"Кримська Свiтлиця" > #26 за 30.06.2017 > Тема "З перших уст"
#26 за 30.06.2017
ЧИ ВАРТО ЗАРАЗ М╤НЯТИ КОНСТИТУЦ╤Ю?
На запитання «Укр╕нформу» в╕дпов╕ли В╕ктор Ющенко, Леон╕д Кравчук, Юр╕й ╢хануров, В╕тольд Фок╕н
Питання – як нам облаштувати наше конституц╕йне життя – виника╓ в Укра╖н╕ з приходом кожного нового президента. ╤н╕ц╕юють його р╕зн╕ провладн╕ або опозиц╕йн╕ групи, ╕ майже завжди це в╕дбува╓ться з порушенням процедури. Чи варто заходити в конституц╕йний процес? Напередодн╕ Дня Конституц╕╖ ми вир╕шили запитати про це людей, як╕ свого часу стояли б╕ля керма держави.
ПАРЛАМЕНТАРИЗМ МИЛИЙ МО╢МУ СЕРЦЮ В╕ктор Ющенко, президент Укра╖ни 2004-2009 рок╕в: - Якщо подивитися, як вдосконалю╓ться пол╕тичний лад за останн╕ 400 рок╕в, система влади рухалася в╕д монарха, царату до ╕мператора, до царя, обмеженого Конституц╕╓ю, пот╕м до президентського ладу, в╕д президентського до парламентсько-президентського, пот╕м до парламентського, а пот╕м до повного самоврядування. Якщо ми говоримо про Швейцар╕ю, то мало хто в сусп╕льств╕ зна╓, хто у них президент, ╕ мало хто зна╓, хто у них прем'╓р. Бо левова частина питань вир╕шу╓ться через дорогу, у м╕ськ╕й управ╕. Це лог╕чний напрямок руху демократ╕╖. ╤ якщо ми дивимося з ц╕╓╖ точки зору на нас у контекст╕ зм╕н до Конституц╕╖ 2004 року, мен╕ зда╓ться – 25 рок╕в у нас привели до серйозного перекосу в конституц╕йн╕й розбудов╕. Якщо ми не станемо в русло загальноприйнятного ╓вропейського процесу модерн╕зац╕╖ влади в сторону парламентсько╖ республ╕ки, ми будемо наражатися на велик╕ проблеми авторитарно╖ модел╕ або нав╕ть автократичного режиму. Загроза авторитаризму приносить наст╕льки багато шкоди у розбудов╕ – ╕ економ╕чно╖, ╕ демократично╖, що краще не допускати ц╕╓╖ загрози. Краще жити в систем╕ пол╕тичного ладу, який забазову╓ демократ╕ю на парламентському грунт╕. Яка ж м╕с╕я президента? Коли три ╕нститути: суд, уряд та парламент не знаходять д╕алогу, то вступа╓ президент кра╖ни. Ця ф╕гура ста╓ осторонь, а коли виника╓ конфл╕кт, то в╕н його розрулю╓ та демонту╓. Парламентаризм милий мо╓му серцю, бо в╕н – гарант╕я для мо╓╖ нац╕╖, що ми не зануримося в проблеми, як╕ ми вже переживали. Нам нелюбий авторитаризм, нам нелюбий пол╕тичний режим. Це не забавка, це те, що може в╕дкинути нас на десятки рок╕в. Як не розвивалися б наш╕ нац╕ональн╕ особливост╕, ми будемо рухатися в б╕к парламентсько╖ демократизац╕╖. Чи варто вступати у конституц╕йний процес зараз? Це п╕дкаже Конституц╕я. Але моя думка така. Якщо у вас в╕йна – не займайтеся приватизац╕╓ю. Якщо у вас в╕йна, то не займайтеся виборами. ╤ якщо у вас в╕йна – не займайтеся зм╕нами до Конституц╕╖. Це пряма ╖╖ норма. Концентруйте сили над перемогою над ворогом. Я не думаю, що зм╕ни до Конституц╕╖ мають бути на порядку денному.
РОБ╤ТЬ НЕ П╤Д ПЕРШУ ОСОБУ – РОБ╤ТЬ П╤Д НАРОД Леон╕д Кравчук, перший президент Укра╖ни: - Головними помилками попередн╕х конституц╕йних зм╕н було те, що ╖х робили п╕д президент╕в, а треба робити п╕д народ. Пам'ята╓те, ╓ така знаменита, вже крилата цитата: "Не делайте под Маяковского!» От ╕ я кажу, роб╕ть не п╕д першу особу – роб╕ть п╕д народ. А вони весь час д╕лили повноваження. ╤ що в результат╕? У нас двовладдя ╕ зараз збер╕га╓ться: президент – уряд. Один центр влади ма╓ бути в Укра╖н╕. ╤ решта виконують його накази, кожен пре свого плуга ╕ не залазить у чужий город. Конституц╕йний процес завершувати варто. Але Верховна Рада не готова. Якщо зважати на деяк╕ по багатьох проблемах ╖╖ деструктивн╕ д╕╖, пол╕тичн╕ настро╖, вона не готова прийняти Конституц╕ю. Конституц╕ю, яка б стала справжн╕м сусп╕льним договором м╕ж сусп╕льством та владою. Вона буде ман╕пулювати в р╕зний спос╕б, посилатися на в╕йну (а п╕д час в╕йни д╕йсно не можна м╕няти Основний закон), щоб затягуватися. Але я вважаю, що президенту треба працювати над Конституц╕╓ю, як завершеним проектом. А то в нас то м╕сцеве самоврядування, то Крим. Треба мати завершений ц╕л╕сний проект Основного закону. Президентська чи парламентська модель – я вважаю, що це потр╕бно вир╕шувати на референдум. Ви соб╕ не уявля╓те, якою сильною ста╓ позиц╕я п╕сля референдуму, наприклад, я в╕дчув це п╕д час зустр╕ч╕ у Б╕ловезьк╕й пущ╕.
КОНСТИТУЦ╤ЙНИЙ ПРОЦЕС ВАРТО В╤ДКЛАСТИ НА 5-10 РОК╤В Юр╕й ╢хануров, прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни з вересня 2005 р. по серпень 2006 р.: - Я вважаю, що Конституц╕йний процес варто в╕дкласти ще м╕н╕мум на п'ять, а то й десять рок╕в. Думаю, що в Укра╖н╕ працювати може ╕ н╕мецька (як вар╕ант – угорська модель), або президентська вертикаль. З мо╓╖ точки зору, нам ближча парламентська модель з президентом, який ма╓ обмежен╕ повноваження. Те, що ╓ зараз, воно не да╓ можливост╕ працювати. Будь-який президент, не залежно в╕д пр╕звища, буде перетягувати на себе повноваження. Кожного разу зм╕на Конституц╕╖ в╕дбувалася п╕д тиском обставин. Я добре пам'ятаю грудень 2004 року, тод╕ нам об╕цяли мирний вих╕д ╕з ситуац╕╖ т╕льки в обм╕н на ц╕ зм╕ни. Ось чому я думаю, що треба в╕дкласти конституц╕йний процес до пер╕оду, коли завершиться цей буремний пер╕од. Але спочатку треба думати про формування територ╕альних громад, щоб вони «устоялися». А пот╕м можна буде думати про майбутню Конституц╕ю. Поки що я не приймаю такий спос╕б, як прийняття Конституц╕╖ на референдум╕. У нас 80% населення живе в╕д холодильника до телев╕зора. Ц╕ люди сьогодн╕ здатн╕ за 300-500 гривень продати св╕й голос. Ма╓ устоятися ел╕та. Спочатку мають в╕дстоятися громади, а пот╕м поступово перейдемо до системи, яка дозволить нам створити парламентсько-президентську республ╕ку з╕ значними повноваженнями парламента. Сьогодн╕ формально ми ╖╖ ма╓мо, але ви подив╕ться на кожного депутата. Що вони розпов╕дають, коли приходять на телебачення? Нема н╕яко╖ в╕дпов╕дальност╕ перед людьми з приводу того, що вони ╓ правлячою силою в Укра╖н╕. ╤ це велика проблема. У тому, що хтось винуватий, а не ти. Парламентський ком╕тет зараз сто╖ть мало не над м╕н╕стерством, але в╕дпов╕дальност╕ сво╓╖ не в╕дчува╓. Тому конституц╕йному процесу ма╓ передувати процес зм╕ни ел╕ти. Тож, я за перех╕дний етап, на якому щодва роки будуть парламентськ╕ вибори. А тод╕ щодва роки можна м╕няти Конституц╕ю. А що стосу╓ться р╕вня життя, то тут справа не в Основному закон╕, справа в нас самих, у тому, як ми можемо орган╕зувати наше життя. ╤ чому я за те, щоб починати з територ╕альних громад? Треба зробити важкий висновок, що в центр╕ вс╕ питання вир╕шувати не можливо, економ╕чн╕ та соц╕альн╕ питання ми ма╓мо передати на м╕сця. Разом ╕з тим ма╓ ╕снувати жорстка юридична в╕дпов╕дальн╕сть з точки зору збереження ц╕л╕сност╕ кра╖ни.
НЕДОСТОЙНИЙ ПРИЙОМ: З ПРИХОДОМ КОЖНО╥ НОВО╥ ВЛАДИ П╤ДГАНЯТИ П╤Д ╤НТЕРЕС НОВО╥ ВЛАДИ В╕тольд Фок╕н, перший прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни: - В основ╕ нин╕шньо╖ Конституц╕╖ Велико╖ Британ╕╖, прийнято╖ при Ол╕вер╕ Кромвел╕, лежить Б╕лль про права людини. Я вважаю, що це абсолютно недостойний прийом: з приходом кожно╖ ново╖ влади п╕дганяти Конституц╕ю п╕д ╕нтерес ново╖ влади. Я керуюся правилом: закон строгий, але це закон. Новий Основний закон ма╓ бути наст╕льки глибоко осмислено, щоб працювати з ним сотн╕ рок╕в. Тому нехай ми будемо працювати над ним довго, з десяток рок╕в, але так, щоб це був абсолютно виважений та Основний закон. Я завжди з посм╕шкою ставлюся до запитання, який лад кращий – парламентський чи президентський. Сильний президент ефективний нав╕ть за парламентсько╖ форми модел╕, в╕н зможе бути ╕ гарантом, ╕ кер╕вником. Слабкий президент нав╕ть за умов «самодержав'я» не покращить життя сусп╕льства. Але я хот╕в би нагадати: корисн╕сть под╕й чи ефективн╕сть влади народ оц╕ню╓ р╕внем власного добробуту. ╤ обманути його поясненням, що у нас не та Конституц╕я – не вийде.
Олена М╤ГАЧОВА
ТИМ ЧАСОМ… Valentine But http://ua1.com.ua/politics/nardep-vid-narodnogo-frontu-namagavsya-zahopiti-pidpriemstvo-na-kirovogradshchini-32237.html З Днем Конституц╕╖, панове! То може таки будемо пригадувати, що п'ята стаття виписана в н╕й не просто так? СЬОГОДН╤ШН╤ ПОД╤╥ ПОШИРЮЙТЕ. ЦЕ МАЮТЬ БАЧИТИ ВС╤.
НАРДЕП В╤Д «НАРОДНОГО ФРОНТУ» НАМАГАВСЯ ЗАХОПИТИ П╤ДПРИ╢МСТВО НА К╤РОВОГРАДЩИН╤
П╕д час рейдерського захоплення п╕дпри╓мства на м╕сце конфл╕кту прибули пол╕цейськ╕ та жорстко побили ветеран╕в АТО, як╕ його охороняли. На К╕ровоградщин╕ пол╕ц╕я затримала к╕лька десятк╕в ветеран╕в АТО, як╕ намагалися допомогти м╕сцевому фермеру запоб╕гти рейдерському захопленню його п╕дпри╓мства. Про це пишуть очевидц╕ под╕й на Facebook. За словами ветерана батальйону "Донбас" ╕ власника охоронного п╕дпри╓мства ╢вгена Шевченка, на п╕дпри╓мство фермера з села Бережинка напала група "т╕тушок" – вони спробували силою захопити п╕дпри╓мство. На допомогу фермеров╕ прийшли б╕йц╕ "Донбасу" ╕ "Айдару". "Рейдери з охоронно╖ компан╕╖ "Борисфен", яку контролю╓ нардеп в╕д "Народного фронту"Юр╕й Береза спробували захопити головний оф╕с п╕дпри╓мства, але повстали селяни. Пол╕ц╕я на виклики не при╖жджала протягом двох годин. При╖хавши, коли селяни вгамували "т╕тушок" ╕ власноруч затримали тридцять одну особу", – розпов╕в Шевченко. П╕зн╕ше фермера викликали на допит в прокуратуру, п╕д час якого його госп╕тал╕зували з серцевим нападом. Водночас у село прибули озбро╓н╕ пол╕цейськ╕ ╕ затримали ветеран╕в АТО, як╕ охороняли п╕дпри╓мство. Як дода╓ Шевченко, п╕д час затримання пол╕цейськ╕ серйозно побили ветеран╕в та в╕д╕брали грош╕ без оформлення протокол╕в. П╕сля затримання ветеран╕в та ╕нших захисник╕в п╕дпри╓мства ╖х намагалися вивезти автобусами з села. Проте м╕сцев╕ жител╕ перекрили дорогу та автобус ╕з затриманими, тож ветеран╕в в╕дпустили. Конфл╕кту передувала спроба рейдерського захоплення п╕дпри╓мства шляхом оформлення ф╕ктивно╖ угоди дарування. Зг╕дно з висновками Ки╖вського ╕нституту судово╖ експертизи, п╕дпис фермера була п╕дроблена. У той же час, експертиза обласно╖ прокуратури п╕дтвердила достов╕рн╕сть п╕дпису. Нагада╓мо, американський ╕нвестор, власник Житомирсько╖ кондитерсько╖ фабрики "ЖЛ" ╤гор Бойко розпов╕в детал╕ рейдерського захоплення його п╕дпри╓мства за вказ╕вкою м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Арсена Авакова ╕ народного депутата Укра╖ни в╕д фракц╕╖ "Народний фронт" Серг╕я Пашинського.
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 30.06.2017 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18756
|