Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 23.06.2017
ПЕТР╤ВКА: ЯК ХАРЧУВАЛИСЯ У ДАВНИНУ?

Наш╕ традиц╕╖

Протягом року церква визначила так╕ строг╕ пости: с╕м тижн╕в перед Великоднем; в╕д трьох — до шести тижн╕в (залежно в╕д дати Великодня) трива╓ Петр╕вський п╕ст; два тижн╕ Спас╕вський (Успенський); ш╕сть тижн╕в Пилип╕вський (Р╕здвяний). Загалом на пости припада╓ 25-28 тижн╕в (враху╓мо й окрем╕ “строг╕” дн╕ — Ус╕кновення Голови ╤вана Хрестителя, Воздвиження Чесного Хреста), що становить половину календарного року.
Певною м╕рою у цьому ╓ не т╕льки духовний, а й ф╕з╕олог╕чний рац╕ональний сенс, адже пости виконують у харчуванн╕ так звану розвантажувальну функц╕ю. Однак у давнину серед зубож╕лого населення (не кожен м╕г придбати рибу, гриби, крупи, що не заборонено постом для вживання) велика к╕льк╕сть дн╕в посту та ще й важка ф╕зична праця нер╕дко призводили до б╕лково-в╕там╕нного голодування, виснаження орган╕зму, причому у людей розвивалася куряча сл╕пота, нав╕ть цинга. У добр╕ ж роки, коли запаси риби, гриб╕в, бобових були достатн╕ми, коли буряк╕в, капусти, картопл╕ вистачало до нового врожаю, п╕ст ставало витримувати легше.
Щоправда, в╕д посту зв╕льнялися (на користь молочних страв) мал╕ д╕ти, ваг╕тн╕ ж╕нки ╕ важкохвор╕ люди, особливо т╕, для яких молоко йшло на л╕ки.
А як же харчувалися п╕д час Петр╕вки у давнину? (Цього року Петр╕вський п╕ст розпочина╓ться 12 червня ╕ традиц╕йно триватиме до 11 липня включно). Збереглося чимало етнограф╕чних нотаток, як╕ розпов╕дають про те, що ╖ли у Петр╕вку наш╕ предки.
На сн╕данок готували каш╕, картоплю (запаси старо╖, а п╕д к╕нець посту могла з'явитися на стол╕ й молода). Все ╖ли з квасом, оск╕льки молочн╕ продукти не дозволялися.
Об╕д майже завжди складався з борщу (п╕сного), гречано╖ або пшоняно╖ каш╕ та кваш╕. Додавали квашен╕ ог╕рки, капусту, цибулю. Поливали ол╕╓ю, дехто обходився ╕ без не╖. ╤нод╕ зам╕сть борщу варили п╕сний капусняк.
Полуденок чи п╕двеч╕рок проходив “на сухом'ятку”: хл╕б, або корж з квасом, ча╓м.
На вечерю споживали приготовлен╕ на вод╕ галушки, локшину, зат╕рку; у п╕вденно-зах╕дних рег╕онах Укра╖ни — мамалигу (страву з кукурудзяного борошна). Зр╕дка смажили на ол╕╖ деруни або картопляники.
Протягом дня пили багато чаю на травах, зв╕сно, л╕карських. Не обходилося без киселю.
Та найпопулярн╕шою стравою у Петр╕вку був щавлевий борщ ╕ його р╕зновид — холодник. Останн╕й ╖ли холодним, збер╕гаючи у льос╕. В╕н добре втамовував спрагу у л╕тню спеку. Королем на об╕дньому стол╕ вважався “молодий борщ” з╕ стебел та листя молодого червоного буряка, моркви, петрушки (╕нколи брали й зав'язки коренеплод╕в), кропу, молодо╖ картопл╕, додавали до нього вишень. У багатьох рег╕онах Укра╖ни л╕сов╕ та садов╕ ягоди з цукром вважалися на Петр╕вку десертом. Пекли з ними пироги, варили вареники. Таку “розк╕ш” готували насамперед для д╕тей.

НА ОНУФР╤Я ЗАВЕРШУВАЛИ ПОС╤В ГРЕЧКИ

Про Святого Онуфр╕я, якого церкви сх╕дного обряду вшановують 25 червня, ╕сну╓ б╕льше легенд, народних опов╕дань, апокриф╕чних переказ╕в, н╕ж достов╕рно╖ ╕нформац╕╖.
Наприклад, в╕домо таке. Наприк╕нц╕ III стол╕ття жив у ╢гипт╕ преподобний отець Пафнут╕й. Одного дня в╕н вир╕шив вийти з╕ сво╓╖ кел╕╖ ╕, набравши хл╕ба та води, п╕ти пров╕дати пустельник╕в. У безлюдн╕й м╕сцевост╕ Пафнут╕й зустр╕в старця-пустельника Онуфр╕я, який розпов╕в йому ╕стор╕ю свого життя. П╕сля сп╕льно╖ н╕чно╖ молитви Онуфр╕й помер. Пафнут╕й поховав т╕ло старця у щ╕лин╕ скел╕.
В укра╖нц╕в, за народним аграрним календарем, день Онуфр╕я (Онопр╕я) — останн╕й терм╕н пос╕в╕в гречки. До Онуфр╕я зак╕нчували першу косовицю с╕на ╕ починали косовицю раннього ячменю — перш╕ жнива яровини. Ц╕╓╖ пори стихають пташин╕ сп╕ви.
У народ╕ кажуть:
- На Онуфр╕я соловейко вдавився ячм╕нним колосом.
- На Онуфр╕я рясн╕ роси — на добрий врожай.
- Онуфр╕й — сонце п╕д╕при! (Адже день ста╓ коротшим, а н╕ч довша).
З Онуфр╕╓м пов'язували р╕зк╕ похолодання ╕ казали, що це “Мороз хоче кв╕ти погубити”. Але Онуфр╕й вдарив Мороза обухом сокири по голов╕, ╕ той закляк аж до зими.
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18720

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков