Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 05.05.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 05.05.2017
ЯК╤ ВОНИ, СУЧАСН╤ ╤ННОВАЦ╤╥ В ОСВ╤Т╤?

«Осв╕та сьогодн╕ не робить р╕зниц╕ м╕ж тими, хто прагне вгору, ╕ тими, хто ходить по земл╕. Вона вс╕м да╓ ходул╕ ╕ каже: ходи», - цим гаслом керуються у Терноп╕льському комунальному методичному центр╕ науково-осв╕тн╕х ╕нновац╕й та мон╕торингу.
«Нин╕ активно розробляються напрями ново╖ укра╖нсько╖ школи, тож нашою метою ╓ п╕дготовка осв╕тян до зм╕н в осв╕т╕», - каже заступник директора центру Галина Федун. «Як╕ ж конкретно ╕нновац╕╖ пропону╓те педагогам?» - ц╕кавлюся у пан╕ Галини. «Створили школу педагог╕в ново╖ формац╕╖, орган╕зову╓мо сем╕нари, запрошу╓мо науковц╕в. Зм╕нили ставлення до методично╖ служби. У нас нема╓ такого, щоб методист приходив до вчителя ╕ контролював навчальний процес. Методист у нашому розум╕нн╕ – це не контролер, а пом╕чник вчителя, модератор навчального процесу. Методист йде до школи, проводить заняття в клас╕ – при цьому треба зазначити, що до цього в╕н тут не викладав. Ус╕ навчальн╕ розробки – то власн╕ напрацювання методиста, дос╕ н╕де не апробован╕», - поясню╓ Галина Федун.
Терноп╕ль осв╕тянський – то взагал╕ ц╕каве явище. Чимало ╕н╕ц╕атив, започаткованих в цьому м╕ст╕, ╓ ексклюзивом. «Наше ноу-хау – конкурс «Парадигма осв╕тн╕х ╕нновац╕й, - розпов╕да╓ Галина Федун. – Таких конкурс╕в б╕льше нема╓ в Укра╖н╕. Терноп╕льськ╕ осв╕тяни пишуть роботи, як╕ вони н╕де не вичитали, не переписали, а самост╕йно створили. Сп╕впрацю╓мо з управл╕нням осв╕ти, м╕ською владою. 81 дитина одержу╓ стипенд╕╖ м╕ського голови».
«Справд╕, Терноп╕ль ╓ надзвичайно продуктивним м╕стом, - продовжу╓ розмову директор центру Галина Литвинюк. – Протягом останн╕х трьох рок╕в працю╓мо над створенням ╕нновац╕йного середовища. Зв╕сно, що наш╕ педагоги нац╕лен╕ на пошук нового, тому готов╕ до зм╕н. Наш╕ методичн╕ каб╕нети ор╕╓нту╓мо на роботу в нових умовах. Методисти, як ми вже говорили, не контролери, а провайдери нових п╕дход╕в до навчання. Серед наших ╕нновац╕йних напрацювань – створення управл╕нсько╖ школи педагог╕в ново╖ формац╕╖; школа для заступник╕в директор╕в. У сво╖й робот╕ керу╓мося тим, аби створити комфортне середовище для педагог╕в та д╕тей. Проблемою лиша╓ться розв’язання питання щодо п╕дготовки домашн╕х завдань школярами. Н╕ для кого не секрет, що учн╕ нин╕ перевантажен╕ домашн╕ми завданнями. Тож коли вчителю вда╓ться продуктивн╕ше попрацювати на власному уроц╕ – чи то ╕нтегрованому, чи то б╕нарному – це корисний досв╕д».
Тож, без сумн╕ву, досв╕д терноп╕льських осв╕тян може бути корисним для вивчення та запозичення в ус╕х укра╖нських школах. Особливо для тих педагог╕в, як╕ прагнуть зм╕н в осв╕т╕, використовують у робот╕ авторськ╕ програми. Саме так╕ вчител╕, як╕ завжди в╕дкрит╕ до зм╕н, шукають «свою» школу. ╤ таке осв╕тянське середовище, в якому комфортно почуваються вчител╕ та учн╕. А чи можливо створити ╕нновац╕йне середовище у профтехучилищ╕? У св╕домост╕ багатьох ╕сну╓ упереджене ставлення, н╕би йдеться про реч╕, що не по╓днуються м╕ж собою – пошук нового та профтехосв╕та. Проте за досв╕дом зовс╕м необов’язково вирушати до столиц╕. Сучасна профтехосв╕та, якщо п╕д╕йти до питання творчо, да╓ непоган╕ результати в обласних та районних центрах. Про це говоримо з директором М╕жрег╕онального центру профес╕йно╖ переп╕дготовки зв╕льнених у запас в╕йськовослужбовц╕в (Кривий Р╕г) Володимиром Балак╕ним.
Зв╕сно, що профтехосв╕та на сучасному етап╕ ╕ та, що була рок╕в двадцять тому, як кажуть, дв╕ велик╕ р╕зниц╕. Потр╕бно шукати нов╕ п╕дходи, враховувати реал╕╖ ринку. Ут╕м, не варто забувати про позитивний досв╕д, що був напрацьований у галуз╕, переконаний Влодимир Балак╕н. «Ма╓мо розум╕ти, що без системного п╕дходу год╕ говорити про реформи в профтехосв╕т╕, - розм╕ркову╓ Володимир Григорович. – Якщо проанал╕зувати ситуац╕ю на початок 90-х рок╕в вже минулого стол╕ття, то варто звернути увагу на таку р╕ч, як положення про базове п╕дпри╓мство. Саме завдяки базовому п╕дпри╓мству профтехосв╕та впевнено дивилася у майбутн╓. Адже базове п╕дпри╓мство брало активну участь в ус╕х сферах життя навчального закладу – починаючи в╕д профор╕╓нтац╕╖ ╕ до розпод╕лу випускник╕в включно. Тобто, базове п╕дпри╓мство було важливим елементом п╕д час навчального процесу ╕ працевлаштування випускник╕в. ╤ потр╕бно було цей елемент зберегти ╕ розвинути. Натом╕сть, все зруйнували, тож про як╕ реформи можна говорити? Я завжди пор╕внюю ситуац╕ю в профтехосв╕т╕ з родиною, коли дитина зненацька лиша╓ться сиротою. Отака б╕да сп╕ткала ╕ нашу галузь. Коли у ланцюжку «навчальний заклад – базове п╕дпри╓мство» випав останн╕й елемент, кер╕вники почали д╕яти на власний розсуд. А розсуд кер╕вника навчального закладу – справа ╕ндив╕дуальна. Зв╕сно, ╓ чимало об’╓ктивних чинник╕в, коли припинили роботу потужн╕ п╕дпри╓мства. Тому ми в нових ринкових умовах повинн╕ д╕яти в╕дпов╕дно ситуац╕╖». А д╕яти в╕дпов╕дно до ситуац╕╖ – це врахувати наявн╕сть виробничих потужностей в конкретн╕й област╕, в конкретному район╕. Хоча про як╕ виробнич╕ потужност╕ може йтися, коли завод╕в лишилися одиниц╕. На «Кривор╕жстал╕» працювало 70 тис. прац╕вник╕в, нин╕ – 15 тис. Було 8 доменних печей, нин╕ лиша╓ться одна. Натом╕сть, з’явилися мал╕ п╕дпри╓мц╕, як╕ пост╕йно змушен╕ боротися за м╕сце п╕д сонцем.
«╤ ми постали перед проблемою, яку назива╓мо перевиробництвом певних профес╕й, - розм╕ркову╓ Володимир Балак╕н. - Про що йдеться? Ран╕ше у Кривому Роз╕ було два училища, яке готувало фах╕вц╕в з легко╖ промисловост╕ ╕ в╕дпов╕дно – з харчово╖ промисловост╕. Нин╕ з 13 профтехучилищ 10 готу╓ кухар╕в, 3 – перукар╕в. Питання: чи вс╕ знайдуть роботу ╕ працевлаштуються за фахом, враховуючи демограф╕чну ситуац╕ю у м╕ст╕? У м╕ст╕ – 680 тис. населення, тож потр╕бно виходити ╕з запит╕в людей». На думку Володимира Балак╕на, останн╕м часом в╕дбувся «перек╕с», коли ресторанчики, кав’ярн╕, кафе переважають. Натом╕сть, в╕дчува╓ться брак фах╕вц╕в, прим╕ром, з машинобудування. Ут╕м, переконаний директор, б╕знес ╕ ринков╕ в╕дносини з часом все в╕дрегулюють. Завдання ж профтехосв╕ти – створити таке ╕нновац╕йне середовище, що дозволить випускникам впевнено почуватися на ринку прац╕. «Ми поставили перед собою завдання, аби кожен наш випускник мав по 2-3 спец╕альност╕, - зазнача╓ Володимир Балак╕н. – А для цього сп╕лкувалися з роботодавцями, врахували ╖хн╕ побажання».
Навчальний заклад нада╓ так╕ осв╕тн╕ послуги: первинна профес╕й осв╕та, курсове профес╕йно-техн╕чне навчання, переп╕дготовка та п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ (в тому числ╕ ╕ для учасник╕в АТО). Володимир Григорович розпов╕да╓, що свого часу провели сво╓р╕дне соц╕олог╕чне опитування. Поц╕кавилися у роботодавц╕в: «Кого ви готов╕ приймати на роботу – випускник╕в техн╕кум╕в чи ПТУ?» З’ясувалося, що роботодавц╕ «голосують» саме за випускник╕в профтехосв╕ти, оск╕льки т╕ мають 1440 годин виробничо╖ практики. «А те, що навчився робити руками, так звана «м’язова пам’ять» - то не забудеться, - переконаний Володимир Балак╕н. - Якщо додати б╕льше теор╕╖, то ма╓мо майже готового фах╕вця. За спец╕альностями «обслуговування та ремонт автомоб╕л╕в ╕ двигун╕в», «швейне виробництво», «виробництво харчово╖ промисловост╕» випускники одержують спец╕альн╕сть «молодший спец╕ал╕ст». Ц╕кавлюся у директора, як працевлаштовуються випускники. «Ми проанал╕зували, як в╕дбува╓ться працевлаштування, - поясню╓ Володимир Григорович. – У нас п╕дписано угоди з╕ 189 п╕дпри╓мствами. ╤ для нас головне - не 100%-показник працевлаштування (ця цифра бути надуманою), а те, як вони закр╕плюються на п╕дпри╓мств╕ (на сьогодн╕ ця цифра становить 82%).
Свого часу ╕снувала практика, коли п╕сля навчання випускник мав в╕дпрацювати на п╕дпри╓мств╕ два роки. У цьому була своя лог╕ка, адже за цей час ╕ випускник м╕г придивитися, знайти свою н╕шу, ╕ працедавець скласти свою уяву про нього». «╤ все ж таки не вс╕ випускники стають «сво╖ми» на виробництв╕. Нав╕ть попри те, що практику в╕дбули, ╕ на роботу влаштувалися. Чому так в╕дбува╓ться?» – ц╕кавлюся у Володимира Балак╕на. «╢ таке поняття, як психолог╕я п╕дпри╓мства, - поясню╓ Володимир Григорович. – Тому наша психолог╕чна служба, майстри звертають увагу на те, як почуваються на практиц╕ наш╕ учн╕. Справд╕, можуть зб╕гатися вс╕ чинники, але випускник не затрима╓ться на п╕дпри╓мств╕. Тут нема╓ н╕чого страшного, головне – вчасно – п╕дказати, знайти роботу до душ╕. Комусь п╕дходить велике п╕дпри╓мство, як «Кривор╕жсталь», хтось буде зад╕яний у приватному сектор╕. Для нас головне – уважне ставлення до будь-яко╖ дитини, ╖╖ психолог╕чний комфорт». Володимир Григорович з╕зна╓ться, що не бо╖ться перев╕рок ╕ завжди говорить: «При╖зд╕ть до мене без попередження». За сво╖х вихованц╕в не соромно. Свого часу тут не побоялися ╕ прийняли на навчання 60 учн╕в, як╕ вважалися правопорушниками ╕ перебували на р╕зноман╕тних обл╕ках. Вони, за словами директора, не п╕двели сво╖х наставник╕в. А нин╕ дов╕рили вчити та виховувати сво╖х д╕тей. «Що ж, мусимо враховувати специф╕ку профтехосв╕ти, - поясню╓ Володимир Григорович. – До нас приходять д╕ти, в╕д яких в╕дмовля╓ться школа». Д╕ти – сироти (до реч╕, чимало при живих батьках), д╕ти з обмеженими можливостями. До реч╕, до структури навчального закладу входить також Центр трудово╖ реаб╕л╕тац╕╖ ╕нвал╕д╕в. Нев╕домо, як би склалися дитяч╕ дол╕, якби не заклади профтехосв╕ти. Тому, переконаний Володимир Балак╕н, галузь необх╕дно зберегти, модерн╕зувати ╕ готувати фах╕вц╕в до потреб ринку.
Нема╓ де правди д╕ти, в уяв╕ багатьох профтехосв╕та асоц╕ю╓ться з проблемними учнями, з якими важко впоратися майстрам ╕ педагогам. Та й хрон╕чне недоф╕нансування галуз╕, балансування на меж╕ закриття даються взнаки. «Працювати в закладах профтехосв╕ти – справа нелегка?» - ц╕кавлюся у Володимира Григоровича. Директор, який очолю╓ заклад б╕льше двадцяти рок╕в, на власному досв╕д╕ переконався: усп╕х буде тод╕, коли педагоги ставитимуться до сво╖х обов’язк╕в неформально. Володимир Балак╕н погоджу╓ться з тим, що працювати в профтехосв╕т╕ – справа нелегка. Проте категорично проти того, аби власн╕ родинн╕ негаразди переносити на роботу. Чому? Бо д╕ти, як╕ приходять на навчання, вже ст╕льки наб╕дувалися у сво╓му юному житт╕, що вистачило б на багатьох дорослих. Коли очолив заклад, пригаду╓ Володимир Григорович, стикався з тим, що вчител╕ часто й пр╕звища дитини не пам’ятали. «А я просив про одне: поставитися до дитини з добром. ╤ тод╕ вона обов’язково в╕дпов╕сть тоб╕ добром», - говорить Володимир Балак╕н. Напевно, такому ставленню до учн╕в варто повчитися, чи не так? А все решта, переконан╕ в навчальному заклад╕, можна напрацювати.

Натал╕я ОСИПЧУК,
письменниця, член НСПУ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 05.05.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18497

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков