Версiя для друку Обговорити в форумi

Жителі Криму, які до окупації переважно заробляли на життя під час курортного сезону, тепер не знають, як вижити, і масово ліквідовують свій бізнес. Кафе, гостьові будиночки і готелі зачиняються один за одним, ідеться в сюжеті ТСН.
Невеличке селище Миколаївка на західному узбережжі Криму – колись сюди їхали туристи по доступний відпочинок. Селище жило з літнього виторгу, але після російської анексії настали скрутні часи. "Мало народу, звичайно. Це раніше – по головах ішли, матюкалися, бо ніде було ступити ногою", - каже місцева жителька Галина. Вона зводила гостьовий будинок своїми руками 20 років і сподівалася, що на старість він годуватиме її. Та замість туристів там відтепер житимуть кури й кролі. "Номери порожні. Ми зараз туди курок купимо, побудували загони. Ось усю зиму на кроликах і кури нас виручатимуть", - каже жінка.
Селище Малий Маяк під Алуштою теж спіткала туристична скрута: готелі порожні, деякі навіть не відчинилися, бо нема сенсу. Колись популярний курорт, який називали маленькою Італією в Україні, без туристів опинився в стані коми. На зачинених вікнах будинків оголошення про продаж – готелі стоять порожніми вже рік. Оголошеннями про продаж нерухомості рясніють і сайти агентств – непотрібними людям стали і квартири в елітних новобудовах. Покупців цікавить лише здешевіла земля біля моря. "У Малому Маяку продаються всі санаторії, котрі там є. Наразі інтерес з боку інвесторів тільки тому, що продаються великі земельні ділянки на березі моря", - каже ріелтор кримського агентства нерухомості Дмитро Буланов. Проте саме ці покупці сильно ризикують, бо окупаційна влада не затвердила генеральний план селища, тому споруди санаторіїв можуть потрапити в зону знесення. "Навіть якщо це старі якісь будови і на них є документи – у Криму небезпечно купувати в принципі. Тому що, якщо довіряти словам Аксьонова, будови такого типу мають бути на узбережжі знесені", - пояснив російський громадський активіст у Криму Ілля Большедворов. Тож охочих прикупити нерухомість на морі небагато, навіть задешево, і люди виїздять із Малого Маяка – з різних причин. Деякі з тих продавців, з ким вдалося поспілкуватися, продають житло, бо відмовилися жити в окупації і поїхали на материкову Україну. Деякі просто тому що переїздять, бо в невеличких містах коло моря вже майже немає життя.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 25.08.2017 > Тема "З потоку життя"