"Кримська Свiтлиця" > #33 за 18.08.2017 > Тема "З перших уст"
#33 за 18.08.2017
УКРА╥НА НАПРАВИЛА РОС╤╥ НОТУ ЧЕРЕЗ ПЕРЕКРИТТЯ КЕРЧЕНСЬКО╥ ПРОТОКИ
М╕н╕стерство закордонних справ Укра╖ни направило Рос╕╖ ноту протесту у зв'язку з перекриттям руху через Керченську протоку. Про це пов╕домля╓ прес-служба МЗС. “МЗС Укра╖ни висловлю╓ протест у зв’язку ╕з запровадженням Рос╕йською Федерац╕╓ю заборони судноплавства через Керченську протоку протягом серпня та вересня 2017 року, пов’язано╖ з буд╕вництвом мосту, та вкотре наголошу╓ на протиправност╕ таких д╕й”, - йдеться у пов╕домленн╕. Як п╕дкреслили у зовн╕шньопол╕тичному в╕домств╕, буд╕вництво мосту через Керченську протоку ╓ незаконним в╕дпов╕дно до м╕жнародного права, оск╕льки Укра╖на, як прибережна держава по в╕дношенню до Кримського п╕вострову, не надавала згоду на таке буд╕вництво. Також виклика╓ глибоке занепоко╓ння негативний вплив, який буд╕вництво може завдати навколишньому середовищу та нав╕гац╕╖ через протоку, додали в МЗС. “Запровадження Рос╕йською Федерац╕╓ю в односторонньому порядку обмеження на морське судноплавство через Керченську протоку ╓ черговим грубим нехтуванням Рос╕йською Федерац╕╓ю нормами м╕жнародного права. В╕дпов╕дна нота протесту була над╕слана рос╕йськ╕й сторон╕”, - заявили у в╕домств╕. Як пов╕домлялося, 9 серпня влада Рос╕╖ заборонила рух ус╕х корабл╕в та суден через Керченську протоку у зв'язку з буд╕вництвом мосту. За наказом м╕н╕стерства транспорту Рос╕╖, перекриття також в╕дбуватимуться 14-21 серпня, 28-31 серпня та 1-4 вересня. Заборона не стосу╓ться рос╕йських в╕йськових корабл╕в, суден орган╕в безпеки РФ та учасник╕в буд╕вництва мосту. Рос╕я п╕сля анекс╕╖ навесн╕ 2014 року почала буд╕вництво мосту через Керченську протоку. www.ukrinform.ua
КЕРЧЕНСЬКИЙ М╤СТ: ЧОМУ УКРА╥НА НЕ ЗАБЛОКУВАЛА ЙОГО ЩЕ 3 РОКИ ТОМУ Укра╖нський позов до суду стосу╓ться лише тимчасових збитк╕в у п╕вм╕льярда. Але саме буд╕вництво мосту тягне на «справу»
У перший день серпня стало в╕домо, що Укра╖на готу╓ ще один позов проти Рос╕╖, яка збира╓ться обмежити судноплавство через Керченську протоку, де зараз буду╓ться м╕ст, у серпн╕-вересн╕ на 23 доби. Окр╕м того, що це порушення конвенц╕╖ ООН з морського права, порушення суверен╕тету Укра╖ни, це ще й чимал╕ збитки для укра╖нських порт╕в. У М╕н╕стерств╕ ╕нфраструктури уже п╕драхували, що йдеться про п╕вм╕льярда гривень. В╕дтак Укра╖на вимагатиме компенсац╕╖ ц╕╓╖ суми ╕ вже збира╓ докази. У правовому протистоянн╕ з окупантом, безумовно, кожен такий позов дуже важливий. Але водночас виника╓ ц╕лком лог╕чне запитання - чому буд╕вництво Рос╕╓ю Керченського моста, яке ╓ явним порушенням м╕жнародних норм, дос╕ не доведено Укра╖ною до суду? З цим запитанням «Укр╕нформ» звернувся до експерт╕в-м╕жнародник╕в. «Ус╕ думали, що Рос╕я просто не зможе побудувати м╕ст» Павло Бульдович, експерт М╕жнародного центру перспективних досл╕джень п╕дтвердив, що Укра╖на дос╕ не подала жодного позову попри те, що в не╖ ╓ вс╕ шанси виграти. «Юридичн╕ ╕нструменти на боц╕ Укра╖ни, оск╕льки Крим – це окупована територ╕я, що визнано м╕жнародною сп╕льнотою, тому ╕ незаконн╕сть буд╕вництва цього мосту буде визнано м╕жнародним судом», - говорить Павло Бульдович. - Укра╖на упустила це питання, оск╕льки велика увага прид╕лялася саме ╕нформац╕йн╕й кампан╕╖, яка б дискредитувала намагання Рос╕╖ реал╕зувати цей ╕нфраструктурний проект. Ус╕ думали, що Рос╕я просто не зможе побудувати м╕ст, оск╕льки нав╕ть рос╕йськ╕ експерти скептично ставилися до початку цього проекту, вказуючи на складну геолог╕ю в Керченськ╕й протоц╕, кл╕матичн╕ умови, ╕стор╕ю попередн╕х спроб зв’язати мостом Крим з «Тьмутараканню» тощо. Очевидно укра╖нська сторона «повелася» на цю кампан╕ю, тому юридичному аспекту уваги практично не прид╕лялося. Тепер це буде надолужуватися, ╕ треба буде подавати б╕льш широкий позов». Експерт нагадав, що Укра╖на вже подала низку позов╕в до судових ╕нстанц╕й стосовно компенсац╕╖ Рос╕╓ю завданих економ╕чних збитк╕в за анекс╕ю Криму, в яких йдеться про трильйони гривень. «Проте Рос╕я зайняла досить жорстку категоричну позиц╕ю в цьому питанн╕ ╕ в жодному раз╕ не виконуватиме р╕шення будь-якого суду. Тобто це лише зас╕б демонстрац╕╖ для м╕жнародно╖ сп╕льноти, що Укра╖на вс╕ма доступними ╕нструментами намага╓ться протистояти окупац╕╖ ╕ анекс╕╖ Криму. Але реальних економ╕чних ╕ правових насл╕дк╕в досягти поки що не вдасться», - сказав Павло Бульдович. «Теоретично можна спробувати в межах одного позову хоча б призупинити буд╕вництво до зак╕нчення розгляду справи» Андр╕й Бузаров, експерт з м╕жнародних ╕ правових питань: «М╕ст в Керч╕ буду╓ться з грубими порушеннями м╕жнародного права, оск╕льки юридично Крим – частина Укра╖ни. Швидше за все М╕н’юст таке затягування у поданн╕ позову пояснить тим, що збирав доказову базу для подання в м╕жнародн╕ ╕нстанц╕╖. Хоча, на мою думку, це не виправдання, можливо, тут мають м╕сце ╕нш╕ причини, нам не в╕дом╕. Теоретично можна спробувати в межах одного позову п╕дняти ╕ питання компенсац╕╖, ╕ незаконност╕ буд╕вництва цього мосту, ╕ водночас звернутися до м╕жнародних ╕нстанц╕й, щоб вимагати хоча б призупинити буд╕вництво до зак╕нчення розгляду справи. Але чомусь цим н╕хто не займа╓ться. Поки ж справа зрушиться з м╕сця, м╕ст вже буде добудовано, а зносити його вже н╕хто не стане. Проблема Керченського моста була упущена нашою владою, т╕льки так можна пояснити, чому все так затягнулося». «Якихось юридичних перешкод для цього нема╓, це можна пояснити лише безд╕яльн╕стю» Володимир Павленко, адвокат м╕жнародно╖ юридично╖ компан╕╖ Integrites: «Ще колись давно Укра╖на ╕ Рос╕я п╕дписали догов╕р про сп╕льне буд╕вництво цього моста. Води, через як╕ проходить цей м╕ст, вважаються сп╕льними територ╕альними водами Укра╖ни ╕ Рос╕╖. Тому будь-як╕ д╕╖ в цих водах повинн╕ зд╕йснюватися за згодою двох держав одночасно, але пот╕м ми роз╕рвали цей догов╕р в односторонньому порядку. ╤ тепер ми вважа╓мо ц╕ води сво╖ми, а Рос╕я в╕дпов╕дно сво╖ми, ╕ робить там, що забажа╓. Ми ма╓мо право звернутися до М╕жнародного суду ООН, який водночас може винести р╕шення про незаконн╕сть буд╕вництва ╕ вимагати зупинити його. Питання як Рос╕я в╕дреагу╓ на таке р╕шення. Адже н╕хто не може змусити державу виконувати р╕шення суд╕в, нав╕ть якщо вони ╓ обов’язковими, якщо вони сам╕ не захочуть його виконувати. Але однозначно ми можемо д╕йти до точки, коли м╕жнародний суд визна╓ факт незаконност╕ буд╕вництва, заборонить його чи стягне в╕дшкодування за як╕сь збитки. Юридичн╕ механ╕зми для цього ╓, ╖х треба використовувати. Якихось юридичних перешкод для цього нема╓, це можна пояснити лише безд╕яльн╕стю». Отже, на думку експерт╕в, якби такий позов д╕йсно хот╕ли п╕дготувати – то його давно б п╕дготували. А поки що нав╕ть справа про компенсац╕ю збитк╕в за обмеження судноплавства на 23 дн╕ ╕сну╓ лише на р╕вн╕ пол╕тичних заяв. Давайте пригада╓мо, чим зашкодить Укра╖н╕ Керченський м╕ст? Хоча на сайт╕ проекту буд╕вництва, де в╕дсл╕дкову╓ться хронолог╕я роб╕т та опису╓ться сам проект, йдеться, що м╕ст не буде перешкоджати руху суден в Керченськ╕й протоц╕, проте характеристики мосту ╕ суден, як╕ п╕д ним проходитимуть св╕дчать, що проблеми все ж таки виникнуть. Сам проект на сайт╕ опису╓ться так: «М╕ст склада╓ться з паралельно розташованих автомоб╕льно╖ та зал╕знично╖ трас. Його протяжн╕сть - 19 км. Траса почина╓ться на Таманському п╕востров╕, проходить по ╕снуюч╕й 5-к╕лометров╕й гребл╕ ╕ острову Тузла. Пот╕м перетина╓ Керченську протоку, огинаючи з п╕вноч╕ мис Ак-Бурун, ╕ виходить на кримський берег». Там же вказу╓ться, що проектна висота суднох╕дно╖ арки становитиме 35 метр╕в, а ширина – 227 метр╕в. Глибина фарватеру п╕д ним сягатиме 9,3 метра, а значить, що судна з осадкою (глибина занурення у воду) 8 метр╕в зможуть п╕д ним проходити. Як з’ясували в DW, мар╕упольський порт якраз ╕ здатен приймати судна з максимальною осадкою 8 метр╕в. Але водночас в Мар╕уполь також заходять судна типу Панамакс (клас морських суден, розм╕ри яких визначаються можлив╕стю пройти Панамським каналом), як╕ мають осадку до 14 метр╕в. Аби вони зайшли в порт, ╖х завантажують не повн╕стю, тод╕ вони не перевищують допустиму глибину осадки, але ╖хня висота при цьому сяга╓ 63-х метр╕в. В╕дтак зведення мосту заблоку╓ рух корабл╕в типу Панамакс в порти Азовського моря. До того ж, як застер╕гають експерти, скупчення криги в зимовий час б╕ля мосту перешкоджатиме руху будь-яких суден. Але не сл╕д забувати ╕ про ╕ншу проблему – еколог╕чну. За ╕нформац╕╓ю ╤нституту водних проблем ╕ мел╕орац╕╖ НАН Укра╖ни, буд╕вництво Керченського мосту у протоц╕ може призвести до рег╕онально╖ еколог╕чно╖ катастрофи. Масштабн╕ роботи в Керченськ╕й протоц╕ призведуть до р╕зко╖ зм╕ни х╕м╕чного складу води, що сво╓ю чергою спричинить загибель багатьох живих орган╕зм╕в, зокрема дельф╕н╕в, як╕ занесен╕ до Червоно╖ книги. За п╕драхунками вчених, завдан╕ еколог╕чн╕ збитки становитимуть щонайменше 10 млрд грн. Юл╕я Горбань
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 18.08.2017 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18923
|