Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2448)
З потоку життя (5537)
Душі криниця (3146)
Українці мої... (1403)
Резонанс (1391)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1593)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (232)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬК╤ МЕДИТАЦ╤╥ ПЕРЕДОСТАННЬОГО ТИЖНЯ ВЕРЕСНЯ
Може, почати б з того, що припинити мародерствувати у об╕дран╕й до нитки кра╖н╕ в час╕ в╕йни?


КРИМОСУДДЯ
Кримосуддя так легко риму╓ться з кривосуддям


«КАЛЕЧИТЬ РЕПУТАЦИИ» ПЛАГ╤АТОМ, або Як дружина Кириленка книжки видавала задн╕м числом
Плаг╕атори та ╖хн╕ пос╕паки д╕яли за принципом: якщо не можеш очолити структуру або поставити на...


ПРО МОВУ, ПРАВО КОР╤ННОГО НАРОДУ ╤ НАГАЛЬНУ НЕОБХ╤ДН╤СТЬ ПОРЯДНО╥ ВЛАДИ
гидко було спостер╕гати за тим, як н╕бито укра╖нська влада, в особ╕ М╕н╕стерства осв╕ти, Ком╕тету...


СУТЬ ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА: ОЛ╤ГАРХИ ДАЛ╤ ЖИРУЮТЬ, А В УКРА╥НЦ╤В ГОРБ РОСТЕ
Все це не нове. Шантаж не може змусити любити. З голови колгоспу не зл╕пиш державного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 01.09.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 01.09.2017
В ДЕНЬ ЗНАНЬ: ПРО КРИМ ╤ НЕ ЛИШЕ

Я не уявляю, що нин╕ кошту╓ з╕брати дитину до школи на материку. Певно, то ╓ недешевим задоволенням. Особливо ж, враховуючи прикру нев╕дпов╕дн╕сть м╕ж невпинно зростаючими ц╕нами ╕ н╕кчемними, нав╕ть п╕сля “щедрого” п╕двищення розм╕ру м╕н╕мально╖ зарплати в╕д уряду пана Гройсмана, доходами б╕льшост╕ укра╖нц╕в. Тут, в Криму, це також недешево. Так, за викладками пан╕ Марини Кондрать╓во╖, озвученими вчора на “Рад╕о Крим”, варт╕сть м╕н╕мального набору одяг-взуття коштуватиме батькам хлопчика в╕д 6 400, д╕вчинки - в╕д 7 850. Ось ц╕ни набору для хлопчика, з того, що встиг запам'ятати: сорочка — в╕д 500, штанц╕ — в╕д 500, черевики — 1000-3000, костюм, спортивний костюм в╕д 1 500. Ц╕ни для д╕вчинки дещо вищ╕: штанц╕ — в╕д 500, сп╕дничка — в╕д 950, ма╓чка — 200-300, костюм, спортивний костюм — в╕д 1500, взуття — в╕д 1000. Ц╕ни в рублях Москов╕╖. Якщо для бюджетник╕в, силовик╕в та тих, хто працю╓ в ╖х обслуз╕, це не надто обтяжливо, то для решти населення ╕з зарплатами 7-9 тисяч рубл╕в з╕брати дитину до школи в сьогодн╕шньому Криму досить проблематично.
А проте ж, це не найб╕льша ╕ далеко не ╓дина проблема. Крим осв╕тн╕й, де викладацький склад не лише виш╕в, а й шк╕л, традиц╕йно був сильним, а в╕дпов╕дно, ╕ р╕вень викладання високим (досить сказати, що учн╕ звичайно╖ школи невеличкого приморського селища, де авторов╕ довелося викладати ╕ноземн╕ мови упродовж двадцяти семи рок╕в, показували гарн╕ знання не лише на р╕вн╕ Криму чи кра╖ни, але й г╕дно представляли Укра╖ну в св╕т╕: не раз з╕ сво╖ми проектами входили в тр╕йку переможц╕в м╕жнародного еколог╕чного контесту, що проводився в США, отримували урядов╕ нагороди, наш╕ випускники навчалися в найпрестижн╕ших вишах кра╖ни, зак╕нчували закордонн╕ ун╕верситети) — сьогодн╕, в “нов╕й гаван╕”, цей Крим пережива╓ не кращ╕ сво╖ часи. Найперше, це стосу╓ться кардинальних зм╕н, як╕ сталися з викладанням ф╕лолог╕╖ та ╕стор╕╖. Дос╕ усп╕шний тут Крим раптово виявив свою ганебну неспроможн╕сть так явно, що занепоко╓на влада всерйоз заходилася вербувати на п╕востр╕в фах╕вц╕в з цих особливих предмет╕в, вишукуючи ╖х на просторах в╕д Кал╕н╕нграда до Камчатки.
Що тут сказати... Москов╕я, як в╕домо, ма╓ сво╓ специф╕чне бачення як мови, так ╕ ╕стор╕╖. Зг╕дно цього бачення, п╕вострову в╕дводиться роль “╕сконно-русской” територ╕╖, намертво пришпилено╖ до ╕мпер╕╖ нетл╕нними скрепами в╕ри та духовност╕. Величезна роль, скаж╕мо, в╕дводиться акцентуванню на тому, що саме зв╕дси, через хрещення князя Володимира, Русь зап╕знала християнство. При тому вс╕ляко замовчу╓ться той факт, що згаданий ки╖вський князь не мав жодного стосунку до Москов╕╖, яко╖ на той час... просто не ╕снувало в природ╕. Сенс того м╕фотворення поляга╓ в одному — в обгрунтуванн╕ сво╖х “прав” не лише на Крим, але й на ╕стинну Русь-Укра╖ну.
Щодо мов, то завзято вимагаючи в╕д сво╖х сус╕д╕в толерування засилля московсько╖ мови в давно вже не залежних в╕д не╖ державах, сама Москов╕я проводить в Криму все ту ж саму, сумнов╕дому упродовж в╕к╕в, ╕мперську мовну пол╕тику, мета яко╖ — зведення на марг╕нес вс╕х ╕снуючих на ╖╖ територ╕╖ мов з метою забезпечення пан╕вного становища мови московсько╖, як одного з найголовн╕ших ╕нструмент╕в щонайповн╕шого ╕нтегрування в ╕мпер╕ю.
В╕дтак, попри лунк╕ заяви на найвищому р╕вн╕, в тому числ╕ й з вуст самого Володимира Пут╕на, про державний статус кримськотатарсько╖, московсько╖ та укра╖нсько╖ мов, н╕ про яку ╖х р╕вн╕сть не йдеться, оск╕льки реальн╕ можливост╕ для розвитку, вкор╕нення, подальшого поширення ╕ процв╕тання на п╕востров╕ на сьогодн╕ ╓ лише у одн╕╓╖ з них. Чи треба уточнювати, що то ан╕ укра╖нська, н╕ кримськотатарська мови?
╤ якщо дружн╕ш╕, згуртован╕ш╕, св╕дом╕ш╕ як нин╕шн╕х, так ╕ далекосяжних загроз цього л╕нгвоциду для ╕снування сво╓╖ нац╕╖ кримц╕ зум╕ли зберегти кримськотатарськ╕ класи ╕ нав╕ть к╕лька шк╕л з кримськотатарською мовою навчання, то укра╖нська громада втратила нав╕ть т╕ с╕м шк╕л з укра╖нською мовою навчання, як╕ ╕снували до 2014 року. Поодинок╕ укра╖нськ╕ класи, число яких невпинно скорочу╓ться — ото й все, що ма╓мо на сьогодн╕.
Власне, за тако╖ мовно╖ пол╕тики, наявн╕сть нац╕ональних шк╕л, клас╕в з викладанням ряду предмет╕в укра╖нською чи кримськотатарською мовами, уможливлю╓ лише збереження мовного середовища на побутовому р╕вн╕, не даючи при тому жодного шансу ан╕ т╕й, н╕ ╕нш╕й мов╕ реально претендувати на роль мови державно╖.
Тож чи й варто боротися за те? Варто. Громада qirimlar, принаймн╕, зна╓ напевно, що мова ╓ найсутт╓в╕шою умовою збереження нац╕╖. З ряду причин, серед яких близьк╕сть мовно╖ основи, переформатована упродовж в╕к╕в перебування в надрах ╕мпер╕╖ самосв╕дом╕сть, синдром малороса, якого хоч горшком назови, аби лиш в п╕ч не ставили, укра╖нц╕ вочевидь легковажать важлив╕стю мовного фактора у в╕дстоюванн╕ сво╓╖ нац╕╖, сво╖х громадянських прав. На жаль, це стосу╓ться не лише несв╕домих, не надто осв╕чених люмпен╕в, але значною м╕рою ╕ тих, хто рядиться у вишиванки укра╖нсько╖ ел╕ти. Що то — звичайна недоумкуват╕сть чи таки щось значно г╕рше? Якщо мама красноперекопських школярик╕в, почитавши три роки тому п╕дручники, по яких окупац╕йна влада збиралася навчати ╖╖ д╕ток, кинула все ╕ ви╖хала з ними на материк, нав╕ть попри несприйняття ╖╖ вчинку з боку чолов╕ка ╕ батьк╕в, то х╕ба укра╖нська влада не мала б докладати дещо енерг╕йн╕ших зусиль для реального тиску на Кремль, а не зводити все до одного лише декларативного засудження його пол╕тики в цьому питанн╕? Чи використову╓ Ки╖в вс╕ можлив╕ важел╕ для застоювання в тому числ╕ мовних, культурних прав укра╖нських громадян окупованого Донбасу, Криму — укра╖нц╕в, qirimlar, а чи списавши всю ту людн╕сть у зрадники, махнула на не╖ рукою? Хот╕лося б помилятися, але схоже, що останн╓ значно ближче до ╕стини.
Так, м╕д╕а-вежа, нарешт╕ збудована на четвертому роц╕ в╕йни на меж╕ Херсонщини ╕ окупованого Криму, виявилася аж надто дорогою, аби канал АТР м╕г дозволити соб╕ користуватися нею.
Так, зам╕сть того, щоб хоч би м╕н╕мально п╕дтримати колектив державницько╖ газети “Кримська св╕тлиця”, який, залишаючись в Криму разом з╕ сво╖ми читачами, вс╕ роки окупац╕╖ продовжував безпереб╕йно видавати газету, публ╕куючи ╖╖ на сво╓му оф╕ц╕йному сайт╕ в Мереж╕, щотижня пересилаючи до державного п╕дпри╓мства “Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво” ╖╖ готов╕ принт-файли, зацний гендиректор того видавництва, пан Щекун, без т╕н╕ сумн╕ву л╕кв╕дував видання, послужливо зв╕льнивши кремл╕вськ╕ спецслужби в╕д аж надто брудно╖ роботи. Намагання виправдати сво╖ злочинн╕ д╕╖ створенням ки╖вського клона старо╖ добро╖ “Св╕тлички” ╓ н╕кчемними. Що то — приватна ╕н╕ц╕атива колишшнього кримського функц╕онера, якому дуже хот╕лося засв╕титися, а чи й нагр╕ти руки на розкрученому бренд╕ “Кримсько╖ св╕тлиц╕”? Навряд чи. Надто вже все те в тренд╕ порух╕в сьогодн╕шньо╖ привладно╖ маф╕╖, яка сво╖ми нездарними, як у випадку з “Кримською св╕тлицею”, д╕ями фактично п╕д╕гру╓ ворогу, дозволя╓ Кремлю ╕ дал╕ розширювати поле ╕нформац╕йно╖ в╕йни проти Укра╖ни. Зам╕сть орган╕зац╕╖ ефективного ╕нформац╕йного спротиву, моя влада, натом╕сть, готу╓ться в другому читанн╕ протягнути московомовн╕сть в осв╕т╕, знищу╓ державницьке видання, яке д╕╓ на окупован╕й територ╕╖, на четвертому роц╕ в╕йни дозволя╓ ворожим ФМ-рад╕останц╕ям в режим╕ 24 години на добу, 7 дн╕в на тиждень обробляти не лише т. зв. “с╕ру зону”, але значно ширш╕ креси суверенно╖ територ╕╖ Укра╖ни. При тому, жертвами ворожо╖ пропаганди стають не лише мешканц╕ др╕бних м╕ст ╕ м╕стечок, але й так╕ г╕ганти, як Харк╕в. Ма╓мо все те вважати випадков╕стю, невинним недоглядом?
Повертаючись до початку цього допису, хот╕лося б нагадати, що сьогодн╕шн╕й день - то не лише початок нового навчального року для молодо╖ поросл╕ Укра╖ни. То ще й початок нового пол╕тичного сезону. То, може, пора б ╕ нам, в╕дкинувши на╖вну дов╕рлив╕сть, невпевнен╕сть та байдуж╕сть, навчити нашу владу порядност╕, як гада╓те?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 01.09.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18967

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков