Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2376)
З потоку життя (5481)
Душі криниця (3128)
Українці мої... (1400)
Резонанс (1381)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1587)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМ: ДОВГЕ ЗАВИСАННЯ НАД ПР╤РВОЮ
Г╕бридна позиц╕я нашо╖ «ново╖» з╕ старим п╕дбо╓м влади, яка без опору здавши ворогу...


ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤. ч. 2: СМОР╤Д ГНИЮЧО╥ Г╤ДНОСТ╤
Чи розум╕ють те наш╕ сп╕взасновники, чи св╕домий того наш видавець? Не схоже…


НОВ╤ САНКЦ╤╥: РОС╤Я ЩЕ НЕ РИЗИКНЕ ЙТИ «ВА-БАНК»
Отже, антирос╕йськ╕ санкц╕╖ стали законом США. Дональд Трамп трохи покомизився, трохи...


ГРОМАДЯНИН СВ╤ТУ. ЧОМУ ПОРОШЕНКО ЗАБРАВ У СААКАШВ╤Л╤ УКРА╥НСЬКИЙ ПАСПОРТ
Два роки, один м╕сяць ╕ 26 дн╕в. Р╕вно ст╕льки часу колишн╕й президент Груз╕╖ М╕хе╖л Саакашв╕л╕...


ЧАС ПРОКИДАТИСЯ
В╕дсутн╕сть у наших владц╕в моральних принцип╕в веде не лише до прямо╖ колаборац╕╖, ознаки яко╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 09.06.2017
КРИМ: ГРА В П╤ДДАВКИ?

Tempora mutantur et nos mutamur in illis, – казали латиняни. – Час зм╕ню╓ться ╕ ми зм╕ню╓мося з ним. Хто б наважився заперечити проти то╖ ╕стини! Але ж спробуйте заперечити й те, що ╕нертн╕сть, консерватизм, притаманн╕ б╕льшост╕ в будь-якому сусп╕льств╕, часто приводять до того, що сусп╕льство почина╓ в╕дставати в╕д плину часу. ╤нод╕ в╕дставання те призводить аж до катастроф╕чних насл╕дк╕в. Особливо ж, коли шахра╖, що прол╕зли до влади, ус╕ма засобами намагаються законсервувати сво╓ пан╕вне становище, щосили опираючись зм╕нам. До чого те приводить, можемо бачити на приклад╕ П╕вн╕чно╖ Коре╖, Куби, Москов╕╖… На жаль, не ╓ виключенням ╕ Укра╖на.
Посили до сов╓цького минулого, апеляц╕я до його позитивних досягнень, як от в╕дсутн╕сть безроб╕ття, соц╕альна захищен╕сть, були повною м╕рою використан╕ маф╕озним конгломератом учорашньо╖ комун╕стично╖ партноменклатури та бандит╕в задля досягнення ╖х власних план╕в. В той час як нас╓л╓н╕╓, пускаючи слину, споживало в╕дверту ╕деолог╕чну джинсу на кшталт «Свинарки ╕ пастуха» чи «Трьох товар╕щей» (на Сумщин╕ цей нап╕взотл╕лий ╕деолог╕чний мотлох регулярно згодовують глядачу ще й сьогодн╕), хрещен╕ батьки маф╕╖ енерг╕йно розпайовували м╕ж собою кра╖ну. Власне, процес трива╓ й дос╕, попри прих╕д у парламент к╕лькох десятк╕в адекватних депутат╕в, попри зам╕ну у законодавч╕й та виконавч╕й влад╕ певно╖ к╕лькост╕ публ╕чних ос╕б маф╕╖ – наперсточник╕в, як╕ стали аж надто токсичними для сусп╕льства. Рейдерство пашинського, його ж корупц╕йн╕ схеми в М╕нооборонпром╕, зокрема, просування зав╕домо г╕ршо╖ системи з’язку у в╕йська, що в╕дбува╓ться нараз╕, бурбак╕вське вир╕зання карпатського л╕су, авак╕вськ╕ рюкзаки, виведення м╕льйон╕в з воюючо╖ кра╖ни у офшори, паразитуваня на контрабанд╕ вуг╕лля, бурштину. А що вже казати про в╕дверту колаборац╕ю мо╓╖ влади з Кремлем! Р╕к ганебно╖ торг╕вл╕ з владою окупованого Криму, поставки товар╕в окупантам на Донеччину та Луганщину – ╕ те й ╕нше ледве вдалося спинити в╕дчайдушними зусиллями громадськост╕.
Неймов╕рно, але все те в╕дбува╓ться в час╕ в╕йни, п╕д акомпонемент псевдопатр╕отичного лементу на вс╕х р╕внях. Та чи довго так може тривати? Чи довго ще «маленький укра╖нець», як його, з подач╕ В╕ктора Андр╕йовича, величають ╕ сьогодн╕шн╕ владц╕, буде купуватись на ту облуду? Чи довго ще в╕н буде в╕рити, що пор╕зан╕ на металобрухт фабрики-заводи, розбит╕ вщент дороги, обвалена гривня – то все виключно п╕дступи Кремля?
Безперечно, пол╕тика Москов╕╖ щодо Укра╖ни в╕д самого початку осягнення Незалежност╕ була спрямована на невипущення ╖╖ з╕ сво╓╖ ╕мперсько╖ орб╕ти. Та чи мала б вона усп╕х, якби укра╖нська влада з перших дн╕в самост╕йност╕ займалась не злочинним дерибаном сво╓╖ кра╖ни, не знищенням ╖╖ економ╕чного, в╕йськового, наукового, осв╕тнього, культурного потенц╕алу, не удавленням укра╖нсько╖ мови в Укра╖н╕, а навпаки – буд╕вництвом ново╖, усп╕шно╖ на св╕тов╕й арен╕, комфортно╖ для власних громадян держави? Чи наважився б Кремль на агрес╕ю, якби перед ним лежала не поруйнована кра╖на з нап╕взнищеним в╕йськом, з невдоволеним антинародною пол╕тикою влади, штучно розд╕леним на зах╕дняк╕в ╕ сх╕дняк╕в, на укра╖номовних ╕ московомовних населенням, а економ╕чно усп╕шна, ╕нтегрована в ╓вропейськ╕ та св╕тов╕ структури держава з потужним в╕йськом? Напевно, що н╕. Як не зважу╓ться в╕н нападати на Ф╕нлянд╕ю, Польщу чи Н╕меччину.
Писав ╕ пишу ще раз: попри вс╕ зовн╕шн╕ фактори – потопи, посухи, ╕мперську захланн╕сть сус╕д╕в, причина наших проблем в нас самих. Толерування вочевидь злод╕йсько╖ влади, продавання сво╖х електоральних голос╕в за ╕удин╕ ср╕бняки, за об╕цянки в╕дстоювати «язык», комун╕стичне «завтра», в╕чну дружбу з Москвою, не могло не привести нас до сьогодн╕шньо╖ нашо╖ б╕ди.
Майже тотальна в╕дсутн╕сть мудрих, прозорливих державник╕в в укра╖нськ╕й влад╕ (за виключенням дек╕лькох постатей, здеб╕льш ╕деал╕стичного характеру), привела до того, що нац╕я, ще просякнута задушливою пл╕снявою комун╕стично╖ ╕деолог╕╖, уплутана в липке павутиння тотал╕тарного св╕тосприйняття, не отримала нового, привабливого ор╕╓нтиру – ото╖ укра╖нсько╖ ╕де╖, про яку ст╕льки говорено. Ключовим тут ╓ слово «привабливого», бо насправд╕, ╕де╖ висувались, але жодна з них не була спроможною об’╓днати все сусп╕льство. На мо╓ глибоке переконання, лише гранично зрозум╕ла, близька, а в╕дтак ╕ сприйнятна кожним окремим ╕ндив╕дом, де╕деолог╕зована мета, суть яко╖ процв╕тання ╕ усп╕х – як кожного з нас, так ╕ нац╕╖ в ц╕лому – могла об’╓днати нас ще в 90-х. А активн╕ порухи на шляху до ╖╖ вт╕лення, зрим╕ результати зусиль, як╕ кожен в╕дчув би на соб╕, були б ефективн╕ш╕ за будь-яку аг╕тац╕ю, найкращим стимулом продовжувати той рух. На жаль, могутн╕й потенц╕ал ц╕╓╖ ╕де╖ для повернення г╕дност╕ нац╕╖, для в╕дродження та ╕нтенсивного розвитку Краю, не те що не був усв╕домлений нашою-ненашою владою – в╕н просто не був ц╕кавий для не╖, як не ╓ ц╕кавим ╕ сьогодн╕.
Все сказане вище дуже показово просл╕дкову╓ться на приклад╕ Криму. Тод╕, в 1991 роц╕, багатонац╕ональний Крим, де етн╕чних укра╖нц╕в було трохи менше чверт╕ в╕д усього населення, хоч ╕ з м╕н╕мальною перевагою (54% «за»), все ж висловився за незалежн╕сть Укра╖ни. Не помилюсь, коли скажу, що таке р╕шення було результатом не ст╕льки якихось особливих патр╕отичних почутт╕в, але прагматичним розрахунком на те, що не тягнучи за собою д╕рявого союзного воза, Укра╖на зможе швидкими темпами вийти в ряд найусп╕шн╕ших кра╖н св╕ту.
Не сталося. Натом╕сть отримали дерибан, бандитський перед╕л власност╕, чиновничу захланн╕сть, байдуж╕сть держави до потреб народу. Чи ж дивно, що райдужн╕ спод╕вання кримчан швидко зм╕нилися на г╕рке розчарування, перетворились, за ╕нтенсивного сприяння Кремля, на глухе невдоволення? Н╕кчемн╕ спроби укра╖нських владц╕в загальмувати швидко наростаюче в╕дчуження шляхом поступок пол╕тичних (збереження на п╕востров╕, усупереч Конституц╕╖ Укра╖ни, московсько╖ бази Чорноморського флоту, утворення, знову ж таки усупереч Конституц╕╖, безпрецедентно╖ територ╕ально╖ автоном╕╖ у склад╕ ун╕тарно╖ держави), поступок у сфер╕ осв╕ти, культури (лише 7 шк╕л з укра╖нською мовою навчання з 588), разом з фактичною здачею м╕д╕йного простору (╓дина повнометражна укра╖номовна газета та к╕лька годин на тиждень на м╕сцевому телебаченн╕) лише прискорили його.
Гн╕тюча картина, чи не так? Але ж саме такими були наш╕ кримськ╕ реал╕╖. Саме тому, звинувачуючи кримчан в тому, що вони, зам╕сть п╕ти в партизани, п╕ддалися окупац╕╖ (а дехто ще й в╕тав прих╕д «русского мира» на кримську землю), треба брати й на себе велику частину в╕дпов╕дальност╕ ╕ за окупац╕ю, ╕ за в╕йну на сход╕. Адже владу, яка перманентно здавала нас упродовж вс╕х рок╕в Незалежност╕, приводили аж н╕як не вони одн╕. Усв╕домлення цього очевидного факту ╓ дуже важливим, бо й сьогодн╕шня, постмайданна влада д╕╓ в тому ж ключ╕. Шокуюча здача без найменшого опору ц╕лого п╕вострова – з флотом, в╕йськом, силовими структурами, з ус╕ма мешканцями, безпрецедентна, упродовж ц╕лого року, п╕дтримка окупац╕йно╖ влади харчовими та промисловими товарами – назвати все те ╕накше, н╕ж зрадою та колаборац╕╓ю, чи й можливо!
Але, може, моя влада отямилась, усв╕домила сво╖ помилки ╕ робить все, аби виправити ╖х? Може займа╓ться не п╕аром на знесенн╕ ╕дол╕в комуняцько╖ епохи, не перейменуванням вулиць, а базовими реформами в сфер╕ економ╕ки? Може, зробивши висновки з урок╕в укра╖нського л╕нгвоциду, поверта╓ укра╖нськ╕й мов╕ належне ╖й м╕сце в осв╕т╕, в держав╕ в ц╕лому? Може вже склала плани повернення втрачених територ╕й? Може – лячно й спитати – вже й д╕╓ в цьому напрямку? Не дуже схоже, кажете…
Справд╕, важко пов╕рити в те, коли бачиш, як поперед кремл╕вських спецслужб наш╕ «патр╕оти» зробили все, аби в Криму припинила д╕яльн╕сть ота сама – ╓дина укра╖номовна газета «Кримська св╕тлиця». Що то – звичайна чиновнича вузьколоб╕сть, чи таки щось г╕рше? Неодноразов╕ брехлив╕ оголошення про припинення ╖╖ виходу, залюбки п╕дхоплен╕ деякими ЗМ╤, в ╖х числ╕ «Крим.Реал╕ями», лжа про те, що редакц╕я пере╖хала до Ки╓ва, а в Криму залишились як╕сь п╕дозр╕л╕ неадеквати (насправд╕, пере╖хала лише пан╕ коректор), зв╕льнення головного редактора та трьох ╕нших член╕в кримсько╖ редакц╕╖, невиплата зарплати при розрахунку (за п╕вроку та за р╕к) принаймн╕ двом членам редакц╕╖, створення в Ки╓в╕ незаре╓строваного клона газети, який попри ком╕чн╕ усп╕хи в сенс╕ передплати (трохи б╕льше 200 екземпляр╕в на всю Укра╖ну) перебрав на себе «Св╕тличчине» ф╕нансування… Що тут ще додати? Х╕ба лиш те, що справжня «Кримська св╕тлиця», як╕й цьогор╕ч ма╓ виповнитись чверть стол╕ття, не втратила свого читача. На оф╕ц╕йний сайт газети заходять до трьох тисяч в╕дв╕дувач╕в. Це не так багато, зв╕сно, в час╕, коли Крим намагаються тихо замовчати, але це дуже важливо, принаймн╕, для кримських укра╖нц╕в, в сенс╕ донесення нашого, кримського погляду на св╕т, найперше, на под╕╖ в Криму та в Укра╖н╕.
Доля «КС», попри всю ╖╖ показов╕сть, далеко не ╓дине, що виявля╓ справжн╓ ставлення вже сьогоденно╖ влади до свого народу. Переведення кримчан, в тому числ╕ й тих, хто перебрався на материк, в нерезиденти, блокування ╖х карткових рахунк╕в, позбавлення виборчого права, дракон╕вськ╕ закони, за якими з окуповано╖ територ╕╖ дозволено вивезти лиш те, що можна винести в руках, аж н╕як не додають патр╕отичних почутт╕в. Випадок, що стався наприк╕нц╕ ц╕╓╖ зими, коли укра╖нська прикордонна охорона не випустила з п╕вострова труну з пок╕йником, який запов╕в поховати себе в Укра╖н╕, зв╕сно, шоку╓, але набагато г╕ршим, як на мене, було ганебне звол╕кання влади минулор╕ч з наданням прим╕щення для студент╕в Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Вернадського, як╕ виявили бажання навчатися в цьому навчальному заклад╕ не в анексованому Криму, а саме на укра╖нськ╕й територ╕╖.
Ще одну ганебну стор╕нку, якою укра╖нська влада, попри патр╕отичне словоблуддя, намага╓ться викреслити з Укра╖ни окупован╕ територ╕╖, вписав прем’╓р-м╕н╕стр Гройсман. Восьмого червня минулого року – р╕вно р╕к тому – в╕н затвердив постанову № 365, якою при╓днав пенс╕╖ ТПО (тимчасово перем╕щених ос╕б) до ╕нших вид╕в соц╕ально╖ допомоги, прив’язавши все те до обов’язкового перебування тако╖ особи на п╕дконтрольн╕й територ╕╖ не менше шестидесяти дн╕в за кожн╕ три м╕сяц╕ та зобов’язавши Державну прикордонну охорону негайно пов╕домляти спец╕ально створеним ком╕с╕ям при УСЗН (управл╕ння соц╕ального захисту (!!!) населення) про ви╖зд тако╖ особи за меж╕ Укра╖ни, неважливо при тому, перетина╓ вона межу з окупованою територ╕╓ю Криму, Донбасу, чи з якоюсь ╓вропейською кра╖ною. На п╕дстав╕ такого пов╕домлення ком╕с╕я негайно припиня╓ нарахування пенс╕йних виплат такому любителю мандр╕в з правом в╕дновлення ╖х не ран╕ше н╕ж за п╕вроку, п╕сля в╕дпов╕дно╖ заяви. Б╕льше того, вир╕шивши, певно, поставити рекорд з попрання всього, чого лише можна – закон╕в, Конституц╕╖, Загально╖ декларац╕╖ прав людини, ц╕╓ю ж постановою пан Гройсман зобов'язу╓ вищезгадан╕ ком╕с╕╖, а також СБУ, МВС, ДФС, УСЗН, Ощадбанк пильно в╕дсл╕дковувати м╕сцеперебування тако╖ особи, перев╕ряти, чи справд╕ вона мешка╓ за вказаною адресою, складати протоколи ╖╖ матер╕ального стану, вимагати, наче в╕д особи умовно-достроково зв╕льнено╖ з м╕сць увязнення, явки на принизливу ╕дентиф╕кац╕ю. Саме таке «запрошення» на початку цього тижня отримав автор цих рядк╕в. Ось його текст, поданий в ориг╕нальному вигляд╕: «Z metou prohodzennya identyfikatsii vidpovidno do postanovy Kabinetu Ministriv 637 prosumo Vas zvernutysya do viddilennya Оschadbanku protyagom 2 misyatsiv. Info 0800210800».
– Неймов╕рно! – скаже м╕й читач.
– Неймов╕рно, – погоджусь я. Адже п╕д д╕ю ц╕╓╖ постанови потрапили тисяч╕, чи нав╕ть десятки тисяч укра╖нських пенс╕онер╕в, як╕ з тих чи ╕нших поважних причин не можуть ви╖хати з окупованих територ╕й. ╤ якщо Крим, з його пр╕оритетами для Кремля, тут не показовий, то для пенс╕онер╕в з окупованих район╕в Донеччини, Луганщини ця постанова стала справжн╕м лихом. Страждання, голод ╕ нав╕ть голодна смерть – ось насл╕дки введення ╖╖ в д╕ю. Саме про це говорили промовц╕ на парламентських слуханнях на темат пенс╕йно╖ реформи, як╕ в╕дбулися позавчора, зокрема, ╤рина Пас╕ка. Послухавши ╖╖ трихвилинну спов╕дь, чи╓ серце не стиснеться! http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1661182 (28:30-31:00 хв.)
Найб╕льш вражаючим при тому ╓ нав╕ть не те, що посаду прем’╓р-м╕н╕стра отримують люди, як╕ мають, м’яко кажучи, дуже туманн╕ уявлення про людськ╕ права, про д╕юч╕ закони, а те, що укра╖нський уряд в ц╕лому намага╓ться зробити вигляд, що не розум╕╓ абсурдност╕, незаконност╕ при╓днання пенс╕йних виплат до ╕нших вид╕в соц╕ально╖ допомоги. Але ж за сво╓ю природою пенс╕я ╓ н╕чим ╕ншим, як – висловлюючись пташиною мовою юрист╕в – набутим правом! По сут╕, це кошти, як╕ я в╕дкладав соб╕ на стар╕сть упродовж свого активного життя. Це також кошти, як╕, зг╕дно укладено╖ м╕ж нами соц╕ально╖ угоди, в╕драховували мо╖ роботодавц╕, зокрема, держава Укра╖на. Безп╕дставно, б╕льш того – незаконно позбавляючи мене ц╕╓╖ м╕зерно╖, насправд╕, суми, пан Гройсман не лише вчиня╓ акт ганебного грабунку, ставить п╕д великий сумн╕в лег╕тимн╕сть влади, яка з легк╕стю порушу╓ базов╕ соц╕альн╕ угоди, але – що значно небезпечн╕ше – св╕домо чи несв╕домо руйну╓ п╕двалини держави.
На цьому сюрреальному фон╕ кра╖на-агресор вигляда╓ ледь не янголом. Досить сказати, що упродовж 2015-2016 рок╕в Чорноморським в╕дд╕ленням УПФ РФ мен╕ було над╕слано п’ять запрошень прийти та оформити пенс╕ю, розм╕р яко╖, до слова, в перерахунку уп’ятеро б╕льший н╕ж та, яку призначила мен╕ моя держава.
Як би хот╕лося помилятися, але сьогодн╕шня пол╕тика укра╖нсько╖ влади щодо Криму (Донбасу) надто нагаду╓ таку соб╕ гру в п╕ддавки, коли здавши кримчан (донбасян) загарбнику, наша влада, зам╕сть виконання елементарних зобов’язань перед тими, хто попри все вважа╓ себе укра╖нськими громадянами, ╕з завзяттям, г╕дним кращого застосування, гарячково плодить постанови, перетворюючи ╖х то на нерезидент╕в, то на громадян другого чи третього гатунку, п╕дштовхуючи тим самим в розкрит╕ об╕йми Кремля. Ключове питання тут – робиться те з дурно╖ голови чи з великого розуму?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18661

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков