"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Душі криниця"
#28 за 14.07.2017
Я УКРА╥НОЮ ЖИВУ!
Серед видань
“Ти мене, Укра╖но, зростила...” (Червоноград: ФОП «Панасюк Р.Т.»; Додаток до газети «Л╕тературний Червоноград», 2017. - 26 с.) - четверта зб╕рка в╕рш╕в поета з Червонограда, члена Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ письменник╕в Богдана Демчука. Це автор, який безмежно любить св╕й край, осп╕ву╓ у поез╕ях красу свято╖ ╕ безсмертно╖ Укра╖ни. З болем пише про окупац╕ю Рос╕╓ю Криму, частини Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей, але твердо в╕рить, що ворог п╕де з Укра╖ни, н╕чого йому тут робити (!), бо правда за нами, ╕ ми станемо повноправним членом ╢вропейського сп╕втовариства.: “Зняли Москов╕╖ окови, Здобули волю в боротьб╕, Зв╕льнили душ╕ ╕ основи Нов╕ заклали далеб╕”. Але поез╕ю Богдана Демчука не сл╕д вважати аж надто “запол╕тизованою”. Вона — в╕дгук серця, сповненого болем на под╕╖ сьогодення, крик душ╕. Це справд╕ той випадок, коли поет не може мовчати, тим паче, коли стр╕ляють ворож╕ гармати по р╕дн╕й укра╖нськ╕й земл╕. Автор в╕двертий перед читачем, нав╕ть не з╕зна╓ться, а спов╕да╓ться перед ним: “З натхненням Божим я пишу в╕рш╕...”. Духовна тема ╓ одн╕╓ю з пров╕дних у нов╕й зб╕рц╕ поета, зрештою, як ╕ в попередн╕х. Наприклад, “Зас╕ю я в краю духовну ниву...”. Оте сказане — для вс╕х укра╖нц╕в, а не т╕льки краян-земляк╕в. Не байдужий Богдан Демчук до ╕нтимно╖ л╕рики, зустр╕ча╓мо у його творчому доробку багато в╕рш╕в-пейзаж╕в. Перед читачем постають мальовнич╕ кра╓види села Биш╕в, що на Радех╕вщин╕, де народився автор, де пройшли його дитяч╕ ╕ юнацьк╕ роки: “Живе в╕ками в Бишев╕ м╕й р╕д...”. В ╕ншому в╕рш╕ чита╓мо: “Прад╕да хата. Мальви п╕д в╕кном, Воркують н╕жно п╕сню голуби...”. Тут не т╕льки спогад дитинства, тут набагато глибше — зв'язок покол╕нь. А як же без нього?!. Тож зворушливо звучать рядки: “До в╕чност╕ схиляють нас роки, Збирають все у коло пурпурове. Онуки виростають у батьки, Ув укра╖нське плем'я чорноброве”. А ще — про р╕дний Червоноград, який святку╓ 325-р╕ччя: “Червоний граде, м╕стечко на Бугом, С╕я╓ш ти красю кр╕зь в╕ки. Сен╕ найкращим м╕стом в серц╕ будеш, Де доля простелила рушники”. (Будь ласка, “Червоний граде”, не сприймайте за комун╕стичну символ╕ку! Були колись тут Червенськ╕ городи! Давня ╕ славна ╕стор╕я Укра╖ни...). В╕римо, що читач радо прив╕та╓ нову зб╕рку в╕рш╕в Богдана Демчука!
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18802
|