Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2296)
З потоку життя (5426)
Душі криниця (3106)
Українці мої... (1397)
Резонанс (1374)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1585)
Крим - наш дім (526)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ Н╤МЕЧЧИНИ ПЕРЕД УКРА╥НОЮ: НИН╤ШНЯ ВАЖЛИВ╤ША ЗА ╤СТОРИЧНУ
Укра╖на була основною метою взагал╕ вс╕╓╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, ╖╖ еп╕центром - вважа╓ ╕сторик...


ПЕРЕМОГА П╤Д БАТОГОМ – РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я ЗА БЕРЕСТЕЧКО
Саме там 365 рок╕в тому було доведено, що Укра╖на ма╓ регулярне козацьке в╕йсько, здатне...


ФРАНЦУЗИ ЗНАЮТЬ, ЩО АННА ЯРОСЛАВНА – УКРА╥НКА В ЦЬОМУ НЕОДНОРАЗОВО ДОВЕЛОСЬ ПЕРЕКОНАТИСЯ
Про те, що Анна Ярославна укра╖нка, добре знають ╕ в МЗС Франц╕╖. Це люблять використовувати у...


ВИКРАДЕННЯ КОРОЛЕВИ. ЯК ПУТ╤Н СПРОБУВАВ ПРИВЛАСНИТИ АННУ ЯРОСЛАВНУ
Скандальну заяву президент РФ зробив на прес-конференц╕╖ у Версал╕ за п╕дсумками переговор╕в ╕з...


ТАК ДЕ Ж ТАРАС ШЕВЧЕНКО МАЛЮВАВ БЛИЖН╤ ╤ ДАЛЬН╤ ПЕЧЕРИ КИ╢ВО-ПЕЧЕРСЬКО╥ ЛАВРИ – НА «ГАНКУ» ЧИ «БАЛКОН╤»?
В один ╕з весняних дн╕в 2017 року автор цих рядк╕в в╕дв╕дав друкарню Лаври, де малював Тарас...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 16.06.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 16.06.2017
СПРАВЖН╤ ПРОБЛЕМИ КИ╥В МА╢ З ВАТУТ╤НИМ, А НЕ З ШУХЕВИЧЕМ

Розмежування рос╕йських ╕ укра╖нських д╕яч╕в не наст╕льки складне, щоб вважати його неможливим

12 червня Окружний адм╕н╕стративний суд Ки╓ва заборонив м╕ському голов╕ п╕дписувати ╕ публ╕кувати р╕шення Ки╖вради про перейменування проспекту Ватут╕на на Романа Шухевича до завершення розгляду справи по сут╕. Тобто, ма╓мо спробу через суд зупинити появу на карт╕ укра╖нсько╖ столиц╕ ╕мен╕ посл╕довного ╕ переконаного ворога Рос╕╖. Водночас на сайт╕ Ки╖всько╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ збира╓ голоси петиц╕я з вимогою скасування згаданого р╕шення ки╖вських депутат╕в в╕д 1 червня.
Нема сенсу розписувати пояснення, чому ╕м’я загиблого в бою з чек╕стами командувача Укра╖нською повстанською арм╕╓ю так важко пробива╓ соб╕ дорогу на карту укра╖нсько╖ столиц╕. Все, що треба ╕ можна було тут сказати – давно сказано. Варто лише зауважити, що боротьба за найменування ки╖вського проспекту ╕менем Романа Шухевича практично вир╕шена, серйозно╖ ╕нтриги у цьому питанн╕ вже нема. Трохи ран╕ше чи трохи п╕зн╕ше це таки станеться. Позов до суду, петиц╕╖ та ╕нш╕ протести фейкових «антифашист╕в» здатн╕ т╕льки в╕дтягнути формальну дату остаточного ╖хнього програшу. Це пов’язано з тим, що визнання Романа Шухевича г╕дним найменування вулиц╕ в Ки╓в╕ д╕йшло вже й до укра╖нсько╖ влади.
Однак загальний процес зв╕льнення Укра╖ни в╕д надм╕рно╖, спричинено╖ ╖╖ трьохсотл╕тн╕м колон╕альним статусом, рос╕йсько╖ топон╕м╕ки т╕льки почина╓ться. У «протиборств╕» Шухевич - Ватут╕н для нас головною проблемною ф╕гурою, як це не парадоксально, ╓ другий, а не перший. З Шухевичем, повторимо, все зрозум╕ло. А ось Ватут╕н – хто в╕н? Герой в╕йни з н╕мецьким нацизмом чи кат укра╖нц╕в? Точн╕ше, питання сл╕д формулювати так: що для нас, укра╖нц╕в, ма╓ б╕льше значення, оск╕льки правдою ╓ ╕ те, ╕ те? В╕д нашого вибору, якому, до реч╕, закон про декомун╕зац╕ю не допоможе, ╕ залежить р╕шення, чи залишати його ╕м’я на карт╕ Ки╓ва (у назв╕ проспекту чи якийсь ╕нший вар╕ант). У генерала Ватут╕на достатньо серйозних гр╕х╕в, щоб наше ставлення до нього не обмежувалося лише подякою за те, що в╕н командував фронтом радянських в╕йськ, як╕ виганяли г╕тлер╕вц╕в з Ки╓ва ╕ за те, що в╕н воював, ╕ непогано воював, з нацизмом. Про один такий гр╕х вже давно говорять укра╖нськ╕ патр╕оти: масове винищення призваних до арм╕╖ укра╖нц╕в з╕ зв╕льненого в╕д н╕мц╕в Л╕вобережжя, котрих св╕домо без належно╖ п╕дготовки та озбро╓ння кидали на форсування Дн╕пра; все це в╕дбувалося на фронт╕, яким командував Ватут╕н. Про ╕нший його гр╕х, як на мене – не менш серйозний, широка публ╕ка майже не зна╓. Йдеться про те, що Ватут╕н перед в╕йною очолював оперативне управл╕ння Генштабу Червоно╖ арм╕╖, тобто безпосередньо розробляв план вторгнення радянських в╕йськ у ╢вропу (це уже доведений ╕сторичний факт нав╕ть якщо раптом заперечувати в╕дому верс╕ю В╕ктора Суворова про причини початку Друго╖ св╕тово╖ та Велико╖ в╕тчизняно╖), яке не сталося т╕льки через напад Г╕тлера. ╤ншими словами, неприваблива роль Миколи Ватут╕на у розв’язанн╕ Друго╖ св╕тово╖ (в╕н у вересн╕ 1939 року очолював штаб Ки╖вського округу ╕ мав прямий стосунок до агрес╕╖ проти Польщ╕) та у жахливих людських втратах 41-го року ц╕лком з╕ставна з роллю генерала Жукова ╕ маршала Тимошенка.
Усе це буде ще не раз згадано у дискус╕ях, коли неминуче постане питання про неприпустим╕сть ╕снування могили Ватут╕на ╕ величного пам’ятника йому у самому центр╕ Ки╓ва, за сотню метр╕в в╕д Верховно╖ Ради.
Ут╕м, Ватут╕н – це ще не найскладн╕ший випадок, бо в╕н ма╓ очевидн╕ гр╕хи перед Укра╖ною. Справжн╕ муки нас чекають, коли ми змушен╕ будемо визначати сво╓ ставлення до ╕нших геро╖в радянсько╖ ╕ дорадянсько╖ доби, ╕мена яких заполонили наш╕ вулиц╕ ╕ площ╕ (прим╕ром, ╤ван Черняховський чи Микита Кожедуб, ╕мена яких носять наш╕ в╕йськов╕ вузи).
Потр╕бен якийсь б╕льш-менш ун╕версальний критер╕й, з якого сл╕д починати оц╕нку постатей з ╕стор╕╖ Укра╖ни до серпня 1991 року.
В╕докремлення укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ в╕д рос╕йсько╖, як частини загального процесу здобуття остаточно╖ незалежност╕ Укра╖ни в╕д Рос╕╖, зводиться, зрештою, до зовн╕ простого процесу визначення, хто ╓ д╕ячем нашо╖, а хто – чужо╖ ╕стор╕╖. Спочатку саме це, а вже п╕сля цього варто вир╕шувати, хто з наших яку пам'ять заслужив у народу, ╕ кого з них – сво╖х ╕ чужих - ми бажа╓мо ув╕чнити не лише на стор╕нках шк╕льних чи вуз╕вських п╕дручник╕в, де загальна, без нюанс╕в, оц╕нка може бути як негативною, так ╕ позитивною, а й пошаною у назвах м╕ст, площ, вулиць.
У багатьох з нас ╓ погана, бо не наукова, звичка зараховувати ту чи ту ╕сторичну постать до сво╖х виключно за укра╖нським етн╕чним походженням, вважаючи ╖╖ повним синон╕мом нац╕ональност╕. А раз укра╖нець – то вже д╕яч укра╖нсько╖ ╕стор╕╖! Ще й чомусь особливо пиша╓мося перед рос╕янами тим, що котрийсь з уродженц╕в Укра╖ни став видатним д╕ячем рос╕йсько╖ ╕стор╕╖, культури, мистецтва, науки. Варто позбутися згадано╖ звички, ╕ одразу стане зрозум╕лим, що, прим╕ром, етн╕чний укра╖нець, генерал арм╕╖ ╕ командувач фронтом ╤ван Черняховський - ╓ д╕ячем рос╕йсько╖, а не укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. Нав╕ть б╕льше: весь св╕й неперес╕чний талант полководця поставив (не важливо – св╕домо чи несв╕домо) на службу т╕й сил╕, яка Укра╖ну знищувала. ╤ називати його ╕менем вулицю т╕льки на т╕й п╕дстав╕, що в╕н народився в Укра╖н╕ – це, м’яко кажучи, несерйозно.
Так, розр╕знення на «наш╕ – чуж╕» лише зовн╕ вида╓ться простим. Однак ╕ не наст╕льки складним, щоб вважати неможливим. Так, у кожному конкретному випадку сл╕д визначатися окремо, чи г╕дна ця людина пошани в╕д укра╖нц╕в у вигляд╕ присво╓ння його ╕мен╕ вулиц╕ у нашому м╕ст╕ чи сел╕. Складна ╕ коп╕тка робота, що вимага╓ особливо╖ старанност╕, терп╕ння та акуратност╕, ╕ бажано без зайвих емоц╕й. ╤ закон окремий на кожну особу не ухвалиш, а коли скопом – обов’язково будуть «перегини». ╤ це ми говоримо лише про ╕стор╕ю, а ще б╕льш складн╕ проблеми (суперечки) чекають нас, коли д╕йде черга до вулиць Пушк╕на, Лермонтова, Толстого у кожному укра╖нському м╕ст╕ та сел╕.
Але мусимо цю роботу зробити, якщо хочемо очистити нашу топон╕м╕ку в╕д нав’язано╖ нам колон╕ально╖ спадщини.

Юр╕й Сандул
На фото: пам'ятник Ватут╕ну б╕ля Верховно╖ Ради Укра╖ни
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 16.06.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18700

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков