Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 05.05.2017 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 05.05.2017
ПАМ’ЯТ╤ АНАТОЛ╤Я КРИЛОВЦЯ, ПЕДАГОГА, ПОЕТА, ЖИТТ╢ЛЮБА

Анатол╕й Криловець народився 20 лютого 1961 року в сел╕ Городище Корецького району на Р╕вненщин╕. 1983 року ╕з в╕дзнакою зак╕нчив укра╖нську ф╕лолог╕ю в Р╕вненському пед╕нститут╕. ╤н╕ц╕атор в╕дкриття спец╕альностей «Укра╖нська мова та л╕тература» ╕ «Л╕тературна творч╕сть» в Нац╕ональному ун╕верситет╕ «Острозька академ╕я», де працював до останнього часу.
Кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент. В╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни.
Член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. Автор десяти поетичних книг: «Великдень гряде!» (1991), «Скресання» (1993), «Друга чаша» (1999), «Похм╕лля» (2004), «Моя вселенська тимчасов╕сть» (2006), «Поез╕╖ вза╓мне почуття» (2012), «Птаху судились крила» (2014), «Кв╕тка щастя» (2014), «Корона» (2015), «Запрошення до Африки» (2016).
Лауреат Всеукра╖нсько╖ л╕тературно╖ прем╕╖ «Благов╕ст» за зб╕рку «Моя вселенська тимчасов╕сть» (2008), прем╕╖ ╕мен╕ Валер’яна Пол╕щука за книжку «Поез╕╖ вза╓мне почуття» (2013) та прем╕╖ ╕мен╕ Василя Юхимовича за книгу поез╕й "Кв╕тка щастя" (2015).

Анатол╕й КРИЛОВЕЦЬ

***
Ц╕вочка по ц╕вц╕ –
Св╕тло аж бринить.
Павуки-зв’язк╕вц╕
Дзвонять у блакить.

В копах стигле жито.
Дн╕ минають, дн╕.
Бабине вже л╕то
Ходить по стерн╕.

Д╕дове – далеко.
В╕чна там зима.
Зникли вже лелеки
Й журавл╕в нема.

Св╕тла веретено
Й нитка у блакить.
Ск╕льки ще у мене,
Павучки, скаж╕ть.
19 кв╕тня 2013 року

«CЛАВА КПРС»
Та ж вода. ╤ та сама р╕чка*.
Зупинився в сел╕ прогрес.
Незалежност╕ п’ятир╕чка
П’ята. «Слава КПРС»

Замазюкана зеленисто,
Мов на школ╕ ╕з ф╕ги лист.
Той, хто вчора був комун╕стом,
Може, нин╕ сепаратист?

Кризи час гаманц╕ очистив,
Тож хай напис побуде, хай!
Л╕цензуймо ╕ для фашист╕в
Прив╕таннячко «Hitler heil!»

На л╕н╕йках – на струнко пузо! –
╤з директором вчител╕
«Ще не вмерла» гудуть… Союзом
Пахне смор╕дно на сел╕.

Край м╕й вдруге заходить в р╕чку.
Не пропав, але ╕ не пан.
Вже на п’яту нам п’ятир╕чку
Хоче Пут╕н спустити план.

Лл╓ться кров, ╕ мою державу
Знов шмату╓ московський пес.
Дощ в╕дмив ╕з роками «славу» –
Розпрокляту! – «капе-есес»…

Рве протест – а в душ╕ на денц╕
Ще др╕мучий страх заборон…
Чим пиша╓мось, западенц╕?
А х╕ба в нас не Лугандон?
10 с╕чня 2015 р.
__________________________________________________________
* Тут Геракл╕т Ефеський (бл. 544 або 540 р. – 480 р. до н. е.) мав на уваз╕ р. Горинь, праву притоку Прип’ят╕, яка впада╓ у Борисфен. На правому берез╕ Горин╕ розташоване велике село Вельб╕вне (прим╕тка автора).

СОНЦЕ
Сонце л╕в╕ше заходить –
Значить, коротша╓ день.
Михайло Пас╕чник

Вже день передвеч╕р’ям дише,
Серпневу кидаючи т╕нь.
╤ сонце зайде вже л╕в╕ше,
Н╕ж ще учора. ╤ хот╕нь

Все б╕льша╓, н╕ж на св╕танку.
А дня бездонного катма.
Ще треба полюбить коханку,
Яко╖ ще чомусь нема.

Та не ревнуй мене, не треба.
Убуде з мене, пропаде?
Под╕бний, мила, я до неба
Й до сонця, що праворуч йде.

Йде битим шляхом, щедро гр╕╓,
Та по дороз╕, як на см╕х,
Заверне в гост╕ до Мар╕╖,
Що жде також тепла ╕ вт╕х.

Сидить, як з п╕сн╕, край в╕конця.
Того, ╓диного, нема.
Я ╖й вд╕лю окра╓ць сонця,
Щоб ╖й розвиднилась п╕тьма.

Не треба кпин╕в ╕ злорадства.
Л╕в╕ша╓ серпневий крок.
Я, св╕т рятуючи в╕д бабства,
Примножую у н╕м ж╕нок!

Я теж колись, як вс╕, одв╕чу.
Рентгеном, Боже, просв╕ти
╤ л╕визну мою одв╕чну,
╤ ╖х святенн╕сть правоти.
21 серпня 2015 р.

***
Молодо так ╕ зелено,
Начеб не жив я, н╕.
Сняться д╕воч╕ пелени
Й дос╕ щон╕ч мен╕.

Сон учорашн╕й вам би я
Випов╕в. Карта де?
Може, Вкра╖на, Замб╕я?..
Словом, земний Едем.

Мною, як зм╕╓м, зваблена –
Хлопець на вс╕ св╕ти, –
Тягнеш мене п╕д яблуню –
Яблучка хочеш ти.

Дал╕ не так, як в Б╕бл╕╖,
В нас чомусь повелось.
Рвав пап╕ровки б╕л╕ я –
Раптом дивлюсь: кокос!

Гордо, на ц╕лу пелену!
Що то – жив╕т, гор╕х?
Молодо так ╕ зелено
Трапився, мабуть, гр╕х.

…Тулишся так дов╕рливо.
Сказано ж бо: дитя.
Сходить над нашим вир╕╓м
Сонцем нове життя.
19 серпня 2015 р.

***
Над пташкою серця життя нависа.
Мов коршун, погрожу╓, тисне.
З грудей не випурху╓ у небеса
Потужна окрилена п╕сня.

Все менша╓ друз╕в. А св╕т – як аркан.
Все б╕льша╓ смутку ╕ горя.
Стиска╓ всеб╕ль дем╕уржа рука
У цятку, щоб враз розпросторить

На св╕т донароджень ╕ п╕слякончин,
Де пам’ять в╕д спогад╕в чиста,
Де чан всеплавильний, в якому кричить
Майбутня чиясь особист╕сть…

╤ вже не ляка╓ картина оця,
Де св╕т пропада╓ в туман╕…
Св╕домий розстання, пливеш до к╕нця
Й п╕д сонцем крижиною танеш.
16 вересня 2014 р.

***
Немов стр╕ла – така прудка,
Тонка – немов очеретина.
Я, прикусивши язика,
Щось белькочу невлад ╕ гину…

Уста пошерхл╕: «Лю… Люблю…»
Та сходять крила за плечима.
╤ ти – вся виклик! – без жалю
Стр╕ля╓ш карими очима.

Уже ста╓ тужавим лук –
Бринить живою тятивою!
╤ я беру тебе до рук,
╤ ти пок╕рно йдеш за мною.

Кладу на тятиву-струну,
Тулю жагуче плоть до плот╕…
╤ далину, мов глибину,
П╕зна╓мо уже в польот╕!

Найвища п╕сня ╕з п╕сень!
Прикмети дня ╕ ноч╕ стерт╕.
Це ж нами виповнений Все-
Св╕т, у безсмертя розпростертий!
26 серпня 2015 р.

ГЛОБАЛ╤ЗАЦ╤Я
П. Кричевському
…Протистояння зак╕нчилось миром.
Тепер в землян ╓диний кол╕р шк╕ри.
Не шк╕ри! Зазвичай вс╕ кажуть: шкури.
Товста вона. Й в╕дт╕нок с╕ро-бурий.
Ввели в зиготу ген один – п╕н╜в╕на, –
╤ не страшн╕ нам спека й хуртовина!
╢дина мова – ╕н╜л╕ш-п╕джин-п╕н╜в╕ш,
Яку вс╕ називають просто: п╕н╜в╕ш.
Мужчини, котр╕ мачо, тяжко крячуть:
Пом╕ж ногами яйця п╕╜в╕нЯч╕.
Смереки, кипариси, баобаби,
Секвой╖ ╕ папа╖, буки й граби –
╤ взагал╕: дерева ╕з кущами, –
Ус╕ п╕шли до йо… блудниц╕-мами.
Миш╕й-пир╕й, мокрець ╕ костерева –
Вс╕ трави теж туди, куди й дерева.
Про них ти нав╕ть мр╕яти не см╕й.
╤з флори ╓ один лиш отрав╕й!
Росте, як дерен, ув один сув╕й,
Планету забезпечуючи киснем.
╤з ним пребудем нин╕ й в╕чно-пр╕сно.
В╕н хл╕б, салат. В н╕м м╕кроелементи.
Пощезли ╕ фриг╕дн╕, й ╕мпотенти.
На отрав╕ю, в зат╕нку дерев,
Що з пластику, коханц╕в чути рев.
Цей рев – найвища п╕сня ╕з п╕сень.
Тривають акти п’ятий – сьомий день!
Хто ж п’ять хвилин – той осоромивсь. Прямо…
До мами п╕де разом ╕з кущами.
А риб у мор╕ – ╕ не вибирай!
Др╕жджепланктон лише росте – китай!
В н╕м по╓днались щука, хек ╕ кит.
Лежи ╕ ╖ж, ╕ чухай св╕й жив╕т.
В д╕бровах штучних не знайти тварин –
Шк╕дливий для життя холестерин.
╢ птахи. Гнуться синтетичн╕ крони –
Сп╕вають, мов шпаки, п╕н╜воворони.
В╕д ранку й до веч╕рньо╖ зор╕
Звучить, мов дримба, ╖хн╓ н╕жне «кр╕!..»
Не стало диких мов ╕ р╕зних нац╕й –
Найб╕льш усп╕шна ╕з глобал╕зац╕й!
Були проблеми, правда, з «русск╕м м╕ром»,
Та й в╕н накривсь… почив, як вс╕, ╕з миром.
Й насамк╕нець, скажу вам для ╕нтриги,
Санац╕я була – палили книги!
Тюменським син╕м полум’ям, що з газу,
Гор╕в ╕ Гем╕н╜вей, ╕ Мештергаз╕,
Толстой, Конфуц╕й, Пушк╕н, ╤в Гандон,
Сенека, Аристотель ╕ Катон.
Палали Кафка, Криловець, Кричевський*…
В╕н знав англ╕йську – п╕н╜в╕ш дуже кепсько.
Не раз було зело п╕д хмелем Паша
Казав знущально: «П╕н╜в╕ш – то параша».
Забанили для нього вх╕д у в╕чн╕сть.
╫удбай-цурюк! Йо гауз ╕з античн╕сть!..
Печальна доля й твор╕в Криловця.
Що б не писав, а думав про к╕нця.
…Палають «Чаша» ╕ «Скресання», й «Кв╕тка»**.
Щось пен╕са***, мов фен╕кса, не видко.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
…╤ соромно, ╕ нудить, ╕ негарно.
╤, мабуть, сон тому такий кошмарний.
Це ж треба: у корчм╕ напередодн╕
╤з друзями хильнути зо дв╕ бодн╕!
╤ ц╕лий тиждень я боюсь заснути –
Приходять Чинг╕зхан ╕ Г╕тлер, й Пут╕н…
24 липня 2015 р.
____________________________________________________________
* Павло Кричевський – талановитий рос╕йський поет, член НСПУ, побратим А. Криловця, великий друг Укра╖ни ╕ взагал╕ – праведник народ╕в св╕ту.
** Тут автор в╕дсила╓ читача до сво╖х поетичних зб╕рок: «Друга чаша» (1999), «Скресання» (1993), «Кв╕тка щастя» (2014).
*** Тонкий натяк на «хрестомат╕йний» в╕рш А. Криловця «Укра╖нському народов╕», який вперше був надрукований в нин╕ вже раритетн╕й зб╕рц╕ «Скресання». В╕рш – великий аванс державотворч╕й потуз╕ Укра╖ни напередодн╕ першогрудневого референдуму 1991 року – спрямований проти рос╕йського шов╕н╕зму. Почина╓ться рядками: «Воскрес – як фен╕кс, / А спопеляли ж! / Ще вчора – пен╕с, / Сьогодн╕ – фалос».

З╤МБАБВЕ
…Не ходите, дети,
 В Африку гулять.
 Корней Чуковский
 
 Там шпионки с крепким телом…
 Владимир Высоцкий
 
 У З╕мбабве банда ж╕нок упродовж двох рок╕в ╜валтувала чолов╕к╕в.
 З ╕нтернет-газет

Якщо ти народився
Одисе╓м, Синдбадом,
То в З╕мбабве не прися,
╥дь в Париж, в Баден-Баден.

Бо на тебе в З╕мбабве
Люта банда наскочить.
Налетить враз с╕м баб, вель-
ми до сексу охочих.

Не змигнеш нав╕ть оком,
Як потрапиш в роботу
╤ утратиш жорстоко
Чолов╕чую цноту…

Моя мила, прив╕тна,
Я с╕мох вже не хочу.
Все в╕ддав би на св╕т╕
За тво╖ кар╕ оч╕.

Щось одне з них сльозиться –
Туш потрапила з в╕йки.
Буде в нас – як годиться:
Станеш – мов з╕мбабв╕йка.

Буде в нас – як належить:
В ритм╕ вдвох заз╕тха╓м.
Палко, мов конголезець,
Я тебе покохаю.

На по╖здку в З╕мбабве
Нам не вистачить грошей.
Нащо с╕м мен╕ баб? ╢
Ти у мене, хороша…

Язичком я д╕стану
Туш, що впала ╕з в╕╖…
О коха… о кохана,
Ти уже з╕мбабв╕╓ш…
8 лютого 2012 р.

***
Ти ╓ вершина
Мо╖х жадань,
Струнка д╕вчино,
Неначе лань.

Я за тобою –
Береш розб╕г
╤ п╕д собою
Не чу╓ш н╕г.

Та спиниш б╕г ти:
Там водоспад.
╤ треба б╕гти
Тоб╕ назад…

╤ вже в коханн╕
Ти гор╕лиць
╤деш в╕д лан╕
До олениць

╤ значиш скриком
В житт╕ руб╕ж…
Чого ж ти, дика,
Знов не б╕жиш?

Тво╖ об╕йми,
Тво╖ уста…
На, серце вийми…
Весь в╕к би так!..

╤ сонце ся╓,
Немов дитя.
Благословля╓
Нове життя.
5 серпня 2015 р.

***
Хт╕в би в╕тром стати, мила,
Щоб тво╓ п╕ддерти плаття.
Ти б у мент його згубила
Так, як губить цв╕т латаття.

Ц╕лував би я кол╕на
Й вище – всю тебе, смугляву.
Ти б тремт╕ла, стебелино,
Мила кв╕тко величава.

╤ було б це доброх╕тно –
Ан╕ примусу, н╕ сили.
╤ в╕дчула б ти: ваг╕тна
Легков╕йним в╕тром милим.

╤ просилася б ти: «Мамо,
Не жени у св╕т за оч╕!..
Не була я з парубками –
В╕тер це мене зурочив!..»
26 жовтня 2015 р.

***
Дв╕ чутлив╕ струни – це, напевно, про нас.
Я не знаю: любов це чи лиш резонанс.
Т╕льки серцем зачепиш невидиму нить,
Як в╕длуння у друг╕й душ╕ забринить.
Я продовжу тебе, ти продовжиш мене.
Хай поез╕я наша пов╕к не мине.
…╤ бринять дв╕ струни. ╤ так солодко вдвох.
╤ скоря╓мось ми. Бо музикою Бог.
22 березня 2012 р.

***
Мила, змилуйся ж – проминем.
Дн╕ згоряють, неначе св╕ч╕.
…Ти прекрасна така, як смерть, –
Наречена моя на в╕чн╕сть.
28 лютого 2012 р.

***
Душа в душ╕ – струна н╕ма.
Н╕-н╕ – ╕ рветься.
В'язати сил уже нема,
Нема╓ серця.

Але в’яжу й прошу: не рвись.
Вона вт╕ка╓.
Ну що ж, зустр╕немось колись
За виднокра╓м.

Вс╕х не любив так, як одну.
А вже п╕вв╕ку.
Яке це щастя: не сягну
Стол╕ття п╕ку.

Липневий св╕т, як м╕й, дрижить,
В╕д спеки спертий.
╤ неможливо дал╕ жить,
Й нескоро вмерти.
27 червня 2012 р.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 05.05.2017 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18480

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков