Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2482)
З потоку життя (5564)
Душі криниця (3160)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1396)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1596)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«КРИМИЛОСЬ» НАМ УС╤М ТУТ ДАВНО…
Не можу назвати те, що почула – просто п╕снею. Н╕, це не п╕сня, це - крик душ╕, крик за...


ЧОМУ НЕ ВАРТО ПОР╤ВНЮВАТИ КАТАЛОН╤Ю З ДОНБАСОМ ЧИ КРИМОМ
Таке пор╕вняння, скор╕ше, ╓ ман╕пулюванням ╕нформац╕╓ю.


СУД (ч. II)
Як поведе себе укра╖нський суд в ц╕й справ╕ скоро д╕зна╓мось, адже зас╕дання в╕дбудеться вже ц╕╓╖...


«АЩЕ СМЕРДЪ УМРЕТЪ ЗАДНИЦА КНЯЗЮ»
Суд не люблять. Його уникають. А проте ж, навряд чи хто наважиться поставити п╕д сумн╕в...


ЯКЩО ЦЕ НЕ МАРОДЕРСТВО – ТО ЩО?
Що в╕дпов╕в на це Ки╖в – красномовно св╕дчить ╕люстрац╕я: просто затер, що йому муля╓,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 14.07.2017
ЧАС ПРОКИДАТИСЯ

Час перем╕н. А ми тупцю╓м все
╤ дос╕ прода╓м себе за гречку,
╤ мовчимо, неначе т╕ овечки,
╤ спод╕ва╓мось: “Мо’ цей раз пронесе…”
Не пронесе. Доки й не в╕дчахнем
Лукаво╖ спод╕ванки на Бога.
Мовляв, прийде в╕д нього допомога,
Чекаймо лиш. Того лиш не збагнем,
Що сивий Бог давно вже спогляда
На л╕нощ╕ лукав╕ у зажур╕,
╤ в погляд╕ його, все б╕льш похмур╕м,
Гроза усе част╕ше прогляда.
Тож прокидаймося, братове, в╕д облуд,
В╕д спод╕вання на небесну манну –
Розкриймо оч╕ – б╕й ╕де останн╕й,
╤ в н╕м лукав╕ п╕дпирають юд.
© Валентин Бут

Останн╕м часом кримська тема в мо╖х «св╕тличних» статтях все впевнен╕ше перем╕щу╓ться в материкову Укра╖ну. Власне, в тому нема╓ н╕чого дивного, адже реальна д╕яльн╕сть з в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ п╕сля анекс╕╖ Криму до Москов╕╖ перем╕стилася саме сюди. Точн╕ше, мала б перем╕ститися. На жаль, «об’╓ктне» позиц╕онування укра╖нсько╖ влади в ц╕й болюч╕й справ╕ розтягу╓ той процес на довг╕ десятил╕ття.
Зв╕сна р╕ч, пут╕нський режим, п╕дбадьорений такою овечою позиц╕╓ю, почува╓ться нин╕ в Криму ц╕лком впевнено, вростаючи в тавр╕йськ╕ грунти бетоном в╕дновлюваних сов╓цьких, а певно ж ╕ нових в╕йськових баз, переселяючи на п╕востр╕в сво╖х громадян, найперше, силовик╕в, адм╕н╕стратор╕в, та створюючи умови, за яких т╕, кого лише п╕дозрюють в опозиц╕йних настроях до ново╖ влади, ви╖жджали б за Перекоп.
Хтось заперечить мен╕, мовляв, х╕ба може зараз наша влада щось зробити, коли сили так╕ нер╕вн╕. Справд╕, нер╕вн╕. ╤ не будуть р╕вними в найближчому осяжному майбутньому. Але треба розум╕ти, що в св╕т╕ – ╕ то не лише сьогодн╕, а в ус╕ часи – окр╕м сили, завжди зважали ще й на те, наск╕льки г╕дною ╓ пол╕тика держави. Держава, яка дба╓ про свою нац╕ю, ма╓ не лише потужну внутр╕шню, але й зовн╕шню п╕дтримку. Адже, насправд╕, в╕дстоюють не державу, а ПРИНЦИПИ, на яких вона буду╓ сво╖ стосунки з╕ сво╓ю нац╕╓ю, з╕ св╕том. ╤ тут одних лише декларац╕й замало.
Допустивши до влади маф╕озне кодло, дозволивши йому розграбувати одну з найрозвинен╕ших економ╕к св╕ту (27 м╕сце в св╕товому рейтингу за даними ООН на 1991 р╕к), ми не можемо сьогодн╕ виставляти себе в якост╕ потерп╕лих. На мо╓ глибоке переконання, совковий крайньохатий хохол, який розплодився за ╕мперських час╕в у вражаючих к╕лькостях, ╓ н╕якою не жертвою укра╖нсько╖ привладно╖ маф╕╖, а ╖╖ сп╕вучасником. Як не сумно, але нав╕ть т╕ пас╕онар╕╖, як╕ за останн╕ ш╕стнадцять рок╕в, принаймн╕, трич╕ намагалися усунути злочинц╕в в╕д влади, були, насправд╕, не готов╕ до того. Адже кожного разу з великою вт╕хою вивищували над собою чергову голову все то╖ ж г╕дри.
Але може ж в╕йна, до яко╖ довели, зруйнувавши економ╕ку, розваливши в╕йсько, протверезила, привела до тями наших владц╕в? Суд╕ть сам╕. Здавши Москов╕╖ Крим та чимал╕ територ╕╖ на Донбас╕, на четвертому роц╕ в╕йни вони лише дискутують про доц╕льн╕сть визнання ╖╖ в╕йною! Що сто╖ть за тим? Чи не те, що надсилу зупинен╕ зусиллями громадськост╕ «В╕льна економ╕чна зона Крим» та гендель на кров╕ з окупованими територ╕ями Донеччини та Луганщини, поклали до кишень багатьох з них дуже груб╕ грош╕? Схоже, розрахунки на гешефт були далеко не останн╕ми при вир╕шенн╕ питання потрактування роз’язано╖ пут╕нським режимом в╕йни.
Кажете, аморально? Аморально красти в ближнього. Коли ж ваша нажива нароста╓ з кров╕ ╕ страждань народу, якому зобов’язувалися служити, то це вже злочин, виправдання якому не ╕сну╓. Адже одне лише невведення во╓нного стану, як те приписано в Конституц╕╖ Укра╖ни та в закон╕ Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни», яке довело до втрати територ╕й ╕ сьогодн╕ делег╕тим╕зу╓ д╕яльн╕сть укра╖нського в╕йська, унеможливлю╓ належне командування ним, унеможливлю╓ надання допомоги з боку м╕жнародних гуман╕тарних орган╕зац╕й цив╕льному населенню, постраждалому в╕д во╓нних д╕й, унеможливлю╓ застосування Женевсько╖ конвенц╕╖, яка регулю╓ правовий статус в╕йськовополонених, ╕ ще багато чого ╕ншого. Чи не надто велика ц╕на за блискуч╕ позашляховики, розк╕шн╕ апартаменти та статусн╕ банк╕вськ╕ рахунки наших мойсе╖в?
В╕дсутн╕сть у наших владц╕в моральних принцип╕в веде не лише до прямо╖ колаборац╕╖, ознаки яко╖ не лише в торг╕вл╕ з ворогом п╕д час в╕йни, в наживанн╕ на людськ╕й кров╕, а й в прямому сп╕вроб╕тництв╕ з державою-ворогом. Автор, скаж╕мо, ма╓ документальн╕ докази сп╕вроб╕тництва Пенс╕йних фонд╕в Укра╖ни й Москов╕╖, докази того, як п╕д╕груючи загарбнику, укра╖нська влада поперед московських спецслужб викорчову╓ з Криму ╓дину укра╖номовну газету «Кримська св╕тлиця» – державницьку газету, яка, не покинувши свого читача, на св╕й страх ╕ ризик до сьогодн╕ продовжу╓ залишатися нескореною часткою Укра╖ни на п╕востров╕. Так, перетягнення до Ки╓ва лише одн╕╓╖ особи з усього редакц╕йного колективу було видано сьогодн╕шн╕м оч╕льником НГЖВ за «переведення редакц╕╖», що в свою чергу стало п╕дставою для зв╕льнення тих, хто залишився в Криму, та витворення п╕д ╕менем «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ки╖вського клона. Але ж то вже на меж╕ в╕дверто╖ зради! П╕сля цього вже не диву╓ заява заступника м╕н╕стра з питань окупованих територ╕й про те, що, виявля╓ться, НЕМА╢ доказ╕в присутност╕ в╕йськ Москов╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни. Пан Тука певно ж не чув н╕ про «заблукалих» на нашому Донбас╕ московських паратруп╕вц╕в, н╕ про сп╕йманих там же нашими вояками ГРУшних генерал╕в, яких моя влада запоб╕гливо в╕дпускала чи не наступного ж дня. Для тако╖ заяви треба викреслити з серця свого укра╖нський Крим, сприймати його виключно лише в тепер╕шн╕й його «гаван╕».
Найб╕льше вражаюче в тому – тиша у сусп╕льств╕ довкола всього цього. Н╕му╓мо. Чи не так само н╕мували, коли кримське в╕йсько наше, яке тепер так модно обзивати зрадливим, упродовж трьох тижн╕в просило хоч про як╕сь притомн╕ накази? Чи не так само н╕мували, бачачи, як головнокомандувач в╕дверто ╕гнору╓ приписи Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ закону «Про оборону Укра╖ни»? Чи не так само н╕мували, споглядаючи облудн╕ паради в час╕ ╤ловайсько╖ р╕занини? Чи не так само н╕мували, в╕ддавши на поталу в╕льне слово Шустера?
То, може, пора прокидатися, товариство? Пора, нарешт╕, усв╕домити, що маф╕я невиправна. Б╕льше того – вона не бажа╓ зм╕нюватись. Це ж так очевидно! Х╕ба не бачимо, як зм╕нило сво╓ ставлення до нашо╖ влади св╕тове сп╕втовариство, яке спершу з таким ентуз╕азмом сприймало прагнення Укра╖ни йти шляхом г╕дност╕, сл╕дувати ╓вропейським ц╕нностям? Але ж про яку г╕дн╕сть, про як╕ ц╕нност╕ можна говорити з тими, хто прийшовши до влади на кров╕ Небесно╖ Сотн╕, у захланному бажанн╕ наживи дов╕в до загибел╕ тисяч, хто заради н╕кчемних особистих вигод ладен ╕ дал╕ тримати Край у лютих злиднях, грабувати його, здобуваючи статки на кров╕ власного народу!
Шоу регламентного ком╕тету ВР на позаминулому тижн╕ та запекле небажання парламентсько╖ б╕льшост╕ цього тижня дати згоду на реальне притягнення до в╕дпов╕дальност╕ нав╕ть др╕бних маф╕озних барончик╕в доводить те з ус╕╓ю очевидн╕стю. Маф╕я оговталась п╕сля Майдану ╕ перейшла в наступ. Зухвале протягування закон╕в, в тому числ╕ й вчора, якими в воююч╕й кра╖н╕ б╕льше кошт╕в спрямову╓ться не на в╕дродження економ╕ки, не на в╕йсько, не на протистояння зовн╕шньому ворогу, а на прокуратуру, суди, пол╕ц╕ю, внутр╕шн╕ в╕йська, якими влада ╕ дал╕ в╕дгороджу╓ться в╕д народу, протягування закон╕в, якими намагаються остаточно взяти п╕д контроль Конституц╕йний суд, вкотре доводить, що вир╕шити проблему можна лише усунувши маф╕ю в╕д влади. Але зробити те можемо лише сп╕льними зусиллями. Пам’ятаймо, що патр╕отизм - то не в╕ддан╕сть влад╕, а в╕ддан╕сть принципам, застоювати як╕ ту владу було обрано.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18803

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков