╕стю ф╕нансово╖ та банк╕всько╖ систем станом на 2014 р╕к. А також – загальною нереформован╕стю нашо╖ економ╕ки з купою застар╕лих проблем. Проблем, як╕ президенти, уряди та парламенти раз у раз передавали наступникам, зам╕сть того, щоб вир╕шувати.
Уряди – два Кабм╕ни Арсен╕я Яценюка ╕ трет╕й – Володимира Гройсмана – не мали ╕ншого вибору, н╕ж йти на дуже жорстк╕, принципов╕ й непопулярн╕ кроки. ╤ хоча ц╕ кроки були, на жаль, були надзвичайно важкими для людей, але без них була би ситуац╕я в кра╖н╕ набагато г╕ршою. Я повн╕стю п╕дтримую ц╕ кроки.
╤ кожна коп╕йка, яку Укра╖на отримала в╕д МВФ – хочу розв╕яти ще один м╕ф – дбайливо збер╕га╓ться у золотовалютних резервах держави. Сьогодн╕ ц╕ резерви перевищують 18 м╕льярд╕в долар╕в. ╤ це при тому, що 0,5 м╕льярда цього м╕сяця ми виплатили як в╕дсотки за запозиченнями. Нагада╓, що на лютий 2015 року резерви скоротилися до 5 м╕льярд╕в долар╕в. ╤ за ц╕ трохи б╕льше н╕ж два роки ми поповнили державну скарбницю на понад 13 м╕льярд╕в гривень. ╤ курс гривн╕ п╕сля карколомного пад╕ння в 2014 – 2015 роках трима╓ться в╕дносно незм╕нним вже протягом майже двох рок╕в. Практично завершено бол╕сний ╕ масштабний процес очищення системи в╕д хворих ╕ небезпечних для ус╕╓╖ банк╕всько╖ системи Укра╖ни банк╕в. НБУ поступово зн╕ма╓ тимчасов╕ адм╕н╕стративн╕ обмеження. Нова концепц╕я валютного регулювання, запропонована Нацбанком, виходить ╕з л╕берального принципу: «дозволено все, що прямо не заборонено». Вона ор╕╓нту╓ться на ринков╕ ╕нструменти ╕ повн╕стю в╕дпов╕да╓ статт╕ 145 Угод╕ про асоц╕ац╕ю та директив╕ ╢С про в╕льний рух кап╕талу. Це ╕ ╓ приклад нашо╖ секторально╖ ╕нтеграц╕╖.
Жорстк╕ антикризов╕ кроки, макроф╕нансова стаб╕л╕зац╕я, зниження податкового навантаження на б╕знес, дерегуляц╕я, в╕дкриття нових зовн╕шн╕х ринк╕в та ╕нш╕ заходи, – все це в╕дкрило шлях до економ╕чного пожвавлення. ВВП зроста╓ вже ш╕сть квартал╕в посп╕ль п╕сля чотирнадцяти квартал╕в пад╕ння. ╤ це, я наголошую, при тому, що основна частина промислового потенц╕алу Укра╖ни, який був розташований на Донбас╕, окупована, виключена з економ╕чного об╕гу. Ми ╕ цього року прогнозу╓мо зростання на р╕вн╕ 1,8%. Ми оч╕ку╓мо прискорення зростання економ╕ки до 4% у 2020 роц╕.
Минулого тижня агентство Moody’s п╕двищило кредитний рейтинг Укра╖ни. Воно не перше ╕ не ╓дине, яке приходить до такого висновку, бо два ╕нших найб╕льш авторитетних агентства в св╕т╕ зробили це дещо ран╕ше. Прогноз ╕з негативного, який твердий був в березн╕ 2015 року, поступово крок за кроком зм╕нився на впевнено позитивний зараз, який був задекларований в серпн╕ 2017-го. Регулярн╕ опитування кер╕вник╕в п╕дпри╓мств, як╕ щоквартально проводить Нац╕ональний банк, ф╕ксують зростання оптим╕стичних оч╕кувань як щодо розвитку макроеконом╕чно╖ ситуац╕╖, так ╕ ф╕нансового стану самих п╕дпри╓мств. Директори впевнено говорять про прогнозоване зростання обсяг╕в виробництва товар╕в ╕ послуг. В╕дпов╕дно до досл╕дження, проведеного ╢вропейською б╕знес-асоц╕ац╕╓ю, ╕ндекс ╕нвестиц╕йно╖ привабливост╕ Укра╖ни покинув, нарешт╕, негативну площину ╕ став найвищим за останн╕ ш╕сть рок╕в.
Вже на початку цього року було ухвалено р╕шення про зб╕льшення м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ платн╕ до 3200 гривень. Пам’ята╓те, ск╕льки було критики? Зараз ми можемо впевнено стверджувати: воно себе повн╕стю виправдало зростанням показник╕в легально╖ зарплати ╕ зб╕льшенням надходжень до Пенс╕йного фонду на додаткових 11 м╕льярд╕в.
Уряд зробив перш╕ кроки ╕з п╕дняття зарплат учителям та л╕карям. Я спод╕ваюся, що наступного тижня Верховна Рада Укра╖ни прийме наш сп╕льний проект пенс╕йно╖ реформи, який був затверджений Урядом, затверджений ╕ доопрацьований Нац╕ональною радою реформ при Президентов╕ Укра╖ни. Дуже великий внесок зробили ви. Я дуже спод╕ваюся, що це дасть можлив╕сть восени для значно╖ частини пенс╕онер╕в зб╕льшити пенс╕╖. Це, як я вже неодноразово казав, головна ╕ принципова позиц╕я, яка дасть можлив╕сть ╕ оздоровити ситуац╕ю з виплатами пенс╕й, ╕ п╕дтримати п╕двищення пенс╕й. Я ще раз наголошую, я ╓ учасником цього процесу ╕ повн╕стю це п╕дтримую.
Ц╕ п╕двищення не так╕ велик╕, не так╕, щоб влада могла пост╕йно ними хвалитися, а люди – пост╕йно дякувати. Але я хочу наголосити, що в даному випадку мова йдеться не про к╕льк╕сн╕ показники, а про як╕сну зм╕ну тенденц╕╖. Ми не просто за рахунок кошт╕в Державного бюджету виплачу╓мо перед виборами додатков╕ дек╕лька гривень, а ми кардинально зм╕ню╓мо ситуац╕ю в Пенс╕йному фонд╕, зб╕льшу╓мо надходження ╕ робимо ц╕ тенденц╕╖ сталими.
Уряд також ма╓ знайти можливост╕ сьогодн╕шн╓ мляве пожвавлення ВВП трансформувати в його прискорений ╕ впевнений п╕дйом – у те, що зветься сталим розвитком. Тому, кр╕м таких важливих реформ, як пенс╕йна, охорони здоров’я. До реч╕, хот╕в би подякувати ц╕й зал╕ за таку потужну п╕дтримку осв╕тньо╖ реформи. Це величезний крок, який ╓ ╕нвестиц╕╓ю Укра╖ни в майбутн╓. Велике вам спасиб╕ за це. Я впевнений, що ╕ медична, ╕ осв╕тня, ╕ пенс╕йна реформи будуть сприяти залученню ╕нвестиц╕й та економ╕чному зростанню темпами, як╕ дадуть змогу нам скорочувати в╕дставання в╕д б╕льш розвинених кра╖н. Але як передумову сл╕д утримати макроеконом╕чну стаб╕льн╕сть. Виконувати програму МВФ, без яко╖ Укра╖на виявиться вкрай вразливою – особливо з урахуванням того, що на 2019 р╕к припада╓ п╕к виплат за зовн╕шн╕ми зобов’язаннями.
╤ закон, який, я спод╕ваюся, ви проголосу╓те одразу ж п╕сля мого виступу, ╕ судова реформа, яка також, я спод╕ваюся, буде вами п╕дтримана, продемонструють дуже як╕сну зм╕ну ситуац╕╖ з реформами в Укра╖н╕, як╕сну зм╕ну ╕нвестиц╕йного кл╕мату. Бо к╕льк╕сть безроб╕тних, за методолог╕╓ю М╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ прац╕, склада╓ менше 10% економ╕чно активного працездатного населення. Зменшення безроб╕ття, створення нових робочих м╕сць, ╕ ще раз наголошую, зростання доход╕в людей – це те, що люди оч╕кують в╕д Уряду ╕ в╕д влади в ц╕лому, не надто вдаючись в нюанси конституц╕йного розпод╕лу повноважень.
Легал╕зац╕я зайнятост╕ ╕ трудових доход╕в ╓ одним ╕з головних завдань – не т╕льки влади, а всього сусп╕льства. Держава зробила великий крок на зустр╕ч працедавцям у вигляд╕ зниження ╢СВ до 22%. В╕дтак – ма╓ юридичне ╕ моральне право розраховувати на виведення зарплат ╕з т╕н╕. Дивують, вт╕м, пропозиц╕╖ законодавц╕в ╕стотно послабити, а фактично скасувати в╕дпов╕дальн╕сть за не оформлення прац╕вник╕в на роботу.
Дорог╕ укра╖нц╕, шановн╕ народн╕ депутати!
Не так давно ╢вропейський банк реконструкц╕╖ та розвитку уклав рейтинг усп╕шност╕ реформ у кра╖нах Центрально╖ ╢вропи та Аз╕╖. На жаль, рад╕ти нема чому: ╕з тридцяти кра╖н, як╕ досл╕джувалися, ми пос╕ли двадцяте м╕сце, поруч ╕з Груз╕╓ю та Босн╕╓ю. Результат, очевидно, виглядав би кращим, якби б╕льша частина того, що ми зробили за останн╕ три роки, була реал╕зована в попередн╕ 23. Перша десятка – це т╕, хто стартував ╕ левову частку реформ зробив ще в дев’яност╕. Очолюють рейтинг Естон╕я, Польща ╕ Словаччина. Ось чому я дослухаюся до думок Л╓шека Бальцеровича, свого радника, а Прем’╓р-м╕н╕стра консульту╓ ╤ван М╕клош, колишн╕й урядовець Словаччини. Це ╓ справжн╕ реформатори, як╕ не соц╕альною демагог╕╓ю ╕ шап╕то в Укра╖н╕ займалися, а реально допомогли нам сво╖м досв╕дом.
Так от, якщо ви в╕зьмете цей досв╕д. В Естон╕╖ в приватн╕ руки в╕ддали все: порт, телекомун╕кац╕╖, ав╕ац╕ю ╕ нав╕ть зал╕зницю. У Польщ╕ ╕з 8,5 тисяч державних п╕дпри╓мств в руках держави залишилося 41. До реч╕, ╕ землю у них не скупили ╕ноземц╕. Попри те, що мешканц╕ цих кра╖н можуть легко купувати чи продавати с╕льськогосподарськ╕ уг╕ддя.
Укра╖нц╕ зараз цього права позбавлен╕. М╕льйони людей формально волод╕ють землею, але за них вир╕шили, що вони не здатн╕ нею розпоряджатися ╕ запровадили абсолютно неконституц╕йний моратор╕й. Чому ми тод╕ дозволя╓мо людям продавати квартири? Теж хтось ╖х може вс╕ скупити.
Як державний д╕яч при ухваленн╕ р╕шень я маю зважувати на громадську думку. ╤ нараз╕, на жаль, ╖╖ сформували попул╕сти. Я не збираюся витискувати ╕з Верховно╖ Ради земельну реформу, не буду цього робити. Але прошу ухвалити, - хоча б усно, в ум╕ ╕ в серц╕, - пол╕тичне р╕шення на ╖╖ користь. Прийняти так╕ закони, як╕ хоча би зн╕муть фоб╕╖, наявн╕ на цю тему в сусп╕льств╕ ╕ серед народних депутат╕в; як╕ врахують вс╕ застереження, виставлять вс╕ запоб╕жники, встановлять м╕н╕мальну ц╕ну, захистять селянина, сформують прозору позиц╕ю в ре╓стр╕ ля ре╓страц╕╖, але дадуть свободу укра╖нському селянину. ╤ прошу назвати, точн╕ше ви сам╕ визнач╕ться ╕ назв╕ть, ч╕тку дату старту, нехай нав╕ть це буде ╕ не сьогодн╕.
Земельний ринок ╕ приватизац╕я, дорог╕ мо╖, це не те що просить або тисне Президент — цього не буде. Земельний ринок ╕ приватизац╕я – це два найшвидших ╕ найнад╕йн╕ших способи швидко залучити в Укра╖ну достойний обсяг ╕нвестиц╕й. Друз╕ мо╖, це не т╕льки ╕нвестори кажуть. Впевнений у тому, що це сп╕льна позиц╕я св╕ту. Така приватизац╕я завжди була багатосторонн╕м конфл╕ктом ╕нтерес╕в. Хтось купував фабрики ╕ заводи, вкладав у ╖хню модерн╕зац╕ю та розвиток. ╤нш╕ прагнули приватизувати прибуток, не витрачаючи грош╕ на придбання актив╕в, перешкоджали приватизац╕╖ найб╕льших п╕дпри╓мств ╕ зараз, до реч╕, перешкоджають. У нас ╓ можлив╕сть продавати активи в╕дкрито, конкурентно, за новими прозорими ╕ зрозум╕лими правилами, на основ╕ нового закону, наповнення якого – у ваших, шановн╕ народн╕ депутати, руках.
╤ було би концептуально неправильним вдаватися у Посланн╕ до галузевих огляд╕в. Однак, коли я вже згадав Естон╕ю, то саме ця кра╖на дала ще один г╕дний насл╕дування приклад – в електронному урядуванн╕ та IT-сектор╕. У нас теж ╓ можлив╕сть схопити за хв╕ст свою жар-птицю! ╤Т-сфера – одна з ключових для економ╕ки Укра╖ни. 13 укра╖нських ╤Т-компан╕й ув╕йшли до ТОП-100 найкращих аутсорсингових компан╕й св╕ту. Уяв╕ть соб╕ це! Експорт ╤Т-послуг у 2016 роц╕ склав 3% нашого укра╖нського ВВП. В Укра╖н╕ нал╕чу╓ться понад 100 тисяч ╤Т-фах╕вц╕в. З нами готов╕ активно сп╕впрацювати ключов╕ св╕тов╕ виробники, велик╕ венчурн╕ фонди тому, що наша держава – це м╕сце, де народжуються нов╕ ╕де╖.
Хот╕в би звернути увагу парламенту на прискорення прийняття закон╕в про електронн╕ комун╕кац╕╖, що стосу╓ться перспектив провадження зв’язку четвертого та п’ятого покол╕нь; про надання електронних послуг, про удосконалення захисту ╕нтелектуального права, про хмарн╕ технолог╕╖. Сл╕д перетворити ╕нновац╕йний потенц╕ал кра╖ни на переваги держави у конкурентн╕й боротьб╕ на св╕товому ринку.
У цьому контекст╕ особливо важливою ╓, ще раз наголошую, осв╕тня реформа. Я не просто в╕таю, не просто дякую за голосування, яке в╕дбулося 5 вересня. Це крок до «Ново╖ укра╖нсько╖ школи», яка ╕ ╓ передумовою нашого ╕нновац╕йного розвитку, системно╖ п╕дготовки укра╖нц╕в до усп╕ху у конкурентному св╕т╕.
Не можна в╕дд╕ляти ╕нформац╕йн╕ технолог╕╖ в╕д ╕нших сфер життя, адже найкращ╕ для сусп╕льства проекти – т╕, що виникають на з╕ткненн╕ галузей: ╤Т та с╕льського господарства, ╤Т та медицини тощо. Минулого тижня дав завдання врахувати це при п╕дготовц╕ закону про розвиток с╕льсько╖ медицини, запровадження телемедицини, щоб ми на сьогодн╕шн╕й день забезпечили доступ до медицини вс╕х 14 м╕льйон╕в, як╕ зараз проживають в укра╖нському сел╕. Це теж буде одним ╕з важливих складових елемент╕в медично╖ реформи. У бюджет╕ цього року, я хот╕в подякувати вам, вже передбачено 4 м╕льярди гривень на реан╕мац╕ю системи охорони здоров'я на сел╕.
Часто буваю в рег╕онах, ╕ цього року граф╕ки таких по╖здок наповнен╕ були при╓мними под╕ями. Мен╕ пощастило брати участь у в╕дкритт╕ в╕дремонтованих мост╕в та дор╕г, як╕ стали можливими завдяки пр╕оритетам, як╕ визначили Верховна Рада, Уряд ╕ Президент щодо дорожнього буд╕вництва, насл╕док експерименту, який дав можлив╕сть продемонструвати ╕ антикорупц╕йн╕ кроки, дет╕н╕зац╕ю, яка забезпечила перевищення надходжень в╕д митниц╕, як╕ залишалися у рег╕онах ╕ були спрямован╕ на дорожн╓ буд╕вництво, буд╕вництво модерн╕зованих л╕карень та сучасних шк╕л, театр╕в ╕ спортивних заклад╕в. А головне – фабрик ╕ завод╕в, яких за три роки в╕дкрили б╕льше в╕с╕мдесяти. У 2014 роц╕, хочу нагадати, в Укра╖н╕, в ус╕й Укра╖н╕, було в╕дремонтовано 102 к╕лометри дор╕г, цього року план на дорожн╕й ремонт склада╓ 3300 к╕лометр╕в. Пор╕вняйте ц╕ дв╕ цифри.
Але одночасно я хочу просити вс╕ наш╕ правоохоронн╕ органи скоординувати зусилля з приск╕пливого контролю за кожною гривнею, яка витрача╓ться на дорожн╓ буд╕вництво. Безпрецедентне зб╕льшення асигнувань може загрожувати так само багатократним зростанням масштаб╕в розкрадання.
Зм╕ни на м╕сцях навряд чи би стали можливими без одн╕╓╖ з ключових наших реформ, важливою частиною мо╓╖ ще передвиборчо╖ кампан╕╖ – децентрал╕зац╕╖. М╕сцев╕ бюджети зростають у два з половиною рази: ╕з 69 м╕льярд╕в гривень у 2014 роц╕ до 170 м╕льярд╕в, запланованих на поточний р╕к, як╕ вже перевиконуються. Друз╕ мо╖, я хот╕в би привернути вашу увагу до одн╕╓╖ дуже важливо╖ цифри: частка м╕сцевих бюджет╕в у зведеному бюджет╕ кра╖ни стр╕мко наближа╓ться до 50%, ╕, швидше за все, подола╓ цей руб╕ж. Уяв╕ть соб╕: м╕сцевим бюджетам залиша╓ться зараз б╕льше грошей, н╕ж бюджету держави. Це не просто грош╕, але це ╓ ╕ в╕дпов╕дальн╕сть, ╕ принципова пол╕тична позиц╕я. За м╕сцевими бюджетами, кр╕м трансферт╕в, законодавчо закр╕плен╕ стаб╕льн╕ джерела доход╕в, чого н╕коли не було, частки у загальнодержавних податках ╕ м╕сцев╕ податки та збори. Реформа дала нов╕ можливост╕ для розвитку м╕ст та с╕л. ╤ якщо ран╕ше м╕сцев╕ бюджети були касами з виплати зароб╕тно╖ платн╕, то сьогодн╕ м╕сцев╕ бюджети мають можлив╕сть будувати дороги, школи, дитяч╕ садки, центри надання адм╕н╕стративних послуг, осв╕тлення, кардинально зм╕нювати ситуац╕ю там, де кер╕вник на м╕сц╕, особливо там, де створен╕ об’╓днан╕ територ╕альн╕ громади, мають можлив╕сть реально проводити свою пол╕тику. Не вс╕, правда, зор╕╓нтувалися, як дати раду грошам, ╕ станом на 1 вересня 13,5 м╕льярд╕в гривень лежать на депозитах в комерц╕йних банках, зам╕сть того, щоб працювати на людей, забезпечувати розвиток територ╕альних громад.
Нараз╕ йдеться, зокрема, про передачу громадам права розпоряджатися земельними ресурсами, як╕ перебувають в межах ╕ поза межами населених пункт╕в. Дуже важливо ╕ забезпечити передачу повноважень у сфер╕ арх╕тектурно-буд╕вельного контролю, у наданн╕ адм╕н╕стративних послуг. Нема чого туди л╕зти центральн╕й влад╕.
Отже, децентрал╕зац╕я працю╓, ╕ вона ╓ д╕╓вим щепленням в╕д федерал╕зац╕╖, м╕цною запорукою ун╕тарност╕ нашо╖ соборно╖ Укра╖ни. Водночас дивують ╕ обурюють д╕╖ окремих пол╕тичних сил. Так, наприклад, минулого року ними було ╕нсп╕ровано р╕шення низки обласних рад щодо встановлення так званих догов╕рних в╕дносин у розпод╕л╕ повноважень м╕ж державою ╕ в╕дпов╕дними рег╕онами. Ви чого? Як Президент, Уряд ╕ Верховна Рада мають розц╕нити таку ╕н╕ц╕ативу? Непродуман╕сть, недалекоглядн╕сть, помилка? На чий млин ви намага╓теся лити воду? Звертаюся до депутатського корпусу м╕сцевих рад з проханням дуже уважно дивитися на те, за що голосу╓те, в як╕ авантюри ╕нколи вас втягують ваш╕ центральн╕ парт╕йн╕ органи, засл╕плен╕ боротьбою за владу. Так ╕ до федерал╕зму вони вас доведуть.
Протягом цих рок╕в ми ухвалили ╕ вже реал╕зували низку надзвичайно важливих р╕шень у сфер╕ гуман╕тарно╖ пол╕тики та пол╕тики нац╕онально╖ пам’ят╕. ╤ я теж вам хот╕в би за це подякувати. Ми творимо власну ╕дентичн╕сть, захищаючи св╕й культурно-гуман╕тарний прост╕р.
За три роки ми провели декомун╕зац╕ю, нарешт╕, на 26-му роц╕ незалежност╕. Було перейменовано 32 м╕ста, 25 район╕в, загалом – майже тисяча населених пункт╕в. Друз╕, лише пам’ятник╕в Лен╕ну було прибрано понад тисячу триста, уяв╕ть соб╕.
Ще одна важлива позиц╕я: держава оф╕ц╕йно визнала ╕ вшанувала укра╖нський нац╕онально-визвольний рух, включно з Укра╖нською повстанською арм╕╓ю, нарешт╕, на 26-му роц╕. ╤ хот╕в наголосити, що ╕ День захисника В╕тчизни ми б╕льше не святку╓мо 23 лютого, наше свято — 14 жовтня — день Укра╖нських збройних сил.
Внасл╕док запроваджених поточного року санкц╕й проти компан╕й, як╕ адм╕н╕струють рос╕йськ╕ пошуков╕ системи та соц╕альн╕ мереж╕, за що також була величезна критика свого часу, але зараз результат — рос╕йськ╕ сайти випали ╕з десятки найб╕льш в╕дв╕дуваних веб-ресурс╕в в Укра╖н╕. Рос╕йськ╕ мереж╕ на жаль були ╕ залишаються ╕нструментами спецоперац╕й рос╕йських спецслужб у неоголошен╕й в╕йн╕ проти Укра╖ни. Тому будемо й надал╕ пильно стежити ╕ скорочувати ╖хню присутн╕сть.
Впорядкували ввезення книжок ╕з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, бо разом ╕з безумовно достойними вз╕рцями художньо╖ та науково╖ л╕тератури на жаль в Укра╖ну вливався потужний пот╕к укра╖нофобсько╖ писанини та пропагандистського мотлоху. Таке р╕шення стало непоганим стимулом для в╕тчизняного книговидання, яке ма╓ зараз вс╕ шанси задовольнити попит укра╖нц╕в на як╕сну л╕тературу. ╤ я просив би Уряд наступного року п╕дтримати нац╕ональне книговидання, зб╕льшивши видатки на закуп╕влю л╕тератури для б╕бл╕отек. ╤ кр╕м того - знайти д╕╓вий механ╕зм, щоб контрабанда книжок не зводила нан╕вець зусилля, ефект в╕д стратег╕чно правильних р╕шень.
Зарано говорити про ренесанс укра╖нського к╕но. Але те, що процес його в╕дродження розпочато, як на мене, очевидно. Минулого року на екрани вийшло 30 укра╖нських ф╕льм╕в, я наголошую, це також рекорд за вс╕ роки незалежност╕ ╕ також це в╕дбува╓ться п╕д час в╕йни. Цього року пройшло чи оч╕ку╓ться 39 к╕нопрем’╓р, ╕з яких 19 ф╕льм╕в створен╕ за державно╖ п╕дтримки. В першу чергу, я на цьому також хот╕в би наголосити, ми ма╓мо п╕дтримувати к╕ностр╕чки патр╕отичного спрямування, а не ф╕льми жах╕в. Я впевнений, що буде орган╕зована робота саме так.
Посл╕довно наповню╓мо конкретним зм╕стом державний статус укра╖нсько╖ мови. Перш╕ результати квотування укра╖нсько╖ мови на рад╕о, теж дуже дякую вам за п╕дтримку, ми вже чу╓мо ц╕ результати. Як це спрацю╓ на телебаченн╕ – також невдовз╕ побачимо. На черз╕ – проект, який гаранту╓ укра╖нськ╕й мов╕ повноправну присутн╕сть у сфер╕ послуг. В╕н ма╓ встановити баланс м╕ж державною мовою ╕ принципом «кл╕╓нт завжди правий».
Дбаючи про укра╖нську, яку ╕мпер╕я стол╕ттями намагалася знищити, ми як ╓вропейська держава залиша╓мо широкий прост╕р для культурного та ╕нформац╕йного продукту кримськотатарською, рос╕йською та ╕ншими мовами. А у сферу приватного мовного сп╕лкування держава взагал╕ не втруча╓ться ╕ втручатися н╕коли не буде!
Верховна Рада ухвалила ╕сторичне звернення до Вселенського Патр╕арха ╕з проханням надати автокефал╕ю Православн╕й Церкв╕ в Укра╖н╕. Дуже дякую вам за це р╕шення. Хочу вас також про╕нформувати, що я, в свою чергу, теж написав в╕дпов╕дного листа до Варфоломея Першого. ╤ цей фрагмент Послання адресований не лише укра╖нському парламенту ╕ не лише укра╖нському народу. Нехай нас почу╓ ╕ кер╕вництво Вселенського Патр╕архату. Хочу ще раз звернути увагу Його Всесвятост╕ на серйозн╕сть наших нам╕р╕в. На наявн╕сть в укра╖нського кер╕вництва твердо╖ пол╕тично╖ вол╕ розв’язати цю проблему, яка, на жаль, сто╖ть на порядку денному ще з 1991 року. Укра╖на ма╓ право на пом╕сну церкву. ╤ ми ма╓мо це право захистити.
Оч╕куване нами визнання укра╖нсько╖ автокефал╕╖ Вселенським Патр╕архом, наголошую, жодним чином не означатиме ан╕ появи державно╖ церкви, ан╕ заборони на д╕яльн╕сть в Укра╖н╕ ╕нших православних конфес╕й. Але н╕хто не ма╓ права позбавити укра╖нц╕в права на власну церкву. Кожен громадянин Укра╖ни сам ╕ лише сам обирав, обира╓ ╕ обиратиме в╕ру ╕ церкву.
Укра╖нська держава в╕дд╕лена в╕д церкви, але вона не може пасивно споглядати, як ╕нш╕ держави ╕ ╕нш╕ державн╕ органи використовують залежн╕ в╕д них церковн╕ ╕нституц╕╖ для досягнення сво╖х геопол╕тичних ц╕лей.
Хоча окремо хот╕в би наголосити, я не п╕дпишу законопроект, в якому пропону╓ться погоджувати кандидатури ╓пископ╕в та священик╕в з державними органами. Це не справа держави. Щодо ╕нших ваших законодавчих ╕н╕ц╕атив, я готовий ╖х обговорювати та розглядати ╕з розум╕нням, що це все ж таки надто чутлива справа.
Незважаючи на рос╕йську агрес╕ю, ми не п╕шли на обмеження демократичних прав ╕ свобод. Не запровадили во╓нного стану тод╕, коли для цього були вс╕ п╕дстави. Забезпечили значно як╕сн╕ше функц╕онування парламентсько-президентсько╖ модел╕ ╕ сп╕впрацю парламенту, Уряду та Президента, н╕ж це було у 2006–2010 роках. Жодного разу я не скористався правом припинення акт╕в Каб╕нету М╕н╕стр╕в з одночасним оскарженням в Конституц╕йному Суд╕, та й до права вето вдавався не дуже часто. А тод╕ р╕зн╕ г╕лки влади займалися лише вза╓мним поборюванням ╕ не спромоглися провести жодно╖ ан╕ одн╕с╕нько╖ принципово╖ реформи.
Звичайно, чинна модель не ╕деальна, тому час в╕д часу до мене приходять з пропозиц╕ями щось зм╕нити… Повернути Президенту обсяг повноважень як в Конституц╕╖ 1996 року, або, навпаки, перетворити Президента на церемон╕ймейстера. Хтось пропону╓ тюн╕нг: ч╕тк╕ше виписати т╕ статт╕, як╕ трактуються неоднозначно. У демократичному сусп╕льств╕ нема тем, закритих до дискус╕╖.
Вступаючи на посаду, в ╕навгурац╕йн╕й промов╕ я наголосив на сво╖й в╕дданост╕ ╕де╖ парламентсько-президентсько╖ республ╕ки. Згодом – сам поступився певними повноваженнями Глави держави при голосуванн╕ за поправки з питань правосуддя та децентрал╕зац╕╖. Але я н╕коли не погоджуся з пропозиц╕ями забрати у людей право обирати Президента ╕ передати це право парламенту. Обсяг повноважень Глави держави також ма╓ бути достатн╕м для ефективного виконання функц╕й Верховного Головнокомандувача.
Очевидно, що внесення кардинальних зм╕н до Конституц╕╖ вже майже у виборчому цикл╕ навряд чи буде позитивно сприйняте сусп╕льством. Наближення планових голосувань за Президента та Верховну Раду робить ще б╕льш нерац╕ональною ╕дею дочасних вибор╕в. Моя позиц╕я незм╕нна: все ма╓ в╕дбутися у визначен╕ Конституц╕╓ю терм╕ни. Це необх╕дно для того, щоб забезпечити в╕льну, прозору, конкурентну та чесну кампан╕ю, а я налаштований саме так. До не╖ треба готуватися вже сьогодн╕. Прошу, шановн╕ народн╕ депутати, протягом найближчих тижн╕в, може нав╕ть дн╕в, завершити консультац╕╖ ╕ подати мен╕ пропозиц╕╖ кандидатур нових член╕в Центрально╖ виборчо╖ ком╕с╕╖.
Шановн╕ народн╕ депутати!
Рос╕йська в╕йськова загроза, позиц╕йна в╕йна на Донбас╕ ╓ ключовими факторами невизначеност╕ ╕ щодо пол╕тично╖ ситуац╕╖, ╕ щодо економ╕чних та соц╕альних перспектив. Тому, хоч ╕ насамк╕нець, - про головне. Про мир ╕ перспективи повернення Донбасу ╕ повернення Криму. 
Протягом останнього року в╕д р╕зних пол╕тичних сил, у тому числ╕ з╕ ст╕н Парламенту, луна╓ нищ╕вна критика на адресу М╕нських домовленостей. Так, вони не ╕деальн╕. Вони ухвалювалися у дуже складних для Укра╖ни в╕йськово-пол╕тичних умовах. Вони не принесли сталого миру. Але залиша╓ться беззаперечним факт, що саме завдяки М╕нським домовленостям нам вдалося сутт╓во знизити р╕вень бойових д╕й та в╕дпов╕дно людських втрат на Донбас╕. Друз╕, хочу привернути вашу увагу, що з 25 серпня, з дати коли вступило «шк╕льне перемир'я», Укра╖на не ма╓ станом на зараз жодного загиблого, жодно╖ бойово╖ втрати. Це, в тому числ╕, в результат╕ ╕мплементац╕╖ М╕нських домовленостей. Завдяки М╕нським домовленостям нам вдалося сформувати м╕цну м╕жнародну коал╕ц╕ю на п╕дтримку Укра╖ни. Завдяки М╕нським домовленостям нам вдалося зберегти д╕╓вий механ╕зм м╕жнародних санкц╕й проти рос╕йського агресора. Нарешт╕, Рос╕ю почали називати агресором. Згадайте, в 2014 роц╕ вс╕ намагалися уникнути, називаючи це «конфл╕ктом на Сход╕ Укра╖ни». Ми отримали дорогоц╕нний час, аби побудувати як╕сно нову укра╖нську арм╕ю та запустити двигун реформ.
Будь-як╕ нов╕ угоди, як би ╖х не називали, по сут╕ будуть в╕дтворювати нин╕шн╕ та починатися з головного – повного та всеохоплюючого припинення вогню. Головна ж причина в╕дсутност╕ прогресу у вир╕шенн╕ ситуац╕╖ на Донбас╕ – це повний брак пол╕тично╖ вол╕ у Кремля виконувати власн╕ зобов’язання. Неефективн╕сть М╕нських домовленостей – це в╕дсутн╕сть вол╕ Кремля ╖х виконувати. Як би хтось не хот╕в перекласти це на когось ╕ншого. Але, незважаючи на це, ми разом з ус╕м св╕том повинн╕ продовжувати тиск на агресора з метою примусити його до миру шляхом виконання «М╕нська» та пропорц╕йно п╕двищувати ц╕ну за невиконання взятих зобов’язань.
Рос╕я продовжу╓ зд╕йснювати провокац╕╖, перешкоджати ефективн╕й д╕яльност╕ спостер╕гач╕в мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ОБС╢, постачати зброю на укра╖нську територ╕ю ╕ найманц╕в. За таких умов розм╕щення на вс╕й окупован╕й територ╕╖ Донбасу «блакитних шолом╕в» ООН стало би реальним проривом у процес╕ мирного врегулювання та потужним фактором деескалац╕╖. Це, безумовно, створило б сприятлив╕ умови для досягнення прогресу на пол╕тичному треку мирного врегулювання на Донбас╕. Саме у цьому ключ╕ вбачаю позитив у початку дискус╕╖ з цього питання.
Хочу окремо наголосити, Укра╖на розпочала цю дискус╕ю ще в 2015 роц╕, в березн╕ якого я над╕слав до Генерального секретаря ООН та Голови Ради Безпеки ООН звернення щодо розгортання на територ╕╖ нашо╖ держави миротворчо╖ операц╕╖ п╕д ег╕дою ООН. Ця ╕н╕ц╕атива спиралася на п╕дтримку Верховно╖ Ради та РНБО Укра╖ни. Укра╖нська сторона передала нашим партнерам в Радбез ООН проект в╕дпов╕дно╖ резолюц╕╖. Однак, дос╕ Рос╕я повн╕стю в╕дкидала нав╕ть таку можлив╕сть. Та й вс╕ наш╕ партнери, чесно кажучи, не дуже активно це п╕дтримували. Сьогодн╕ ми добилися дуже важливого результату – ми ма╓мо сп╕льний голос партнер╕в, як╕ п╕дтримують укра╖нську ╕н╕ц╕ативу. Ми почули, нарешт╕, ╕ певну реакц╕ю по той б╕к фронту. Хоча ми ч╕тко розум╕╓мо, що диявол кри╓ться в деталях. Безумовно, пропозиц╕я РФ щодо розгортання м╕с╕╖ ООН виключно для ц╕лей охорони Спец╕ально╖ мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ОБС╢ ╓ щонайменше дивною. Тим б╕льше, що саме рос╕йськ╕ бойовики ╓ головною загрозою для безпеки м╕жнародних спостер╕гач╕в. 
Укра╖нська сторона готова до предметно╖ розмови з членами Ради Безпеки ООН. Вважаю, що ця дискус╕я ма╓ включати так╕ принципов╕ елементи. По-перше, ми виступа╓мо за розгортання повноц╕нно╖ миротворчо╖ М╕с╕╖ ООН на всьому Донбас╕. Вона повинна мати за мету не консервац╕ю рос╕йсько╖ окупац╕╖ та легал╕зац╕ю рос╕йсько╖ в╕йськово╖ присутност╕, а забезпечення тривалого миру в окремих районах Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей Укра╖ни та повне в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ нашо╖ держави. По-друге, майбутня М╕с╕я ООН повинна бути розм╕щена на вс╕й тимчасово окупован╕й територ╕╖, включаючи неконтрольовану д╕лянку укра╖нсько-рос╕йського державного кордону. По-трет╓, згадана М╕с╕я повинна в╕дпов╕дати кер╕вним принципам зд╕йснення миротворчих операц╕й ООН, що апр╕ор╕ виключа╓ участь у н╕й представник╕в кра╖ни-агресора чи сторони конфл╕кту. По-четверте, н╕ якого узгодження з рос╕йськими бойовиками параметр╕в участ╕ майбутньо╖ м╕с╕╖ ООН йти не може. По-п’яте, робота над згаданою ╕н╕ц╕ативою жодним чином не ╓ п╕дставою для скасування ╕снуючих м╕жнародних санкц╕й проти Рос╕╖. Вони мають залишатися чинними до повного в╕дновлення суверен╕тету, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та незалежност╕ нашо╖ держави через виконання М╕нських домовленостей. 
Зрозум╕ло, що домовитися стосовно параметр╕в миротворчо╖ М╕с╕╖ буде надзвичайно складно. За п╕втора тижн╕ вирушаю до Нью-Йорка на Генасамблею ООН. Упевнений, сп╕льними зусиллями, за допомогою м╕жнародних партнер╕в, передус╕м Н╕меччини, Франц╕╖ та США, ми обов’язково встановимо мир ╕ повернемо вс╕ окупован╕ територ╕╖, в╕дновимо суверен╕тет Укра╖ни.
Чому саме пол╕тико-дипломатичний шлях ╓ для нас пр╕оритетним? По-перше, ворог укр╕пився на урбан╕зован╕й територ╕╖ з мегапол╕сами ╕ з великим м╕ським населенням. Там живуть громадяни Укра╖ни. Ми не можемо ╕ не будемо нищити сво╖х громадян так холоднокровно, як рос╕йське кер╕вництво чинило у Чечн╕ – ╕нших випадк╕в тако╖ жорстко╖ «пациф╕кац╕╖» я ╕ пригадати нав╕ть не можу.
По-друге, св╕й в╕йськовий потенц╕ал сл╕д пор╕внювати не лише з тим, що ╓ на окупованих територ╕ях, а з ус╕м, що ╓ в розпорядженн╕ Рос╕╖. ╥╖ арм╕я – друга-третя у св╕т╕ за потужн╕стю. В╕йськовий бюджет Рос╕╖, наголошую з 2000 року, у 16-20 раз╕в перевищував в╕йськовий бюджет Укра╖ни, рос╕йська арм╕я – в 5 раз╕в б╕льша за нашу. Б╕льше пор╕внянь можете знайти у письмовому текст╕: к╕льк╕сть танк╕в, л╕так╕в, безп╕лотник╕в, засоб╕в рад╕оелектронно╖ боротьби та ╕нше.
По-трет╓, повернення конфл╕кту в гарячу фазу поставить хрест на вс╕х реформах ╕ на в╕дновленн╕ р╕вня життя укра╖нц╕в у той час, як сусп╕льство втомилося в╕д в╕йни. Ознакою тако╖ втоми ╓ той факт, що 11% укра╖нц╕в, частина з них ╓ ╕ в цьому зал╕, пропонують взагал╕ в╕дмовитися в╕д будь-яких спроб повернути окупован╕ територ╕╖ Донбасу, в╕др╕зати ╖х ╕ подарувати ворогу, чекаючи, що вони сам╕ собою повернуться. 14% виступають за те, щоб конфл╕кт заморозити, а територ╕╖ – ╕золювати. Ц╕ проекти ╓ нав╕ть у Верховн╕й Рад╕. Це я наводжу цифри ╕з опитування, яке провели на початку л╕та. 13% ратують за в╕йськовий наступ. Але наголошую, майже 60% – п╕дтримують курс на повернення окупованих територ╕й виключно пол╕тико-дипломатичним шляхом.
Завершу╓ться робота над законопроектом про особливост╕ державно╖ пол╕тики з в╕дновлення державного суверен╕тету Укра╖ни над окупованою територ╕╓ю Донецько╖ та Лугансько╖ областей Укра╖ни. Найближчим часом в╕н буде оприлюднений ╕ винесений на обговорення в Укра╖н╕ ╕ серед наших партнер╕в. Укра╖нська громадськ╕сть буде мати можлив╕сть повн╕стю ╕ ретельно його обговорювати. Вир╕шальне слово буде за вами, шановн╕ народн╕ депутати! Впевнений, що ви будете мати можлив╕сть повноц╕нно╖ дискус╕╖.
Тепер щодо Криму. Чи можемо ми в╕дбити Крим у Рос╕╖ силою? Реал╕стично – н╕. Чи п╕де вона зв╕дти сама? На жаль, н╕. Але ми можемо створити умови, коли Крим стане для Москви неп╕дйомним тягарем. Так злод╕й ╕нод╕ викида╓ вкрадене, коли воно почина╓ йому пекти. Ми ма╓мо створити вс╕ умови, щоб йому запекло.
Ми використову╓мо ╕нструменти м╕жнародного права, санкц╕╖, м╕жнародн╕ суди й арб╕траж╕, р╕зноман╕тн╕ м╕жнародн╕ платформи ╕ мон╕торингов╕ механ╕зми – починаючи в╕д ООН ╕ зак╕нчуючи ЮНЕСКО. Притягнення Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ до м╕жнародно правово╖ в╕дпов╕дальност╕, на жаль, ╓ довготривалим, але, в╕рю, ╓ ефективним, процесом. Так ми змусимо Рос╕ю в╕дпов╕дати мовою права за сво╖ д╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни. Перш╕ слухання в М╕жнародному Суд╕ ООН продемонстрували, що справи ╓ надзвичайно важкими ╕ комплексними. Укра╖на ╓ п╕онером, ╕ н╕коли до цього практики тако╖ не було, але ми ╖╖ започаткували. Рос╕я буде в╕дпов╕дати. Ми на правильному шляху. Суд вже наказав Рос╕╖ припинити порушення прав людини у Криму та пол╕тику расово╖ дискрим╕нац╕╖ на п╕востров╕, заф╕ксувавши цей факт.
Шановн╕ народн╕ депутати!
Ми з вами позбавлен╕ мук вибору, якими протягом двох десятил╕ть страждали наш╕ попередники. Якщо ран╕ше влада сама не знала куди рухатися, то як вона могла повести за собою народ? Якщо ел╕та сама заблукала в трьох соснах, тобто в двох векторах, як вона могла показати дорогу укра╖нському народу? 
Народ взяв ╕н╕ц╕ативу до рук ╕ сам визначив ╓вропейський курс п╕д час Революц╕╖ Г╕дност╕. Цей виб╕р було п╕дтверджено голосуванням на президентських та парламентських виборах за т╕ пол╕тичн╕ сили, як╕ майбутн╓ Укра╖ни бачать в ╓дин╕й родин╕ ╓вропейських народ╕в. Курс на ╢С та НАТО – очевидний ╕ незворотний. Що нам треба, так це обрати найкоротший маршрут, засоби пересування ╕ оптимальну швидк╕сть. Я з цього приводу готовий до будь-яко╖ дискус╕╖ з пол╕тиками, експертами, м╕жнародними партнерами ╕ вс╕м сусп╕льством, ╕ Послання – лише початок тако╖ розмови.
Вступ до НАТО та ╢вросоюзу нам потр╕бн╕ не заради членства в престижних клубах. Це – питання цив╕л╕зац╕йно╖ належност╕ ╕ гарант╕я незалежност╕ Укра╖ни. НАТО – це, п╕сля рос╕йсько╖ агрес╕╖, коли була зруйнована пово╓нна св╕това система безпеки, ╓ ╓диним органом, який продемонстрував свою ефективн╕сть, над╕йна система колективно╖ безпеки. ╢вросоюз – пол╕тична культура прав ╕ свобод, стандарти ╕ р╕вень життя – достойного ╕ г╕дного, якого прагнуть укра╖нц╕.
Головне. Не лише Укра╖на йде до ╢вропи. Наше з вами завдання – ╢вропа ма╓ бути привнесена в Укра╖ну. ╤ все в Укра╖н╕ ма╓ бути приведене у в╕дпов╕дн╕сть з ╓вропейськими стандартами, в тому числ╕ ╕ р╕вень матер╕ального благополуччя громадян. Укра╖нець ма╓ в╕дчувати ╢вропу, нав╕ть якщо в╕н не покида╓ меж сво╓╖ кра╖ни.
Неймов╕рно багато ще треба зробити для досягнення ц╕╓╖ ц╕л╕. Важко зм╕нювати ситуац╕ю в кра╖н╕, але найважче – зм╕нюватися самим. Вже не роз╕братися, кому належить висл╕в: «щоб ти жив в епоху зм╕н». Хтось припису╓ його Конфуц╕ю, хтось каже, що це просто якесь давн╓ сх╕дне застереження. Але для багатьох з-посеред нас така доля – щасливий шанс не просто ╕снувати в часи зм╕н, а ще й творити ╖х. ╤ тих, хто хоче ╕ прагне зм╕н, ╕ готовий сам у цьому брати участь – все-таки б╕льше, н╕ж тих, хто страшиться зм╕н чи просто бачить вигоду у тому, щоб зберегти «статус-кво», залишити все як ╓. Вони ╕ ╓ наша позиц╕я, яку треба зм╕нити. А руш╕йна сила – укра╖нський народ ╓ справжньою пол╕тичною опорою реформ. У кра╖н╕ сформувався креативний пост╕ндустр╕альний клас нос╕╖в ╓вропейських ц╕нностей свободи, в╕дпов╕дальност╕, активност╕.
Укра╖нський парламент цього скликання дов╕в, що в ньому ╓ реформаторська б╕льш╕сть. ╥╖ контури не завжди сп╕впадають з межею м╕ж владою та опозиц╕╓ю, але це не «м╕нус», а «плюс», коли реформи здатн╕ об'╓днувати полюси. 
Особлив╕стю укра╖нсько╖ пол╕тично╖ системи, яка виг╕дно нас в╕др╕зня╓ в╕д сус╕д╕в по пострадянському простору, ╓ наявн╕сть сильного громадянського сусп╕льства. Воно – активний та ╕н╕ц╕ативний союзник влади в проведенн╕ реформ. В липн╕ я вн╕с до Верховно╖ Ради як нев╕дкладний законопроект про скасування електронного декларування для громадських актив╕ст╕в ╕ просив би його п╕дтримати. Щоб справа не виглядала так, н╕би Президент хороший, а депутати не дуже, готовий визнати, що запровадження декларування для ц╕╓╖ групи було нашою сп╕льною помилкою, а помилки – треба виправляти.
Цього року в╕дзнача╓мо стол╕ття Укра╖нсько╖ нац╕онально╖ революц╕╖ 1917-21 рок╕в. Укра╖на тод╕ не змогла заручитися достатн╕м р╕внем м╕жнародно╖ п╕дтримки ╕ залишилася сам на сам з агресором. Ось чому ми тепер таку увагу прид╕ля╓мо партнерству ╕з зовн╕шн╕м св╕том.
Недалекоглядний, короткозорий пациф╕зм завадив вчасно створити справжн╓ укра╖нське в╕йсько, п╕дготуватися до зовн╕шньо╖ агрес╕╖ що з боку б╕лих, що з╕ сторони червоних. Ось чому ми таку увагу прид╕ля╓мо арм╕╖.
Але головне, що не дало тод╕ постати укра╖нськ╕й незалежн╕й держав╕ – це брак внутр╕шньо╖ ╓дност╕, пол╕тичн╕ чвари. За т╕ чотири роки влада в Ки╓в╕ зм╕нилася як м╕н╕мум 14 раз╕в – поки не д╕сталася Кремлю, чого прагнуть ╕ окрем╕ наш╕ опозиц╕онери.
У нас, укра╖нц╕в, ╓ така молитва «В ╓дност╕ сила народу, Боже, нам ╓дн╕сть подай». ╥╖ слова я часто повторюю. Але ╓ ще й приказка: «На Бога над╕йся, та й сам помагай». Тому ╕ надал╕ протид╕ятиму вс╕м тим, хто намагатиметься насаджувати в Укра╖н╕ безлад та анарх╕ю. Протид╕ятиму ╕ переконанням, ╕ словом, ╕ д╕лом.
Ще раз закликаю вс╕ парт╕╖, як представлен╕ у Верховн╕й Рад╕, так ╕ позапарламентськ╕, у жорстк╕й внутр╕шньопол╕тичн╕й боротьб╕, властив╕й будь-як╕й демократ╕╖, зважувати на т╕ надзвичайно складн╕ зовн╕шн╕ обставини, в яких ми з вами сп╕льно буду╓мо ╓вропейську Укра╖ну. Хочете боротися проти Президента чи Уряду, чи б╕льшост╕ – на те ви й опозиц╕я. Але прошу – не розхитуйте Укра╖ну. Ми з вами сп╕льно береж╕мо ╖╖. Заради не╖ ми вс╕ ма╓мо об'╓днатися – ╕ так разом переможемо.
Слава Укра╖н╕!

Президент Укра╖ни
Петро ПОРОШЕНКО
7 вересня 2017 року
м. Ки╖в
www.president.gov.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19000

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков