Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2588)
З потоку життя (5673)
Душі криниця (3192)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1417)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Микола Кугутяк, ╕сторик, автор книги про Голодомор: ╢ВРОПА 30-Х РОК╤В ПРОРЕАГУВАЛА НА ФАКТИ ГОЛОДОМОРУ БАЙДУЖЕ, А ТО Й ВОРОЖЕ
Чи знали про Голодомор 1932-33-го рок╕в у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, як намагалися зупинити трагед╕ю...


Володимир В'ятрович, голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕: ФСБ ЗАСЕКРЕТИЛА АРХ╤ВИ КГБ ДО 2044 РОКУ
геноцид був реакц╕╓ю комун╕стичного режиму на спробу в╕дродження Укра╖нсько╖ держави, помстою за...


СПРАВИ МАЙДАНУ. РОЗСЛ╤ДУВАТИ НЕ МОЖНА ЗАКРИТИ
Розсл╕дування, що нараз╕ склада╓ться ╕з 5 тисяч том╕в, зависло у бермудському трикутнику реформи...


«НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС» НАД РОС╤ЙСЬКИМИ ОКУПАНТАМИ
Прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕н╕ц╕юватиме м╕жнародний трибунал проти окупац╕йно╖ влади...


АМЕРИКАНКА ПРЕЗЕНТУВАЛА В КИ╢В╤ КНИГУ ПРО ГОЛОДОМОР
Книга вийшла у жовтн╕ ╕ поки що лише англ╕йською мовою




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 12.05.2017
СПАСИБ╤ ДРУГ╤Й СВ╤ТОВ╤Й. ЗА УРОКИ

У Друго╖ св╕тово╖ ми вчилися ховати побратим╕в, чекати зв╕сточок ╕з фронту, а наш╕ ж╕нки - плакати на грудях чолов╕к╕в, як╕ повернулися 

Восьмого травня чи дев'ятого, яка р╕зниця, коли в╕дзначати?
А вона ╓. «Перемога» 9 травня перетворила нас на сл╕пц╕в, а повернення до 8-го стало насл╕дком прозр╕ння. ╤ не стару в╕йну ми побачили по-новому, а нову прим╕ряли до минулого.
Вона здавалася давно забутим страхом, повернути який м╕г бажати лише ╕ т╕льки божев╕льний. ╤ те, що десь там п╕д баштами з червоно╖ цегли лунко в╕дгукувалися у брук╕вц╕ в╕йськов╕ марш╕, нас довгий час не дуже хвилювало. Нав╕ть, коли хор, який до цього мовчав, заходився скандувати: «Можемо повторити».
Коли все почалося з Криму, а пот╕м у Донецьку та Луганську, ми виявилися не готовими. Ми були розгублен╕ й безпорадн╕. Ми не розум╕ли, що в╕дбува╓ться. Пон╕вечен╕ зл╕стю обличчя вчорашн╕х добрих сус╕д╕в... Розстр╕л впритул укра╖нських солдатик╕в, як╕ так н╕чого ╕ не зрозум╕ли ╕ не мали наказу стр╕ляти у в╕дпов╕дь ... В╕д кордон╕в Рос╕╖ до Ки╓ва залишалося п╕вдоби шляху для танково╖ колони... ╤ ус╕ завмерли як п╕д г╕пнозом.
╤ лише пам'ять Друго╖ св╕тово╖ нас врятувала. Вона постукала в наш╕ серця ╕ сказала: це в╕йна, братц╕! Це не випадкове непорозум╕ння, це не помилка, не прикордонний конфл╕кт, коли п╕сля дипломатичних реверанс╕в усе повернеться на круги своя. Це йдуть вас винищувати...
╤ ми в╕дразу все згадали. ╤ це був б╕ль ╕ розпач чех╕в, чию кра╖ну 1938-го роздирали на шматки ╕ кого зрадив у Мюнхен╕ л╕дер найб╕льш дружньо╖ кра╖ни ╕ заявив, що збер╕г мир, але не збер╕г ╕ захвор╕в, ╕ помер. ╤ страх маленько╖ Балт╕╖, чию державн╕сть вбили, нав╕ть не пом╕тивши. ╤ гарячкова спроба поляк╕в дати б╕й. ╤ мужн╕сть ф╕н╕в, як╕ навчилися знищувати рос╕йську погань. ╤ ненависть француз╕в до колаборант╕в - ╕ цив╕льних, ╕ нав╕ть до ж╕нок.
╤ ми ╖х почули ус╕м серцем через роки. Тому що це все сталося ╕ з нами також.
Мемуари про в╕йну Черч╕лля стали нашою наст╕льною книгою. ╤з записок психолога ╕ в'язня Дахау Бруно Беттельгейма ми д╕зналися про ознаки фашизму. ╤ роз╕бравшись, зрозум╕ли, чия т╕нь маячить над нами. ╤ чому для нього Г╕тлер до 41-го року – хороший хлопець, а Геббельс - талановитий теоретик.
Ми д╕зналися, що таке «тотальна в╕йна» Людендорфа у новому образ╕ «г╕бридно╖». Д╕зналися - коли Пут╕н пригрозив прикрити св╕й спецназ т╕лами ж╕нок ╕ д╕тей. Коли почав кидати за грати невинних людей - т╕льки за те, що вони укра╖нц╕ чи кримськ╕ татари.
Ми д╕зналися, що не можна перемогти без жертв. ╤ ще д╕зналися, що, чим ближчий св╕танок, тим темн╕ша н╕ч.
...Бл╕ндаж, окопи, снайпери, воронки. Гестапо, розстр╕ли, кат╕вн╕, тортури полонених. Прочитане у книгах ╕ побачене у ф╕льмах ожило. Т╕льки окрик чужого солдата зазвучав по-╕ншому.
Ми зрозум╕ли, що ╕стор╕я повторю╓ться. ╤ це не примхи, а наша провина – дв╕╓чник╕в, як╕ не вивчили ╖╖ уроки. В╕дкрили для ворога кордон, розвалили арм╕ю, пересварилися один з одним.
Ми зрозум╕ли, що часу нема╓, ╕ Друга св╕това п╕дказала нам, що треба робити.
Ми колись читали, як казку, ╕стор╕╖ про геро╖в, як╕ кидалися п╕д танки з╕ зв'язками гранат у руках. ╤ той донецький «Д╕д», який наважився на це у травн╕ 2014-го, ╕ загинув - зрозум╕в, що це були не казки, а запов╕дь б╕йця. А п╕сля «Д╕да» це не раз повторювали, ╕ нав╕ть зовс╕м нещодавно, 1 травня, коли укра╖нський солдат п╕д селищем Луганське зважився п╕д╕рвати себе гранатою, щоб не потрапити в полон. ╤ солдатики, як╕ закрили грудьми командира в╕д кул╕ снайпера, ╕ командир, який останн╕м прикривав в╕дх╕д сво╖х юних б╕йц╕в ╕ поклав життя заради того, щоб ╖хн╕ матер╕ не плакали. Вони розум╕ли, що цього ╖х навчила ╕стор╕я минуло╖ в╕йни?
╤ той добробатовець (╕ не один), який вин╕с з оточення п╕д камуфляжем, обмотаний навколо т╕ла прапор В╕тчизни, як найголовн╕шу святиню... Чи не через те в╕н зд╕йснив цей вчинок, що так запов╕дали геро╖ Друго╖ св╕тово╖?
╤ уся та неск╕нченна арм╕я добровольц╕в ╕ волонтер╕в, яка без наказ╕в, бронежилет╕в ╕ майже без збро╖ кинулася в смертельну сутичку, чи не з епос╕в минуло╖ в╕йни вона ув╕рвалася в наше життя? Адже н╕хто ╕ н╕коли не вчив ╖х цьому в мирному житт╕.
У Друго╖ св╕тово╖ ми вчилися ховати побратим╕в, чекати зв╕сточок ╕з фронту, а наш╕ ж╕нки плакати на грудях чолов╕к╕в, як╕ повернулися ц╕лими.
Чи не вона в╕дкрила нам оч╕, що ветерани в╕йни - це зовс╕м не т╕ "ряжен╕", як╕ пройдуть завтра Красною (чи не в╕д пролито╖ Москов╕╓ю чужо╖ кров╕?) площею. ╤ це не «безсмертний» у сво╖й агресивн╕й стадност╕ полк, який готу╓ться витоптувати траву у ки╖вському Парку слави.
Ветерани в╕йни – це т╕, хто вчора повернувся з передка, вимотан╕ ╕ прокопчен╕ в диму великокал╕берного перемир'я. ╤ т╕, хто не повернувся - але ╖хн╕ м╕сця завжди незримо у перших шеренгах будь-якого параду на честь будь-якого свята зак╕нчення будь-яко╖ в╕йни - з ус╕х, пережитих нац╕╓ю. Тому що, як виявилося, в╕йна за незалежн╕сть не зак╕нчу╓ться н╕коли.
╤ х╕ба ми тут, у тилу, не д╕лимося останн╕м, що у нас ╓, з фронтом, не до╖даючи сам╕, щоб наш╕ солдати харчувалися м'ясом. Як це було в Англ╕╖ ╕ про що писала Агата Кр╕ст╕. Х╕ба н╕?
Н╕? Що ж, значить, ми ще не перегорнули до к╕нця стор╕нки в╕йни.
Ми читали ╕стор╕ю за фальшивими п╕дручниками. А нам належить почати вивчати за сучасним. ╤ кожного року, кожного дня ╕ кожно╖ години в╕дкривати для себе нове про Ту в╕йну ╕ про Цю. ╤ про траг╕чний зв'язок м╕ж ними, який не перерива╓ться ╕ зараз.
Про те, що Г╕тлер тру╖в тисяч╕ людей газом, а сьогодн╕ його спадко╓мц╕ перетворили на газову камеру сир╕йське м╕сто. Про те, що Пут╕н п╕дкупом ╕ брехнею намагався впливати на вибори в США, але й Г╕тлер п╕дняв проти Рузвельта в Америц╕ тисяч╕ н╕мц╕в-ем╕грант╕в, як╕ вимагали пов╕сити на г╕лц╕ «ставленика св╕тового ╓врейства».
╤ знову беруть на абордаж картонний рейхстаг пут╕нськ╕ штурмовики (чи не в коричневих сорочках?). ╤ попи ховають погони п╕д рясами. ╤ бородат╕ громили вбираються у балетн╕ пачки з фанерних танк╕в, а матус╕ купують для чад дитяч╕ костюмчики кат╕в НКВС. ╤ фашизм ╕ще живий у немитих козацьких бородах ╕ кат╕внях кадировщини.
╤ нам ще багато доведеться сумного витягти з досв╕ду Друго╖ св╕тово╖ ╕ вбудувати в моза╖ку нашо╖ реальност╕.
╤стор╕я не опису╓ майбутнього. ╤ Друга св╕това не надасть в╕дпов╕д╕, коли ск╕нчиться наша В╕тчизняна. Але дару╓ над╕ю. Бо нагаду╓: кожну зграю, яка назвала себе ар╕йцями (а х╕ба не так велича╓ рос╕ян глава ком╕тету держдуми Н╕конов?), кожну банду вбивць, яка уявила себе Трет╕м Рейхом або Трет╕м Римом, неминуче чека╓ або куля в бункер╕, або трибунал.
А це значить, буде ╕ в наш╕й ╕стор╕╖ своя Велика Перемога. Ми ╖╖ дочека╓мось. Ми ╖╖ здобудемо.

╢вген Якунов
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18523

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков