Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2491)
З потоку життя (5575)
Душі криниця (3163)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1397)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1599)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМСЬК╤ ПЕРЕКЛАДИ УКРА╥НСЬКОЮ
Нещодавно поет ╕ л╕тературний критик, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Фед╕р...


ТЕРИТОР╤Я УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
Це було боляче – мешкаючи на сво╖й земл╕, жити в чужомовному оточенн╕.


ПРОЩАННЯ З ОС╤ННЮ
П╕сля Якова тепла н╕якого.


В╤Д Л╤РИКИ ДО ШРАПНЕЛЬОК
В с╕мферопольськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ Олександра Пушк╕на на зас╕данн╕ гумористичного творчого...


П╤СЛЯ ПОКРОВИ — ВЕС╤ЛЬНИЙ СЕЗОН
14 жовтня — Покрови. Повна назва цього величного церковного свята — Покров Пресвято╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 12.05.2017
КРИМСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРА╥НСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА

Вельмишановн╕ колеги, дорог╕ брати ╕ сестри у р╕дному Слов╕!
К╕лька тижн╕в тому, на бриф╕нгу в Укра╖нському кризовому мед╕а-центр╕, де команда кримчан, орган╕затор╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка, зв╕тувала перед громадою про його п╕дсумки, я передав голов╕ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Михайлу Сидоржевському к╕лька екземпляр╕в видано╖ в Криму книги спогад╕в про кримського укра╖нського поета, публ╕циста, перекладача Данила Андр╕йовича Кононенка «Цю землю я любив…». Пояснив, ЩО означа╓ для нас у нин╕шн╕х кримських обставинах ця книга про нашого побратима, як ╕ започаткований Д. Кононенком два десятил╕ття тому л╕тературний дитячий конкурс, який ми в╕дродили тор╕к – вже з його ╕менем ╕ на всеукра╖нському р╕вн╕. Це наш╕ духовн╕ творч╕ кримсько-укра╖нськ╕ мостики ╓днання з великою, материковою Укра╖ною, наше гуман╕тарне укра╖нське кор╕ння в Криму! ╤ ще одне св╕дчення того, що нав╕ть в таких неймов╕рних обставинах можна ╕ потр╕бно робити нашу укра╖нську справу!
Але звичайно ж – набагато легше робити ╖╖ гуртом. Тому в╕д ╕мен╕ невеличкого авторського колективу ╕ родини Д. А. Кононенка, чи╖м коштом було видруковано у С╕мферопол╕ к╕лька сотень екземпляр╕в ц╕╓╖ книги, я попросив у пана Михайла, а в його особ╕ усю Сп╕лку, посприяти у виданн╕ доповненого, ширшого вар╕анту книги спогад╕в про прекрасного письменника, журнал╕ста, громадянина, патр╕ота, одного ╕з засновник╕в укра╖нсько╖ «Св╕тлиц╕» в Криму - Данила Андр╕йовича Кононенка. В╕н чверть стол╕ття очолював Кримську орган╕зац╕ю НСПУ, його, без сумн╕ву, знала вся л╕тературна Укра╖на. В редакц╕йному арх╕в╕ дос╕ бережемо десятки фото, сотн╕ над╕сланих до «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з ус╕╓╖ Укра╖ни лист╕в з поетичними ╕ прозовими творами, п╕дготовленими до друку незм╕нним редактором «Св╕тличного» в╕дд╕лу л╕тератури Д. Кононенком. Тому у ц╕й книз╕ мають бути не десятки – як тепер, а сотн╕ спогад╕в! ╤ кожен такий спомин про Кононенка, про укра╖нський Крим – це для ус╕х нас ще одна ниточка ╓днання з р╕дною Укра╖ною.
«Будемо також щиро вдячн╕ ус╕м читачам, землякам, знайомим, шанувальникам творчост╕ Д. А. Кононенка, представникам письменницького цеху, хто, можливо, у наш час роз╕рваних комун╕кац╕й ран╕ше не знав про видання ц╕╓╖ книги, але захоче доповнити ╖╖ сво╖ми спогадами про Данила Андр╕йовича, котрий сво╓ю творч╕стю й ус╕м сво╖м життям прагнув надихнути, окрилити, згуртувати людей довкола високих духовних ц╕нностей, стверджуваних ним у Слов╕» - таким зверненням зак╕нчу╓ться книга «Цю землю я любив…», яку в╕дтепер можна переглянути на нашому газетному сайт╕ в ╤нтернет╕ http://svitlytsia.crimea.ua/kononenko-danylo.pdf . Ми  пропону╓мо Ваш╕й уваз╕ передмову до ц╕╓╖ книги, написану оч╕льником укра╖номовних письменник╕в Криму Михайлом Вишняком, ╕ ще раз заклика╓мо до кримсько-укра╖нсько╖ сп╕впрац╕.
Колись Ви писали: КРИМ, СВ╤ТЛИЦЯ, КОНОНЕНКУ. Адреса не зм╕нилася. Т╕льки тепер вже – ПРО КОНОНЕНКА…
З повагою – В╕ктор КАЧУЛА,
член НСПУ, заслужений журнал╕ст Укра╖ни
м. С╕мферополь, «Кримська св╕тлиця»
E-mail: kr_svit@meta.ua

Михайло ВИШНЯК
ЗАМ╤СТЬ ПЕРЕДМОВИ, АБО
ПЕРЕДН╢ СЛОВО ПРО ПОЕТА
  
   Данило Кононенко… Важко уявити, що його, нашого л╕тературного побратима, який близько п╕встол╕ття послуговувся красному письменству, зробивши значний внесок в утвердження ╕ популяризац╕ю р╕дного укра╖нського слова на теренах Криму, де його поетичний талант розкв╕тнув уповн╕, вже не стало.
   Народжений на Черкащин╕, славн╕й батьк╕вщин╕ Тараса Шевченка, в╕н ус╕м сво╖м серцем був щиро закоханим у чар╕вну кримську землю, куди завели його житт╓в╕ дороги. Й до не╖, сво╓╖ друго╖ батьк╕вщини, звертався поет як до матер╕:
   Земле моя кримська,
   Ласко материнська...
   Земле моя р╕дна,
   Сторона пог╕дна…
   Та це ╕ не дивно, бо саме тут, у Криму, пройшла його молод╕сть, тут служив в арм╕╖, здобув вищу осв╕ту, зак╕нчивши укра╖нське в╕дд╕лення ф╕лолог╕чного факультету С╕мферопольського державного ун╕верситету. Тут, у Криму, зустр╕в сво╓ перше ╕ ╓дине кохання, подругу на все життя, яка подарувала йому двох д╕тей – доньку ╕ сина, а вони – улюблених онук╕в. Тут, у Криму, продовжив ╕ трудовий шлях, бо розпочав його ще на р╕дн╕й Черкащин╕ кореспондентом районно╖ газети. П╕сля строково╖ служби працював в обласн╕й газет╕ «Кримська правда», що виходила рос╕йською та укра╖нською мовами, дал╕ – редактором у книжковому видавництв╕ «Тавр╕я», директором Кримського будинку письменник╕в, в╕дпов╕дальним секретарем, головою Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. Та, мабуть, найб╕льше знайшов себе в «Кримськ╕й св╕тлиц╕», очоливши в ц╕й ╓дин╕й у Криму укра╖номовн╕й газет╕ в╕дд╕л л╕тератури та мистецтва.
   Тут, у Криму, розпочався ╕ його творчий шлях. Тут в╕н утвердився як поет, видавши п’ять поетичних зб╕рок, кожна з яких засв╕дчувала творче зростання автора. ╤ зв╕дси, з Криму, його поетичне слово долучилося до всеукра╖нського письменства, усе част╕ше з’являючись на шпальтах пер╕одичних видань Укра╖ни – газет, часопис╕в, колективних зб╕рник╕в.
   Особливо багато зробив поет для популяризац╕╖ в Криму укра╖нського слова, працююючи в р╕дн╕й йому «Кримськ╕й св╕тлиц╕», добираючи до друку в н╕й художн╕ твори як кримських л╕тератор╕в, так ╕ письменник╕в з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни, нер╕дко супроводжуючи ц╕ публ╕кац╕╖ профес╕йним судженням про творч╕сть репрезентованих автор╕в.
   Варто пам’ятати ╕ його пл╕дну перекладацьку роботу з р╕зних мов укра╖нською, ╕ перш за все з б╕лорусько╖, рос╕йсько╖ та кримськотатарсько╖. Сво╖ми перекладами в╕н знайомив читач╕в з поетичним св╕том р╕зних автор╕в, зближуючи культури ╖хн╕х народ╕в, спов╕дуючи, як колись писав про сво╓ слово Павло Тичина, «аркодужне перевисання до народ╕в». Так само ╕ наш поет будував мости дружби м╕ж ними.
   Н╕коли не забував в╕н ╕ про л╕тературну зм╕ну, в╕дшукуючи ╕ пестуючи молод╕ таланти серед обдарованих школяр╕в, орган╕зуючи або беручи участь в р╕зноман╕тних мовно-л╕тературних заходах аж до редагування ╕ видання за сво╖м редакторством колективних зб╕рок в╕рш╕в творчо╖ молод╕. ╤ не один ╕з сучасних кримських профес╕йних письменник╕в завдячу╓ йому тим, що в╕н допом╕г йому сво╓ю п╕дтримкою й оп╕кою вийти на велику л╕тературну дорогу, стати членом Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
   В╕н мав багато друз╕в ╕ знайомих не лише в Криму. Мен╕ як учаснику р╕зних м╕жнародних ╕ всеукра╖нських наукових конференц╕й, опоненту на захистах дисертац╕й чи науковому кер╕внику власних асп╕рант╕в при захист╕ ними ╖хн╕х досл╕джень, беручи участь у л╕тературних заходах – презентац╕ях книг, у м╕жнародних Шевченк╕вських святах «В с╕м’╖ вольн╕й нов╕й», як делегату чотирьох останн╕х з’╖зд╕в НСПУ тощо доводилося бувати в багатьох м╕стах ╕ рег╕онах Укра╖ни. ╤ де б я не був, мене нер╕дко запитували друз╕, колеги, просто знайом╕, а то й незнайом╕: «А як там Данило Кононенко?», передавали йому в╕тання чи сво╖ власн╕ книги.
   Багато ще доброго ╕ заслуженого можна сказати про Данила Кононенка. Та передовс╕м в╕н сам перш за все був справжн╕м майстром поетичного слова, поетом «з любов╕ й добра» з╕ сво╖м власним художн╕м баченням св╕ту в яскравих барвах ╕ образах, у людських печалях ╕ радощах. В╕н не шукав якихось надмодерних та ╕же з ними штукенц╕й, а кохався в музично-мелод╕йних ╕ яскраво-виразних барвах р╕дного слова, успадкувавши у сво╖й поез╕╖ традиц╕╖ класичного укра╖нського в╕рша. Писав щиро, вкладаючи у сво╖ твори талант, яким над╕лив його Господь. ╤ вже з перших сво╖х публ╕кац╕й Данило Кононенко означився як поет-л╕рик, як автор мелод╕йно-ритм╕чного в╕рша, удосконалюючи його в╕д твору до твору, в╕д книги до книги.
   Широкий ╕ тематичний д╕апазон поез╕╖ Данила Кононенка. Та про що б в╕н не писав, йому притаманна глибока поетизац╕я в╕ршовано╖ опов╕д╕. ╤ ця ознака пом╕тна не лише в його, так би мовити, традиц╕йн╕й «чист╕й» л╕риц╕, а й у творах громадсько-сусп╕льного чи публ╕цистичного звучання. Прагнув поет уникати й багатосл╕в’я, яким «хвор╕╓» чимало автор╕в.
   А сказати багато коротко – це справжн╕й талант. Ним волод╕в наш поет. ╤ як тут не навести його 13-рядковий л╕ричний етюд «Останн╕й день в╕йни», який можна без усяких знижок в╕днести до справд╕ хрестомат╕йного в╕рша:
   Ой, не грала гармонь,
   а плакала,
   Ой, ридала гармонь ридма…
   Тихо зойкнула
   хв╕ртка злякано:
   – Мамо! Ма…
   А в сел╕ «перемога» –
   чулося,
   Б╕гли з поля
   худ╕ ж╕нки.
   Мати в чорну
   печаль запнулася
   на в╕ки.
   Справд╕, як кажуть, н╕ додати, н╕ в╕дняти жодного слова. ╤ х╕ба не викликають так╕ рядки ц╕лу гаму почувань? Через образно-емоц╕йний ряд виразних троп╕в автор зум╕в передати весь траг╕зм найжорсток╕шо╖ в ╕стор╕╖ людства минуло╖ в╕йни з фашизмом, звузивши його до сприйняття л╕ричним геро╓м – одним з ╖╖ невинних жертв.
   А ск╕льки душевного палу, тривоги й любов╕ до р╕дного народу вкладено ним в ╕нший вже розлогий публ╕цистичний тв╕р-звертання «Слово до кримських укра╖нц╕в»!
   Про поетичне слово Данила Кононенка можна говорити ще багато. I хоч поета вже нема пом╕ж нас, та розрадою ╓ те, що це його слово лиша╓ться. ╤, мабуть, найкраще мовив про нього в╕домий учений ╕ письменник, професор Альбертського ун╕верситету з далеко╖ Канади, з яким я мав нагоду познайомитися ще 1993 року на М╕жнародн╕й Шевченк╕вськ╕й науков╕й конференц╕╖ в Одес╕. В╕н назвав поета «окрасою укра╖нського письменства Криму, його пров╕дною зорею».
   Тож нехай ця невеличка книжечка стане скромним пошануванням подвижницького служ╕ння на л╕тературн╕й нив╕ нашого побратима Данила Кононенка на кримськ╕й земл╕. ╤ хай кожен, хто прочита╓ ц╕ спогади, а пот╕м захоче п╕знати ╕ його поез╕ю, упевниться в тому, що жив у Криму справжн╕й Поет, закоханий ус╕м серцем у цей прекрасний свiт ╕ людей в цьому свiтi.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18532

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков