Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 26.05.2017
Андр╕й Юраш, кер╕вник департаменту у справах рел╕г╕й М╕нкульту Укра╖ни: НАШЕ КОНФ╤ДЕНЦ╤ЙНЕ СП╤ЛКУВАННЯ З УПЦ МП ЩОРАЗУ ПОТРАПЛЯЛО В ╤НТЕРНЕТ

Церковн╕ законопроекти №№ 4128 (про зм╕ну п╕длеглост╕) та 4511 (про особливий статус рел╕г╕йних орган╕зац╕й, чи╖ адм╕н╕стративн╕ центри перебувають в кра╖н╕-агресоров╕) вилилися у достатньо масштабний протест кл╕рик╕в б╕ля Ради та викликали сусп╕льний резонанс. Вт╕м це був лише прояв давнього конфл╕кту УПЦ МП та держави, який насправд╕ перебува╓ у латентн╕й форм╕. Нав╕ть важко сказати коли в╕н почався. Коли слово «автокефал╕я» зникло з церковного порядку денного УПЦ МП? Коли патр╕арх оголосив, що в╕н Укра╖ну в споко╖ не залишить, а УПЦ МП промовчала, а пот╕м наказала на л╕тург╕ях Кирила поминати? Коли УПЦ КП перекочувала в стан «ворог╕в» чи почала працю над сво╖м визнанням? У цьому конфл╕кт╕ багато непом╕тних нюанс╕в. Парламент та уряд намагаються обмежити вплив Москви та заявити курс на усамост╕йнення. Про найб╕льш п╕дготовлений до прийняття законопроект 4128 ми говоримо ╕з кер╕вником департаменту у справах рел╕г╕й Андр╕╓м Юрашем. 

БУЛА ЗАПУЩЕНА СХЕМА ПОВНОГО ЗРЕЧЕННЯ ПАРАФ╤ЯМИ СВО╢╥ ВЛАСНОСТ╤
- Андр╕ю, напередодн╕ акц╕й п╕д парламентом церковне кер╕вництво скликало прес-конференц╕ю. Там були пол╕тичн╕ експерти пер╕оду Януковича, речник УПЦ МП ╓пископ Климент. Там, як ╕ всюди, наголошувалося, що ╖х «обража╓» уряд чи м╕н╕стерство культури. 
- Я дивився трансляц╕ю прес-конференц╕╖, ╕ у мене було враження, що це Лайф-ньюз. Поважн╕ в минулому анал╕тики скочуються до абсолютно╖ ман╕пулятивност╕, замовн╕ рел╕г╕╓знавц╕ втрачають ╜рунт ╕ н╕чого не говорять по сут╕, а лише ман╕пулюють певними ╕деолог╕чними категор╕ями; вражають позиц╕я ╕ р╕вень аргументац╕╖ з боку духовенства, яке скочу╓ться до блюзн╕рсько╖ наруги над правдою. Ран╕ше я не м╕г уявити, що арх╕╓рей аж наст╕льки здатен говорити неправду.
- Владика Климент (фактичний речник УПЦ МП) казав, що ви не ре╓стру╓те статут╕в (фактично установчого документу храм╕в), не ведете статистику.
- Статути громад – давня ╕стор╕я, яка вже переходить у фарс. За останн╕ два роки Укра╖нська православна церква подала на ре╓страц╕ю до центрального органу виконавчо╖ влади, що ре╓стру╓ рел╕г╕йн╕ ╕нституц╕╖ вищого порядку (монастир╕ чи ╓парх╕альн╕ центри, м╕с╕╖, братства), 16 статут╕в. ╤нформац╕йно-просв╕тницьку м╕с╕ю самого владики Климента ми заре╓стрували за с╕м дн╕в, а також заре╓стрували два монастир╕ та м╕с╕ю соц╕ального служ╕ння, тобто чотири статути, як╕ в╕дпов╕дали вимогам закону. При ре╓страц╕╖ статут╕в монастир╕в, один в Одеськ╕й ╓парх╕╖ та один у Р╕вненськ╕й, м╕сцев╕ арх╕╓ре╖ п╕шли на продуктивний д╕алог ╕з нами ╕ внесли зм╕ни. Натом╕сть до ╕нших 12 статутних документ╕в, як╕ були запропонован╕, з них три – ╓парх╕альних управл╕нь, то митропол╕я категорично в╕дмовля╓ться робити будь-як╕ зм╕ни. Незабаром ми вчетверте в╕д╕шлемо ц╕ документи з нашими поясненнями, з нашими пропозиц╕ями, як удосконалити ╕ як привести ╖х у в╕дпов╕дн╕сть до укра╖нського законодавства.
Звинувачення на нашу адресу – поза межами добра ╕ зла, поза межами будь-якого добропорядного сп╕лкування. Тим б╕льше, якщо мова йде про вищу духовну особу, яка претенду╓ бути рупором церкви. Под╕бн╕ проблеми були ╕ в ╕нших шести рел╕г╕йних орган╕зац╕ях Укра╖ни, але хто ран╕ше, хто п╕зн╕ше, приставали до того, що ми ма╓мо рац╕ю, ╕ треба прислухатися до нашо╖ позиц╕╖, щоб не було претенз╕й. ╤ т╕льки Укра╖нська православна церква категорично в╕дмовлялася це робити, використовуючи при цьому найр╕зноман╕тн╕ш╕ засоби впливу. У них було спец╕альне звернення Священного синоду до прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни – це як форма тиску з вимогою заре╓струвати статути. Були р╕зноман╕тн╕ ман╕пуляц╕╖ в прес╕, були апеляц╕я до Президента. Зам╕сть д╕алогу, зам╕сть простягнуто╖ руки ╕ прагнення десь знайти сп╕льну позиц╕ю ╓ категорична настанова дотиснути питання, настояти на сво╓му, не поступитися жодними моментами.
- Чому?
- Укра╖нська православна церква свою статутну творч╕сть бере виключно ╕з законодавчого поля Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, статути Укра╖нсько╖ православно╖ церкви ╓ побудованими, скро╓ними ╕ вт╕леними в╕дпов╕дно до рос╕йських стандарт╕в. Вони мали б узяти в лещата все духовне ╕ практичне життя Укра╖нсько╖ православно╖ церкви. Вони хочуть заре╓струвати статути ╓парх╕альних управл╕нь з правом контролю за вс╕м життям ╕ д╕яльн╕стю рел╕г╕йних орган╕зац╕й. А на рег╕ональному р╕вн╕ заре╓струвати так╕ статути, в яких громади добров╕льно позбуваються будь-яко╖ можливост╕ й прав хоч що-небудь контролювати на сво╓му параф╕яльному р╕вн╕.
Коли до нас над╕йшли перш╕ статути, як╕ м╕стили так╕ положення, то ми здивувалися, ми не в╕рили, що це може насправд╕ бути. Вони м╕стили вражаюч╕ норми н╕г╕л╕зму ╕ конфронтац╕йност╕ з нашим законом.
Наприклад, громада добров╕льно повн╕стю переда╓ всю свою власн╕сть у власн╕сть ╓парх╕ального управл╕ння, а сама лише отриму╓ майно в оренду в╕д ╓парх╕ального управл╕ння, тобто, ма╓ться на уваз╕, храм ╕ все ╕нше, будь-як╕ ╕нш╕ споруди, наприклад, як╕сь господарськ╕ споруди, дзв╕ниц╕, школи. Було запущено схему, за якою вс╕ громади мають зректися власност╕, передати цю власн╕сть на баланс ╓парх╕ального управл╕ння, яке ста╓ ╓диним вершителем дол╕ всього цього майна, кошт╕в рел╕г╕йно╖ громади.
Або ╕нше. Н╕яких зм╕н в параф╕╖ не може в╕дбутися, якщо не буде 100% згоди на цю зм╕ну. Ну ми ж розум╕╓мо, що такого в природ╕ практично не бува╓. Це означа╓, що н╕яких зм╕н не може бути взагал╕. ╤ от, коли ми вперше отримали так╕ статути, ми гостро на них в╕дреагували. Почали давати в╕дпов╕дн╕ меседж╕ до територ╕альних обласних п╕дрозд╕л╕в, як╕ займаються ре╓страц╕╓ю. Надсилати в╕дпов╕дн╕ рекомендац╕╖. Коли з╕брали обласних представник╕в, то ми побачили, що в окремих рег╕онах напевно працюють люди, як╕ зац╕кавлен╕ не в тому, щоб ╖хня м╕с╕я, ╖хня функц╕я в╕дпов╕дала ╕нтересам держави. Вони з певних м╕ркувань (я не хочу нав╕ть думати – про що може йтися) почали все наше листування оприлюднювати, воно було опубл╕коване на шпальтах ╤нтернет-видання (видання, яке в╕ддзеркалю╓ Кремл╕вську позиц╕ю – ред.) Союзу православних журнал╕ст╕в. Спочатку наш╕ загальн╕, а пот╕м листи з кодом ДСК (для службового користування), нав╕ть ц╕ листи були вив╕шен╕ в ╤нтернет╕.
- Вони кажуть, що священик пов'язаний з арх╕╓ре╓м не лише статутом, а й присягою, тому папери то – не так важливо.
- Нас не ц╕кавить, якими зв'язками вони пов'язан╕. Це справа церкви – чи пов'язан╕ духовними узами чи ╕ншими. В╕н в╕дчува╓ свою приналежн╕сть, ╕ нас це абсолютно не обходить, ми жодним чином не регламенту╓мо стосунки священика та ╓парх╕ального арх╕╓рея, ми говоримо про стосунки м╕ж юридичними особами – юридичною особою, якою ╓ ╓парх╕альне управл╕ння, ╕ параф╕╓ю – це зовс╕м р╕зн╕ реч╕. ╤ принципова наша установка – ми не говоримо, не намага╓мося ╕ жодним чином н╕коли не робили, не вказували, яку службу в╕дправляти, яка посл╕довн╕сть свят, чи як╕ там в╕ронавчальн╕ принципи – це зовс╕м не ма╓ до нас н╕якого стосунку, це ╓ сфера, яка абсолютно т╕льки ма╓ розв'язуватися в церковн╕й конфес╕йн╕й площин╕. П╕дстава ╕ предмет нашого зац╕кавлення – це правов╕, юридичн╕ стосунки. Церква ма╓ дв╕ сторони – внутр╕шн╓ життя, внутр╕шн╕ установи, канон, книги, до яких ми не ма╓мо стосунку. Але ж, з ╕ншого боку, у нас ╓ ╕нша книга – це зб╕рник закон╕в, ╕ там ╓ закон про свободу сов╕ст╕, ╕ в╕дпов╕дно до цього закону, до ц╕╓╖ книги, ми вив╕ря╓мо, як буду╓ церква сво╖ стосунки.
Ми з╕брали ще статистику, яка стосу╓ться само╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви, ╕, десь розум╕ючи скандал, ми подали запит на вс╕ обласн╕ адм╕н╕страц╕╖, щоб нам з╕брали: ск╕льки за кожен ╕з трьох останн╕х рок╕в Укра╖нська православна церква отримала нових ре╓страц╕й, нових прим╕щень у користування, у власн╕сть, ск╕льки земл╕ вид╕лено, як╕ ╓ ф╕нансов╕ дотац╕╖ – це вражаючий документ. Вс╕ чутки про «гон╕ння та обмеження» – брехня. Все, що говорив Климент учора, не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕ – на превеликий жаль чекати, спод╕ватися на якусь правду, ну, боюсь, що не доводиться.
- Минулого тижня мали розглядатися два закони №№ 4128 та 4511. Як по-вашому, правильно чи н╕, що ц╕ закони виносяться разом, бо один н╕би готовий, так, продуманий, пройшов ком╕тет, ╕нший – про особливий статус – не опрацьований?
- Це ж не мен╕ вир╕шувати, це так законодавц╕ ╖х поставили. Але я думаю, що вс╕ рел╕г╕йн╕ проекти закон╕в варто розглядати в комплекс╕. Окр╕м згаданих вами, заре╓стрований ще один законопроект – №5309. Мен╕ зда╓ться, що його також треба включати до цього пулу ╕ тод╕ системно розглядати питання. Закон №5309 передбача╓ приведення назв рел╕г╕йних орган╕зац╕й у в╕дпов╕дн╕сть до центр╕в, як╕ вони представляють. У ньому йдеться про специф╕чну рел╕г╕йну орган╕зац╕ю, що аф╕л╕ю╓ться в св╕домост╕ абсолютно╖ б╕льшост╕ наших громадян з кра╖ною, яка розпочала в╕йськову агрес╕ю, з кра╖ною, яка несе зараз не просто зло, не просто ненависть, яка спричиня╓ жертви практично кожного дня, тому тут, мен╕ зда╓ться, ╓ багато про що говорити.
- Давайте поговоримо про закон №4128, який допомага╓ громад╕ зм╕нити юрисдикц╕ю.
- Цей законопроект в╕дпов╕да╓ ╕ духу вже ╕снуючого законодавства, ╕ м╕жнародним критер╕ям та рекомендац╕ям вс╕х м╕жнародних орган╕зац╕й. В╕н ╓ конкретною, практичною в╕дпов╕ддю з боку науково╖ експертно╖ громади на сусп╕льн╕ виклики, як╕ породжу╓ реальна ситуац╕я. Сусп╕льство зм╕нилося, воно вимага╓ зм╕н. 
Див╕ться, нав╕ть за ц╕ два дн╕ в К╕нах╕вц╕ (село на Терноп╕льщин╕) б╕льш╕сть громадян вир╕шили зм╕нити свою юрисдикц╕ю ╕ захопили храм, вважаючи, що вони, як частина громади цього храму, як╕ споруджували цей храм, його утримували, мають вс╕ законн╕ п╕дстави ним волод╕ти. Вони представляють церковну м╕сцеву б╕льш╕сть. Сьогодн╕ сталася под╕бна под╕я в одному з с╕л у Хмельницьк╕й област╕ (╕нтерв'ю бралося напередодн╕ церковних протест╕в б╕ля ВР – ред.).
Якщо ми поважа╓мо думку громадян, якщо ми вважа╓мо, що вони мають вс╕ можливост╕ висловити свою позиц╕ю, свою сусп╕льну ор╕╓нтован╕сть ╕ церковну п╕длегл╕сть, то ми ма╓мо забезпечити можливост╕ для цього виявлення. Часто трапля╓ться, що ╕нша сторона тако╖ реал╕зац╕╖ не хоче, тод╕ й виника╓ анарх╕я, конфл╕кт, б╕йка. ╤ так вигляда╓, що саме зац╕кавлен╕ в поглибленн╕ та ╕снуванн╕ оцих точок протистояння ╕ ╓ противниками цього закону №4128. Власне, поява конфл╕ктност╕ будь-якою ц╕ною, ц╕ною неповаги до сво╖х уже колишн╕х в╕руючих – це ╓ така сво╓р╕дна форма самореал╕зац╕╖.
Сьогодн╕ на Терноп╕льщин╕ централ╕зовано, на грош╕, як╕ вид╕ляються десь зверху, в ус╕х тих населених пунктах, точн╕ше в ╖хн╕й б╕льшост╕, а це майже десяток, де вже громади перейшли (ма╓ться на уваз╕ – в Ки╖вський патр╕архат – ред.) споруджуються так╕ невелик╕, не надто показн╕, але, так би мовити, економ-вар╕анти храм╕в для того, щоб зберегти громаду. Тобто, мета очевидна – зберегти мережу рел╕г╕йних орган╕зац╕й, п╕дпорядкованих московському центров╕ й таким чином в╕драпортувати за т╕ ф╕нанси, як╕ отримуються з Москви, ╕ як╕ мають стати п╕дставою для того, щоб мати з цього приводу як╕сь ╕нформац╕йн╕ кампан╕╖. А якщо вже виника╓ конфл╕кт, то тут можна ╕нформац╕йно використовувати тему. Ми бачимо агресивну позиц╕ю патр╕арха Кирила на вс╕ ц╕ закони, хоча у мене нема╓ жодних сумн╕в╕в щодо демократичност╕, виваженост╕, адекватност╕.
- Вони кажуть про те, що законопроект легал╕зу╓ «рейдерськ╕ захоплення».
- Неправда. Опоненти закону №4128 виступають проти вже ╕снуючого положення, що громада – це самоорган╕зована сп╕льнота в╕руючих, як╕ можуть в╕льно декларувати свою п╕длегл╕сть ╕ в╕льн╕ ╖╖ зм╕нювати. ╤деолог╕я тих, хто п╕дн╕ма╓ вс╕ ц╕ хвил╕, хто робить цей аж╕отаж, ╕стер╕ю, – це емоц╕йна спроба затримати, законсервувати ╕деолог╕ю «русского м╕ра», бо «русск╕й м╕р» ╕ демократ╕я – це реч╕ несум╕сн╕. ╤ мене вража╓ р╕вень перекручування, св╕домого фальшування ╕ безв╕дпов╕дального накопичення негативно╖ енерг╕╖, яку пропонують опоненти цього законопроекту.
Так вигляда╓, що працюють певн╕ команди, як╕ дають певн╕ ╕деологеми-меседж╕. У нас майже нема╓ економ╕ки, базовано╖ на рос╕йських якихось схемах, п╕дпри╓мствах ╕ ф╕рмах, у нас уже заборонили платформи «русского м╕ра», в Укра╖н╕ заборонений в'╖зд рос╕йських артист╕в. ╤ тут лиша╓ться одна величезна мережа, через яку можуть легально, нап╕влегально д╕яти ем╕сари «русского м╕ра», при╖жджаючи сюди в рясах чи без ряс, ╕ таким чином тут будь-яка загроза в╕д цього очевидно «русском╕р╕вського» арх╕пелагу в укра╖нському мор╕ ста╓ очевидною.
- Повернемося до закону: там закладен╕ вс╕ запоб╕жники, щоби зм╕на п╕длеглост╕ була мирною, щоб там не було порушень, звинувачень?
- Там ╓ к╕лька таких запоб╕жник╕в. По-перше, в проект╕ ч╕тко йде мова, що в голосуванн╕, так би мовити, неформальному плеб╕сцит╕ щодо зм╕ни п╕длеглост╕ можуть брати участь т╕льки члени рел╕г╕йно╖ громади. ╢ розмови про св╕дому п╕дм╕ну зм╕сту чи можлив╕сть п╕дм╕ни територ╕ально╖ громади на рел╕г╕йну громаду. Вони ╓ безп╕дставн╕: т╕льки члени рел╕г╕йно╖ сп╕льноти можуть брати участь у цьому з╕бранн╕. Що ╓ ╕ндикатором приналежност╕ людини до рел╕г╕йно╖ громади? Абсолютно зрозум╕ло, що передбачена регулярн╕сть участ╕ у рел╕г╕йному житт╕ само╖ громади ╕ питання самоприналежност╕.
╤ в кожному населеному пункт╕ вс╕ розум╕ють, знають, хто до яко╖ сп╕льноти належить. ╤ заперечити комусь ╕з мешканц╕в села, як╕ регулярно приходили до церкви, к╕лька раз╕в можливо й на р╕к, але регулярно здаючи туди кошти (бо зна╓те, ╓ в багатьох селах така практика – ходиш чи не ходиш ти до церкви, але обов'язково потр╕бно внести певну суму на утримання, особливо це в Зах╕дн╕й Укра╖н╕, на п╕вноч╕ Укра╖ни, дуже така практикована ╓ система). Тому, якщо людина вносила кошти, в╕дв╕дувала регулярно храм, то однозначно, що вона ма╓ право брати участь у волевиявленн╕.
╤ другий ╓ запоб╕жник – правосильн╕сть, правомочн╕сть ╕ самих ос╕б, як╕ беруть участь у голосуванн╕. З╕брання вважа╓ться д╕йсним, якщо в╕дбува╓ться голосування б╕льш╕стю 50% плюс один голос, визна╓ться такий спос╕б р╕шення цього з╕брання. 
Якби опоненти хот╕ли, щоб справд╕ був якийсь демократичний механ╕зм, вони б брали участь у будь-яких дискус╕ях з цього приводу, не формальних ╕ очевидних. Новинський, який запропонував альтернативний проект, насправд╕ його зняв з розгляду, коли в╕н був поставлений на ком╕тет╕. В╕н розум╕в, що ком╕тет не п╕дтрима╓ його законопроект, але в принцип╕ в╕дмовився в╕д цього обговорення.
Я думаю – це не випадково. Це так би мовити, св╕дома позиц╕я, це св╕доме його бажання, яке виходить ╕з принципово╖ установки, що н╕якого голосування у громад╕ бути не може. Ма╓ бути все збережене, н╕якого волевиявлення бути не може. Це принципова позиц╕я, яка повторю╓ лист церковного начальства УПЦ МП, про те, щоб не погоджуватися н╕ на це, н╕ на почергов╕ служ╕ння в одному храм╕.
Отже, насправд╕, ма╓мо ситуац╕ю не з бажанням сп╕вв╕днести себе ╕з демократичними обставинами ╕снування держави, сусп╕льства ╕ сво╓╖ сп╕льноти, а ма╓мо очевидне бажання законсервувати ситуац╕ю такою, як вона ╓, ╕ вже д╕яти в╕дпов╕дно до певних установок, як╕, на превеликий жаль, в╕дходять дуже часто не з укра╖нського боку.
- Андр╕ю, все таки з приводу закону №4511 (цей другий закон), чи ви вважа╓те, що це переб╕р було його ре╓струвати – чого ми хочемо досягнути, просто потролити?
- На в╕дм╕ну в╕д законопроекту № 4128, до якого ми ма╓мо якесь в╕дношення, ми його осмислювали, це ╓ законопроект, який був поданий самими народними депутатами. Ми ж не можемо контролювати чи якось впливати, це – законодавча ╕н╕ц╕атива, яка йшла в╕д них.
Я розум╕ю дух, яким був породжений цей законопроект – в╕н породжений був духом потреби. Я читав, що народний депутат Тимчук чи не ╓диний, хто активно коментував ╕ захищав цей законопроект, казав, що це в╕дпов╕дь сусп╕льства, громади, ╕ частини народних депутат╕в на т╕ д╕╖, на ту позиц╕ю, яку зайняла певна частина духовенства Укра╖нсько╖ православно╖ церкви в ╓дност╕ з Московським патр╕архатом, ╕, розум╕ючи можлив╕ насл╕дки тако╖ д╕яльност╕, вони запропонували радикальний крок.
Я не хочу його коментувати багато – нав╕ть якби ╕ був в╕н прийнятий, навряд чи в╕н буде п╕дписаний Президентом. Але вони сам╕ визнають, що страшн╕ший оцей закон №4128. А ви зна╓те чим в╕н страшний? Тому що в╕н насправд╕ в╕дпов╕да╓ вс╕м нормам закону, от у чому парадокс. А опротестувати закон №4128 важко, будь-який неупереджений експерт його схвалить, а ми вже про цей закон говорили ╕ на зас╕даннях ОБС╢, ╕ в Укра╖н╕, у В╕дн╕, у Варшав╕. Хоча були ж десятки раз╕в ╕ спроб показати цей законопроект як певну якусь кару Божу, яку тут держава придумала. ╤, зна╓те, результат же очевидний – народн╕ депутати не отримали негативного висновку жодно╖ м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖.

Лана Самохвалова
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18583

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков