Версiя для друку Обговорити в форумi

Українська нація завжди продукувала могутні постаті, які, пустивши глибоко
своє коріння в минулому, в той же час простягали свої паростки в майбутнє.
В духовності цих історичних постатей нація немовби виправляла свій історичний ріст. Вони були, є і будуть - наші духовні орієнтири.
Конкурс, який відбувся в Севастополі, якраз і був присвячений творчості лицарів українського духу.

2 квітня в Українському культурно-інформаційному центрі м. Севастополя були
оголошені підсумки другого міського літературного конкурсу "Держава не твориться в будучині, держава будується нині", який проводився серед учнівської та студентської молоді міста з метою популяризації української мови, підняття її престижу серед учнівської і студентської молоді, виявлення літературних і художніх здібностей та поглибленого вивчення творчості Олени Теліги та Олега Ольжича. Засновниками конкурсу є Фундація ім. Олега Ольжича (Київ), Управління освіти та науки міської державної адміністрації та Громадський комітет "Український Севастополь". А започатковано конкурс було за підтримки останнього Президента України в екзилі Миколи Плав'юка після його візиту до нашого міста.
За півтора місяця надійшло 37 робіт від 36 учасників (один із них написав два твори). Це відчутно більше, ніж минулого разу. Найважливішою метою конкурсу була робота учасників з першоджерелами та літературною критикою. Щоправда, дехто з них цим зловживав і втратив шанси на перемогу, адже це був літературний конкурс, а не конкурс рефератів.
Серед учнів шкіл перемогла робота десятикласниці школи № 29 Валерії Соколової (вчителька - Любов Анатоліївна Губанова), наступні призери - Костянтин Сьомочкін та Ольга Тищенко з 9-б класу школи № 41 (вчителька - Світлана Миколаївна Добрицька). Заохочувальними грамотами та книжками відзначені роботи Ядвіги Кислициної (шк. № 29), Анастасії Литвинової (шк. № 35), Юлії Авдієнко (шк. № 37) та Олени Рязанової (шк. № 50).
Серед студентських робіт кращими визнані твори Івана Кoлючкіна та Зареми Абібулаєвої з Севастопольського медичного училища ім. Жені Дерюгіної (викладач
Тамара Тимофіївна Жога) та студентки Севастопольського національного технічного
університету Катерини Бережної (викладач Тетяна Вікторівна Морозова). Заохочені також Наталя Бояр з індустріально-педагогічного коледжу та Наталя Федотова з СНТУ.
Члени журі конкурсу, до складу якого увійшли провідний методист Українського культурно-інформаційного центру Ірина Муленко, старший викладач кафедри слов'янської філології інституту післядипломної освіти Валентина Надточій, учитель української мови і літератури гімназії № 7 Валентина Рябка та викладач Севастопольського морського технікуму Марія Якименко, працюючи незалежно один від одного, фактично одностайно визначили переможців та призерів, оцінюючи самостійність, образність мислення та глибину розкриття вибраних тем.
Переможці конкурсу були нагороджені дипломами, книжками, фотографіями
О. Теліги та О. Ольжича, виготовленими в Севастополі, і грошовими преміями. Вчителі, які їх підготували, - преміями, а учасники конкурсу - грамотами та книжками видавництва ім. Олени Теліги.
Особливої подяки за активність в організації конкурсу заслуговують методист Севастопольського інституту післядипломної освіти Валентина Лопатюк, голова Севастопольської організації Союзу українок Богдана Процак, член товариства ім. Олени Теліги, заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах школи № 53 Варвара Глущенко, завідуюча бібліотекою УКІЦ Неля Сиротова.
Під час визначення результатів конкурсу природно звучали народні і сучасні пісні у виконанні зразкового фольклорного ансамблю "Веснянка" УКІЦ під керівництвом Світлани Алипової.
Впевнений, що Севастополь, як і інші міста України, має великі можливості для розкриття свого українського потенціалу. Принаймні проведений конкурс підтвердив, що свідома молодь України - це найбільший наш скарб, який є основою майбутньої нації.

ТВОРИ ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ

ДУМКИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ У МЕНЕ ВІРШІ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ
(Поетичні роздуми-асоціації)
* * *
Треба за всяку ціну обминати... широкі, розкриті двері. І шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені... прапори нашого духу...
О. ТЕЛІГА.

Не танула, як свічка воскова,
А полум'ям натхнення спалахнула...
Пред нею Доля шовком шлях стелила,
Крилом таланту над чолом війнула.
Чи думали батьки й французькі бонни,
Що вчили в Петербурзі ніжну панну,
Що ніякі життєві перепони
Ніколи не введуть її в оману?
Що нудні, несміливі, нецікаві
Думки і вчинки будуть їй огидні,
Що будувати недосяжні вежі
Вести і надихати стане гідних?
За всяку ціну обминати хвіртки,
Широкий і правдивий шлях шукати,
Самим собою бути навіть в скруті
І надихати, а не умовляти!

* * *

Не візьмеш плачу з собою -
Я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок, гострий, як ніж.
(О. Теліга. Вечірня пісня)

Від Ольги, Ярославни, Роксолани
Жаліти й надихати тчеться мудрість,
Збираючи в далеку путь коханих,
Віддати серце їм, любов свою і мужність.
Від Богуславки - рід свій шанувати,
Заради одновірців все віддати,
Від Чураївни - зради не прощати
І як співать, душею як співати!
Від Лесі - сила духу чоловіча,
Коли від болю серце майже гине.
Від літньої селянки - мудрість вічна
Своєму роду бути Берегинею.
Крізь будь-які життєві перешкоди
Із перших днів далекого дитинства:
В жіночій вроді - мудрість від природи,
В жіночій долі - Доля Українства.

* * *

Олені Телізі,
а також всім жертвам Бабиного Яру.
Тільки тим дана перемога,
Хто й у болі сміятись зміг.
(О. Теліга. Гострі очі розкриті в морок...)

В світ востаннє дивилися очі,
Очі жертв Бабиного Яру.
Тут серця їх рвалися від кулі,
А душа їх рвалася від жалю.
Хто пройшов перед зором катованих?
Діти? Рідні? Друзі? Кохані?
Їх думки, ніби болем гаптовані,
Світ і Всесвіт ловили зрання.
Автомати здіймалися поспіхом,
Та крізь сльози очі всміхаються.
Перемога була в цьому усміху,
Хоч востаннє з сонцем стрічаються.
Не лунали прокляття Богу -
Їхнім Богом була Україна.
Перед вічним земним порогом
Поєдналися їхні сили!
Валерія СОКОЛОВА.

Публікація творів переможців конкурсу буде продовжена у наступному випуску молодіжного додатка до "КС" - "Будьмо!".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 09.04.2004 > Тема "Урок української"