Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2348)
З потоку життя (5457)
Душі криниця (3122)
Українці мої... (1398)
Резонанс (1377)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1585)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧАС ПРОКИДАТИСЯ
В╕дсутн╕сть у наших владц╕в моральних принцип╕в веде не лише до прямо╖ колаборац╕╖, ознаки яко╖...


СПРОБА СПИНИТИ ЧАС?
На тому фон╕ блокування розл╕дування вбивств на Майдан╕, повсюдне в╕дродження рег╕онал╕в, нищення...


ФЕДЕРАЛ╤ЗАЦ╤Я В ОВЕЧ╤Й ШКУР╤
Нав╕що Пут╕н л╕пить з Медведчука «укра╖нського нац╕онал╕ста»


КРИМ. ПРИВИДИ КРЕМЛ╤ВСЬКО╥ ГАВАН╤
чи не щодня п╕д ст╕нами верховного судилища Криму можна бачити гурт къырымлар – переважно...


ПСЕВДОМУЗЕЙ У ЦЕНТР╤ КИ╢ВА: АФЕРИСТИ ОБ╤БРАЛИ РОДИНУ ВИДАТНОГО АКАДЕМ╤КА ПЕТРА ТРОНЬКА
Показовим ╓ й те, що в наш╕й кра╖н╕ добитися справедливост╕ не може нав╕ть донька знаменитого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 07.07.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 07.07.2017
МСТИВ╤СТЬ ГОЛИХ КОРОЛ╤В

У св╕т╕ хам╕в хамство – звичний тон,
У св╕т╕ безголосих голос – вада,
Де гол╕ корол╕ диктують св╕й закон,
Де з мухи гн╕йно╖ витворю╓ться слон,
Там толерантн╕сть – хамство ╕ завада…
Та ╓ той хлопчик, що дурний розв╕╓ сон.
 
Упродовж вс╕х рок╕в д╕яльност╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», ╖╖ редакц╕йна пол╕тика великою м╕рою була спрямована не лише на поширення класичного укра╖нського художнього слова, але й на промоц╕ю сучасно╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, на в╕дкриття нових ╕мен. Заснований багатол╕тн╕м л╕тературним редактором «КС» Данилом Кононенком дитячий л╕тературний додаток до «КС» на ймення «Джерельце» майже п╕втора десятил╕ття був широко в╕дчиненими дверима у св╕т укра╖нсько╖ л╕тератури для тисяч маленьких кримчан, прищеплюючи ╖м смак до витонченого укра╖нського слова, любов до укра╖нсько╖ л╕тератури, стимулюючи бажання самим в╕ршувати чи писати прозов╕ твори. Попри в╕дверту неувагу з боку байдужо╖ до всього, окр╕м наживи, влади, газета проводила л╕тературн╕ змагання, конкурси, переможц╕ яких отримували ц╕нн╕ подарунки, в тому числ╕ й так╕ р╕дк╕сн╕ тод╕ комп’ютери.
Сьогодн╕шня «Кримська св╕тлиця», попри анекс╕ю п╕вострова Москов╕╓ю, попри ганебне намагання ки╖вських «патр╕от╕в» придушити ╖╖ створенням однойменного ки╖вського клона, нав╕ть у ц╕й скрут╕ в╕дродила Кононенк╕вський конкурс «Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!», вивела його на всеукра╖нський р╕вень. ╤ сьогодн╕ на ╖╖ л╕тературн╕й стор╕нц╕ публ╕кують сво╖ твори сучасн╕ укра╖нськ╕ письменники, поети – ╕ то не лише з Криму – з ус╕х куточк╕в Краю, незримими нитками ╓днаюючи п╕дло в╕дтятий п╕востр╕в до Укра╖ни, з╕гр╕ваючи, зц╕люючи серця читач╕в теплом р╕дного слова, зачаровуючи його непроминаючою красою, даруючи над╕ю, зм╕цнюючи в╕ру ╕ впевнен╕сть в тому, що велика нац╕я висто╖ть ╕ в ц╕й б╕д╕, вийде з не╖ оновленою, згуртованою, ╓диною.
Принаг╕дно, маленький колектив «КС» висловлю╓ свою щиру вдячн╕сть кожному з наших шановних автор╕в, хто, не зважаючи на нашу неспроможн╕сть виплачувати гонорари, все ж надсила╓ нам сво╖ чар╕вн╕ поез╕╖, прониклив╕ опов╕дання, розважлив╕ статт╕ чи поц╕нн╕ мемуари. Ц╕лком зрозум╕ло, що р╕вень твор╕в, який публ╕ку╓ться на наших стор╕нках, не однаковий. Тим б╕льш при╓мно в╕дзначати зростання профес╕йност╕ молодих автор╕в, як╕ впевнено входять у св╕т л╕тератури. Ми горд╕ за вас!
Чи треба казати, що редакторська робота з авторами ╓ справою непростою ╕ вельми дел╕катною? ╤нод╕ каменем спотикання ста╓ невиправдане вживання якогось москов╕зму, а то й банальна кома. На щастя, р╕вень наших автор╕в дозволя╓ г╕дно оминати т╕ п╕дводн╕ камен╕ л╕тературного процесу. Практично вс╕ вони з вдячн╕стю приймають нечасте втручання редактора з метою виправлення випадково допущених описок чи др╕бних помилок, дослухаються до зауважень. Але бува╓ й по-╕ншому. Н╕коли б не згадав про те, якби м╕й vis-a-vis – один ╕з запрошених до публ╕кац╕╖ автор╕в – не вир╕шив сам винести те на публ╕ку, до того ж у викривленому св╕тл╕. А сталося це так.
Наприк╕нц╕ лютого минуло року, шукаючи серед колег-поет╕в автора для чергово╖ поетично╖ стор╕нки «Кримсько╖ св╕тлиц╕», написав листа на сайт╕ Клубу Поез╕╖ журналу «Дн╕про» його власников╕, пану ╢вгену Юхниц╕, запрошуючи його под╕литися сво╖м доробком з читачами «Св╕тлички», згадавши, що перед тим бачив в Мереж╕ фото гарно виданих книжок його поез╕й.
Невдовз╕, а саме 1 березня 2016 року, отримав в╕д пана Юхниц╕ доб╕рку поез╕й з б╕ограф╕╓ю та фото. На жаль, п╕сля вичитування над╕сланого матер╕алу, рад╕сть моя не те що пригасла – перетворилась на п╕кантну проблему. Р╕ч в т╕м, що нашвидкоруч написан╕ паном Юхницею тексти назвати поез╕╓ю можна було, лише маючи велику уяву.
Картав себе за те, що не поц╕кавився наперед тим, чим у дуже сво╓р╕дний спос╕б пан Юхниця д╕литься на сайт╕ Клубу Поез╕╖, вп╕ймавшись, натом╕сть, на фото прегарно виданих том╕в, де на форзацах тьмяним золотом гордо в╕дсв╕чувало його ╕м’я – куди тим скромним книжечкам Данила Кононенка, Ореста Корсовецького чи ╤вана Низового! В сотий раз нагадував соб╕ в╕домий висл╕в Чарлза Д╕ккенса про те, що: «there are books of which the backs and covers are by far the best parts» (найц╕нн╕шими частинами деяких книжок ╓ ╖х обкладинка). Але що мав робити? Заваривши кашу, не мав ╕ншого вибору, як сьорбати ╖╖. Тож в╕дписав пану Юхниц╕, якомога дел╕катн╕ше пояснюючи причину, яка унеможливлю╓ публ╕кац╕ю присланого ним матер╕алу, проливши, при тому, може, аж надм╕ру знеболюючого ╓лею.
Жодних нам╕р╕в образити енерг╕йну п╕дпри╓мливу людину, усп╕шного б╕знесмена в╕д л╕тератури ╕ не лише, зв╕сно ж, ╕ на думц╕ не було. Зрештою, кожен пише так, як може.
Чи думав, що матиму через те як╕сь проблеми на сайт╕ КП? Ну, може, й майнула якась думка, але ж чи м╕г уявити, що людина, яка назива╓ себе поетом, може опуститися до др╕бно╖, п╕гмейсько╖ помсти?
Але ж сталося! В травн╕ цього року був позбавлений доступу до сво╓╖ стор╕нки. Б╕льше того, з не╖ безсл╕дно зникли вс╕ «Св╕тличн╕» статт╕, як╕ публ╕кував там чи не щотижня упродовж двох останн╕х рок╕в. Зник нав╕ть в╕рш, в якому лише згадувалась (!) «Кримська св╕тлиця». Ну, з публ╕цистикою ще куди не йшло – все ж Клуб Поез╕╖. Але до чого тут в╕рш? Може, справа в пол╕тичних вподобаннях? Мимовол╕ пригадались призабут╕ вже попередження пана Юхниц╕ час╕в Майдану, де в╕н наполягав на тому, щоб поети не торкалися пол╕тично╖ тематики. Але ж то вже пахне якщо не цензурою, то в╕двертим самодурством. Чомусь, критикуючи поетичний стиль модератора на Goodreads, мен╕ нав╕ть на думку не спада╓, що та пан╕ якось використа╓ сво╓ становище, аби видалити мо╖ поез╕╖ чи заблокувати мою стор╕нку на тому сайт╕. Не траплялося за вс╕ чотири роки н╕чого под╕бного й на сайт╕ Authonomy.
На жаль, н╕ на мо╖ приватн╕, н╕ на публ╕чн╕ звертання до пана Юхниц╕ з вимогою надати доступ до мо╓╖ стор╕нки на сайт╕ Клубу Поез╕╖, аби я м╕г видалити ╖╖ (залишатися на сайт╕, де з письменниками поводяться таким чином, не вважаю за можливе), не отримав жодно╖ в╕дпов╕д╕.
Аж ось 30 червня на стор╕нц╕ Facebook колеги Галини Литовченко зустр╕чаю коментар пана Юхниц╕, де в╕н, нар╕каючи на те, що Бут з╕гнорував його поез╕╖, в абсолютно викривленому вигляд╕ змальову╓ те, якою грубою була Бутова в╕дмова. “В╕дчитав, як самозванця, нахамив… Я м╕сяць майже з людьми не розмовляв п╕сля того”, пише пан Юхниця.
Серйозне звинувачення. То, може, поглянемо на той лист-в╕дмову (адресований, до слова, не якимось “людям”, а виключно пану Юхниц╕), аби розставити вс╕ крапки над “╕”, тим б╕льше, що й сам пан Юхниця наполяга╓ на його оприлюдненн╕, як ╕ на оприлюдненн╕ над╕сланих ним твор╕в? Ось текст цього листа (фото можна знайти на FB-стор╕нц╕ автора):
«Шановний пане ╢вгене!
Щойно вичитав над╕слану Вами доб╕рку. Не знаю, що й сказати. Радився з головредом, якому над╕слав доб╕рку в╕дразу ж, щойно отримав ╖╖ в╕д Вас. В╕н ╖╖ теж уважно вичитав.
Це, безумовно, моя вина, бо ж не пояснив Вам в╕д початку, що ми не чека╓мо, щоб Ви писали окрему доб╕рку для Св╕тлиц╕. Досить було доб╕рки в╕рш╕в, написаних будь-коли, аби лишень вони потрапляли в тему. Створити за к╕лька дн╕в ц╕лу доб╕рку з серйозних, глибоких речей, то справа д╕йсно непроста. А ╓ ж ще смаки нашого досить консервативного читача, заточен╕ на певний формат, ╕ я боюсь, що вони просто не сприймуть той особливий стиль Ваших в╕рш╕в, поза тим, що в╕рш╕, як╕ Ви над╕слали, справд╕ надзвичайно емоц╕йн╕ та образн╕. Ми ж не можемо дозволити соб╕, аби наших автор╕в, тим б╕льше, такого в╕домого автора, як Ви, брали на кпини. З цих м╕ркувань ми не зможемо розм╕стити ц╕╓╖ Вашо╖ доб╕рки. Приношу Вам мо╖ щир╕ вибачення за турботи, до яких спричинив.
З повагою, Валентин».
Щодо поез╕й, то, як кажуть, не варто з’╖дати весь горщик борщу, аби п╕знати його смак. Пропоную навмання вибраний в╕рш з то╖ доб╕рки (написано╖, судячи з дат, за чотири дн╕), аби читач зм╕г сам оц╕нити його чесноти:

“На яйлах, п╕д сонцем, де обмаль вологи,
Й малюють по схилах дощ╕ й тал╕ води,
На чуйних посушливих луках г╕рських
Ростуть: ╕ чебрець, ╕ костриц╕ гнучк╕.
╥х сестри – ковил╕, шавл╕╖, осоки
Кв╕тують й соб╕ на вершинах високих.
╤ гарна прикмета, ╕ фактик над╕йний,
Що Крим – кожну весну, як гай, зелен╕╓!
…Тепло п╕д╕йма╓ться з нижн╕х поверхнь
Скалисто╖ вол╕, що вгр╕лась за день.
╤ не замерзають л╕си бука й граба…
- Та в нас ╕ сунички, ф╕сташки!
– От знав би.. –
Збирав й пригощав би, збирав й пригощав би…
27.02.16 р.”

Я не збираюся тут анал╕зувати цей тв╕р, з одного боку, аби не травмувати д╕ткливе серце пана Юхниц╕, а з ╕ншого, аби уникнути чергових звинувачень в хамств╕ в╕д ц╕╓╖ явно невр╕вноважено╖ “публ╕чно╖ людини ╕ проукра╖нського громадянина”, як в╕н зве себе, не стягати на себе нов╕ еп╕тети ” на кшалт “вурки-сл╕дчого”, “гопоти” чи чогось ще г╕ршого.
А от панов╕ Юхниц╕ варто б усв╕домити, що бути людиною – то не лише звучить гордо, але й зобов’язу╓ говорити правду, якою б непри╓мною вона не була, не ╕нтригувати, уникати нег╕дних вчинк╕в, тримати сво╖ емоц╕╖ при соб╕, не шукати причини власних вад в ближньому, натом╕сть, вдосконалюватись. Дотримання цих простих правил, безсумн╕вно, п╕шло б йому на користь.
Щиро бажаю пану Юхниц╕ усп╕ху в л╕тератур╕. Твор╕ть ╕ в╕дточуйте Вашу майстерн╕сть, пане ╢вгене, бо ж особлив╕сть л╕тературно╖ прац╕ ще ╕ в тому, що к╕льк╕сть тут – ну н╕як не переходить у як╕сть.
Щодо “нахамив” ╕ отих Ваших еп╕тет╕в – я чекаю вибачень. Публ╕чних.
Ще раз наст╕йно вимагаю доступу до сво╓╖ стор╕нки на сайт╕ Клубу Поез╕╖ з тим, щоб я м╕г скоп╕ювати необх╕дн╕ мен╕ матер╕али ╕ видалити ╖╖.
Прошу пов╕домити про в╕дкриття доступу до мо╓╖ стор╕нки (account 15377) на мою електронну пошту, адреса яко╖ Вам в╕дома, не п╕зн╕ше сьомого липня цього року.
1 липня 2017 р.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 07.07.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18757

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков