Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕРЕЗ ВИБУХ НА РОС╤ЙСЬКОМУ В╤ЙСЬКОВОМУ ПОЛ╤ГОН╤ ЗАГИНУЛИ П'ЯТЬ ПРАЦ╤ВНИК╤В «РОСАТОМУ»
П'ять сп╕вроб╕тник╕в держкорпорац╕╖ "Росатом" загинули, ще тро╓ отримали травми в результат╕...


РОС╤Я. НА ЩОТИЖНЕВ╤ АКЦ╤╥ ОПОЗИЦ╤╥ - ЩОДЕНН╤ РЕПРЕС╤╥ ВЛАДИ
Майбутн╓ рос╕йського протесту “в╕д суботи до суботи” поки непередбачуване…


У ХЕРСОН╤ В╤ДБУВСЯ ФЛЕШМОБ ПРОТИ РЕПРЕС╤Й У КРИМУ ТА НА П╤ДТРИМКУ ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
«Ми не повинн╕ забувати н╕ на одну хвилину про наших бранц╕в», - прокоментувала...


ПЕРШЕ ЗАС╤ДАННЯ «ДЕВ'ЯТО╥» РАДИ В╤ДБУДЕТЬСЯ 29 СЕРПНЯ
Таке р╕шення було ухвалене п╕д час першого зас╕дання п╕дготовчо╖ депутатсько╖ групи у парламент╕


ОРГАН╤ЗАТОРИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО МАРШУ ЗАХИСНИК╤В 24 СЕРПНЯ НАЗВАЛИ «╢ДИНУ МЕТУ» СВОГО ЗАХОДУ
Орган╕затори альтернативного Маршу захисник╕в Укра╖ни 24 серпня у Ки╓в╕ оч╕кують близько 9 тис....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 21.07.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 21.07.2017
ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤

 
Частина I. ПЕНС╤ЙН╤ СЮРПРИЗИ - ЯК СПОС╤Б ПРИХИЛИТИ СЕРЦЯ ТПО

Прим╕ряти на себе статус вимушеного переселенця мен╕ довелося, як ╕ переважн╕й б╕льшост╕ цих б╕дах, зв╕сно ж, не з власно╖ вол╕. Маю сказати – то був г╕ркий досв╕д. Його б не варто ╕ згадувати тут, бо ж людськ╕й натур╕ притаманно з плином часу забувати недобре, г╕рке, залишаючи у п╕дсумку лише те, що робить нас сильн╕шими. Але з огляду на надто значну к╕льк╕сть вт╕кач╕в в╕д в╕йни та окупац╕╖ – лише за оф╕ц╕йними даними Ре╓стру тимчасово перем╕щених ос╕б, ТПО (евфем╕зм наших чиновник╕в), ╖х число склада╓ понад 1,6 млн. ос╕б – та на те, що в╕д того, як укра╖нське сусп╕льство сприйма╓ переселенц╕в, величезною м╕рою залежить усп╕шна ре╕нтеграц╕я в Укра╖ну окупованих територ╕й, вир╕шив не замовчувати й соб╕ цю тему.
Застановимо з самого початку, що н╕хто не мр╕╓ стати вимушеним переселенцем. Зазвичай те трапля╓ться поза нашою волею ╕, як правило, неоч╕кувано. Злов╕сна т╕нь насунула нагло, але в мо╓му випадку не можна сказати, що була аж зовс╕м неоч╕куваною. Був ясний сонячний ранок двадцять третього лютого 2014 року. Другий день без Януковича. Попри г╕ркоту в╕д втрат, попри несприйняття в╕д перших призначень, на душ╕ було св╕тло, бо ж спод╕вання на те, що бодай цього разу не дамо занапастити св╕й шанс, було ще живим. Перед в╕д’╖здом зайшов на Грушевського з нам╕ром зробити к╕лька зн╕мк╕в для «Кримсько╖ св╕тлиц╕», коли саме зателефонував товариш з Криму. Завжди спок╕йний голос його цього разу видався дещо схвильованим. Сказав, що мав щойно телефонну розмову з головою м╕сцево╖ райдержадм╕н╕страц╕╖. Сказав, що в ц╕ хвилини вона пряму╓ до С╕мферополя, де в парламент╕, за його в╕домостями, будуть п╕дн╕мати питання про в╕докремлення Криму. Вс╕ його спроби переконати ту пан╕ в╕дмовитись в╕д по╖здки, в будь-якому раз╕ не п╕дтримувати сепаратизм, на його в╕дчуття, не знайшли в не╖ н╕ розум╕ння, н╕ сприйняття. Все ж запевнила його, що н╕чого под╕бного там не плану╓ться.
Тривога товариша передалася й мен╕. Ви╖хав того ж дня, але перед в╕д’╖здом де лише м╕г звертав увагу на ту загрозу. На жаль, в т╕ дн╕ нов╕й влад╕ було явно не до Криму: був саме гарячий час розпод╕лу портфел╕в. В╕н ще тривав вранц╕ 27 лютого, коли «зелен╕ чолов╕чки» взяли п╕д контроль буд╕вл╕ Радм╕ну та парламенту Криму, коли з Гвард╕йського на С╕мферополь рушила колона БТР╕в. Реакц╕я мо╓╖ влади на те була б╕льш н╕ж неадекватною. Заяложене гасло три╓дино╖ «опозиц╕╖» «Стояти ╕ не провокувати», яким ледь не подовжили терм╕н президентства В╕ктора Хведоровича ще на р╕к, далося взнаки ╕ тут. На м╕й дзв╕нок-вимогу щось робити з тим, депутат ВР, якому телефонував, порадив не хвилюватися, мовляв, все п╕д контролем, все буде добре. Для нього той день справд╕ виявився добрим, бо ж отримав посаду м╕н╕стра с╕льського господарства. Крим, натом╕сть, було в╕дчахнуто ╕ анексовано до Москов╕╖. Отак ми опинилися за поребриком.
Хтось ви╖хав одразу, небезп╕дставно побоюючись пересл╕дувань, арешту, а чи й безсл╕дного зникнення. Хтось в╕дтягував з тим до останнього – sine spe sperans – ╕ ви╖хав лише усв╕домивши, що повернення в ре╕нкарновану есересер╕ю з ╖╖ безапеляц╕йним приматом держави над особист╕стю, з ╖╖ тотальним контролем, коли закони перетворюють нав╕ть твого сус╕да на ╕нформатора, коли до тебе будь-яко╖ години дня ╕ ноч╕ можуть прийти з обшуком, заарештувати, звинувативши в нам╕р╕ висадити в пов╕тря якийсь «в╕чний вогонь», ╓ глибоко принизливим.
Окр╕м актив╕ст╕в кримського ╢вромайдану, для яких залишитися означало, в кращому раз╕, потрапити за грати, а в г╕ршому повторити долю Решата Аметова, ви╖хала жменька пол╕тик╕в та держслужбовц╕в, для яких задекларована позиц╕я чи прийнята присяга були не просто словами. Ви╖хали деяк╕ б╕знесмени, прагматично прикинувши, що б╕знс п╕д санкц╕ями безперспективний. Ви╖хали журнал╕сти, розум╕ючи, що поширювати в╕льне слово на п╕днев╕льн╕й, жорстко контрольован╕й територ╕╖ в╕дкрито не вийде, а займатися тим в п╕дп╕лл╕ – соб╕ дорожче.
А проте ж, окр╕м суто прагматичних м╕ркувань, одним з головних мотив╕в для переселення на материк для багатьох було несприйняття невмотивовано╖ московсько╖ агрес╕╖, несприйняття анекс╕╖, небажання п╕дкорятися законам держави-окупанта, ч╕тка громадянська позиц╕я. ╤ така позиц╕я заслугову╓ на повагу – без фанатизму ╕ недоречно╖ геро╖зац╕╖, ясна р╕ч.
Разом з тим, лише дуже прим╕тивн╕ уми можуть д╕йти висновку, що справжн╕ми патр╕отами ╓ лише т╕, хто ви╖хав з Криму, а вс╕, хто лишилися там, начисто позбавлен╕ громадянсько╖ позиц╕╖, погол╕вно належать до племен╕ «пр╕д╕пут╕них». Якщо добре вдуматися, то все якраз навпаки: громадянська позиц╕я тих, хто залишилися на п╕востров╕, ╓ значно глибшою, обгрунтован╕шою, в╕дпов╕дальн╕шою. Так, залишаючись в Криму, вони не несли колючого в╕нця страдник╕в за переконання, не мали шансу розпочати життя з чистого аркуша десь в столичному Ки╓в╕ чи Львов╕, зате мали ту вт╕ху, що, на в╕дм╕ну в╕д влади, не в╕дступилися сво╓╖ земл╕. Адже ви╖хавши масово, зв╕льнивши житт╓вий прост╕р для окупанта, зробили б йому неоц╕ненну послугу. Натом╕сть, нав╕ть п╕д загрозою втрати вол╕, а то й самого життя, в т╕й концентрован╕й атмосфер╕ антиукра╖нськост╕ вони продовжують чинити спротив, хай ╕ пасивний.
Лише у паталог╕чних н╕кчем можуть виникнути сумн╕ви щодо громадянсько╖ позиц╕╖ Володимира Балуха, Ахтема Чийгоза, Миколи Семени чи ╤льм╕ Умерова лише через те, що вони залишилися в Криму. Але ж таких значно б╕льше. Скаж╕мо, я знаю б╕знесмен╕в, як╕ на в╕дм╕ну в╕д Президента, ще в 2014 роц╕ св╕домо припинили св╕й б╕знес, аби не сплачувати податк╕в окупанту.
Лише духовним п╕гмеям невтямки, чого це маленький колектив «Кримсько╖ св╕тлиц╕» не ви╖хав до безпечного, затишного Ки╓ва на безапеляц╕йну вимогу знаних «патр╕от╕в» в╕д М╕нкульту-НГЖВ, натом╕сть, залишився в анексованому Криму. Нав╕ть через р╕к п╕сля того, як держава спробувала ганебно придушити газету, позбавивши ╖╖ будь-яко╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки, зв╕льнивши непок╕рних св╕тличан, створивши в Ки╓в╕ нелег╕тимного клона, який вкрав ╖╖ ╕м’я, цей колектив ╕ дос╕ продовжу╓ ходити по лезу бритви, розд╕ляючи з╕ сво╖м читачем надто непрост╕, нав╕ть без п╕дступ╕в записних патр╕от╕в, окупац╕йн╕ часи. Але ж ╖х позиц╕я, як ╕ позиц╕я Меджл╕су, дуже проста. Вона поляга╓ якраз в тому, щоб триматися за свою землю до останньо╖ змоги.
На жаль, загрузши в н╕кчемних ╕нтригах, в намаганн╕ ос╕длати катастроф╕чно пересихаюч╕ потоки й пот╕чки, ч╕льн╕ чинники М╕н╕стерства культури та ДП НГЖВ вкрили себе незмиваною ганьбою, силуючись поперед московських спецслужб викорчувати з Криму державницьку укра╖нську газету – ╓дину за вс╕ роки Незалежност╕ укра╖номовну газету на п╕востров╕ – «Кримську св╕тлицю», як╕й цьогор╕ч виповню╓ться чверть стол╕ття. Чого ж вона так муля╓ ╖м оч╕? Але про те згодом.
Нараз╕ поверн╕мося до переселенц╕в. За даними М╕н╕стерства з окупованих територ╕й, загальне число кримських переселенц╕в – ╕ то лише оф╕ц╕йно заре╓строваних – склада╓ б╕льше двадцяти тисяч ос╕б. За даними ж Меджл╕су, лише къырымлар ви╖хало до двадцяти п’яти тисяч. Як же зустр╕ла ╖х Укра╖на? Скажемо прямо, неоднозначно. Попервах – н╕де правди д╕ти – держава ставилася до них з належною увагою ╕ турботою: вид╕лялося тимчасове житло, соц╕альна допомога, для переведення пенс╕╖ ц╕лком вистачало електронно╖ бази даних ПФ Укра╖ни. Та вже дуже скоро вони в╕дчули себе у сво╖й власн╕й кра╖н╕ громадянами другого сорту. Спершу виявилось, що ╖х обмежено в ╖х виборчих правах, гарантованих Конституц╕╓ю Укра╖ни. Усл╕д за тим сумнозв╕сною постановою Нац╕онального банку Укра╖ни ╖х зробили нерезидентами, заблокувавши на банк╕вських рахунках так╕ необх╕дн╕ в ╖х скрутному становищ╕ кошти. Пот╕м посадили на короткий ланцюг дов╕док УСЗН.
Дал╕ б╕льше: образившись, як видно, за зрив громадськими орган╕зац╕ями тако╖ дох╕дно╖ торг╕вл╕ з окупантом, якого наш╕ парламентар╕-б╕знесмени запоб╕гливо найменували ВЕЗ «Крим» (закон ╕ дос╕ не скасовано), уряд заборонив ввезення з п╕вострова на материкову Укра╖ну будь-чого, що виходило за меж╕ куцого перел╕ку дозволених до ввозу предмет╕в – списку, який сво╓ю аскетичн╕стю («не б╕льше двох пейджер╕в ╕ одн╕╓╖ друкарсько╖ машинки»!) вражав нав╕ть спадко╓мц╕в «зал╕зного» Фел╕кса (дяка Богов╕, нещодавно цей витв╕р урядово╖ думки було скасовано).
А як забути отой незаслужений ляпас зданим на мил╕сть ворога кримчанам в╕д самого пана Президента, коли в╕н пооб╕цяв роз╕братися з тими з них, хто взяв московськ╕ паспорти?
Кажуть, власний досв╕д найпоказов╕ший. Написавши ще навесн╕ 2014 року в╕дмову в╕д нав’язуваного Москов╕╓ю громадянства, п╕д час по╖здки на Форум видавц╕в до Львова восени 2014 року зайшов до в╕дд╕лення Пенс╕йного фонду Укра╖ни в м╕ст╕ свого дитинства з проханням поновити виплату мо╓╖ пенс╕╖. Але того разу все залишилося на р╕вн╕ розмови. П╕д час другого в╕зиту в лютому 2015 року я вже був наполеглив╕шим ╕ те привело до певних зрушень. В результат╕, були зроблен╕ запити через управл╕ння Пенс╕йного фонду Москов╕╖ до УПФ мого району з проханням переслати паперовий ориг╕нал мо╓╖ пенс╕йно╖ справи. Може через те, що рана кримов╕др╕зання була ще надто св╕жою, але та звичайна для мирного часу бюрократична процедура вразила. Ще б пак! – адже попри агрес╕ю, попри окупац╕ю мого Криму ╕ анекс╕ю його до Москов╕╖, моя патр╕отична влада поводила себе так, немовби н╕чого не сталося, немов надвор╕ 1990-якийсь-там р╕к ╕ я прошу перевести мою пенс╕ю з якогось там Курська до Путивля! Питав, чи усв╕домлюють, що справу можуть просто не переслати. На те – здивован╕ погляди: мовляв, ну що за дурня, як таке можливо?
На мо╓ зауваження щодо того, що маючи електронну верс╕ю мо╓╖ пенс╕йно╖ справи, ПФ Укра╖ни не повинен просити про щось окупанта, сп╕вроб╕тниц╕ в╕дд╕лення пояснили, що мають постанову за п╕дписом прем’╓р-м╕н╕стра Яценюка, яка забороня╓ виплати пенс╕╖ без надходження аналогово╖ пенс╕йно╖ справи з окупованих територ╕й. Причина? Вона приголомшливо-неймов╕рна: пан Яценюк, як виявля╓ться, пильно турбувався про те, щоб отримуючи свою пенс╕ю в Укра╖н╕, хитр╕ переселенц╕ не мали спокус до╖ти ще й Пенс╕йний фонд братньо╖ Москов╕╖!
Чекання течки з пенс╕йною справою розтягнулося на дев’ять м╕сяц╕в. Загалом же, з часу припинення виплат минуло п╕втора роки, коли нарешт╕, наприк╕нц╕ листопада 2015 року, мен╕ таки виплатили мою пенс╕ю. На в╕дм╕ну в╕д сестри по нещастю, кримчанки пан╕ Ксенженко, яка померла, так ╕ не д╕ждавши сво╓╖ течки…
Але ж нав╕ть тут мене чекав непри╓мний сюрприз: поновлення виплат було призначено не з травня 2014 року, а лише з с╕чня 2015 року. Виходило так, що безумовна в╕дпов╕дальн╕сть окупанта – пенс╕╖, виплачуван╕ Москов╕╓ю до к╕нця 2014 року вс╕м без винятку кримським пенс╕онерам, були зарахован╕ ПФ Укра╖ни як виплата МО╥Х пенс╕йних заощаджень. Чи розум╕в Арсен╕й Петрович, що тим самим розписався в колаборац╕╖ з пут╕нським режимом, який окупував м╕й Крим, який донин╕ продовжу╓ проливати кров укра╖нц╕в на Донбас╕?
Схоже, наша чиновна брат╕я не розум╕╓ того нав╕ть сьогодн╕. Готуючи судовий позов до Пенс╕йного фонду Укра╖ни п╕сля чергового вибрику тепер вже уряду пана Гройсмана, отримав на св╕й запит до ПФ про причини невиплати мо╖х пенс╕йних заощаджень, зокрема, й п╕дтвердження факту то╖ колаборац╕╖. Представляючи виплати окупац╕йно╖ влади як виплату МО╥Х пенс╕йних заощаджень, чиновник ПФ пише: «Зг╕дно даних пенс╕йно╖ справи, за попередн╕м м╕сцем проживання пенс╕ю Ви отримували до 31.12.2014 року». Отримував. В╕д окупанта. Оск╕льки виплати мо╓╖ пенс╕╖ були з╕ зрозум╕лих причин припинен╕ ще в березн╕, а жити якось мав. Але який стосунок ма╓ ПФ Укра╖ни до тих «окупац╕йних» виплат? Я ж прошу повернути МО╥ невиплачен╕ кошти. В╕дмова тут можлива лише в одному випадку, а саме, коли виплачену мен╕ в Криму пенс╕ю моя держава компенсувала окупантов╕ з мо╖х кошт╕в. ╤ … я отримую ту в╕дмову!
Це, щоправда, ще не р╕шення суду. Але якщо й суд стане на ту ж позиц╕ю, то це означатиме лише одне – неспростовне п╕дтвердження ще одного факту ганебно╖ колаборац╕╖ мо╓╖ влади з ворогом, яка в╕дбувалась, а чи й дос╕ в╕дбува╓ться за нашими спинами. А ви кажете – в╕йна, окупац╕я…
На жаль, сумна ╕стор╕я з невиплатами пенс╕й переселенцям (автор потрапив до то╖ категор╕╖ в лютому 2015 року, коли не маючи засоб╕в до ╕снування через невиплату пенс╕╖ був змушений звернутися до Управл╕ння соц╕ального захисту населення, де й отримував упродовж року невеличку соц╕альну допомогу) мала сво╓ продовження. П╕сля зв╕льнення генеральним директором ДП НГЖВ кримсько╖ редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», де я працював з листопада 2015 по грудень 2016 року, в кв╕тн╕ м╕сяц╕ я звернувся до УПФ з заявою про в╕дновленння мо╖х пенс╕йних виплат, починаючи з дати зв╕льнення. На жаль, сп╕вроб╕тниц╕ м╕сцевого УПФ н╕чим допомогти мен╕ в тому не могли. Вони пояснили, що моя дов╕дка внутр╕шньо перем╕щено╖ особи була скасована, а пенс╕йн╕ виплати припинен╕ ще восени 2016 року (ц╕каво, хто ╖х отримував, бо ж як власний кореспондент на той час, я не мав права на отримання пенс╕╖!). Для ╖х поновленя необх╕дно було написати в╕дпов╕дну заяву до УСЗН та отримати нову дов╕дку внутр╕шньо-перем╕щено╖ особи. Пенс╕я при тому в╕дновлювалась з моменту подач╕ заяви, але не ран╕ше, як через п╕вроку п╕сля дати ╖╖ скасування. Чи треба казати, що я був прикро вражений! Що ж то було?
Як виявилось, постановою КМ Укра╖ни № 365 в╕д 8 червня 2016 року пенс╕йн╕ виплати були прир╕внян╕ до ╕нших соц╕альних виплат(!), а т╕ прив’язувались до обов’язкового перебування на п╕дконтрольн╕й укра╖нськ╕й влад╕ територ╕╖ Укра╖ни не менше тридцяти дн╕в за кожн╕ три м╕сяц╕. Таким чином, в╕дмовившись в╕д московського громадянства, з одного боку, я позбавлений окупантами права перебувати в сво╓му дом╕, в Криму, б╕льше н╕ж 90 дн╕в, не маю права повернутися ще наступн╕ 90 дн╕в, а з ╕ншого боку, моя влада обр╕за╓ строк мого перебування вдома ще сутт╓в╕ше – до 60 дн╕в.
Але ж, обмежуючи свободу пересування переселенц╕в, прив’язуючи ╖х до певного м╕сця замешкання, постанова №365 КМ Укра╖ни ╓ н╕чим ╕ншим, як способом сво╓р╕дного закр╕пачення б╕дах, чи╓ життя ╕ без того схоже на пекло, порушу╓ ╖х громадянинськ╕ права, засаднич╕ права людини, забезпечен╕ Загальною декларац╕╓ю прав людини та Конституц╕╓ю Укра╖ни. Б╕льше того, вона змушу╓ ╖х, немов умовно-достроково зв╕льнених з м╕сць позбавлення вол╕ злочинц╕в, з’являтися для ╕дентиф╕кац╕╖ до УСЗН, Ощадбанку, створю╓ спец╕альн╕ ком╕с╕╖, групи, до яких входять, в тому числ╕, прац╕вники МВС, ДМС, СБУ, Нацiонально╖ полiцi╖, Держфiнiнспекцi╖, Держаудитслужби, Пенсiйного фонду Укра╖ни, змушуючи, присилуючи ╖х до протиправного в╕дсл╕дковування м╕сцеперебування переселенц╕в. Т╕ ж невластив╕ ╖м протиправн╕ функц╕╖ нав’язано Державн╕й прикордонн╕й служб╕, ПАТ «Державний ощадний банк Укра╖ни» та ╕ншим.
Ганебне намагання в╕дстежувати мо╓ м╕сцеперебування, обмежити мо╓ нев╕д’╓мне право на свободу пересування ╕ вибору м╕сця мешкання, що належить до фундаментальних прав людини, шляхом позбавлення мене мо╖х пенс╕йних заощаджень за весь час перебування поза межами контрольовано╖ укра╖нською владою територ╕╖ чи за кордоном Укра╖ни, з правом в╕дновлення виплат лише через п╕вроку п╕сля дати ╖х скасування, ╓ вочевидь незаконним та протиправними. Нав╕ть Москов╕я так не чинять. В той час як моя держава вишуку╓ способ╕в позбавлення мене мо╖х же пенс╕йних заощаджень, з управл╕ння ПФ Москов╕╖ в мо╓му район╕ за пер╕од 2015-2016 рок╕в мен╕ було над╕слано ряд запрошень звернутися до них для оформлення пенс╕╖. Чи треба бути аж надто прозорливим, аби пом╕тити, що пор╕вняння не на користь мо╓╖ влади? Б╕льше того, така ╖╖ позиц╕я аж н╕як не сприя╓ зростанню дов╕ри до не╖ з боку б╕дах з Донеччини та Луганщини, яких чимало зустр╕чав в коридорах УСЗН.
Прикметно, що непримиренно-жорстка принципов╕сть наших владц╕в д╕╓ лише в один б╕к: як виявилось, мо╓ перебування в Криму упродовж роботи в ДП НГЖВ жодним чином не заважало ПФ Укра╖ни робити страхов╕ в╕драхування з мо╓╖ зарплати.
Зв╕сно, контроль держави за соц╕альними виплатами переселенцям необх╕дний. Але, з огляду на особливу природу кошт╕в Пенс╕йного фонду, ╖х статус ╕ призначення, з огляду на те, що призначена дов╕чна пенс╕я ╓ фактично набутим правом, бездумне при╓днання пенс╕йних виплат до ╕нших вид╕в соц╕ально╖ допомоги, вчинене урядом пана Гройсмана ╓ незаконним, таким, що порушу╓ права великого числа пенс╕онер╕в на отримання ╖х власних пенс╕йних заощаджень. Адже стаття 85 закону Укра╖ни «Про пенс╕йне забезпечення» мовить про те, що «Пенс╕╖ виплачуються… за м╕сцем проживання пенс╕онера, незалежно в╕д ре╓страц╕╖ м╕сця проживання», не накладуючи при тому жодних часових обмежень перебування на територ╕╖, де держава зд╕йсню╓ ц╕ виплати, чи якихось ╕нших обмежень. Нема╓ мови про будь-як╕ обмеження в цьому план╕ ╕ в Конституц╕╖ Укра╖ни.
П╕дзаконний акт, яким ╓ постанова КМ Укра╖ни №365 в╕д 8 червня 2016 року «Деяк╕ питання зд╕йснення соц╕альних виплат внутр╕шньо перем╕щеним особам», вочевидь незаконно звужу╓ права, надан╕ громадянам Укра╖ни законами та Конституц╕╓ю Укра╖ни. В╕дтак, посадов╕ особи держави Укра╖на, будь то др╕бний чиновник Пенс╕йного фонду чи й сам пишний прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, не мають жодних законних п╕дстав дискрим╕нувати переселенц╕в, позбавляючи ╖х права отримувати ╖хню м╕зерну, насправд╕, щом╕сячну пенс╕ю за м╕сцем ╖х мешкання на суверенн╕й територ╕╖ Укра╖ни в повному об’╓м╕ за кожен м╕сяць року, незалежно в╕д того, живуть вони за заявленою адресою безви╖зно, зн╕маючи ╖╖ з╕ сво╖х карткових рахунк╕в раз на м╕сяць, чи живуть, повертаючись, аби зняти ╖╖, лише раз на р╕к.
Сумну опов╕дь про понев╕ряння пенс╕онер╕в-переселенц╕в можна продовжувати ╕ продовжувати. Можна пригадати добров╕льно-примусове в╕дкриття пенс╕йних рахунк╕в виключно в Ощадбанку, а чи принизлив╕ SMS в╕д ц╕╓╖ банк╕всько╖ установи, яка зам╕сть того, щоб пильнувати ╕нтерес╕в кл╕╓нта, нагаду╓ йому про те, що отриманню пенс╕╖ переду╓ процедура ╕дентиф╕кац╕╖. Та чи варто? Зрештою, держава таки робить щось, аби п╕дтримати постраждалих в╕д неспровоковано╖ агрес╕╖ сус╕да. На в╕йн╕ н╕коли не бува╓ без втрат, але дуже хот╕лося б, аби моя влада навчилася м╕н╕м╕зувати ╖х, навчилася у вс╕х сво╖х порухах найперше думати про людину – на д╕л╕ поважати ╖╖ г╕дн╕сть, ╖╖ нев╕д’╓мн╕ права. Без того нам не повернути н╕ Криму, н╕ Донбасу.
А ще, аби нам не шукати нового прем’╓ра, панов╕ Гройсману варто було б навчитися не плутати кошти Пенс╕йного фонду з коштами бюджету (нав╕ть коли дотац╕╖ з останнього становлять б╕льшу половину ПФ), ╕ не нищити д╕лово╖ репутац╕╖ банк╕в. Автор цих рядк╕в, скаж╕мо, отримавши згадане SMS, негайно закрив рахунок в Ощадбанку.

Валентин БУТ

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 21.07.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18822

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков