Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2491)
З потоку життя (5575)
Душі криниця (3163)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1397)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1599)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: У ПОЛЬЩ╤ НА САМОПИСЦ╤ ТУ-154 ЗНАЙШЛИ ЗАПИС ВИБУХУ
Ран╕ше польська ком╕с╕я заявляла, що руйнування л╕вого крила л╕така Качинського мають ознаки...


ЗЛИДН╤ ПАРИЖА ╤ ЛОНДОНА
Cв╕й творчий шлях письменник Джордж Орвелл розпочав ╕з неспод╕ваного за тематикою ╕ вражаючого за...


Володимир В'ятрович, голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕: ПРОЕКТ УПА З'ЯВИВСЯ ЩЕ В 1921 РОЦ╤ - У ОТАМАНА ТЮТЮННИКА
Чому день УПА святку╓мо 14 жовтня? Чому з'явився слоган: УПА народилася 14 жовтня?


СПЕЦСЛУЖБИ РОС╤╥ БЛОКУВАЛИ ПРОУКРА╥НСЬКИХ АКТИВ╤СТ╤В У FACEBOOK П╤Д ЧАС ВТОРГНЕННЯ В КРИМУ
Колишн╕й пом╕чник держсекретаря США з╕ стратег╕чних цифрових технолог╕й Мойра Вейлан п╕дтвердила...


У МОСКВ╤ ВИСТАВИЛИ НА ПРОДАЖ КРАДЕН╤ СКАРБИ КИ╥ВСЬКО╥ РУС╤
Редакц╕я журналу укра╖нських музейник╕в спод╕ва╓ться, що цього разу наш╕ дипломати оперативно...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 19.05.2017
ХОЛОДНИЙ ЯР

Наближа╓ться 22 травня - один з╕ знаменних дн╕в в Укра╖нськ╕й ╕стор╕╖ -день перепоховання нашого ген╕я ╕ пророка, нашого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Для мене день 22 травня ще й важлива с╕мейна дата - день весняного Миколая, день народження мого батька - Миколи ╤вановича, хорошо╖ людини, вчителя, який навчав не т╕льки математики ╕ ф╕зики, а й виховував потяг до п╕знання всього нового, ц╕кавого, який не згаса╓ в мен╕ ╕ п╕сля 80 рок╕в мого життя.
Щороку до Шевченк╕вських дн╕в мене тягне до Шевченково╖ поез╕╖, хочеться щось перечитати, щось вивчити напам'ять. К╕лька дн╕в тому взяла в руки “Кобзар”, трохи полистала ╕ зупинилася на в╕рш╕ “Холодний Яр”. В╕н виявився для мене чимось зовс╕м новим, незнайомим. Не знаю, чому про нього нам н╕чого не говорили на уроках укра╖нсько╖ л╕тератури, не приводили з нього жодних цитат... Може, тому, що школу я зак╕нчувала в р╕к смерт╕ Стал╕на, тому пророчий зм╕ст цього в╕рша ╕ не мав бути донесеним до нашо╖ св╕домост╕.
Знаю, що наш╕ недруги дуже не люблять “Розриту могилу”, забороняли вчити ╖╖ в роки тотал╕тарного комун╕стичного режиму, забороняють в Криму ╕ зараз. Почала вчити “Холодний Яр”, а сьогодн╕ почула по одному з укра╖нських телеканал╕в (супутниковому, зв╕сно) велику розпов╕дь про нього.
Як багато ми ще не зна╓мо про нашу р╕дну Укра╖ну, про ╖╖ ун╕кальн╕сть! Ось ╕ Холодний Яр. Я т╕льки сьогодн╕ д╕зналась про ун╕кальн╕сть ц╕╓╖ м╕сцевост╕, про силу ╕ ф╕зичну, ╕ силу духу, яку в╕н да╓ людям, як╕ там бувають, як╕ там живуть. Во╖ни, виснажен╕ боями, повн╕стю в╕дновлюють сво╖ сили, пробувши в район╕ Холодного Яру всьго три дн╕. М╕сцев╕сть в район╕ Холодного Яру вкрита тектон╕чними розломами, Люди, як╕ живуть в таких м╕сцях (╖х на планет╕ Земля немало), понад усе ц╕нують волю, готов╕ боронити ╖╖ в╕д ус╕х ворог╕в, см╕лив╕ ╕ безкомпром╕сн╕.
Заглянувши в ╤нтернет, я побачила дуже багато матер╕ал╕в про Холодний Яр, ╕ ще сучасн╕шими стали для мене рядки Шевченк╕всько╖ поез╕╖ про цю м╕сцев╕сть, де були не т╕льки Кол╕╖вщина, гайдамаки, Гонта та Зал╕зняк, а й Холоднояр╕вська Народна республ╕ка, з╕ сво╖м 15-тисячним в╕йськом, яке понад усе ставило волю Укра╖ни, ╕ билося на смерть ╕ проти б╕льшовик╕в, ╕ проти ден╕к╕нц╕в, бо вс╕ вони були ворогами Укра╖ни.
Боротьба за волю, за Укра╖ну тривала до 1923 року, ╕ б╕льшовицька влада нав╕ть призначила окрему людину, яка в╕дпов╕дала за не пок╕рний ╖м Холодний Яр.
Мен╕ соромно, що я так погано знаю ╕стор╕ю сво╓╖ Укра╖ни. Можна шукати соб╕ виправдання в тому, що до 24 серпня 1991 року ми не мали можливост╕ б╕льше знати про нашу ╕стор╕ю, бо та ╕стор╕я, яку ми вивчали в школ╕ ╕ вузах, не мала н╕якого в╕дношення до нашо╖, укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. Наших нац╕ональних геро╖в так паплюжили, робили якимись монстрами (а Рос╕я ╕ зараз це робить), що потр╕бн╕, мабуть, стол╕ття, щоб витравити з пам’ят╕ людей цю брехню.
Скажете, що вже 25 рок╕в ма╓мо таку можлив╕сть, але так багато було роботи в перш╕ роки Незалежност╕, щоб д╕знатись хоча б про головне: про наш герб, Г╕мн, УНР 1918 року, бо н╕ в “Дитяч╕й енциклопед╕╖”, н╕ в “доросл╕й” не було жодно╖ згадки про УНР, про Акт Злуки, про б╕й п╕д Крутами... Все це треба було вивчати, нести в маси хоч тр╕шки правди про под╕╖, як╕ в╕дбувались в Укра╖н╕ в 1918 роц╕.
Я закликаю вс╕х, хто ма╓ смартфони, ноутбуки, ма╓ змогу користуватись ╤нтернетом, не переглядати там вс╕ляке см╕ття про наших “з╕рок” чи “д╕яч╕в”, а част╕ше налаштовуватись на стор╕нки нашо╖ ╕стор╕╖, так╕, як “Холодний Яр”, УНР на Далекому Сход╕ - Зелений Клин ╕ його ╕стор╕я, част╕ше читайте Шевченка. Зараз дуже актуальн╕ ╕ “Холодний Яр”, ╕ послання “╤ мертвим, ╕ живим...”, ╕ “Псалми Давидов╕”, ╕ багато ╕нших Шевченкових думок. Ск╕льки бруду вилива╓ на наших во╖н╕в, як╕ в╕дстоюють на Донбас╕ нашу свободу ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть, наша “сус╕дка”, називаючи ╖х бандитами, вбивцями, а Шевченко каже:

«За святую правду-волю
розбойник не стане,
не розку╓ закований
у ваш╕ кайдани
народ темний...»

Хоч ╕ живу я зараз не зовс╕м в Укра╖н╕, а в Криму, та все ж дивлюсь наше, укра╖нське телебачення, ╕ часто лаюся з тим телев╕зором, та, на жаль, моя лайка ╕ незадоволення н╕як не можуть д╕йти до наших «слуг народу». Тому спробую звернутись до них через нашу газету (жаль, що вони ╖╖, напевно, не читають). Так от слухайте:
Дорог╕ (дуже дорог╕!!!) наш╕ укра╖нськ╕ слуги народу, т╕, як╕ вже п╕сля Майдану (до якого ви часом долучалися) зум╕ли “заробити” м╕льйони не т╕льки гривень, а й долар╕в ╕ ╓вро! Мо╖ слова для вас н╕чого не значать, тому послухайте Тараса Григоровича, слова, з якими в╕н зверта╓ться до вас з далекого 1845 року (йому це можна, бо ж В╕н – Пророк):

«Ви - розбойники несит╕,
голодн╕ ворони.
По якому правдивому,
святому закону
╕ землею, вс╕м даною,
╕ сердешним людом
торгу╓те? Стереж╕ться ж,
бо лихо вам буде,
тяжке лихо! Дур╕ть д╕тей,
╕ брата сл╕пого,
дур╕ть себе, чужих людей,
та не дур╕ть Бога.
Бо в день радост╕ над вами
розпадеться кара.
╤ пов╕╓ огонь новий
з Холодного Яру».

А. Микола╓нко
м. Феодос╕я

Тарас ШЕВЧЕНКО
ХОЛОДНИЙ ЯР

У всякого сво╓ лихо,
╤ в мене не тихо,
Хоч не сво╓, позичене,
А все-таки лихо.
Нащо б, бачся, те згадувать,
Що давно минуло,
Будить бозна╓ колишн╓ —
Добре, що заснуло.
Хоч ╕ Яр той, вже до його
╤ стежки мало╖
Не осталось; ╕ зда╓ться,
Що н╕хто й ногою
Не ступив там, а згада╓ш,
То була й дорога
З манастиря Мотриного
До Яру страшного.
В Яру колись гайдамаки
Табором стояли,
Лагодили самопали,
Ратища стругали.
У Яр тойд╕ сходилися,
Мов ╕з хреста знят╕,
Батько з сином ╕ брат з братом
Одностайне стати
На ворога лукавого,
На лютого ляха.
Де ж ти д╕вся, в Яр глибокий
Протоптаний шляху?
Чи сам зар╕с темним л╕сом,
Чи то засадили
Нов╕ кати? Щоб до тебе
Люди не ходили
На пораду, що ╖м д╕ять
З добрими панами,
Людо╖дами лихими,
З новими ляхами?
Не схова╓те! над Яром
Зал╕зняк вита╓
╤ на Умань позира╓,
Гонту вигляда╓.
Не ховайте, не топч╕те
Святого закона,
Не зов╕те преподобним
Лютого Нерона.
Не славтеся царевою
Святою войною.
Бо ви й сам╕ не зна╓те,
Що царики коять.
А кричите, що несете
╤ душу ╕ шкуру
За отечество!.. ╢й-богу,
Овеча натура;
Дурний шию п╕дставля╓
╤ не зна╓ за що!
Та ще й Гонту зневажа╓,
Ледаче ледащо!
«Гайдамаки не воины —
Розбойники, воры.
Пятно в наший истории...»
Брешеш, людоморе!
За святую правду-волю
Розбойник не стане,
Не розку╓ закований
У ваш╕ кайдани
Народ темний, не зар╕же
Лукавого сина,
Не роз╕б'╓ живе серце
За свою кра╖ну.
Ви — розбойники несит╕,
Голодн╕ ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
╤ землею, вс╕м даною,
╤ сердешним людом
Торгу╓те? Стереж╕ться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дур╕ть д╕тей
╤ брата сл╕пого,
Дур╕ть себе, чужих людей,
Та не дур╕ть Бога.
Бо в день радост╕ над вами
Розпадеться кара.
╤ пов╕╓ огонь новий
З Холодного Яру.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18535

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков