Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2395)
З потоку життя (5488)
Душі криниця (3131)
Українці мої... (1401)
Резонанс (1382)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1588)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХТО МА╢ В╤ДПОВ╤ДАТИ ЗА «КОРМ ДЛЯ ТВАРИН» У СОЛДАТСЬКИХ ╥ДАЛЬНЯХ?
Ми дочека╓мося колись останнього скандалу з неяк╕сним харчуванням укра╖нських в╕йськових?


УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ: 62% ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОН╤В - БЕЗ КОНДИЦ╤ОНЕР╤В
У пов╕домленн╕ вказу╓ться, що за останн╕ 25 рок╕в придбано 583 вагони за власн╕ кошти Укрзал╕зниц╕.


УКРА╥НЦЯ БАЛУХА ПОБИВ ╤ ПРИНИЖУВАВ НАЧАЛЬНИК НАЧАЛЬНИК КРИМСЬКО╥ КОЛОН╤╥
Захист засудженого над╕слав скаргу в рос╕йськ╕ правоохоронн╕ органи.


ПРАВОЗАХИСНИКИ ЗАЯВИЛИ ПРО СЕРЙОЗНУ ЗАГРОЗУ ЧЕРЕЗ М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤Ю ОКУПОВАНОГО КРИМУ
Кримська правозахисна група представила допов╕дь щодо грубих порушень прав людини на окупованому...


«МОСКВА МОГЛА Б ОБНУЛИТИ РЕЗУЛЬТАТ ╢ВРОМАЙДАНУ, ЯКБИ НЕ АНЕКС╤Я КРИМУ…»
Не було б анекс╕╖ Криму - не було б усього, що сталося на Донбас╕




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 11.08.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 11.08.2017
Олександр Романко, професор ун╕верситету Торонто: НАЙБ╤ЛЬША ПРОБЛЕМА СУЧАСНО╥ УКРА╥НСЬКО╥ МОЛОД╤ – ЗНЕВ╤РА У ВЛАСНИХ СИЛАХ

Нещодавно укра╖нськ╕ студенти отримали чудову можлив╕сть провести три незабутн╕ м╕сяц╕ в Канад╕, проходячи оплачуване стажування у пров╕дних вузах кра╖ни. До того ж доступ до практики мають студенти бакалавратури практично ус╕х спец╕альностей, а на зб╕р необх╕дних документ╕в необх╕дний усього день.
Аби д╕знатися б╕льше про нов╕ можливост╕ заокеанського стажування, «Укр╕нформ» поговорив з╕ старшим науковим сп╕вроб╕тником компан╕╖ IBM Canada та за сум╕сництвом професором ун╕верситету Торонто Олександром Романко, який став ╕н╕ц╕атором включення Укра╖ни до канадсько╖ програми Mitacs Globalink.

СТАЖУВАННЯ МОЖЛИВЕ У ВС╤Х ГАЛУЗЯХ ЗНАНЬ
- Олександре, розкаж╕ть, будь ласка, детальн╕ше про програму стажувань.
- Програма Mitacs Globalink - це м╕жнародна ╕н╕ц╕атива з досл╕дницьких стажувань в Канад╕. Щор╕чно вона дозволя╓ понад 700 студентам ╕з 9 кра╖н св╕ту протягом трьох м╕сяц╕в працювати над науково-досл╕дним проектом в одному ╕з 60 ун╕верситет╕в Канади п╕д кер╕вництвом пров╕дних професор╕в. Програма ╕сну╓ вже 8 рок╕в ╕ нам нарешт╕ вдалося включити до не╖ Укра╖ну. Тож тепер кра╖н-партнер╕в - 10. Цього року з Укра╖ни буде в╕д 20 до 35 студент╕в, залежно в╕д того, ск╕льки сп╕вф╕нансування нам вдасться знайти. Вже ╓ кошти на 20 студент╕в.
- Про стажування у яких саме галузях знань йдеться?
- Практично у вс╕х. Перевага ц╕╓╖ програми якраз ╕ поляга╓ у тому, що галуз╕ можуть бути абсолютно р╕зними. У б╕льшост╕ це - ╕нженерн╕ та природнич╕ науки, ╕нформац╕йн╕ технолог╕╖, б╕олог╕я, х╕м╕я та математика, меншою м╕рою - соц╕альн╕ науки ╕ ще меншою - гуман╕тарн╕.
- Хто форму╓ перел╕к проект╕в, на як╕ можуть подаватися заявники?
- Зац╕кавлен╕ канадськ╕ професори, як╕ потребують допомоги в╕д стажера. П╕д час подач╕ заявок учасники програми обирають в╕д трьох до семи проект╕в щонайменше у трьох пров╕нц╕ях Канади. П╕сля того, як професори проведуть сп╕вбес╕ди ╕ попередн╕й в╕дб╕р кандидат╕в, к╕льк╕сть опц╕й зменшиться ╕ з них треба буде пристати на одну.
- Як╕ критер╕╖ в╕дбору до ц╕╓╖ програми?
- Вимог дуже мало: навчання на третьому курс╕ одного ╕з 150 ун╕верситет╕в Укра╖ни, до перел╕ку яких входить б╕льш╕сть пристойних виш╕в кра╖ни, й академ╕чний бал вище 80%.
- А що з╕ знанням мови?
- ╤ноземна мова потр╕бна, але здавати оф╕ц╕йний тест не треба. Якщо студент проходитиме стажування у франкомовного наукового кер╕вника, то потр╕бно знати французьку, але у б╕льшост╕ випадк╕в достатньо англ╕йсько╖. Р╕вень волод╕ння мовою перев╕рятиметься кер╕вником проекту п╕д час усно╖ сп╕вбес╕ди по Skype.

СТАЖУВАННЯ ПЕРЕДБАЧА╢ БАГАТО «ПОЗАУРОЧНИХ» ЗАХОД╤В
- Отже, одним ╕з етап╕в в╕дбору буде сп╕вбес╕да, але як╕ ще сходинки доведеться подолати заявнику?
- Спочатку студент пода╓ заявку онлайн, яку Mitacs (канадська орган╕зац╕я, що адм╕н╕стру╓ програму) перев╕ря╓ на в╕дпов╕дн╕сть основним критер╕ям. Пот╕м ╕з студентом можуть провести попередню сп╕вбес╕ду, аби переконатися у знанн╕ мови й уточнити як╕сь дан╕. П╕сля цього ╕нформац╕я надсила╓ться майбутн╕м науковим кер╕вникам, як╕ й ухвалюють остаточне р╕шення, перед цим теж у б╕льшост╕ випадк╕в пров╕вши сп╕вбес╕ду.
- В╕дносно проста процедура в╕дбору, в╕рог╕дно, призведе до велико╖ к╕лькост╕ заявник╕в. Який ви оч╕ку╓те конкурс?
- Для Укра╖ни ця програма в╕дкрива╓ться вперше, тому точно сказати не можна, але у б╕льшост╕ кра╖н к╕льк╕сть заявок на одне м╕сце зазвичай сяга╓ 10, тож шанси пройти дуже непоган╕. Та й нав╕ть якщо не вдасться потрапити на програму, то досв╕д зайвим не буде: роз╕братися над актуальними за кордоном практичними науково-досл╕дними темами, зробити соб╕ CV - це все в житт╕ ще точно знадобиться. Тим паче документи, як╕ вимагаються, - дуже прост╕, на ╖х оформлення потр╕бен усього один день, а по╖хати можна аж на три м╕сяц╕.
- Коли почина╓ться прийом заявок на програму?
- Вже почався ╕ триватиме до 18 вересня цього року. Подавати ╖╖ сл╕д онлайн. На сайт╕ www.MitacsUA.org ╓ ус╕ необх╕дн╕ пояснення, покрокова ╕нструкц╕я та контакти наших координатор╕в в Укра╖н╕. До Канади ж переможц╕ при╖дуть ул╕тку наступного року.
- Окр╕м, власне, роботи над проектом, що ще входить у програму стажування?
- Це дуже залежить в╕д конкретного ун╕верситету. У кожного учасника тут буде особистий ментор, тобто студент того самого навчального закладу, який допоможе ╕з побутовими питаннями: де краще жити, куди п╕ти. Б╕льш╕сть часу учасники, звичайно, працюють над проектом, але ╕ндив╕дуальний граф╕к склада╓ кожен кер╕вник, тому планування досить гнучке. Стандартно на проведення досл╕дження передбачено 40 годин на тиждень. Окр╕м цього, запланован╕ й так би мовити позаурочн╕ заходи: сем╕нари, заняття ╕з профес╕йного розвитку, зустр╕ч╕ ╕з б╕знес-середовищем тощо - програма значно ширша, н╕ж саме стажування.

УЧАСТЬ У ПРОГРАМ╤ АБСОЛЮТНО БЕЗКОШТОВНА
- Яка ц╕на участ╕ у цьому для студента?
- Платити н╕чого не треба, х╕ба що за переклад та зв╕рку виписки з оц╕нками, якщо укра╖нський ун╕верситет не нада╓ цей документ англ╕йською мовою. Перел╕т, проживання, в╕зов╕ витрати покрива╓ Mitacs. Окр╕м цього, виплачу╓ться стипенд╕я на поточн╕ витрати.
- Але ж ц╕ затрати все одно хтось повинен нести. Чи рахували ви, ск╕льки «кошту╓» один студент?
- Так. На покриття ус╕х планових витрат потр╕бно 15 тисяч канадських долар╕в, тобто приблизно 12 тисяч американських.
- Сума немаленька. Якщо для студент╕в участь у програм╕ безкоштовна, то хто ф╕нансу╓ ╖╖?
- У б╕льшост╕ кра╖н-партнер╕в ф╕нансування в╕дбува╓ться за сп╕льною схемою, коли 50% надходить ╕з федерального та пров╕нц╕йного бюджет╕в Канади через Mitacs, а решту мають забезпечити урядов╕ орган╕зац╕╖ т╕╓╖ кра╖ни, зв╕дки прибува╓ студент. Вони вже сам╕ шукають джерела ф╕нансування: це може бути як уряд, так ╕ приватн╕ спонсори. Оск╕льки в Укра╖н╕ М╕носв╕ти в╕дмовилося в╕д участ╕ у програм╕, то партнером виступила благод╕йна орган╕зац╕я нашо╖ д╕аспори «Укра╖нська канадська фундац╕я ╕м. Тараса Шевченка», яка ╕ забезпечу╓ сп╕вф╕нансування. Канада зробила ще один жест добро╖ вол╕ ╕ надала Укра╖н╕ знижку, тож нам треба шукати не 50%, а 40%, тобто 6 тисяч канадських долар╕в зам╕сть 7,5. Решту вид╕ля╓ канадська сторона.
- Але Шевченк╕вська фундац╕я сама живе на кошти благод╕йник╕в. Зв╕дки у не╖ так╕ суми?
- Канадський меценат укра╖нського походження Джордж Михал дав 1,6 м╕льйона долар╕в, як╕ були ╕нвестован╕, ╕ з цих в╕дсотк╕в тепер ф╕нансуються 10 студент╕в. Ми також дуже вдячн╕ фонду Western NIS Enterprise Fund в Укра╖н╕, який погодився оплатити стажування ще 10 ос╕б.
- Виходить, що грош╕ потр╕бно шукати кожного року заново?
- Н╕, 10 студент╕в ми вже гарантовано можемо привозити протягом трьох рок╕в. На 2018-й ╓ ф╕нансування ще на 10. Спод╕ваюся, пот╕м зможемо нашу сп╕впрацю з╕ спонсорами продовжити, адже у меморандум╕ ╕з Mitacs йдеться про 35 стажер╕в. Ут╕м, Mitacs ма╓ горизонт планування у три роки, тож заглядати на дальшу перспективу сенсу нема╓.
- Розкаж╕ть детальн╕ше про Mitacs. Це канадська недержавна орган╕зац╕я?
- Не зовс╕м, це - орган╕зац╕я, яка ф╕нансу╓ться урядом Канади. Вона адм╕н╕стру╓ к╕лька програм стажування за грош╕ федерального ╕ пров╕нц╕йного бюджет╕в. Мандатом орган╕зац╕╖ ╓ по╓днання зусиль ун╕верситет╕в, канадських компан╕й, уряду Канади ╕ кра╖н-партнер╕в для зб╕льшення обсяг╕в ╕ пол╕пшення комерц╕ал╕зац╕╖ прикладних наукових досл╕джень з метою сприяння ╕нновац╕йному розвитку кра╖ни. Це в╕дбува╓ться через стажування студент╕в канадських ун╕верситет╕в у канадських компан╕ях (15 тис. стажувань за останн╕ 10 рок╕в ╕ ще 10 тис. заплановано до 2020), комерц╕ал╕зац╕ю прикладних досл╕джень через п╕дтримку стартап╕в ╕ зв'язк╕в м╕ж ун╕верситетами ╕ компан╕ями, стажування канадських студент╕в за кордоном ╕ стажування студент╕в ╕з кра╖н-партнер╕в у Канад╕.
- Якими особливими рисами треба волод╕ти, аби обрали саме тебе?
- Треба показати, що зможеш принести користь проекту, на який пода╓шся. Перевагою буде попередня участь у под╕бних ╕н╕ц╕ативах, ц╕кав╕ курсов╕ й ╕нш╕ проекти тощо, не завадить стажування в укра╖нськ╕й компан╕╖ чи робота за фахом. Треба переконати професора, що студент ма╓ достатньо навичок та попереднього досв╕ду, аби досягти поставлено╖ мети. Важливим ╓ також бажання вчитися.
- Переваги для наших студент╕в очевидн╕, але нав╕що ця морока канадським професорам?
- Ул╕тку, коли б╕льш╕сть канадських студент╕в перебувають на кан╕кулах, вони отримують безкоштовно на три м╕сяц╕ мотивованого пом╕чника. Про популярн╕сть програми св╕дчить той факт, що цього року було подано б╕льше 2500 р╕зноман╕тних проект╕в. Я теж вир╕шив долучитися ╕ подав два проекти, пов'язан╕ ╕з анал╕зом даних та штучним ╕нтелектом. Тепер розпочина╓ться сво╓р╕дне змагання м╕ж професорами за талановитих студент╕в.

УЧАСНИКИ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ СТИПЕНД╤Ю ДЛЯ МАГ╤СТРАТУРИ
- Чому був обраний такий дивний в╕к студент╕в: подача документ╕в наприк╕нц╕ другого курсу ╕ по╖здка - наприк╕нц╕ третього?
- Такий в╕ковий пром╕жок практично зн╕ма╓ проблему неповернення, адже ус╕ практиканти максимально зац╕кавлен╕ завершити р╕к навчання, який ╖м залиша╓ться. Канадц╕ вже роз╕бралися з цим ╕ випадк╕в неповернення у них ще не було. Та й не дивно, адже учасники Globalink можуть пот╕м по╖хати куди завгодно, обрати будь-яку кра╖ну для навчання. До Канади на маг╕стратуру поверта╓ться усього 10-15%.
- Чи да╓ участь в ц╕й програм╕ «п╕льги» учасникам, як╕ прагнуть продовжити навчання у Кра╖н╕ кленового листа?
- Так, за умови самост╕йного вступу на будь-яку маг╕стерську програму в Канад╕ вони отримають стипенд╕ю розм╕ром у 15 тис. дол. Правда, при вступ╕ нашим випускникам не варто оч╕кувати на будь-як╕ «поблажки» - ╖х в╕дбиратимуть на загальних умовах. Я би радив охочим використати три м╕сяц╕ за океаном, аби роз╕братися у м╕сцев╕й систем╕ вищо╖ осв╕ти ╕ вир╕шити, чи принаджу╓ ╖х перспектива здобувати тут ступ╕нь маг╕стра.
- Для Канади под╕бна програма - не дешеве задоволення. Як вдалося переконати канадц╕в, що Укра╖ну треба до не╖ долучити?
- Ми ╖х так замучили, що ╖м було легше погодитися, н╕ж пояснювати в╕дмову. Це вигляда╓ дивним, але наш╕ сп╕врозмовники перейнялися, що участь в програм╕ потр╕бна Укра╖н╕. Та й не варто розглядати програму стажувань однобоко, адже вона несе переваги обом кра╖нам. У студент╕в-╕ноземц╕в ╓ досв╕д ╕ навички, в╕дсутн╕ у канадц╕в, ╕ навпаки. По╓днання тако╖ р╕зноман╕тност╕ дуже корисне. Ураховуючи, що деяк╕ проекти дуже непогано комерц╕ал╕зуються - програма може мати й пряму ф╕нансову вигоду, адже усп╕шно виконане стажування можна зробити власним стартапом або ж перетворити у маг╕стерський проект ╕ дал╕ розвивати у академ╕чному русл╕. Це - ╕нновац╕╖, це те, що руха╓ кра╖ни уперед: передов╕ науково-досл╕дницьк╕ проекти ╕з великим потенц╕алом практичного вт╕лення.
- Наостанок поясн╕ть, нав╕що витрача╓те св╕й власний час, сили ╕ кошти на проекти для Укра╖ни?
- Тому що для мене свого часу зробили те саме. Коли я при╖хав до Канади навчатися на маг╕стратур╕, то отримав к╕лька стипенд╕й в╕д м╕сцевих меценат╕в, як╕ н╕коли мене не бачили й не чули, але допомагали. Тепер я повертаю св╕й «борг» ╕ хочу створити якомога б╕льше можливостей для студент╕в з Укра╖ни. Як на мене, найб╕льша проблема сучасно╖ укра╖нсько╖ молод╕ якраз ╕ поляга╓ у знев╕р╕ у власних силах. Особливо це в╕дчува╓ться серед мешканц╕в невеликих м╕ст на кшталт Сум, зв╕дки я родом. Упевнений, мо╖ зусилля не минуть марно й працюватимуть як на особистий розвиток громадян, так ╕ сприятимуть становленню Укра╖ни загалом.

Максим Наливайко
Оттава

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 11.08.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18890

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков