Версiя для друку Обговорити в форумi

Друкарня Києво-Печерської лаври, «на ґанку», як пишуть майже всі, хто досліджує творчість поета та його перебування у Лаврі, як і Тарас Григорович сам («…я никогда не забуду этого знаменитого крыльца» - повість «Близнецы»), та з якої Тарас Григорович 1843 року «замальовував краєвиди поблизу печер», заснована українським церковним і культурним діячем, просвітителем, письменником Єлисеєм Михайловичем Плетенецьким (1550–1624), архімандритом Києво-Печерської лаври з 1599 року, фундатором першої в Центральній Україні паперової фабрики.
Щодо назви Тарасового рисунка: у «Вікіпедії», у матеріалі «Список картин і малюнків Тараса Шевченка» зазначено, що це «Дальні печери Києво-Печерської лаври. Начерк»; на Інтернет-сторінці М. Жарких «Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка» читаю: «Т.Г. Шевченко. Дальні печери Києво-Печерської лаври. Начерк. Олівець. [Київ]. [V—IX 1843]. Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, інв. № 106 (альбом 1839–1843 рр.). Зліва внизу позначено: 17. Рисунок розміщено на звороті 9-го аркуша альбому 1839–1843 рр. Датується часом першої подорожі Т.Г. Шевченка по Україні. Автор З.В. Лашкул. Подається за виданням: Тарас Шевченко, Повне зібрання творів у 10-ти томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 172 (зображення), с. 6 (примітки)».
У альбомі «Святий Київ наш великий. Малюнки Тараса Шевченка та його сучасників» (ідея та концепція видання Сергія Гальченка та Володимира Яцюка; вступна стаття С. Гальченка), на 28 сторінці вміщено Тарасів малюнок із підписом: «Т. Шевченко. Дальні та Ближні печери Києво-Печерської лаври. 1843. Папір. Олівець». В анонсі зазначено, що це «…рисунок на с. 17 альбому 1842-1843. Контуром означено краєвид з архітектурним ансамблем Ближніх та Дальних печер. Рисунок виконано, наімовірніше, з оглядового майданчика лаврської друкарні». Я схильний до цього підпису, який вказали шевченкознавці Володимир Яцюк і Сергій Гальченко, що це Шевченкова робота «Дальні і Ближні печери Києво-Печерської лаври». Незаперечно: з ганку Тарас Григорович не міг бачити «Дальні і Ближні печери» та «всю Черниговскую губернию и часть Полтавской», а тільки, як написано в повісті «Близнецы» - «киевскую колокольню».
В один із весняних днів 2017 року автор цих рядків відвідав друкарню Лаври, де малював Тарас Григорович 1843 року. Саме там, на балконі, іще раз – балконі - на мольберті Шевченка з’явився начерк «Ближні і Дальні печери Києво-Печерської лаври», бо «крыльцо», або українською – «ґанок» – це прибудова при вході до приміщення. Тобто, «дослідникам» варто б було «на місці» подивитися, звідки ж Шевченко малював печери. Адже на першому плані Тарасового «начерку» чітко проглядається поруччя балкона, ліворуч – Хрестовоздвиженська церква (1700), ближче до Дніпра - однобанева Аннозачатіївська церква (1679), у центрі композиції – храм Різдва Богородиці (1696) й двоярусна восьмигранна дзвіниця (1761), збудована Степаном Дем’яновичем Ковніром (1695–1786) за проектом архітектора І. Григоровича-Барського (1713–1791). З невеличкого балкона (я сфотографував, як і печери та краєвид) другого поверху друкарні Лаври, а нині – Музею книги, здається – у підніжжі, видніються Ближні і Дальні печери (як і на Шевченковому малюнку), з того місця, де, однозначно, стояв Тарас Григорович і малював, відкривається неймовірно розкішна (захоплива, чудова) панорама церковних куполів, удалині – Дніпро й міст. Туристи та парафіяни поспішають, як і в Тарасові часи, до печер, у храми на богослужіння, чується стишена сумирна розмова. Шевченковий контурний краєвид «Дальні та Ближні печери Києво-Печерської лаври» з архітектурним ансамблем Ближніх і Дальніх печер, відзначаємо: мало відбулося змін у пейзажі, який малював і яким зачаровувався художник, хіба що балкон підтримують троси й перед катакомбами з’явилися господарчі будівлі, піднялися дерева, а на Дніпрі не видно вітрильників і рибальських каюків, якими милувався Тарас Шевченко.

Віктор ЖАДЬКО

На фото: Т. Шевченко, Дальні та Ближні печери Києво-Печерської лаври; балкон, з якого Шевченко малював печери Лаври

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2017 > Тема ""Білі плями" історії"