Версiя для друку Обговорити в форумi

АРХАНГЕЛЬСЬКИЙ ГЛАС СПІВАЄМО ТОБІ, ЧИСТАЯ: "РАДУЙСЯ, БЛАГОДАТНА, ГОСПОДЬ З ТОБОЮ".

Після введення до Єрусалимського храму Пресвятая Діва залишилася там тривалий час під опікою священнослужителів, проводячи час за молитвами, читанням Святого Письма і рукоділлям.
 Так минали день за днем, рік за роком, а коли Святій Діві виповнилося п'ятнадцять літ (то був вік, коли за іудейськими звичаями дівчата виходили заміж), первосвященики оголосили їй, що Вона вже не може залишатися в храмі, але має обрати собі чоловіка.
 Пресвята Діва відповіла їм, що оскільки батьки Іоаким та Анна присвятили її Богу, то Вона бажає назавжди лишитись дівою. Тоді священики вирішили заручити Марію з благочестивим старцем з роду Давида, теслею на ймення Йосиф, який мав охороняти Її і мав тільки називатися Її чоловіком.
 У Назареті, в домі праведного Йосифа, Пресвята Діва також не міняла свого способу життя; Вона увесь свій час проводила в молитві, займалась рукоділлям і читала святі книги. Для Неї дім Йосифа був немов храм молитовний, з якого Вона нікуди не виходила і ні з ким не розмовляла, хіба що з дочками Йосифа.
 До галілейського міста Назарет, у дім Йосифа до святої Діви Марії шостого місяця по зачаттю Іоанна Хрестителя посланий був архангел Гавриїл. Увійшовши до Діви Марії, він промовив: "Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах!"
 Вона ж, побачивши небесного посланця, схвилювалася і стривожилась його словами і почала роздумувати, що б означало те привітання.
 Ангел промовив до неї: "Не бійся, бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі, і народиш Сина, і наречеш ім'я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його. І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця".
 Марія озвалась до ангела: "Як же станеться це, коли Я мужа не знаю?.."
 І Ангел промовив у відповідь їй: "Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього осінить тебе, тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною, бо не буває безсилим у Бога ніяке слово". 
 А Марія промовила: "Я - раба Господня. Нехай буде мені за словом твоїм!"
(Лук. 1,28 - 38).
 І відійшов від Неї Ангел, а Свята Діва пішла на гостину до родички своєї Єлисавети, яка зустріла її такими словами: "Благословенна Ти в жонах, і благословен плід утроби Твоєї! І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене" (Лук. 1,42).
 А Марія промовила: "Величає душа моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди. Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім'я Його. І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його. Явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих у помислах сердець їхніх; скинув сильних з престолів і підніс смиренних; голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим. Прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом'янувши милість, як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його довіку" (Лук. 1,46 - 55).
 Святкування Благовіщення Пресвятої Богородиці відбувалось від самого початку створення християнської Церкви. В Назареті, на тому самому місці, де архангел благовістив Діву Марію, побудовано храм на честь цієї вікопомної події.
 Святі отці Церкви у своїх писаннях пояснюють і те, чому Син Божий втілився в утробі Діви Марії саме в день 25 березня (7 квітня). Адже Бог сотворив чоловіка 25 березня (7 квітня), тому Отець Небесний і послав архангела Гавриїла цього дня благовістити Діву Марію.
 У V ст. Анатолій Константинопольський, у VII - Андрій Єрусалимський, у VIII - св. Дамаскин, у IX - Феофан та інші написали чимало хвалебних пісень на честь Благовіщення Богородиці, якими нині Церква прославляє цю священну подію.
 Шостий Вселенський Собор, який відбувся 691 року, 52-им правилом визначив, оскільки свято Благовіщення Пресвятої Богородиці випадає на дні Великого посту, коли у храмах служать літургію Ранішесвячених Дарів, саме цього дня, незважаючи на суворість посту, служити літургію повну: Іоанна Золотоустого чи Василія Великого - у ті дні, коли це визначено за уставом. Цим правилом підкреслюється величність цієї події.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 02.04.2004 > Тема "Душі криниця"