Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 14.07.2017
Л╤ТН╤ КОСМА ╤ ДАМ'ЯН: СКИНЬ ЖУПАН!

Наш╕ традиц╕╖

Свят╕ чудотворц╕, брати л╕кар╕ Косма ╕ Дам'ян (вшанову╓мо 14 липня) жили у друг╕й половин╕ III стол╕ття недалеко в╕д Риму. Були вбит╕ ╕з заздрощ╕в л╕карем-язичником (власне, за його доносом) 284 року. В опис╕ життя цих святих християн говориться, що “вони одержали в╕д Бога дар зц╕лення ╕ л╕кували ус╕ляк╕ хвороби”, а ще навертали людей до християнства. За медичн╕ послуги плати не брали, тож ╖х назвали “безср╕бниками”. ╤ тепер до них часто звертаються за допомогою у молитвах.
День пам'ят╕ Святих Косми ╕ Дам'яна в╕дзначають дв╕ч╕ на р╕к (вдруге — 14 листопада).
Липневий час у селянському побут╕ дуже напружений, тому святкування вл╕тку не було таким поширеним, як восени. У цей час збирають перш╕ овоч╕, косять с╕но (другий пок╕с), в окремих рег╕онах жнивують. Кажуть: “Кузьма ╕ Дам'ян п╕шли — вс╕х на косовицю повели”; “Прийшли Л╕тн╕ Косма ╕ Дам'ян — скинь жупан”. Адже ц╕╓╖ пори — найспекотн╕ш╕ дн╕. Спекотно ста╓ селянам ╕ в╕д прац╕.

ПРОК╤П ЗБИРА╢ КР╤П

На свято Прокопа (21 липня) ж╕нки до сходу сонця йшли на грядки збирати кр╕п. Вважалося, що заготовлена у цей день городня культура набува╓ не т╕льки особливих смакових якостей (з кропу добра приправа для багатьох страв), а й л╕кувальних властивостей, бо сам Прокоп╕й-Ц╕литель (один з небесних покровител╕в медик╕в, знахар╕в) дару╓ його людям. В╕дваром з╕ щойно з╕браного кропу вмивали голови, щоб не бол╕ли, додавали у ванни д╕тям, аби малеча здоровою росла...
Здавна у народн╕й медицин╕ нас╕ння кропу або порошок з нього вживали для проф╕лактики приступ╕в грудно╖ жаби, при г╕пертон╕чн╕й хвороб╕, хрон╕чн╕й коронарн╕й недостатност╕, безсонн╕, сверблячц╕ (захворюваннях шк╕ри) тощо.
Наст╕й трави: 1 чайну ложку подр╕бнено╖ сировини заливають 300 г окропу, настоюють протягом 1 години. Пити по 100 г три рази на день.
Порошок нас╕ння кропу: споживати 0,5 чайно╖ ложки 1 раз на день, запиваючи л╕теплою водою.
Св╕же листя кропу корисно вживати (нав╕ть у салатах) при серцев╕й астм╕.
Як зовн╕шн╕й зас╕б, наст╕й з нас╕ння кропу застосовують у вигляд╕ примочок при хворобах очей, гн╕йних ураженнях шк╕ри (1 чайна ложка нас╕ння кропу на 200-250 г окропу).

ПРОКЛ С╤╢ РОСИ

25 липня — у церквах сх╕дного обряду згадують Святого мученика за Христову в╕ру Прокла ╕ його двоюр╕дного брата ╤лар╕я.
╥х ув'язнили за наказом ╕мператора Траяна, адже сво╖ми промовами Прокл та ╤лар╕й навернули багатьох язичник╕в до християнства. П╕сля жорстоких тортур обох стратили. Однак т╕ залишилися непохитними у в╕р╕ нав╕ть перед обличчям смерт╕. Це сталося 106 року.
У народ╕ вважають (це п╕дтверджено багатол╕тн╕ми спостереженнями за погодою), що на Прокл╕в день бувають найрясн╕ш╕ роси. Тож кажуть:
- На Прокла все промокло.
- Прокл з дощем — на невт╕шн╕ жнива.
- Дощовий день на Прокла може започаткувати тривалу негоду.
Аби убезпечитися п╕д час жнив в╕д дощу, у деяких селах Укра╖ни замовляли у храмах Богослуж╕ння, входили з церковною процес╕╓ю у поле.

СВЯТО ПЕРШОГО СНОПА
У давнину початок жнив не обходився без багатьох обрядових д╕йств, як╕, нав╕ть попри глибок╕ християнськ╕ в╕рування людей, мали й маг╕чний характер, ув╕брали елементи язичницько╖ культури. Хл╕бороби були впевнен╕, що це неодм╕нно забезпечить добрий врожай. До таких обряд╕в належить свято першого снопа. Проте, у сво╖й б╕льшост╕, так╕ обряди давно вже у минулому...
Вийшовши в поле на зажинки, господар╕ розстеляли скатертину ╕з хл╕бом-с╕ллю та запалювали св╕чку. Помолившись, сн╕дали вс╕м с╕мейством. На узб╕чч╕ ниви господиня трич╕ кланялася земл╕, примовляючи: “Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати”. Жнива розпочинали в так зван╕ “легк╕ дн╕” - в╕второк або п'ятницю, щоб робота легко йшла. Бажаним також було, щоб початок роб╕т не зб╕гався з новим М╕сяцем. Працювали, сп╕ваючи, жартуючи.
Якщо це були колективн╕ (толочн╕) зажинки, то, як правило, починав косити найшанован╕ший у сел╕ чолов╕к — вправний ╕ хвацький до роботи. Щоб спина не бол╕ла, за пояс втикали г╕лку ясеня або дуба. ╤нколи зажинки починали у присутност╕ священика. Той благословляв працю.
У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни, за звича╓м, перший зажинок робила господиня. Трьома захватами л╕во╖ руки вона стинала три жмен╕ посп╕ль хл╕бних злак╕в, пот╕м жмен╕ зжатих колоск╕в клала навхрест на обочин╕, край поля чи на межах нив. Вони мали пролежати тут до к╕нця жнив. ╤нод╕ першу жменю зжатих стебел з колоссям збер╕гали аж до Р╕здва Христового. На Святий Веч╕р вносили до господи, щоб поворожити на багатий врожай наступного року. Наосл╕п витягали по стеблин╕. Якщо на н╕й повний колос — на добрий врожай, б╕дний — хл╕ба вродить мало.
Особлив╕ обряди проводили ╕з першим зжатим снопом. З нього (щоправда, не по вс╕й Укра╖н╕) виготовляли р╕здвяного д╕духа. Його ставили на покут╕ п╕д образами — найпочесн╕ше м╕сце у св╕тлиц╕. Згодом перший сн╕п обмолочували, але окремо. Д╕йство так ╕ називали — молотити д╕духа, молотити перший сн╕п. Воно також набувало сво╓р╕дно╖ урочистост╕. Зерна з нього святили у церкв╕, а перед с╕вбою зм╕шували з пос╕вним нас╕нням. Соломою з першого снопа годували кор╕в, щоб не хвор╕ли, давали багато молока. Дехто дотримувався ╕ншого звичаю: солому спалював, а поп╕л розсипав по грядках, щоб добре родили.
Кр╕м зажинк╕в, робили ще й “закрутку”. Це для того, аби рука чи погляд лихо╖ людини не з╕псували хл╕ба. На “закрутку” жменю колосся закручували вузлом. Вона могла й в╕длякати... в╕дьом.
Як бачимо, тут побутувало багато марнов╕рства. Та про сам╕ обряди мало хто вже пам'ята╓, х╕ба що старожили. Однак незм╕нним залиша╓ться возвеличення, вшанування хл╕боробсько╖ прац╕, побажання кожному доброго врожаю, достатку на стол╕. Чого бажа╓мо ╕ Вам!
П╕дготував
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18782

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков