"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2017 > Тема "Душі криниця"
#22 за 02.06.2017
«ВЧ╤ТЬСЯ, Д╤ТОЧКИ, РАД╤ТИ...»
Серед видань
У сво╖х друг╕й ╕ трет╕й зб╕рках в╕рш╕в - “Плете весна в╕ночок” та “Несу в долонях сонечко”, адресованих д╕тям, як ╕ в перш╕й - “На крил╕ дитячих мр╕й” поетеса з Червонограда Мар╕я Магдзяк розпов╕да╓ про загадков╕ явища природи, зв╕ряток ╕ птах╕в, що проживають поряд з людиною, вчить д╕тей любити природу, адже ми ╓ нев╕д'╓мною ╖╖ часткою. Часом поез╕я авторки озива╓ться болем (мова не т╕льки про в╕рш╕, що вв╕йшли до зб╕рок), залишаючись у сво╖й сут╕ правдивою ╕ прекрасною. До не╖ приходиш з дов╕рою, бо вона просв╕тлю╓, вчить любити ╕ ц╕нувати життя. Сердечна неп╕дкупна правда в рядках в╕рша “До Бога”:
Я кожну Божу днину До Господа молюсь, Щоб нам збер╕г ╓дину Укра╖ну-Русь. ╤ щоб з мого серденька Розв╕яв тугу-сум, Щоб батько м╕й ╕ ненька Не мали г╕рких дум.
Вони звучать, як щира дитяча молитва за Укра╖ну, батька й неньку. У передмов╕ до зб╕рки “Несу в долонях сонечко” член Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ письменник╕в Людмила Ржегак пише про Мар╕ю Магдзяк: “...добре зна╓, що д╕тям треба в╕дкрити св╕т не нав'язливо, а з любов'ю, щирим серцем, добрими нам╕рами. ╤ не просто говорити про реч╕, як╕ оточують нас, а знаходити ╕ лаг╕дн╕ слова, ╕ ц╕кав╕ пор╕вняння, ╕ весел╕ нотки, ╕ спок╕йний тембр голосу...”:
Дзв╕ночки мелод╕йн╕ Всм╕хнулися: дзень-дзень... Мов птах, крилатий в╕тер В╕та╓ новий день.
Про себе Мар╕я Магдзяк опов╕да╓: “Люблю д╕тей! Маю двох онук╕в. Залюбки заглядаю в дитинство. Пост╕йно прагну вдосконалення, шукаю св╕й стиль. В╕рю в те, що буде закладено в дитину спочатку, з тим вона житиме дал╕; що пос╕╓ш — те й пожнеш”. Вона завжди працю╓ на повну м╕ру свого таланту, залишаючись душевно чистою ╕ перед собою, ╕ перед маленьким читачем:
Вч╕ться, д╕точки, рад╕ти Першим крокам на земл╕, Трепетанню листя й г╕лки, ╤ прильоту журавл╕в...
Мар╕я Магдзяк разом з юним читачем мандру╓ казковим дивосв╕том дитинства, де “зацв╕ла веселка в неб╕”, “гра╓ водоспадом високих г╕р вода”, “Киця Бровчику шептала”, “сизий жайв╕р з п╕днебесся п╕сню в╕в свою дзв╕нку”. Однак головн╕ геро╖ в╕рш╕в — д╕ти: “У маленького Юрка ╓ велика мр╕я”, “Галинка посадила калинове зернятко”, “Км╕тливий Олекс╕й”. Автора пост╕йно манить у р╕дне село, на пор╕г батьк╕всько╖ хати, що також в╕добразилося у ╖╖ творах:
Ми при╖хали в село, В н╕м окраса — джерело З-п╕д калини дзюркотить...
Це справд╕ житт╓дайне джерело, бо “багато л╕т напува╓ весь наш р╕д”. Мабуть ус╕ люблять природу, милуються нею, душею оживають на ╖╖ лон╕, але т╕льки справжн╕ поети здатн╕ передати словом ╖╖ красу, тим паче, розпов╕сти про це д╕тям. У Мар╕╖ Магдзяк нав╕ть дощик ум╕╓ промовляти до д╕тей:
Дощ шум╕в соб╕: шу-шу! Я весь св╕т заколишу ╤ без м╕сяця й з╕рок Зачарую д╕точок.
Знову процитую передмову Людмили Ржегак: “В╕рш╕ поетеси не лише малюють д╕тям св╕т, а й спонукають малечу до д╕╖: берегти природу, допомагати ╖й, бути вдячним тим, хто дару╓ тоб╕ тепло, добро”:
Спасиб╕, любе сонечко, Що ти таке ласкаве... Трави зр╕ли у покосах, Люди вдячн╕ ╖м за те...
Мотиви гр╕зного сьогодення, на жаль (зрештою, ╕накше бути не може), теж прориваються у тексти дитячих книжок:
Сонця пром╕нь ясноокий Подару╓ справжн╕й спок╕й, Принесе на крилах долю, Укра╖н╕ — щастя й волю...
Зб╕рки вийшли друком як додаток до газети “Л╕тературний Червоноград” (редактор ╕ видавець — ╤гор Дах). Творчий доробок поетеси належно оц╕нений, ╕ то, насамперед, юними читачами. А нещодавно вона ще й прийнята до Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ письменник╕в. У поез╕ю Мар╕╖ Магдзяк хочеться вчитуватися, бо тим самим черпа╓ш в╕д не╖ натхнення.
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18627
|