"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2017 > Тема "Резонанс"
#31 за 04.08.2017
НОВ╤ САНКЦ╤╥: РОС╤Я ЩЕ НЕ РИЗИКНЕ ЙТИ «ВА-БАНК»
Отже, антирос╕йськ╕ санкц╕╖ стали законом США. Дональд Трамп трохи покомизився, трохи покритикував ╕ трохи застер╕г, але п╕дпис св╕й зрештою поставив. Чим загрожу╓ Рос╕╖ нова пол╕тика Вашингтона (а це таки принципова зм╕на попереднього курсу Заходу на широку економ╕чну та пол╕тичну сп╕впрацю з Кремлем), за якою муситиме, н╕куди не д╕неться, тягнутися ╕ ╢вропа, у загальних рисах очевидна: Рос╕ю витискають на «другий план» св╕тово╖ пол╕тики, прир╕внюють ╖╖ до таких «токсичних» кра╖н, як ╤ран та КНДР. ╤ оск╕льки рос╕йська економ╕ка, а отже ╕ рос╕йський пол╕тичний режим, не здатн╕ виживати ╕ розвиватися без технолог╕чного ╕ ф╕нансового «спонсорства» Заходу, то перспектива загального краху замаячила перед Кремлем ц╕лком конкретно, хоча й станеться в╕н, зв╕сно, не завтра. У Кремл╕ безумовно усв╕домлюють масштаб загрози. Оц╕нка ситуац╕╖, яку виклав публ╕ц╕ прем’╓р-м╕н╕стр Рос╕╖ Дмитро М╓дв╓д╓в, виявилася м╕сцями на диво тверезою ╕ лог╕чною: «Санкц╕йний режим кодиф╕ковано ╕ збер╕гатиметься десятил╕ттями, якщо не станеться якесь диво. Причому в╕н буде жорстк╕ший закону Джексона – Веника, оск╕льки ма╓ всеохоплюючий характер ╕ не може бути в╕дкладений спец╕альними розпорядженнями президента без згоди Конгресу. Таким чином, стосунки м╕ж Рос╕╓ю та США будуть вкрай напруженими незалежно в╕д складу Конгресу чи особи президента». Одне слово, Кремль заганяють у глухий кут практично по вс╕х напрямах, ╕ там це розум╕ють. Зв╕дси виника╓ найгостр╕ше для Укра╖ни ╕ укра╖нц╕в запитання: чи не наважаться в Кремл╕ в╕д безвиход╕ на такий вар╕ант, як сильний ╕ блискавичний в╕йськовий удар по Укра╖н╕, аби раз ╕ назавжди (як ╖м зда╓ться) закрити для себе «укра╖нське питання»? Абсолютно виключати такий крок не доводиться, на жаль, статися може, що завгодно, але нараз╕ в╕н вида╓ться нереальним. Зауважимо, що йдеться не про зб╕льшення обстр╕л╕в на фронт╕, не про локальну операц╕ю з метою захапати ще якийсь шмат укра╖нсько╖ територ╕╖ (так╕ д╕╖ лише додадуть рос╕янам зайв╕ проблеми у стосунках з╕ США та ╢вропою, а «укра╖нське питання» не вир╕шать), а саме про велику в╕йну з реальною загрозою ╕снуванню укра╖нсько╖ держави. По-перше, в╕дкрита в╕йна з Укра╖ною – це ва-банк, а Рос╕я все-таки ще не в так╕й ситуац╕╖, аби д╕яти за принципом «пан, або пропав». В╕йськовий наступ на Укра╖ну надто небезпечний для само╖ Рос╕╖ через практичну неможлив╕сть прорахувати насл╕дки тако╖ акц╕╖. Н╕хто й н╕що не дасть рос╕янам гарант╕╖ перемоги, тим б╕льше, що ╕ рос╕йська арм╕я не така сильна, як колись радянська, ╕ укра╖нська арм╕я не така сьогодн╕ нем╕чна, як три роки тому. Надто велика ймов╕рн╕сть, що реакц╕я св╕ту, насамперед – США та ╢вросоюзу, теж буде потужною ╕ блискавичною, насамперед – у вигляд╕ негайно╖ й серйозно╖ п╕дтримки Укра╖ни збро╓ю та ╕ншими матер╕альними ресурсами, не кажучи вже про негайне посилення антирос╕йських санкц╕й до максимуму, а це в╕рна смерть кремл╕вському режиму. Все-таки не варто недооц╕нювати ╕нстинкт самозбереження кремл╕вських вожд╕в. Це т╕льки на публ╕ку вони роз╕грують «божев╕льного Жириновського», здатного на будь-який нерозсудливий, самовбивчий вчинок, в╕д якого неминуче постраждають ╕ нормальн╕ кра╖ни. На практиц╕ ж вони достатньо тверез╕ й обережн╕, ╕ не люблять ризикованих крок╕в. По-друге, у Кремля ще залиша╓ться певний запас ╕нструмент╕в протид╕╖ нов╕й пол╕тиц╕ США. До к╕нця незрозум╕ло, як конкретно ц╕ санкц╕╖ застосовуватимуться. Згадаймо слова Дональда Трампа п╕сля п╕дписання закону: «Моя адм╕н╕страц╕я спод╕ва╓ться, що Конгрес утримуватиметься в╕д використання цього недосконалого документа, який перешкоджа╓ наш╕й робот╕ з ╓вропейськими союзниками задля врегулювання конфл╕кту в Укра╖н╕, а також зусиллям усунути будь-як╕ непередбачуван╕ насл╕дки для американського б╕знесу ╕ наших союзник╕в». Кр╕м того, рос╕яни безумовно пробуватимуть скористатися очевидними розб╕жностями щодо антирос╕йських санкц╕й м╕ж США та ╢вросоюзом, аби сутт╓во послабити ╖х д╕ю. Для Рос╕╖ головне на найближчий час - якомога довше витримувати санкц╕╖ без поступок з╕ свого боку, спод╕ваючись, що з часом у м╕жнародн╕й ситуац╕╖ виникнуть обставини («якесь диво», як висловився М╓дв╓д╓в), як╕ призведуть якщо не до скасування санкц╕й, то хоча б до ╖х сутт╓вого послаблення. Запас м╕цност╕ рос╕йсько╖ пол╕тично╖ системи, а отже – чинного пол╕тичного режиму в Рос╕╖, ще досить сол╕дний, завтра чи нав╕ть п╕слязавтра в╕н не вичерпа╓ться. На це можуть п╕ти роки й роки, за як╕, зв╕сно, може статися що завгодно. ╤ тому, вважають у Кремл╕, не варто заважати можлив╕й появ╕ згаданого «дива» р╕зкими д╕ями на кшталт широкомасштабного в╕йськового наступу на Укра╖ну, котр╕ змусять ╕ супротивника (Зах╕д ╕ Укра╖ну) теж д╕яти р╕зко, тобто максимально тиснути на Рос╕ю. Тод╕ ще нов╕ш╕ санкц╕╖ пор╕вняно з нин╕шн╕ми можуть виглядати як тюремне ув’язнення проти усно╖ догани. Принаймн╕, така лог╕ка повед╕нки найб╕льш очевидна для нин╕шнього Кремля. По-трет╓, ╓ ще якась, хай примарна, над╕я на Трампа. Американський президент не прихову╓ незадоволення законом, яким змушений був п╕дписати. За п╕вроку перебування на посад╕ Трамп показав себе ментальним однодумцем Пут╕на щодо того, якими мають бути реальн╕ повноваження ╕ можливост╕ першо╖ особи в держав╕. Поки що американська пол╕тична система усп╕шно дола╓ ц╕ «диктаторськ╕» нахили свого президента, спод╕ва╓мося, що так буде й надал╕. Однак у Кремл╕, зрозум╕ло, спод╕ваються на протилежне. В╕йськовий наступ на Укра╖ну ц╕ спод╕вання на Трампа однозначно поховають. Нарешт╕, по-четверте, нам сл╕д пам’ятати, що остаточний вих╕д Укра╖ни з-п╕д пол╕тичного впливу Рос╕╖ станеться лише тод╕, коли у нас утвердиться нова, ╓вропейського типу, демократ╕я, абсолютно протилежна пострадянським принципам рос╕йського пол╕тичного устрою. А допоки рос╕йська ╕ укра╖нська пол╕тичн╕ системи – як брати-близнюки (системна корупц╕я, залежний суд, нерозд╕лен╕сть виконавчо╖ та законодавчо╖ влад, в╕дверта слабк╕сть громадянського сусп╕льства, м╕зерний середн╕й клас, ол╕гарх╕чна економ╕ка, тощо), доти говорити, що Укра╖на пок╕нчила з колон╕альним минулим ╕ стала незалежною в╕д Рос╕╖ державою не доводиться. ╤ хай не вводять нас в оману в╕йна та ╕нш╕ рос╕йсько-укра╖нськ╕ суперечки на р╕вн╕ судових позов╕в, торговельних та пропагандистських в╕йн, санкц╕й, заборон, тощо. Принципи побудови ╕ функц╕онування пол╕тично╖ системи – категор╕╖ куди ст╕йк╕ш╕, н╕ж нав╕ть в╕дкрита в╕йна, котра може зак╕нчитися в одну мить. Розрахунок Кремля на збереження в Укра╖н╕ т╕╓╖ пол╕тично╖ системи, яка ╓ продовженням ╕ породженням рос╕йсько╖, ╓ набагато над╕йн╕шим для нього засобом контролювати Укра╖ну, н╕ж розрахунок на в╕йськовий удар. Нас певною м╕рою ряту╓ розум╕ння Кремлем т╕╓╖ очевидно╖ ╕стини, що в╕йськовий удар по Укра╖н╕ в раз╕, якщо в╕н виявиться невдалим, швидко ╕ остаточно зруйну╓ чинну пол╕тичну систему в Укра╖н╕ на користь демократично╖ за зах╕дними стандартами. Ус╕ ц╕ причини разом ╕ дають нам оптим╕зм у питанн╕, чи наважиться Кремль на велику в╕йну проти Укра╖ни. Однак, зрозум╕ло, це зовс╕м не означа╓, що у нас вже нема потреби якнайшвидше зм╕цнювати власну арм╕ю.
Юр╕й Сандул www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2017 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18863
|