Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…


ЗАЛУЖНИЙ ПРОКОМЕНТУВАВ ДРУГУ Р╤ЧНИЦЮ НАПАДУ РФ НА УКРА╥НУ
Генерал подякував ус╕м, хто у ц╕ хвилини на пол╕ бою боронить нашу державу…


НА КИ╥ВЩИН╤ В╤ДКРИЛИ МЕМОР╤АЛ «ХРЕСТ ГЕРО╥В»
М╕сцем встановлення мемор╕алу не випадково обрано Вишгород, адже саме на його пагорбах було...


П╤ДТРИМУВАТИМЕМО УКРА╥НУ, ЧОГО Б ЦЕ НЕ КОШТУВАЛО. МИ НЕ МОЖЕМО ДОЗВОЛИТИ РОС╤╥ ВИГРАТИ ЦЮ В╤ЙНУ
П╕я Каума, президентка Парламентсько╖ асамбле╖ ОБС╢…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 23.06.2017
ФЕДЕРАЛ╤ЗАЦ╤Я В ОВЕЧ╤Й ШКУР╤

Нав╕що Пут╕н л╕пить з Медведчука «укра╖нського нац╕онал╕ста»

Пут╕н на «прям╕й л╕н╕╖ з народом» с╕м хвилин розказував св╕тов╕, що ось ╓ в Укра╖н╕ такий соб╕ доброд╕й – В╕ктор Медведчук, хороший хлопець ╕ укра╖нський нац╕онал╕ст. Укра╖нський «фейсбучний» народ вибухнув сарказмом, окрем╕ зразки якого в╕дзначалися неабиякою довершен╕стю жанру. Однак, цей виправданий сарказм не да╓ в╕дпов╕д╕: якого б╕са Пут╕н ст╕льки часу розхвалював Медведчука? Так, в╕н йому кум, але ц╕╓╖ обставини явно недостатньо, щоб президент Рос╕╖ с╕м хвилин в╕дпрацював п╕ар-агентом у в╕дставного укра╖нського пол╕тика.
Московський пол╕толог Стан╕слав Б╓лковський вважа╓, що Пут╕н так довго говорив про Медведчука, бо той – «важливий посередник м╕ж укра╖нськими ел╕тами ╕ Пут╕ним… Я б нав╕ть назвав його ╓диною дов╕реною особою Пут╕на в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕». Ки╖вський пол╕толог Михайло Подоляк пише на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook, що Медведчук – «оптимальний посередник для ус╕х рос╕йських б╕знес╕в в Укра╖н╕… Це пропозиц╕я узаконити «смотрящего» ╕ ╓диного розпорядника рос╕йських грошей - легальних ╕ нелегальних».
Все про посередництво Медведчука – свята правда. Однак якраз вона ╕ не може бути поясненням того факту, що Пут╕н публ╕чно розхвалював свого кума. Якраз навпаки: нин╕шня роль Медведчука в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕ – неформальна, кулуарна ╕ тому вимага╓ тиш╕ та непубл╕чност╕. Нав╕що Пут╕ну привертати увагу укра╖нсько╖ громади до свого «смотрящего»? Вона ╕ так вже давно вимага╓ в╕д укра╖нсько╖ влади «скальпу» Медведчука, а тепер, п╕сля панег╕рика Пут╕на, т╕льки посилить св╕й ентуз╕азм у ц╕й справ╕.
Схоже на те, що ми даремно сфокусувалися на особ╕ Медведчука, пропустивши тим самим справжню мету промови Пут╕на.
Ключовим словом у н╕й було не «Медведчук», а «федерал╕зац╕я», яке рос╕йський президент вимовив, зда╓ться, всього один раз.
Сукупний рос╕йський фактор в Укра╖н╕ (що включа╓ в себе все – в╕д пол╕тики до ментальност╕ м╕льйон╕в громадян Укра╖ни), нин╕шня потужна вага якого - насл╕док усього пер╕оду колон╕ального панування Рос╕╖ в Укра╖н╕, сьогодн╕ конче потребу╓ легального пол╕тичного статусу. Зв╕сно, з точки зору Кремля.
П╕сля розвалу СРСР ╕ формального проголошення незалежност╕ Укра╖ни згаданий рос╕йський фактор дуже пов╕льно, ледь пом╕тно для стороннього ока, але втрачав св╕й вплив на життя кра╖ни. Втрачав, тому що був, хоч ╕ потужний, але не формал╕зований, не захищений писаним законом. Життя, як-то кажуть, брало сво╓. Ран╕ше, до формально╖ укра╖нсько╖ незалежност╕, у цьому не було потреби, оск╕льки з Москви пост╕йно турбувалися про його зм╕цнення, використовуючи для цього усю м╕ць рос╕йсько╖ держави, яка панувала на територ╕╖ Укра╖ни.
╤ншими словами, нараз╕ Рос╕╖ потр╕бна така укра╖нська держава, яка б захищала ╕ зм╕цнювала все, що встигла завоювати тут Рос╕я за триста з гаком рок╕в,тим самим перетворюючи укра╖нську незалежн╕сть на ф╕кц╕ю.
╤деальним для Кремля було б одразу легал╕зувати рос╕йський фактор у всеукра╖нському масштаб╕, тобто, в ╕деолог╕╖ визнати укра╖нц╕в ╕ рос╕ян одним народом чи, принаймн╕, одних етн╕чних та ╕сторичних корен╕в, надати рос╕йськ╕й мов╕ статус друго╖ державно╖, проголосити державний курс на союз – в╕йськовий, пол╕тичний, економ╕чний – з Рос╕╓ю. Однак практично зробити це сьогодн╕ неможливо. Тому Кремль нин╕ наголошу╓ на сво╖й давн╕й ╕де╖ федерал╕зац╕╖ Укра╖ни, за яко╖ легал╕зац╕я пол╕тичного статусу рос╕ян буде зроблена на значн╕й частин╕ Укра╖ни. Широк╕ права самоврядування, як╕ да╓ федерал╕зац╕я, будуть використан╕ саме для утвердження всього рос╕йського на оф╕ц╕йному р╕вн╕. Зв╕сно, льв╕вський чи терноп╕льський рег╕они рос╕йськими не стануть у федеративн╕й Укра╖н╕, а от Сх╕д ╕ П╕вдень – ц╕лком можливо. М╕сцева ел╕та у Харков╕, Одес╕ чи Запор╕жж╕ легко п╕де, п╕д тиском переважно рос╕йськомовного виборця, на введення рос╕йсько╖ мови як оф╕ц╕йно╖ на територ╕╖ рег╕ону, на в╕льний доступ до рос╕йського телебачення, до рос╕йсько╖ культури, на осв╕ту – шк╕льну ╕ вищу – рос╕йською мовою, тощо. А рег╕ональн╕ парламенти тиснутимуть на Ки╖в, щоб той дружив з Рос╕╓ю.
У ретельно п╕дготовлен╕й промов╕ Пут╕на на честь Медведчука все добре продумано. Грушевський ╕ Драгоманов згадан╕ для осв╕ченого укра╖нця, Чорновол ╕ Франко – для перес╕чного, котрий може й чув колись ╕ вже забув, хто такий Грушевський чи Драгоманов, а от Чорновола знають ус╕, а головне - це знання вм╕щу╓ться у два слова – «нац╕онал╕ст» ╕, можливо, «бандер╕вець». ╤ про Франка як укра╖нського класика, першого п╕сля Тараса Шевченка, теж ус╕ чули. А б╕льшого Пут╕ну ╕ не треба. Для нього головне м╕цно пов’язати в головах якомога б╕льшо╖ к╕лькост╕ укра╖нц╕в терм╕ни «грушевський» та «чорновол» з терм╕ном «федерал╕зац╕я».
Велик╕ укра╖нц╕ Грушевський, Драгоманов, Франко, Чорновол – вс╕ вони за федерал╕зац╕ю Укра╖ни! А Медведчук всього лише в м╕ру сил обстою╓ цю ╖хню ╕дею. Ось що, за задумом Пут╕на, ма╓ залишитися в головах укра╖нц╕в в╕д його 7-хвилинно╖ промови. Для цього вона ╕ була виголошена.
Зв╕сно, б╕льш╕сть укра╖нц╕в навряд чи п╕дтримають федерал╕зац╕ю, надто в умовах в╕йни з Рос╕╓ю, хоча й абсолютно╖ впевненост╕ у цьому теж нема. Однак, найб╕льша небезпека рос╕йського плану «Федерал╕зац╕я» поляга╓ в тому, що у Кремля ╓ шанс «втюхати» його Заходу.
Для переважно╖ б╕льшост╕ зах╕дних пол╕тик╕в та ╕нтелектуал╕в, котр╕, на жаль, мало що розум╕ють у сут╕ ╕сторичних рос╕йсько-укра╖нських стосунк╕в, федерал╕зац╕я може легко видатися прийнятним виходом з, як вони кажуть, укра╖нсько╖ кризи. Для них федерал╕зац╕я – це, загалом, благо, вони ╖╖ оц╕нюють за власним – швейцарським, н╕мецьким, американським – ╕сторичним досв╕дом. ╥м буде дуже важко зрозум╕ти, чому в╕йну на Донбас╕ не можна завершити компром╕сом, на яке щиро готова Рос╕я – на федерал╕зац╕ю Укра╖ни. В╕дм╕нност╕ – пол╕тичн╕, ментальн╕, культурн╕, ╕сторичн╕ – рег╕он╕в Укра╖ни ╓? ╢! Серйозн╕ суперечност╕ м╕ж ними, якщо вже д╕йшло до в╕йни, ╓? ╢! ╥х можна пригасити федерал╕зац╕╓ю ╕з збереженням територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни? Можна! Самоврядування – потр╕бна реформа для демократизац╕╖ Укра╖ни? Потр╕бна? То в чому справа, хто проти!? А-а, нац╕онал╕сти! Та ╖х же менш╕сть, до того ж, виявля╓ться, це лише частина укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, особливо затятих («придурк╕в» – за терм╕нолог╕╓ю Пут╕на), а ╓ й ╕нш╕ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, як╕ зовс╕м не проти федерал╕зац╕╖, як-от В╕ктор Медведчук, батько якого був членом ОУН, а сам в╕н – ╕дейний посл╕довник таких шанованих ╕деолог╕в укра╖нського нац╕онал╕зму, як Грушевський, Драгоманов, Чорновол, яким, до реч╕, укра╖нц╕ ставлять пам’ятники!
Переконавши Зах╕д, що федерал╕зац╕я – це зак╕нчення в╕йни на Донбас╕ ╕ взагал╕ - перемога демократ╕╖, Кремль може розраховувати на сп╕льний з ним тиск на Укра╖ну. Нав╕ть якщо таке ╕ станеться, мусимо ╕ його витримати. Федерал╕зац╕я – з «укра╖нським нац╕онал╕стом» Медведчуком чи без нього – нам не потр╕бна. Принаймн╕, не зараз ╕ без пол╕тичного статусу рос╕йського фактора.

Юр╕й Сандул
«Укр╕нформ»

ЧИ БУВ МЕДВЕДЧУК В ОУН?

Погодьмося, розпов╕дь Пут╕на про "нац╕онал╕ста" В╕ктора Медведчука ╕ "нац╕онал╕стичне" минуле його батька вигляда╓ дещо дивною ╕ неспод╕ваною. Пут╕на, який усю свою пол╕тику щодо Укра╖ни збудував на ╕деолог╕чних жупелах ╕ страху перед укра╖нським нац╕онал╕змом, наче п╕дм╕нили. "Батько Медведчука був активним д╕ячем ОУН", – заявив Пут╕н, вкладаючи у ц╕ слова позитивний зм╕ст.
Що сталося?
Чому виникла потреба зображати Медведчука нац╕онал╕стом, коли в Укра╖н╕ чимало патр╕от╕в мр╕ють – ╕ це не переб╕льшення, – затягти його на Майдан, де "революц╕йним трибуналом" засудити на смертну кару?
Але спершу спробую дати в╕дпов╕дь, яка у заголовку статт╕.
У минулому В╕ктор Медведчук неодноразово заявляв про приналежн╕сть свого батька до ОУН. Тод╕ це н╕хто не п╕дтверджував ╕ не спростовував. Згодом на цю тему з'явилися публ╕кац╕╖, як╕ п╕дводять до двох висновк╕в.
Перший знайдемо у книжц╕ колишнього народного депутата Дмитра Чобота "Нарцис, або штрихи до пол╕тичного портрету В╕ктора Медведчука". У н╕й стверджу╓ться, що батько Медведчука п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни сп╕впрацював ╕з н╕мецькими установами на Житомирщин╕, за що у 1944 роц╕ отримав 8 рок╕в ув'язнення ╕ 4 роки заслання.
Другий м╕ститься у книжц╕ ╕сторика Володимира Серг╕йчука "Укра╖нський здвиг. Наддн╕прянщина, 1941-1955". Зокрема, тут опубл╕ковано радянський документ, з якого виплива╓, що якийсь Володимир Медведчук начебто належав до осередку ОУН п╕д проводом Андр╕я Мельника ╕ був заарештований НКВС.
Пригадую, ще за життя п'ятого голови ОУН Миколи Плав'юка, який у статус╕ останнього президента УНР на вигнанн╕ в 1992 роц╕ при╖хав з Канади до Ки╓ва, також виникало питання про "оун╕вське минуле Медведчука". Плав'юк дуже скоро в╕дновив контакти з багатьма д╕ячами ОУН, що перебували у радянських концтаборах – але ан╕ в╕д нього, ан╕ в╕д в'язн╕в-ОУН╕вц╕в я н╕коли не чув пр╕звища Медведчук.
В арх╕в╕ ОУН, який нарешт╕ перем╕щений ╕з закордону до Ки╓ва, ╕ де також збер╕гаються томи документ╕в про д╕яльн╕сть ОУН в Укра╖н╕, пр╕звища Медведчук нема╓.
Однак багато раз╕в розпов╕далося про п╕дступи КГБ, яке засилало в ОУН сво╖х агент╕в. Зрештою, загально в╕домий факт, що вбивство першого голови ОУН ╢вгена Коновальця вчинив засланий до лав укра╖нських нац╕онал╕ст╕в полковник НКВД Судоплатов. П╕зн╕ше у такий ж спос╕б спецслужби СССР л╕кв╕дували ╕нших в╕домих д╕яч╕в ОУН, зокрема Лева Ребета ╕ Степана Бандеру.
Але, мен╕ зда╓ться, що це не головне.
Пут╕ну, який на карт╕ св╕ту вже давно не бачить самост╕йно╖ Укра╖ни, в╕дда╓ накази вбивати укра╖нц╕в на Донбас╕ – байдуже, був чи не був батько його кума в ОУН.
Натом╕сть Пут╕н як один ╕з колишн╕х д╕яч╕в КГБ, сво╖ми висловлюваннями про ОУН ╕ укра╖нський нац╕онал╕зм показав сп╕вв╕тчизникам ╕ св╕тов╕, що в╕н ╕ надал╕ у форм╕ ╕ волод╕╓ темою.
╤ хоча у живих вже нема╓ Судоплатова, його чорна справа не вмерла. Б╕льше того, пок╕йний Судоплатов ма╓ в сучасн╕й Рос╕╖ достойних посл╕довник╕в, одним з яких Пут╕н вважа╓ себе.
Певен, з часом з'являться конкретн╕ докази причетност╕ Пут╕на до диверс╕йних заход╕в на територ╕╖ Укра╖ни. ╤ не т╕льки п╕д час московсько-укра╖нсько╖ в╕йни. Безлад у пол╕тичному житт╕, розколи, провокац╕╖, поява клон╕в, вбивства, – усе це Москва вже випробувала з метою л╕кв╕дац╕╖ ОУН, УПА ╕ нац╕онал╕стичного руху.
Тепер усе це знадобилося знову. При цьому треба пам'ятати, що Пут╕н з╕ сво╖м кумом – аж н╕як не бл╕да т╕нь Судоплатова. Це його талановит╕ учн╕, як╕ мр╕ють перевершити свого вчителя.
Пут╕н, насправд╕, не говорив про причетн╕сть Медведчука до ОУН. В╕н дав зрозум╕ти, що методи, як╕ Москва використовувала проти ОУН, не застар╕ли. ╥х т╕льки вдосконалять, вони стануть ще б╕льш витонченими, п╕дступними ╕, на його переконання, досягнуть мети.
Як в╕домо, наказ про л╕кв╕дац╕ю ╢вгена Коновальця в╕ддав особисто Стал╕н. П╕сля усп╕шного виконаного терористичного замаху у Роттердам╕ Судоплатов зв╕тував, що, нарешт╕, укра╖нський нац╕онально-визвольний рух парал╕зовано, знекровлено – а значить, в╕н припинив ╕снування.
Парадокс у тому, що Судоплатов дожив до того часу, як Укра╖на стала незалежною державою – в╕д чого, напевно, переверта╓ться у гробу.
Про це тепер мав би пам'ятати Пут╕н.

Богдан ЧЕРВАК,
Голова ОУН
«Укра╖нська правда»

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18727

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков