Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2482)
З потоку життя (5564)
Душі криниця (3160)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1396)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1596)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СПЕЦСЛУЖБИ РОС╤╥ БЛОКУВАЛИ ПРОУКРА╥НСЬКИХ АКТИВ╤СТ╤В У FACEBOOK П╤Д ЧАС ВТОРГНЕННЯ В КРИМУ
Колишн╕й пом╕чник держсекретаря США з╕ стратег╕чних цифрових технолог╕й Мойра Вейлан п╕дтвердила...


У МОСКВ╤ ВИСТАВИЛИ НА ПРОДАЖ КРАДЕН╤ СКАРБИ КИ╥ВСЬКО╥ РУС╤
Редакц╕я журналу укра╖нських музейник╕в спод╕ва╓ться, що цього разу наш╕ дипломати оперативно...


ВИБУХИ НА В╤ЙСЬКОВИХ СКЛАДАХ: В╤Д 3 ДО 188 ТИСЯЧ ТОНН СНАРЯД╤В
«Укр╕нформ» узагальнив статистику надзвичайних под╕й у м╕сцях збер╕гання бо╓припас╕в


КНИГА, ЩО ПРОЛИВА╢ СВ╤ТЛО НА АНЕКС╤Ю КРИМУ
Як зазначив директор видавництва «Фол╕о» Олександр Красовицький, ця книга була видана...


НАПАД СРСР НА ПОЛЬЩУ: УРОКИ МИНУЛОГО ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО, ЯКЕ ВЖЕ НАСТАЛО
Поляки найкращим захистом вважають нарощування оборонних можливостей кра╖ни ╕ присутн╕сть в╕йськ...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 04.08.2017
ПРАВДА ПРО В╤ЙНУ

Нещодавно в Ки╓в╕ вийшли друком спогади Геннад╕я Ф╕м╕на «Доброволець «Сумрака». До в╕йни в╕н займався громадською д╕яльн╕стю разом з ╕ншими актив╕стами. Одним ╕з таких актив╕ст╕в був Костянтин ╤льченко, в 1990-т╕ роки – усп╕шний п╕дпри╓мець у Свердловську. Перша приватна шахта була його. Там шахтар╕ отримували добру зарплатню. Але влада зруйнувала б╕знес ╤льченка. В╕н зайнявся громадською д╕яльн╕стю.
Г. Ф╕м╕н розпов╕да╓: «Костянтин Григорович ╤льченко був кер╕вником громадсько╖ орган╕зац╕╖ Трудовий рух «Сол╕дарн╕сть». Жив в╕н у Свердловську. В╕н ╕ ми, його однодумц╕, багато часу та сил присвячували громадськ╕й робот╕. Ми боролися з поширенням наркотик╕в, боролися з незаконним видобуванням вуг╕лля на незаре╓строваних копанках та покинутих шахтах. Боролися за те, щоб не забруднювалось довк╕лля, бо в╕дпрацьована порода, шлами – б╕да для природи. ╤льченко став ще активн╕шим, коли в наш╕й област╕ виник сепаратизм. Коли в Ки╓в╕ йшла революц╕я, Костянтин Григорович часто виступав перед людьми, пояснював зм╕ст революц╕йних под╕й у Ки╓в╕, оск╕льки сам в╕н бував там часто. А коли настав березень 2014 року, Григорович пояснював людям, що п╕сля завершення ц╕╓╖ революц╕╖ укра╖нц╕ нарешт╕ справд╕ зможуть в╕льно жити у в╕льн╕й кра╖н╕. Вона майже вив╕льнилася з донецького бандитського ярма. З рос╕йського впливу. В╕н сперечався в╕дкрито ╕ в╕льно, не боячись н╕кого. Сперечався на телеканалах, на стор╕нках газет, в ╕нтернет-виданнях, на вулицях».
 Геннад╕й Ф╕м╕н згаду╓: «Ми шалено рад╕ли, коли зрозум╕ли, що Укра╖на повстала ╕ синула бандита та крад╕я Януковича ╕ тисяч╕ його п╕длабузник╕в, що гвалтували кра╖ну. Тод╕ ми вс╕ ще не розум╕ли, якого страшного ляпаса дала наша кра╖на Пут╕ну, Рос╕╖ та ╖╖ «дум╕». Вс╕ думали: перемога. Не розум╕ли, що все т╕льки почина╓ться».
 Ф╕м╕н пода╓ ╕ спогади друз╕в. Бо╓ць з позивним Бандера пригаду╓: «На Луганщин╕ розгорта╓ться найпотужн╕ша ╕нформац╕йна в╕йна, брехлив╕ наклепи, начебто «бандер╕вц╕» з Правим сектором галопом мчать на БТРах ╕ танках на Донбас помститися за Януковича та його гопстоп-зграю. Н╕би Нац╕ональна гвард╕я вбива╓ вс╕х, хто не зна╓ г╕мну Укра╖ни тощо». Найг╕рше те, що значна частина населення Донбасу пов╕рила в ц╕ н╕сен╕тниц╕: «Люди - досл╕вно - скажен╕ють, мо╖ вчорашн╕ знайом╕ та друз╕ сьогодн╕ вже вороги, кидаються з кулаками».
 Геннад╕й Ф╕м╕н св╕дчить про початок рос╕йсько╖ агрес╕╖: «1 березня 2014 року ми побачили, як Рос╕я в╕д╕брала в нас Крим. Ми зрозум╕ли, що це в╕йна. До мого р╕дного Свердловська Лугансько╖ област╕ почали заходити легк╕ танки та довг╕ рос╕йськ╕ КАМАЗи... Велк╕ групи чеченц╕в з величезними «риболовецькими» камуфляжними рюкзаками почали при╖здити ц╕лими автобусами. Вони в╕дразу взялися до грабунку... Ящики з автоматами, завезен╕ до м╕ста, порожн╕ли моментально. Зброю роздавали вс╕м, хто бажав. А ╖х було багато – наркомани, алкогол╕ки, що не бажали працювати».
 Темур Юлдашев закликав створити для захисту Луганська в╕д окупант╕в батальйон. Записалося близько двохсот людей. Звернулися до м╕л╕ц╕╖ з проханням надати зброю: «Костянтин Григорович ╤льченко, луганськ╕ актив╕сти, що з╕бралися на м╕тингу, звернулися до м╕л╕ц╕╖, за словами учасник╕в цих под╕й, - до генерала Гуславського ╕ в╕ддали йому список добровольц╕в. Бо добровольц╕ тод╕ йому дов╕ряли. Нин╕ вже зрозум╕ло, що тод╕ нас ╕ почали в╕дловлювати сепаратисти разом з м╕л╕ц╕онерами саме за цим списком. Хто знав, що саме м╕л╕ц╕я зрадить перша?»
 Геннад╕й Ф╕м╕н потрапив у полон, зазнав катувань профес╕йних рос╕йських ГРУшник╕в. Ватажок терорист╕в наказав розстр╕ляти Ф╕м╕на о 10-й ранку наступного дня. Але вранц╕ розпочався наступ укра╖нських в╕йськ ╕ стратенця було врятовано. Та понев╕ряння Геннад╕я на цьому не зак╕нчилися. Укра╖нськ╕ в╕йськовики зап╕дозрили, що в╕н сепаратист ╕ заарештували його. Однак СБУшник роз╕брався ╕, перепросивши Ф╕м╕на,  в╕дпустив його.
 Геннад╕й Ф╕м╕н при╖хав у Слов'янськ: «Тод╕ я вперше побачив, на що в╕йна перетворю╓ м╕сто. Тут прокотилася «русская весна»! Зразу видно було. Зруйнован╕ будинки, велик╕ ╕ мал╕, розстр╕лян╕ базари, п╕д╕рван╕ й розбит╕ танки та БТРи... жахлива картина, страшна «весна».
 Ф╕м╕н вирушив воювати проти окупант╕в ╕ зрадник╕в, хоча в╕н ╕нвал╕д ╕ в нього тро╓ малих д╕тей. Задовго перед в╕йною йому перебили хребет. Там стоять дв╕ титанов╕ пластини.
 Геннад╕й Ф╕м╕н характеризу╓ во╖н╕в, як╕ стали на захист Батьк╕вщини: «Я розум╕ю, що поряд з╕ мною з╕бралися люди см╕лив╕, нав╕ть в╕дчайдушн╕, в╕дважн╕ луганчани, яких н╕хто не злама╓. Вони в╕рн╕ сво╖й Батьк╕вщин╕. Вони укра╖нц╕. А могли вони так само, як велика к╕льк╕сть наших земляк╕в, пливти за теч╕╓ю, тобто не хвилюватися, не брати участ╕ н╕ в чому... А ц╕ люди, хто поряд з╕ мною, йдуть не легким шляхом. А праведним. Вони вже встали, п╕днялися воювати за Укра╖ну, ╕ н╕яка рос╕йська пропаганда вже н╕коли н╕ в чому ╖х не перекона╓... Зламати нас неможливо. Донбасу й Криму ми не в╕ддамо.»
 Г. Ф╕м╕н пише про кримських добровольц╕в: «Кримськ╕ во╖ни справили на мене сильне враження. Татари – справжн╕ мусульмани – н╕коли не п'ють алкоголю ╕ не сваряться. В них св╕тл╕ так╕ жарти, вони щиро в╕рять ╕ говорять про те, що Крим буде наш».
 Геннад╕й Ф╕м╕н розпов╕да╓ про бо╖ ╕ висловлю╓ впевнен╕сть: «В╕рю в нашу Перемогу»
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18865

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков