Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2435)
З потоку життя (5529)
Душі криниця (3143)
Українці мої... (1402)
Резонанс (1390)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1590)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (232)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМОСУДДЯ
Кримосуддя так легко риму╓ться з кривосуддям


«КАЛЕЧИТЬ РЕПУТАЦИИ» ПЛАГ╤АТОМ, або Як дружина Кириленка книжки видавала задн╕м числом
Плаг╕атори та ╖хн╕ пос╕паки д╕яли за принципом: якщо не можеш очолити структуру або поставити на...


ПРО МОВУ, ПРАВО КОР╤ННОГО НАРОДУ ╤ НАГАЛЬНУ НЕОБХ╤ДН╤СТЬ ПОРЯДНО╥ ВЛАДИ
гидко було спостер╕гати за тим, як н╕бито укра╖нська влада, в особ╕ М╕н╕стерства осв╕ти, Ком╕тету...


СУТЬ ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА: ОЛ╤ГАРХИ ДАЛ╤ ЖИРУЮТЬ, А В УКРА╥НЦ╤В ГОРБ РОСТЕ
Все це не нове. Шантаж не може змусити любити. З голови колгоспу не зл╕пиш державного...


ТРИНАДЦЯТЬ РУБЛ╤В
До то╖ розмови прислухався вже весь салон, тож зн╕яков╕ла бабуся мусила здатися: «То дай...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 11.08.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 11.08.2017
КРИМ: ДОВГЕ ЗАВИСАННЯ НАД ПР╤РВОЮ

Останн╕м часом в╕дбулося чимало прикметних под╕й, як в Укра╖н╕, так ╕ поза ╖╖ межами. З усього ╖х спектру я хот╕в би привернути увагу читача «КС» лише до к╕лькох, що пов’язан╕ з Кримом.
Найперше, звернула на себе увагу нещодавня заява л╕дера В╕льно╖ демократично╖ парт╕╖ Н╕меччини Христиана Л╕нднера, у як╕й в╕н запропонував розглядати анекс╕ю Криму Москов╕╓ю як «довготерм╕новий тимчасовий стан» („dauerhaftes Provisorium“) https://www.welt.de/politik/deutschland/article167485897/Lindner-punktet-besonders-bei-FDP-und-AfD-Waehlern.html Под╕бн╕ ж погляди висловила ╕ його землячка, кандидат на посаду канцлера Н╕меччини в╕д л╕вих Сара Вагенкнехт. Нема╓ н╕чого дивного, що в кра╖н╕, яка ма╓ чимал╕ збитки в╕д накладених на Москов╕ю санкц╕й, ╓ бажання широких б╕знесових к╕л в╕дновити д╕яльн╕сть на такому широкому, привабливому, прибутковому ринку як Москов╕я. Бажання т╕ ╕снують об’╓ктивно, нав╕ть якщо в╕дкинути титан╕чн╕ зусилля Кремля на ╖х п╕д╕гр╕вання. А отже, ╕ под╕бне бачення не ╓ одним лише передвиборчим п╕ар-ходом, як те пробують представити деяк╕ «експерти», натом╕сть ма╓ чималу п╕дтримку в Н╕меччин╕ ╕ не лише в н╕й. Чи треба казати, що ми мали б робити з того належн╕ висновки? Це не означа╓, що п╕сля кожно╖ тако╖ заяви необх╕дно викликати на килим амбасадора, скорочувати к╕льк╕сть представник╕в дипломатично╖ м╕с╕╖, чи надувати губи, показуючи, як неймов╕рно прикро нам в╕д таких недружн╕х заяв. Роблять же ╖х поки що не посадовц╕, а лише л╕дери певних пол╕тичних сил. Але це означа╓, що пол╕тика деокупац╕╖ Криму, як ключовий елемент в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, ма╓ нарешт╕ зайняти належне ╖й м╕сце в пол╕тиц╕ укра╖нсько╖ держави, перейти з розряду лунких, але пустопорожн╕х заяв в сферу продумано╖, виважено╖, обгрунтовано╖ покроково╖ стратег╕╖. Поки що тако╖ стратег╕╖ очевидно нема╓. Найкраще ж, якби вона була на в╕стр╕ д╕яльност╕ всього державного механ╕зму. На жаль, на сьогодн╕ не ма╓мо нав╕ть окремо╖ структури, яка б концентрувала в соб╕ т╕ зусилля. Не вважати ж такою структурою ╕мпотентне Представництво Президента Укра╖ни в Херсонськ╕й област╕, чи то, пак – в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим. Не вважати ж таким М╕н╕стерство з питань окупованих територ╕й та перем╕щених ос╕б, яке не може в╕дпов╕сти на далеко прост╕ш╕ питання, скаж╕мо, на п╕дстав╕ чого воно так гаряче обстоювало незаконну торг╕влю з окупованим Донбасом, або яким чином стало можливим введення в д╕ю постанови Кабм╕ну № 365 в╕д 8 червня 2016 року, яка всупереч Конституц╕╖ Укра╖ни, всупереч закону Укра╖ни «Про пенс╕йне забезпечення» безп╕дставно ╕ незаконно при╓дну╓ пенс╕╖ так званих переселенц╕в до ╕нших соц╕альних п╕льг, прив’язуючи все те (╕ знов-таки, в порушення Конституц╕╖ Укра╖ни, Загально╖ декларац╕╖ прав людини) до певного ╖х м╕сцеперебування, зобов’язу╓ ряд державних орган╕в, включно з╕ Службою безпеки Укра╖ни, МВС, ДФС, ДПС, ПФ, УСЗН ╕ нав╕ть Ощадбанком, до протиправного в╕дсл╕дковування м╕сцеперебування тих громадян, дискрим╕ну╓ найб╕льш незахищену категор╕ю населення. М╕н╕стерство, яке н╕як не вплива╓ на ситуац╕ю на окупованих територ╕ях, не вир╕шу╓ проблем вт╕кач╕в в╕д в╕йни, м╕н╕стерство, д╕яльн╕сть якого зводиться головним чином до пустопорожн╕х заяв його оч╕льник╕в в рад╕о- та телееф╕рах, навряд чи виправдову╓ сво╓ ╕снування. Натом╕сть критично потребу╓мо структуру з найширшими повноваженнями на р╕вн╕ уряду, яка б, розробивши д╕╓вий план деокупац╕╖, покроково виконувала б його, урухомлюючи в тому напрямку весь державний механ╕зм. Така структура, назов╕мо ╖╖ хоч би й М╕н╕стерством в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, мала б вести значно серйозн╕шу роботу уже сьогодн╕. Поле д╕яльност╕ в цьому напрямку вельми широке ╕ роботи на ньому задосить. Взяти хоча б забезпечення застосування заход╕в до перев╕зник╕в, як╕ порушують санкц╕йний режим закритих на сьогодн╕ морських та ав╕апорт╕в Криму. Так╕ судна при заход╕ в перший же порт кра╖ни, що п╕дтриму╓ режим санкц╕й проти агресора, ма╓ бути затриманим, арештованим та конф╕скованим, на компан╕ю накладен╕ штрафн╕ санкц╕╖. Натом╕сть, ми в╕дпуска╓мо судна-порушники нав╕ть з власних порт╕в. Приклад San Porfyrios, в╕дпущеного на початку цього м╕сяця ДПС через в╕дсутн╕сть р╕шення укра╖нського суду(!), приклад безкарно╖ д╕яльност╕ упродовж вс╕х трьох рок╕в окупац╕╖ рефулер╕в «Печора» та «Трофа», барж-п╕сочниць «Амур» та «╤ртиш», як╕ варварським способом вигр╕бають п╕сок, в тому числ╕ рел╕ктов╕ в╕дкладення, в район╕ Бакальсько╖ банки, ╓ прикладами ганебно╖ безд╕яльност╕ нашо╖ влади. ╤ бачить все те не лише автор цих рядк╕в.
Зв╕сно, активна д╕яльн╕сть з деокупац╕╖ потребуватиме значно ефективн╕шо╖ роботи дипломатичного корпусу, енерг╕йно╖, ц╕леспрямовано╖ д╕яльност╕ вс╕╓╖ системи влади. Але ж влада й ма╓ бути ефективною якраз у в╕дстоюванн╕ ╕нтерес╕в свого краю, а не виключно у його розграбуванн╕. Тим часом, доки кра╖на н╕як не визначиться, в╕йна в не╖ чи АТО, знаходяться ╖╖ територ╕╖ п╕д окупац╕╓ю чи лише п╕д «ефективним управл╕нням» сус╕дньо╖ держави, доки наш╕ владц╕, проливаючи крокодиляч╕ сльози за г╕ркою долею в╕йськовополонених та заручник╕в на окупованих територ╕ях, в╕дтягують з введенням во╓нного стану, принаймн╕ на прилеглих до окуповано╖ зони територ╕ях (що не лише надало б можлив╕сть доступу до полонених представникам м╕жнародних гуман╕тарних орган╕зац╕й на кшталт «Червоного Хреста», але й продемонструвало б усьому св╕тов╕ нашу ч╕тку позиц╕ю щодо розв’язано╖ Москов╕╓ю в╕йни), доти л╕нднери та вагенкнехти матимуть вс╕ п╕дстави для сво╖х заяв. Б╕льше того, невизначен╕сть в цьому сенс╕ власно╖ позиц╕╖ на р╕вн╕ ухвалення та ╕мплементац╕╖ закон╕в, натом╕сть невдала ╕м╕тац╕я законодавчого процесу, багатом╕сячн╕ гуляння парламентар╕в в час╕ в╕йни, невчинення розумних ╕ належних д╕й для реан╕мац╕╖ власно╖ економ╕ки, барбання натом╕сть в корупц╕йному болот╕, де повним ходом ╕де розкрадання не лише кошт╕в власного бюджету, але вже й запозичених кап╕тал╕в, гарантовано веде не лише до безстрокового статусу «тимчасово╖» окупац╕╖ Криму, до в╕дторгнення Донбасу, але й, у перспектив╕, до значно загрозлив╕ших речей, включно з фактичною втратою Незалежност╕.
Г╕бридна позиц╕я нашо╖ «ново╖» з╕ старим п╕дбо╓м влади, яка без опору здавши ворогу Крим, накивавши п’ятами з п╕вострова, вол╕ла ╕ дал╕ гендлювати, вести б╕знесов╕ справи з окупантом, разюче контрасту╓ з позиц╕╓ю справжньо╖ ел╕ти укра╖нсько╖ нац╕╖, кращ╕ представники яко╖, полишивши сво╖ с╕м’╖, сво╖ справи, сво╖ усп╕шн╕ кар’╓ри ╕ св╕тову славу, не роздумуючи стали на захист Краю, а ╕нш╕, опинившись не з сво╓╖ вол╕ в окупац╕╖, не кинулися навтьоки, зв╕льняючи житт╓вий прост╕р для загарбника: прикрили, не в приклад нашим вишиваним владцям, сво╖ б╕знеси, аби не п╕дтримувати податками окупанта, залишаються ╕ до сьогодн╕ частиною нескорено╖ Укра╖ни, демонструючи приклади г╕дност╕ ╕ мужност╕.
На жаль, наша публ╕ка схильна реагувати на таке лише коли ста╓ться б╕да. Як тод╕, коли не стало Василя Сл╕пака. Як тепер, коли провадиться безчесне судилище над Миколою Семеною, ╤льм╕ Умеровим, Ахтемом Чийгозом. Як тепер, коли засуджено Руслана Зейтула╓ва, Володимира Балуха. Здатн╕сть оц╕нити жертовн╕сть, зв╕сно ж, важлива. Але чи не порядн╕ше, не чекаючи траг╕чно╖ розв’язки, п╕дперти тих, хто заради вол╕ Краю ризику╓ сво╓ю волею, а то й самим життям?
Четвертий р╕к електронно вида╓ться в окупованому Криму державницька газета «Кримська св╕тлиця». Публ╕ку╓ кримський погляд на под╕╖ в Криму ╕ в Укра╖н╕. Шкода, але ╖╖ формат не влаштову╓ сьогодн╕шню укра╖нську владу, з-п╕д вишиванок яко╖ стирчать до болю знайом╕ поли малинових януковицьких кл╕фт╕в. Воно й зрозум╕ло: зам╕сть концентрування виключно на проблемах окупац╕йно╖ влади п╕вострова, клята газета не зупиня╓ться перед критикою влади революц╕йно╖. Аби унеможливити от╕ кримсько-сепаратистськ╕ тенденц╕╖, в розумних головах визр╕ла думка переселити «Св╕тличку» до Ки╓ва. Не важливо, що на новому грунт╕ не приживеться. Зате п╕д рукою. Отак ╕ сталося, що видавши переведення лише одн╕╓╖ особи з команди техн╕чно╖ п╕дтримки за переведення ц╕ло╖ редакц╕╖, в Ки╓в╕ п╕д ╕менем «Кримсько╖ св╕тлиц╕» стали видавати Кримського П╓р╓с╓л╓нца. Над╕йного. Такого, який хоч ╕ не проводить всеукра╖нських л╕тературних конкурс╕в, сидячи в столиц╕, але й не змушу╓ читача задумуватись над досконал╕стю р╕шень влади.
А що ж читач? З нашим, кримським, все зрозум╕ло: позбавлений голосу в т╕н╕ Зал╕зного престолу, в╕н сьогодн╕ лише слуха╓ ╕ робить висновки. Здеб╕льшого сумн╕. Але ж мовчить ╕ в╕льний материковий читач. Мовчить, мов у рот води набрав. Чи розум╕╓, що «Кримська св╕тлиця» вже б╕льше року щотижня з'явля╓ться на сво╓му сайт╕ без жодно╖ матер╕ально╖ п╕дтримки у ╓дин╕й над╕╖, що укра╖нське сусп╕льство нарешт╕ усв╕домить, що КЛЮЧ ДО ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ╕ ДОНБАСУ НЕ В АМЕРИКАХ-╢ВРОПАХ, НЕ В ПОГ╤РШЕНН╤ СИТУАЦ╤╥ В КРИМУ ЧИ МОСКОВ╤╥, А В УСП╤ХУ НЕЗАЛЕЖНО╥ УКРА╥НИ, який ╓ неможливим без в╕дмови в╕д тако╖ звично╖ жирно╖ попул╕стично╖ локшини на вухах, без ефективного контролю над владою, без викор╕нення корупц╕╖, без кардинального реформування адм╕н╕стративно-планово╖, совково╖ системи державного управл╕ння? Мовчать ╕ колеги. Якось негарно в╕дгонить в╕д того мовчання…
Але поверн╕мося до кримських под╕й. Минуло╖ п’ятниц╕ в╕дбулось заключне зас╕дання «суду» над укра╖нським Громадянином Володимиром Балухом, мешканцем села Серебрянка Роздольненського району. Можна лише уявити, що маючи невеличке фермерське господарство, в╕н не раз стикався з апетитами ср╕блолюбиво╖ влади, з захланним бажанням ц╕лого сонму «рулящих» жати там, де не с╕яно.
Несправедлив╕сть, з якою стика╓мось, одних згина╓, ╕нших, навпаки, гарту╓. Очевидно ж, що под╕╖ останнього Майдану коли народ п╕днявся в намаганн╕ скинути владу злод╕╖в, були сп╕взвучн╕ його власним настроям. Зв╕дси ╕ табличка з написом «вулиця Небесно╖ сотн╕», яку вив╕сив на будинку вже в час╕ окупац╕╖. Ота табличка, а ще жовто-блакитний прапор, встановлений над будинком, намулявши око якогось аж надто запопадливого холуя, ╕ стали приводом для мент╕всько╖ провокац╕╖ з п╕дкиданням на горище будинку, де мешкав Володимир, г╕льз, к╕лькох набо╖в та яко╖сь м╕ф╕чно╖ «речовини, схожо╖ на вибух╕вку». Ну, хто, скаж╕ть, перебуваючи в здоровому глузд╕, здатен пов╕рити в злочинн╕ нам╕ри простого фермера, який не мав нав╕ть збро╖ до тих набо╖в? Як╕ теракти в╕н м╕г планувати в сво╖й загублен╕й у степу Серебрянц╕, де не ╖здять на броньованих л╕музинах кавалькади вершител╕в життя, де нема╓ бодай якогось завалящого ╕дола з простягнутою рукою чи в╕чного вогню, на як╕, як в╕домо, в першу чергу посягають вс╕ укра╖нськ╕ терористи? Г╕дн╕сть, принципов╕сть, порядн╕сть в╕льно╖ людини – ось що доп╕кало духовним рабам, як╕ замислили ╕ виконали ту п╕длу провокац╕ю. А ще небажання Володимира в╕дхреститися в╕д Батьк╕вщини, його повага до себе – ось чого не терпить режим, який наклав сьогодн╕ руку на м╕й Крим. Але ж засудження невинного – то великий гр╕х, за який рано чи п╕зно доведеться заплатити з лихвою…
В сво╓му останньому слов╕ Володимир зверта╓ться не до суду, чудово розум╕ючи, що марно чекати справедливост╕ в╕д влади, яка з моменту сво╓╖ появи на багатостраждальн╕й земл╕ п╕вострова була вт╕ленням олж╕, п╕дступ╕в ╕ пересмикувань. В╕н зверта╓ться до нас, нагадуючи нам, що окр╕м прим╕тивного хот╕ння жити «харашо» за будь-яку ц╕ну, ╓ ще й чолов╕ча честь, ╕ людська г╕дн╕сть. Нав╕ть хвилинна слабк╕сть в к╕нц╕ промови не применшу╓ сили духу ц╕╓ надзвичайно ц╕л╕сно╖, щиро╖ людини, не применшу╓ сили його слова. Воно мов камертон. Його варто послухати, читачу, накладаючи на голос свого власного я: https://www.youtube.com/watch?time_continue=36&v=NdF-4aWlTW0
Ще одне останн╓ слово виголосив минуло╖ середи Ахтем Чийгоз. Процес у т. зв. "справ╕ 26 лютого" доб╕га╓ (в╕рн╕ше було б сказати – доповза╓) свого к╕нця. Два роки намагань одн╕╓╖ сторони видати б╕ле за чорне, кинути брудну пляму не просто на заступника голови Меджл╕су къырымлар, але на весь народ, залякати вс╕х, хто не схилив голову, хто не визна╓ анекс╕╖ ╕ прерогатив Кремля нав'язувати ╕ншим народам сво╓ бачення св╕ту, свою недолугу верс╕ю права ╕ справедливост╕.
Адвокати Ахтема Чийгоза, найперше, пан Микола Полозов, г╕дно вистояли цю битву з╕ збоченою системою московського кримосуддя, дов╕вши абсолютну невинуват╕сть Ахтема Чийгоза у злочинах, як╕ йому закидають. Попри всю траг╕чн╕сть ситуац╕╖, роботу захисник╕в сл╕д визнати блискучою. П╕сля красномовних доказ╕в повно╖ в╕дсутност╕ вини Чийгоза, наданих у розпорядження суду стороною захисту, лише процесуально несамост╕йний, керований, а чи безповоротно упереджений суд може винести обвинувальний присуд у ц╕й справ╕.
Останн╓ слово Ахтема Чийгоза в цьому процес╕ ╓ зразком чест╕, г╕дност╕, доказом в╕рного служ╕ння сво╓му народу, в╕дданост╕ кра╖н╕, на захист територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ яко╖ в╕н став не роздумуючи, на в╕дм╕ну в╕д державних посадовц╕в як «старо╖» кримсько╖, так ╕ «ново╖», н╕бито революц╕йно╖ влади, до чи╖х безпосередн╕х обов'язк╕в те входило.
Читаймо ╕ роб╕мо висновки, панове.
"Перед смертю мо╓╖ мами я попросив у не╖ прощення, що як син в останн╕ важк╕ ╖╖ дн╕ не зм╕г бути з нею поруч. З╕бравши останн╕ сво╖ сили, вона сказала «Я пишаюся тим, що я виховала такого сина!».
Що б я не робив, як би мен╕ зараз не було важко, ╕ не знаючи, чи вийду я взагал╕ живим, я боюся ще б╕льше того, що мо╖ д╕╖, думки, висловлювання можуть зганьбити мене, як людину, як кримського татарина ╕ мо╓му народов╕ буде соромно за ту дов╕ру та обрання мене в Меджл╕с кримськотатарського народу.
«Ант еткенмен, сез бергенмен м╕ллет ╤чунь ольмеге ...»
Цю клятву я, як ╕ ╕нш╕ члени Меджл╕су, проказали, схиливши кол╕но ╕ поц╕лував нац╕ональний стяг, у двор╕ Ханського палацу, символ╕ нашого народу, центр╕ багатов╕ково╖ державност╕ кримських татар.
Причиною к╕лькох депортац╕й, а по сут╕ геноциду було бажання Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, а згодом СРСР, очистити Крим в╕д кримських татар ╕ назавжди знищити ╕стор╕ю ╕ пам'ять про наш народ.
Кожен кримський татарин вимовля╓ ц╕ слова, да╓ клятву ╕ в╕дчува╓ в╕дпов╕дальн╕сть перед майбутн╕м покол╕нням за долю сво╓╖ нац╕╖, за долю сво╓╖ Батьк╕вщини.
Народ сам обира╓ сво╖х л╕дер╕в.
Н╕що не зломило волю народу, н╕що не змогло знищити ╕дентичн╕сть, любов до сво╓╖ Батьк╕вщини, до сво╓╖ земл╕, що передаються з покол╕ння в покол╕ння.
Для кримських татар, як ╕ для багатьох ╕нших народ╕в, поняття «громадянський обов'язок», «патр╕отизм», «нац╕ональна г╕дн╕сть» ╓ особливими ц╕нностями.
26 лютого 2014 року кримськ╕ татари та ╕нш╕ громадяни Укра╖ни в черговий раз вийшли з протестом проти загроз територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕ Укра╖ни ╕ з вимогами притягнути до в╕дпов╕дальност╕ авантюрист╕в в╕д влади ╕ пол╕тичних пройдисв╕т╕в.
В подальшому, в пер╕од окупац╕╖ Криму, кримськ╕ татари сп╕льно з ╕ншими громадянами Укра╖ни, не дивлячись на численн╕ провокац╕╖ з боку цих сил, викрадення, вбивства, обшуки, арешти, заборону проведення пам'ятних траурних дат, величезн╕ штрафи за найменший прояв активност╕, незважаючи на застосування широких репресивних метод╕в, продовжували ╕ продовжують виконувати св╕й громадянський обов'язок.
Саме ц╕ обставини дратують ц╕ сили, призводять в гн╕в ╕ змушують влаштовувати судилище над невинними людьми.
Б╕льше 2-х рок╕в йде пол╕тичний процес, який вже ув╕йшов в ╕стор╕ю як «справа 26 лютого». Процес, метою якого, безумовно, ╓ залякати кримських татар, придушити ╕ звести до м╕н╕муму ╖х активн╕сть по захисту сво╖х прав, п╕дтримку Укра╖ни ╕ св╕тово╖ сп╕льноти, як╕ не визнають незаконну анекс╕ю Криму.
Для вс╕х ╓ очевидним, що жодно╖ крим╕нально╖ справи проти Ахтема Чийгоза нема╓.
╤нциденти, що мали м╕сце 26 лютого 2014 року на мирному м╕тингу, оголошеному Меджл╕сом кримськотатарського народу, спровокован╕ були особами, як╕ сприяли в подальшому в╕йськов╕й окупац╕╖ Криму. Тобто судять не тих, хто зрадив, хто мав мету ╕ нам╕ри, спрямован╕ на зм╕ну територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, хто надал╕ викрадав ╕ вбивав людей, незаконно над╕ляв себе повноваженнями управляти, судити. Судять тих, хто в╕дстоював закони кра╖ни, м╕жнародн╕ норми, правила.
Судилище влаштову╓ кра╖на-загарбник, у яко╖ права на це нема╓.
У так╕й ситуац╕╖, ╕ знаючи вс╕ справжн╕ нам╕ри замовник╕в цього процесу, н╕ про яку об'╓ктивн╕сть ╕ самост╕йн╕сть суду не доводиться говорити.
Мен╕ судилося прийняти цей вирок, як вирок для всього кримськотатарського народу - в╕д ╕мен╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, що окупувала мою Батьк╕вщину».
Якось дивно так виходить, що жертвуючи вс╕м, включно з найдорожчим – волею ╕ самим життям – Укра╖ну до останнього в╕дстою╓ не державна влада, а змушений шукати застосування сво╖м талантам поза межами Укра╖ни паризький оперний сп╕вак, ще три роки тому мало кому в╕домий фермер з Серебрянки, член Меджл╕су къырымлар, якого за к╕лька рок╕в перед тим державний «Беркут» пана Могильова гамселив кийками на Ай-Петр╕, зв╕льнена державним промислом «революц╕йно╖» влади ще до того, як до не╖ добралися московськ╕ спецслужби, кримська редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕»… Чи не ця дивовижна нев╕дпов╕дн╕сть породжу╓ у л╕дер╕в деяких н╕мецьких парт╕й, не надто об╕знаних з тонкощами вза╓мов╕дносин в укра╖нському сусп╕льств╕, нег╕дн╕ сумн╕ви щодо щирост╕ нам╕р╕в нашо╖ «патр╕отично╖» влади, приводить до скандальних висловлювань, про як╕ згадували на початку ц╕╓╖ статт╕, як гада╓те?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 11.08.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18892

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков