Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4492)
З потоку життя (7295)
Душі криниця (4184)
Українці мої... (1687)
Резонанс (2185)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1852)
Крим - наш дім (1170)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (245)
Бути чи не бути? (384)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (230)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Г╤МН МОРЮ ╤ МИСТЕЦТВУ
Твори Миколи Глущенка морсько╖ теми – це г╕мн морю ╕ мистецтву…


П╤Д ОМОФОРОМ БОГОРОДИЦ╤
Сучасн╕ во╖ни, як ╕ ╖хн╕ попередники, звертаються до Пресвято╖ Богородиц╕, аби вона вберегла ╖х...


НА ХАРИТИНИ – ПЕРШ╤ ПОЛОТНИНИ
Наш╕ традиц╕╖


“ВИЗВОЛЕНИЙ ╢РУСАЛИМ” В УКРА╥Н╤
Без знання поеми Тассо неможливо зрозум╕ти багато сюжет╕в того, що назива╓ться...


СИМВОЛ ОСЕН╤ – ПОКРОВА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 30.06.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 30.06.2017
МАГ╤Я ВИШИВОК В╤РИ РО╥К

Дива – поряд

На сьогодн╕ опубл╕ковано багато статей ╕ досл╕джень про творч╕сть нашо╖ ╕менито╖ вишивальниц╕, Героя Укра╖ни В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к, яка довгий час мешкала ╕ працювала в Криму. Розглядаючи ун╕кальн╕ роботи майстрин╕ в музе╖ ╖╖ ╕мен╕ в Кримському етнограф╕чному музе╖, якось нев╕льно сп╕ймав себе на думц╕, що деяк╕ з тих узор╕в уже десь бачив, принаймн╕, под╕бн╕ до них. Т╕ ж квадрати, хрестики, сп╕рал╕, ромби, хвил╕, восьмиконечн╕ з╕рки, зигзаги, меандри, п╕вники, качечки, грона калини й винограду, маки тощо. Зв╕дки вони? З яких епох?
А напередодн╕ я познайомився з роботами досл╕дник╕в Трип╕льсько╖ цив╕л╕зац╕╖, зокрема, В. Даниленка, ╢. Кричевського, Т. Пассек, В. Антоновича, Ю. Шилова, О. Знойка. Вони детально описували та замальовували сво╖ знах╕дки, як╕ видобули п╕д час розкопок поселень Трип╕льсько╖ культури (так ╖╖ назвали вчен╕). ╤ чимало з тих узор╕в дивним чином сп╕впадали з тими, як╕ вишивала В╕ра Ро╖к на сво╖х полотнах. Тут варто нагадати, що пер╕од розкв╕ту цив╕л╕зац╕╖ наших прапращур╕в дату╓ться 5500–2750 роками до ново╖ ери. Важко нав╕ть уявити, коли те було! Але ц╕каве ╕нше – т╕ узори збереглися з тих прадавн╕х час╕в донин╕, стали традиц╕йними елементами культури укра╖нського та ╕нших слов’янських народ╕в. ╥х ╕ до цих п╕р знаходять на вазах, кубках, мисках, горщиках, статуетках та ╕нших побутових ╕ обрядових речах. Для п╕дтвердження наведу один лише приклад. Античний ╕сторик Геродот, який жив у V стол╕тт╕ до н. е., писав, що одяг ск╕ф╕в був прикрашений вишивкою. В свою чергу ск╕фи, а точн╕ше сколоти, ск╕ти, мешкали на тих же територ╕ях, що й трип╕льц╕. ╤ вони користувалися тими ж символами у сво╓му мистецтв╕, побут╕. П╕зн╕ше т╕ культурн╕ здобутки п╕дхопили сармати, слов’яни, руси… А тепер вони широко використовуються в Укра╖н╕. ╤, на щастя, й дос╕ вс╕ляко популяризуються нашими вишивальницями.
Зв╕дки В╕ра Ро╖к могла почерпнути знання про т╕ неповторн╕ символи? В тому, певно, нема╓ н╕чого неймов╕рного. Адже вона народилася ╕ виростала не де-╕нде, а в Лубнах на Полтавщин╕. А це, фактично, на теренах колишньо╖ Трип╕льсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Ще в першому тисячол╕тт╕ до ново╖ ери на тих просторах господарювали сколоти – той край називався Голунь. Зараз як пам’яток про т╕ далек╕ часи залишилося Б╕льське городище, десь за п╕всотн╕ к╕лометр╕в на зах╕д в╕д Полтави. Про т╕ часи, про ту культуру я писав у сво╓му роман╕ «Помста атлант╕в. Стр╕ла для мудреця». В ньому под╕╖ розгорталися у VI стол╕тт╕ до н.е., зокрема, згаду╓ться про Велике скитське посольство на чол╕ з княжичем Анахарс╕сом до Еллади та ╕нших кра╖н Сереземномор’я. ╤ там теж мо╖ геро╖ у вишиванках.
Та нин╕ розмова не про це. Тож Полтавщина для В╕ри Ро╖к стала таким соб╕ джерелом народно╖ творчост╕. Вона ╖х всотала, як мовиться, з молоком матер╕. ╤, зрозум╕ло, це не могло не позначитися на ╖╖ вишиванн╕. Принаймн╕, так мен╕ видиться.
А щоб не бути голосл╕вним, наведу к╕лька приклад╕в, як╕ характерн╕ для вишивок В╕ри Серг╕╖вни. Скаж╕мо, часто вона використову╓ квадрат. Наш╕ пращури вважали його символом досконалост╕, гармон╕╖, порядку. До того ж, квадрат вважа╓ться одним ╕з символ╕в земл╕. А Мати-Земля для тод╕шн╕х мешканц╕в – ор╕╖в, орач╕в – була годувальницею, основою ╖х буття. До того ж, в уявленнях пращур╕в квадрат був символом першоелемент╕в – земл╕, води, пов╕тря ╕ вогню, без яких людина не могла ╕снувати. На ╖╖ вишивках можна знайти й коло. А це символ Сонця ╕ означа╓ божественну, житт╓дайну енерг╕ю. Сонцю поклонялися, приносили дарунки. Його називали Божичем, Оком дня, Колом, Св╕тилом. Недарма у наших предк╕в протягом тисячол╕ть було таке чар╕вне свято – Р╕здво Сонця-Божича, що починалося зазвичай 25 грудня. На земл╕, зг╕дно в╕рувань, його представляв Дажбог (Даждьбог) – бог Сонця, св╕тла ╕ добра.
Чимало м╕сця на вишивках В╕ри Ро╖к займа╓ така ф╕гура як ромб. ╤ не випадково. Ромб пов’язують з плодюч╕стю земл╕ ╕ людини. До реч╕, для ж╕нок цей символ – сильний обер╕г, особливо для ваг╕тних. А ще його називають «трип╕льським квадратом» - як образ борони, з допомогою яко╖ пращури готували землю для зас╕ву. Не випадково на ╖╖ полотнах можна побачити ╕ хрест. Знову таки в╕н символ╕зу╓ т╕ ж основн╕ чотири стих╕╖. В╕н теж слугував символом Сонця, Творця. Водночас його називали одним ╕з найпотужн╕ших оберег╕в в╕д злих дух╕в. То за радянсько╖ влади значення хреста було н╕вельовано, заборонялося встановлювати його нав╕ть над молитовними будинками. Не кажучи вже про заборону сварги (свастики), яка також протягом тисячол╕ть слугувала сильним оберегом, а пот╕м геть була скомпрометована фашистами.
╤ не можна не згадати про те, що на вишивках нашо╖ ун╕кально╖ майстрин╕ знайшли сво╓ в╕дбиття зубчаст╕ узори, ламан╕ стр╕чки, зигзаги, сп╕рал╕, трикутники, що для пращур╕в були сво╓р╕дною ╕люстрац╕╓ю того, чого хоче людина, про що мр╕╓, чого бажа╓, яка у не╖ душа. Тут же ╕ зображення п╕вня як пров╕сника св╕тла ╕ нового дня, саме в╕д його крику вт╕кають темрява та зло. Згадайте народн╕ казки – там п╕вник вигляда╓ саме таким молодцем. Спод╕ваюсь, ви звернули увагу на калину на ╖╖ рушниках. То символи невмирущост╕ роду. ╤ саме вес╕льн╕ рушники з калиною, на як╕ стають молодята або якими ╖х пов’язують, нагадують юнаков╕ та д╕вчина про ╖хн╓ головне призначення – продовжити р╕д. Особливе м╕сце серед ╖╖ вишивок займа╓ зображення св╕тового дерева або дерева життя. На ньому кор╕ння – то минуле, стовбур – сучасне, а крона – майбутн╓.
Тож, як бачимо, вишивки В╕ри Ро╖к, якщо в них добре вдивлятися, розпов╕дають нам про все: про давнину нашого роду-народу, про те, чим живуть сучасники та як ╖м уберегтися в╕д впливу сил зла з допомогою, здавалося б, простих, проте д╕╓вих засоб╕в, як╕ напрацьован╕ багатьма покол╕ння наших предк╕в. ╤ вишивки – одн╕ з них. Це не переб╕льшення. Адже вишивання – не лише орудування голкою. У справжньо╖ вишивальниц╕ – це не буденна робота, а сво╓р╕дне маг╕чне д╕яння. Бо в сво╓ полотно майстриня вклада╓ св╕тл╕ помисли, добру душу, в╕ков╕чне св╕тосприйняття ╕, по сут╕, коду╓ його, насичу╓ сво╓ю енерг╕╓ю. А досл╕дники ще й п╕дтверджують, що слово «вишивка» походить в╕д «вишн╕й». Так колись ╕менували найголовн╕шого Бога-Творця – Вишн╕й або Всевишн╕й. То як же не захоплюватися неперевершеними полотнами В╕ри Ро╖к, яка залишила нам, нащадкам, таке багатство!
А тепер пор╕вняйте, яку силу ма╓ полотно вишивальниц╕ ╕ байдужо╖ машини-автомата, що штампу╓ вишиванки за певною програмою. В╕дчуйте р╕зницю.

В╕ктор СТУС,
письменник, лауреат Всеукра╖нсько╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ С. Руданського, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заслужений журнал╕ст АР Крим
(Фото з виставки В. С. Ро╖к - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1569507063120892&id=192473467490932&notif_t=like&notif_id=1498409734832534)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 30.06.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18733

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков