Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Один з днів, коли знахарі збирали лікарські трави (зілля), припадав у давнину на свято Симона Зилоти (23 травня; а за старим стилем — 10 травня). Відтак постав своєрідний зільницький обряд. Почасти, як стверджують етнографи, він зберігся і тепер, зокрема на Волині та у Карпатах.
Участь у ньому брали лише жінки й молодиці. Зібравшись в одній хаті напередодні свята, жінки смажили яєшню, варили вареники, готували інші страви та гуртом ішли до лісу, у поле, на луг, леваду збирати цілющі квіти і трави. До цього “рослинного списку” входили (і входять) золототисячник, ромашка, череда, ведмежі вуха, м'ята, полин, деревій, п'ятилисник та інші дари зеленої аптеки. Зілля намагалися збирати до схід сонця, коли ще не випала роса, і то робили потайки від чужого ока. Тож у лісі жіночки-збиральниці розходилися подалі одна від одної. При цьому нерідко виголошували магічні замовляння. Приміром:
- Святий Авраам на це зілля орав, а Бог садив, а Спас родив, Мати Божа поливала і на поміч це зілля давала.
Закінчивши збирати трави, тут же “на природі” влаштовували колективну трапезу. Бувало, що не показували один одному, хто що назбирав, щоб, часом, “не зурочили” зілля. Однак, це — марновірство!
У деяких місцевостях України побутувало й таке обрядове дійство: жінки вибирали поміж себе вдову, яку називали — Симон. Її першою купали у великій діжі, підливаючи туди відвари зі щойно зібраних трав. Потім цю церемонію купелі повторювали з усіма іншими жінками. Завершення обряду відзначали спільним застіллям у садку та виконанням “зільницьких” пісень.

«ТОПЧУ-ТОПЧУ РЯСТ, РЯСТ...»
І ранньою весною, і на Великдень, і на Трійцю, і в ніч на Купала було узвичаєно босоніж топтати ряст. При цьому співали, приповідали:
- Топчу-топчу ряст, ряст.
Бог здоров'я дасть-дасть...
Що ж то за чудодійна сила у ньому?..
Ряст порожнистий (народна назва - ряска жовта) — лікарська рослина якось по-особливому прикрашає листяні ліси навесні, дивує і вражає забарвленням квіток: від білих і кремових — до жовтих, пурпурово-фіолетових і бузкових. Хтось навіть може подумати, що це різні квіти.
Багаторічна рослина ряст порожнистий (10-30 см заввишки) закінчує вегетацію, зацвітає ще до того, як дерева сповна вкриваються листом. Отож, цвіте у березні-квітні, а коли пізня весна — то й у травні. Запилюється комахами. Ботанічні довідники так описують його: “З порожнистої підземної бульби виростає квітконосне стебло з двома ясно-зеленими двічі трійчастими листками та китицевидним верхівковим суцвіттям. Квітки рясту доволі своєрідної будови, зі шпоркою. Оцвітина подвійна, проте чашечка рано опадає. Пелюсток — чотири, тичинок — дві. Плід — стручкоподібна коробочка”.
Ряст ціниться як весняний медонос та декоративна рослина. Він може прикрашати парки, лісопарки, сади, господині висаджують його на клумбах.
Рослину масово збирають у букети, на жаль, часто вириваючи з корінням-бульбами. Це призводить до її знищення.
З рясту виготовляють медичні препарати для лікування нервових захворювань, покращення функції м'язів, при болі у суглобах. Лікує суглоби, додає сили, здоров'я й сама роса з рясту. Ось чому у давнину його топтали, вмивалися “рясковою росою”. Робили це до сходу сонця. Але, якщо топтати, то тільки обережно! Корисна рослина!
Підготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема "Душі криниця"