Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 12.05.2017
ТАНЦ╤ НА КРОВ╤. ЧИ БУДЕ ПРОБУДЖЕННЯ?

╤сторична амнез╕я – р╕ч дуже небезпечна. Втративши ╕сторичну пам’ять, напрочуд легко забути, хто ти й для чого в цьому прекрасному, але такому непростому св╕т╕. Безл╕ч племен, народ╕в, не встоявши в бурхлив╕й р╕чц╕ життя, об╕рвавши сво╖ корен╕, були знесен╕ ╖╖ теч╕╓ю, розчинилися серед б╕льш усп╕шних народ╕в, п╕дпираючи ╖х у ╖хньому поступ╕. Ким треба бути, аби забувши незчислен╕ покол╕ння сво╖х пращур╕в, як╕ з глибини тисячол╕ть донесли до наших дн╕в неповторну культуру, сп╕вучу мову, пам’ять про пройдений шлях, зрадити те все?
З ╕ншого боку, жити з вивернутою назад ши╓ю нерац╕онально, неможливо, безперспективно. В цьому сенс╕ зведення ╕сторично╖ пам’ят╕ нац╕╖ до перейменування вулиць, заставляння площ новими ╕долами чи фетишизац╕╖ то╖ чи ╕ншо╖ видатно╖ особи ╓ ╖╖ профанац╕╓ю.
╤сторична пам’ять нац╕╖ ма╓ бути пам’яттю стр╕ли про тятиву, яка випустила ╖╖ в стр╕мкий, несхибний пол╕т, де все п╕дпорядковано досягненню мети. Стерши пам’ять про тятиву свого минулого, в╕дкинувши гостре в╕стря сво╓╖ культури, спрямовуюче оперення сво╓╖ мови, яко╖ мети може досягнути така стр╕ла-нац╕я? Чи╓╖ мети? Найпевн╕ше, то буде зовс╕м не ╖╖ мета.
До яко╖ ж мети запущен╕ вс╕ т╕ стр╕ли?
– До ╓дино╖ – до процв╕тання. Бути якщо не першими, то р╕вними серед р╕вних. Задля ╖╖ досягнення кожне нове покол╕ння нац╕╖ ма╓ бути усп╕шн╕шим за попередн╓. Саме тому головною метою будь-яко╖ притомно╖ держави ╓ не як╕сь захмарн╕ ╕де╖, не наповнення бездонних гаманц╕в привладних злод╕╖в, а найповн╕ше забезпечення житт╓вих ╕нтерес╕в сво╓╖ нац╕╖, а отже, ╖╖ конкурентоздатност╕, усп╕шност╕ в цих неймов╕рних перегонах.
Non progredi est regredi, казали мудр╕ латиняни – в╕дсутн╕сть поступу ╓ в╕дкочуванням. Втрата динам╕ки руху вперед ╓ критичною. Згаявши хвилину сьогодн╕, завтра на повернення втрачених позиц╕й потребуватимемо рок╕в.
Чи ╓ усв╕домлення цього всередин╕ нац╕╖?
– На жаль, н╕. Як не було його на момент осягнення Незалежност╕. Але ж з того часу минуло чверть стол╕ття, упродовж яких вона отримала ст╕льки бол╕сних урок╕в! Не вчимося!
Переформатована, викривлена св╕дом╕сть манкуртизовано╖ б╕льшост╕ – з м╕цно прищепленою нев╕рою в сво╖ сили, з хитро приживленим спод╕ванням на мес╕ю, який прийде ╕ вир╕шить вс╕ наш╕ б╕ди – над╕йн╕ше за будь-як╕ пута трима╓ нас в сфер╕ залежност╕ в╕д учорашньо╖ ╕мпер╕╖, яка сьогодн╕ в╕дверто, на весь голос заявля╓ про сво╖ права на нас.
Що ж можемо протиставити тому?
– Усв╕домлення ╕ д╕ю. Не сконсол╕дувавшись, не об’╓днавшись у мов╕, культур╕, не ставши ╓диним ц╕лим, не усв╕домивши, що н╕хто кр╕м нас самих не зм╕нить нашу долю, не можемо нав╕ть мр╕яти стати самодостатн╕ми, а в перспектив╕ - усп╕шними, процв╕таючими. Не вдавшись до негайних, р╕шучих, але виважених д╕й, не ма╓мо шанс╕в видряпатись з бездонно╖ трясовини, яка вже поглинула без л╕ку зломлених, стомлених, втративших ор╕╓нтири нац╕й ╕ народ╕в.
Що може сконсол╕дувати нас?
– Найпотужн╕шим елементом об’╓днання будь-яко╖ нац╕╖ ╓ мова. Держава, яка ╕гноруючи те допуска╓ на сво╖й територ╕╖ багатомовн╕сть, чи й того г╕рше, мову б╕льш чисельного, б╕льш потужного, агресивного сус╕да, ризику╓ рано чи п╕зно втратити незалежн╕сть, бути дез╕нтегрованою, щонайменше, позбутися частини сво╓╖ територ╕╖. Влада, яка намага╓ться закр╕пити на територ╕╖ сво╓╖ держави експанс╕ю чужо╖ мови, або не сповна розуму, або ж застою╓ ╕нтереси не сво╓╖ нац╕╖.
А проте ж, мову, яку витравлювали в╕ками, при всьому бажанн╕ не можна в╕дновити на територ╕ях, з яких ╖╖ вит╕снили, н╕ за день, н╕ за р╕к. На те потр╕бна коп╕тка, наполеглива робота вс╕╓╖ державно╖ машини упродовж, щонайменше, десятил╕ття. Лише так можна повернути нац╕ю в лоно ╖╖ мови без потряс╕нь ╕ ексцес╕в.
╤ братися за те треба негайно. Саме тому пан Президент ма╓ чимскор╕ш в╕дкликати з ВР Укра╖ни сво╓ подання в╕д 2014 року про закр╕плення особливого статусу для московсько╖ мови в Конституц╕╖ Укра╖ни. Саме тому протягнутий в першому читанн╕ в жовтн╕ минулого року закон Укра╖ни «Про осв╕ту», де закр╕плю╓ться право на навчання в Укра╖н╕ московською мовою нар╕вн╕ з мовою укра╖нською, ма╓ бути ще до другого читання виправленим на користь мови укра╖нсько╖. Виняток може бути зроблений лише для мови кор╕нного народу, такого як киримли.
Але якщо укра╖нська мова не ╓ на сьогодн╕ безумовним об’╓днавчим елементом для чимало╖ частини укра╖нського сусп╕льства, може стати таким лише з плином часу, то ╓ те, що вже сьогодн╕ об’╓дну╓ нас вс╕х, без виключення. Ми вс╕ прагнемо бути усп╕шними ╕ заможними. Ми вс╕ прагнемо високих, г╕дних людини, стандарт╕в життя, як╕ забезпечу╓ сучасна цив╕л╕зац╕я. ╤ ми хочемо того не у в╕ддаленому майбутньому, а вже за свого життя.
Чи то ╓ можливим?
– Безперечно. Треба лише, як на тому дитячому малюночку-плутанц╕, побачити серед безл╕ч╕ фальшивих стежинок, що ведуть у кращому випадку в н╕куди, а в г╕ршому до загибел╕, ту ╓дину, яка веде до мети. ╤ не лише побачити. Не в╕дкладаючи на пот╕м, негайно рушати нею. Вс╕м разом, бо ж вс╕ ми заслугову╓мо на краще.
Чи означа╓ те необх╕дн╕сть нового Майдану?
– Автор не вважа╓ Майдан ефективним ╕нструментом реформац╕╖ держави. Попри те, що в╕н, безперечно, здатен знести одних привладних злочинц╕в, в його структури легко проникають, б╕льше того – його очолюють представники ╕нших маф╕озних клан╕в, в чому ми вже неодноразово мали нагоду переконатися. Але таким ╕нструментом могла б бути активна позиц╕я принаймн╕ двох глибоко структурованих, сформованих знизу пол╕тичних парт╕й.
На жаль, на сьогодн╕, окр╕м аватарних проект╕в, як╕ в переважн╕й б╕льшост╕ сво╖й перебувають на утриманн╕ все то╖ ж маф╕╖, не ма╓мо в Укра╖н╕ жодно╖ под╕бно╖. Назр╕в час справжн╕х парт╕й – парт╕й, як╕ представлятимуть не ╕нтереси злод╕╖в та шахра╖в, а наш╕ з вами ╕нтереси. Докладаймось до ╖х створення, в╕дстороняймо маф╕ю в╕д влади!
Чи те означа╓, що доки таких парт╕й не створено, ма╓мо сид╕ти склавши руки?
– Аж н╕як! Ма╓мо виходити на протести, жорстко вимагати в╕д наших представник╕в у ВР Укра╖ни, вже як╕ там вони ╓, в╕д президента Укра╖ни, як гаранта наших конституц╕йних прав, реальних, вкрай необх╕дних реформ. Найперше – в╕дставки давно вже нелег╕тимних голови та член╕в ЦВК, зам╕ну ╖х на позапарт╕йних, незаангажованих, незалежних фах╕вц╕в та створення парламентсько╖ робочо╖ групи з широким залученням фахових спец╕ал╕ст╕в в╕д громадських структур (таких як «Опора») задля напрацювання як╕сно нового, справедливого виборчого закону, який унеможливить потрапляння у владу маф╕╖, ол╕гархату, як ╖╖ частини, натом╕сть створить умови для приходу в не╖ тих, хто буде пл╕дно працювати на ╕нтереси нац╕╖.
Наступною нашою вимогою ма╓ стати ухвалення п╕дготованого згаданою групою виборчого закону а також напрацювання та ухвалення детально виписаних закон╕в про ╕мп╕чмент президента Укра╖ни та про в╕дкликання народного депутата Укра╖ни будь-якого р╕вня, включно з депутатами Верховно╖ ради Укра╖ни.
Новий закон про вибори, закон про ╕мп╕чмент президента Укра╖ни та закон про в╕дкликання народного депутата Укра╖ни ╓ першочерговими, ключовими, адже без них неможливо покласти край репродукуванню у влад╕ ол╕гархату, маф╕╖. ╥х ухвалення ╓ абсолютно необх╕дним для усп╕ху укра╖нських реформ.
Якщо вдатися до алегор╕╖ ╕ уявити, що наша влада ╓ вод╕╓м, якому ми заплатили, аби в╕н за наш╕ грош╕, на нашому авто дов╕з нас з м╕ста Над╕я до м╕ста Процв╕тання, то ма╓мо розум╕ти в якому небезпечному становищ╕ ми опинилися, адже наш вод╕й зам╕сть того, аби м╕цно тримати в руках кермо та тиснути на газ, весь час нишпорить в наших кишенях. ╤ то так ефективно, що нам вже нема чим платити за паливо, а в╕д нашого самохода залишились заледве рама та колеса. Не надто на╖вно спод╕ватися до╖хати з таким вод╕╓м до омр╕яно╖ нами мети?
А х╕ба менш на╖вно спод╕ватися п╕дняти кра╖ну з ру╖ни, виграти нав’язану нам в╕йну, коли наша неймов╕рна влада ╕ в час╕ цього страшного випробування продовжу╓ мародерствувати – красти, шахраювати, сп╕вроб╕тничати з ворогом, воювати не з ним, а з власним народом? Здача Криму, блюзн╕рськ╕ паради в час╕ нищення добробат╕вц╕в, ганебна торг╕вля з окупантами, засилля явних ╕ перефарбованих рег╕онал╕в у ВР, у вс╕х структурах влади, гальмування розсл╕дування злочин╕в час╕в Майдану, тиск на борц╕в з корупц╕╓ю, на незалежн╕ м╕д╕а, обвал гривн╕, тарифний геноцид, невчинення жодних притомних д╕й для реан╕мац╕╖ колапсуючо╖ економ╕ки… ╤ на тому фон╕ влада да╓ втекти в╕д правосуддя «беркут╕вцям», що перебувають п╕д сл╕дством, корупц╕онерам, що нацарювали м╕льярди, в╕дмовля╓ться в╕д позов╕в проти них, в найганебн╕ший спос╕б – в найг╕рших традиц╕ях януковицьких час╕в – вчиня╓ побиття вояк╕в, як╕ ще вчора грудьми прикривали Край в╕д ворога!
Яких ще доказ╕в потребу╓мо, аби пов╕рити, нарешт╕, що з ц╕╓ю владою ми не те що не вигра╓мо в╕йну, не вернемо загарбаного – втратимо натом╕сть ╕ те, що ще ма╓мо?
Прокидаймося, товариство! Змиваймо з очей розмальован╕ кокошники ╓вробачень та ╕нших п╕дтанцьовок, якими присипляють ваш розум. За тою барвистою ширмою йде кривава в╕йна, яка щодня кал╕чить, вбива╓ цв╕т укра╖нсько╖ нац╕╖. За тою зав╕сою в московських буцегарнях знемагають укра╖нськ╕ патр╕оти, йдуть судилища над Чийгозом, Семеною, тягають на допити киримли, переформатовують св╕дом╕сть молод╕, окупованого Донбасу, Криму. Там хилини розтягуються на дн╕, а дн╕ ст╕кають у роки. Не час спати, товариство. Так проспимо Укра╖ну.

Валентин БУТ
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18509

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков