Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 21.04.2017
ФЕНОМЕН УКРА╥НИ

╤стор╕я Тризуба - державного символу Укра╖ни - дивовижна ╕ ун╕кальна насамперед тим, що нос╕╓м його ╓ етнос, народ, а не державц╕.
Як правило, державн╕ знаки ╕ герби д╕стаються т╕й чи ╕нш╕й людськ╕й сп╕льнот╕ в╕д родового знаку (герба) того правителя, який очолював цю людн╕сть у пер╕од ╖╖ нац╕онального та державного становлення.
Щодо укра╖нсько╖ державност╕ таку роль ╕мперськ╕ ╕сторики в╕двели Рюриковичам, тому ╕ вважалось, що тризуб - родовий “знак Рюрикович╕в”. Насправд╕ це не так, що п╕дтверджують так╕ факти:
- тризуб у Рюрикович╕в як ╖хн╕й родовий знак до приходу у Ки╖в н╕ким не заф╕ксований;
- разом з тим, тризуб заф╕ксований у П╕вн╕чному Причорномор’╖ ╕ Наддн╕прянщин╕ (з Ки╓вом включно) за сотн╕ ╕ тисяч╕ рок╕в до появи Рюрикович╕в;
- при ближчому розгляд╕ виявля╓ться, що родовим знаком Рюрикович╕в був двозуб, ╕ лише т╕ Рюрикович╕, як╕ уособлювали Ки╖вську державу, мали знаком тризуба;
- тризуб лиша╓ться в Укра╖н╕ ╕ п╕сля того, як Рюрикович╕ йдуть геть;
- Рюрикович╕, як╕ переходять на московськ╕ та польськ╕ земл╕ або перестають виражати державн╕ ╕нтереси Укра╖ни, втрачають Тризуб безсл╕дно (як ╕ жовто-блакитну барву).
Тут мимовол╕ виника╓ питання: що так прив’язу╓ Тризуба до Укра╖ни, до Ки╓ва? Чому його не беруть за свого символа ╕нш╕ народи та держави, чому протягом тисячол╕ть, всупереч вс╕ляким гнобителям ╕ нищителям нац╕онально╖ культури, укра╖нц╕ при перш╕й же нагод╕ знову повертаються до цього символу?
╢ п╕дстави вважати, що символ три╓дино╖ св╕тотворчо╖ енерг╕╖ - Тр╕йц╕ - нав╕чно закр╕плений за Ки╓вом законом структурування земно╖ кул╕, оск╕льки структурою планети йому “запрограмовано” бути споконв╕чним джерелом тако╖ енерг╕╖. (Йдеться, звичайно, про г╕потезу трьох московських автор╕в - Н.Ф.Гончарова, В.С.Морозова ╕ В.А.Макарова, про яку вже згадувалось ран╕ше). Загадковий, глибинний зв’язок Укра╖ни (╕ Ки╖вських земель, зокрема) з символом Тр╕йц╕ - Тризубом виявля╓ться в ц╕л╕й низц╕ вза╓мопов’язаних ╕сторичних факт╕в.
- П╕сля здобуття Ки╓ва монголами ╖хн╕ хани починають карбувати свою монету з╕ знаком Тризуба.
- З переходом Ки╓ва п╕д владу литовських княз╕в гербом Великокняжо╖ Литви ста╓ тризуб (т. зв. ”колюмни”). З утратою Ки╓ва в Литв╕ утверджу╓ться ╕нший герб - символ Б╕лобога - “Погоня”, а Тр╕йця - Тризуб залиша╓ться в Укра╖н╕ в гербах окремих род╕в, м╕ст та шляхетських ╕ дворянських гербах. Очевидно, на той час знак Тризуба в укра╖нськ╕й нац╕ональн╕й св╕домост╕ вже асоц╕ювався не лише з символом Свято╖ Тр╕йц╕, але й з символом ╖хньо╖ могутньо╖ загальнонац╕онально╖ держави - Ки╖всько╖ Рус╕.
Саме тому жодне з в╕дроджуваних м╕ст не наважувалось узяти цей символ сво╖м гербом, в╕ддаючи йому шану ╕ визнання тим, що включало знак Тр╕йц╕ до свого рег╕онального герба.
Так “жив” Тризуб на пров╕нц╕╖ у гербах укра╖нських магнат╕в ╕ дворян, гербах укра╖нських м╕ст, аж доки Ки╖в не в╕дновив у 1918 роц╕ свого стольного статусу, а значить ╕ пристанища для державного ╕ загальнонац╕онального символу.
Тут знову не об╕йшлось без прояву загадкового, глибинного зв’язку м╕ж Укра╖ною ╕ Тризубом. Йдеться про безпрецедентну ситуац╕ю вибору державного знаку для Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки в 1918 роц╕, коли Тризуб “самоутверджу╓ться” всупереч нам╕рам уряду, про що я вже згадувала в попередн╕й публ╕кац╕╖.
Хоча могутня м╕стична сила Тризуба не завжди розкривала свою семантику, вона, однак, впливала на св╕дом╕сть ╕ п╕дсв╕дом╕сть укра╖нц╕в протягом ╖хнього поступу, нац╕ональних та державних змагань. Саме ╖╖ прихована глибина ╕ велич утримувала в╕д ╖╖ приниження ╕ визначала небажання (можливо, п╕дсв╕доме) обрати Тризуб державним знаком в часи траг╕чних випробувань нац╕╖, врати незалежност╕, нап╕вколон╕ального ╕снування.
Так, у тяжк╕ роки державно╖ ру╖ни символ Тризуба був надто величним для пошматовано╖ ╕ знедолено╖ нац╕╖. Тод╕ укра╖нський народ зам╕нював його ╕ншими, менш значними державними знаками, позбавленими косм╕чно╖ ун╕версальност╕ Тризуба.
╤ лише з проголошенням Незалежно╖ Укра╖нсько╖ держави 24 серпня 1991 року Тризуб знову повернувся до нас, укра╖нц╕в, простих людей, як╕ завжди плекали над╕ю на його повернення. Та лише п╕сля прийняття Конституц╕╖ Укра╖ни в╕н пос╕в г╕дне м╕сце серед наших головних державних символ╕в: Г╕мну “Ще не вмерла Укра╖на”, який народився ще в 1868 роц╕, нашим Гербом - Тризубом, ╕ нашим блакитно-золотим прапором. ╤ ще ми ма╓мо наш духовний Г╕мн з музикою Миколи Лисенка “Боже Великий, ╢диний, нам Укра╖ну храни...”
Барви нашого прапора
В шк╕льн╕ роки на уроках ф╕зики ми чули про символ╕ку кольор╕в, про те, що кольори ╓ проявом р╕зно╖ частоти в╕брац╕й св╕тлово╖ енерг╕╖, що кол╕р ╓ по╓днанням двох ╕постасей: символ╕ки ╕ енергетики. Тому поговоримо про нац╕ональн╕ барви.
Найпоширен╕шими кольорами староукра╖нського образотворчого мистецтва ╓ блакитний, золотий, зелений ╕ червоний (малиновий), тобто, саме т╕ кольори, як╕ символ╕зують р╕зн╕ ╕постас╕ Тр╕йц╕.
Золоте й блакитне - це кольори двох породжуючих начал: астрального вогню (сяйва, енерг╕╖) ╕ блакитно╖ астрально╖ води (водню). ╥х по╓днання - злато-блакитна барва - символ╕зу╓ третю, породжувану батьк╕вськими началами ╕постась - ╖х Дитя, Насущне, Життя (те, що “в Ся╓в╕ з’явилось”).
Якщо ж кольорове вираження символу Тр╕йц╕ характеризу╓ подальший етап св╕тотворення, то ма╓мо не два, а три кольори Тр╕йц╕ - жовтий, блакитний та другу (вже оформлену) стад╕ю ╖хнього по╓днання - зелений або червоний.
Ц╕каво, що у спор╕днених з нашими предками шумер╕в червоний кол╕р теж символ╕зував третю ╕постась Тр╕йц╕ (земне життя), в той час, як злато-блакитна фарба символ╕зувала божественн╕ небесн╕ сили ╕ використовувалась для забарвлення храм╕в Небесних бог╕в.
Жовто-блакитно-червона енергетика використовувалась в Укра╖н╕ на гербах укра╖нського дворянства. Саме у ц╕й барв╕ мали герби так╕ знаменит╕ укра╖нськ╕ графськ╕ роди, як Безбородьки, Кочубе╖, Розумовськ╕, Капн╕сти, Паскевич╕, а також дворянськ╕ роди Дорошенк╕в, Драгомирових, Немирович╕в-Данченко, Остроградських, Островських та десятки ╕нших.
В план╕ барви колон╕ального прапора чомусь найб╕льше щастило червоно-блакитному сполученню кольор╕в, хоч таке сполучення позбавлене глибинно╖ нац╕онально╖ енергетики
У 18 стол╕тт╕ червоно-блакитну хоругву дарував укра╖нцям турецький султан, у 19 - Габсбурги, у 20 - урядовц╕ Стал╕на.
Нав’язуючи штучн╕ сполучення кольор╕в для прапор╕в, ╕ тим вносячи дестаб╕л╕зац╕ю в енергетику нац╕онального егрегора, вороги нац╕онального поступу намагаються водночас якомога б╕льше принизити справжн╕ нац╕ональн╕ барви.
А як ми, сучасн╕ укра╖нц╕ сприйма╓мо енергетику кольорових сполучень?
Як ми реагу╓мо на наш прапор, г╕мн, герб?
Виявля╓ться, що предк╕вськ╕ вподобання жив╕ ╕ понин╕.
Журнал╕ст В.Столецький був св╕дком того, як у 1990 роц╕ (тобто ще до нашо╖ Незалежност╕) на перон╕ зал╕зничного вокзалу у Ки╓в╕ м╕л╕цейський кап╕тан, заховавшись за газетний к╕оск в╕д недоброзичливого ока товариш╕в по служб╕, несм╕ливо помахував рукою всл╕д льв╕вському потягу, зама╓ному синьо-жовтими прапорами. По мужньому обличчю кап╕тана котилися сльози. Потайки час в╕д часу в╕н змахував ╖х рукавом к╕теля... Чому? Бо в╕брац╕╖ душ╕ в╕дзиваються т╕льки на в╕брац╕╖ близького егрегору.
Ще один приклад особливого в╕дношення укра╖нц╕в р╕зних областей Укра╖ни до нашого прапора.
Перший укра╖нський прапор п╕днято у Львов╕ 1989 року. Цього ж року п╕д нац╕ональним прапором по Дн╕стру рушила еколог╕чна експедиц╕я...
“Жител╕ Льв╕всько╖, Терноп╕льсько╖, ╤вано-Франк╕всько╖, Хмельницько╖, Черн╕вецько╖ областей, побачивши блакитно-жовтий прапор на флагманському катамаран╕ Льв╕всько╖ експедиц╕╖ “Дн╕стер-89”, виб╕гають до сиво╖ р╕ки, махають руками, закликають пристати до берега, Стають навкол╕шки ╕ моляться. Старе ╕ мале... На р╕дний стяг...”, - згаду╓ В.Столецький.
З тих дн╕в минуло вже майже 30 рок╕в, а я оце пишу, а з очей ллються сльози... Я так розум╕ю тих людей, як╕ рад╕ли, побачивши наш прапор в часи, коли в проклятому Богом ╕ людьми СРСР за жовто-блакитну стр╕чку в косах д╕вчинки, чи вишиванку на хлопчиков╕ батьки цих д╕тей могли разом з ними по╖хати на “перевиховання” до Сиб╕ру чи в район Магадану... Пильн╕ оч╕ сп╕вроб╕тник╕в “орган╕в” чи сексоти (я т╕льки недавно д╕зналась, що слово “сексот” не пр╕звисько певних людей, а ма╓ розшифровку “секретний сотрудн╕к” (тобто, сп╕вроб╕тник) тих самих “орган╕в”) уважно приглядались до наших вишитих сорочок, чи нема там часом тризуба... А про те, щоб тримати в хат╕ наш стяг, год╕ було й думати...
Жовто-блакитн╕ барви використовувались в Укра╖н╕ ще з час╕в Великих ки╖вських княз╕в аж до знищення царицею Катериною Запорозько╖ С╕ч╕. Зверта╓ на себе увагу орган╕чна близьк╕сть укра╖нц╕в р╕зних земель до нац╕онально╖ блакитно-жовто╖ фарби:
- Ки╖вщина - золотий тризуб на голубому пол╕,
- Галичина - золотий лев на голубому пол╕,
- Перемиська земля - золотий орел на голубому.
Жовто-блакитну барву мали й найдавн╕ш╕ герби Пряшева, Мукачевсько╖ ╢парх╕╖, Ужгорода, Берегова, Мармаросько╖ та Березько╖ жуп.
Под╕лена м╕ж двома ╕мпер╕ями Укра╖на, позбавлена протягом стол╕ть будь-яких нац╕ональних прав, отже й права не те що на державну, а й на нац╕ональну символ╕ку, негайно в╕дроджувала ╖╖ у незм╕нному вигляд╕, як т╕льки слабла ╕мперська влада.
Так, п╕сля австр╕йсько╖ революц╕╖ 1848 року блакитно-жовт╕ прапори в╕дразу замайор╕ли у Львов╕, Дрогобич╕, Стрию, Яворов╕ та ╕нших м╕стах Галичини.  Аналог╕чну картину спостер╕га╓мо й у Сх╕дн╕й Укра╖н╕ п╕сля революц╕╖ 1905 року. Незважаючи на заборону рос╕йського уряду в╕дзначати 100-л╕тню р╕чницю в╕д народження Великого Кобзаря, ки╖вське студентство вийшло у березн╕ 1914 року на ман╕фестац╕ю п╕д жовто-блакитними прапорами.
25 березня 1917 року жовто-блакитн╕ ╕ малинов╕ запорозьк╕ прапори вже укв╕тчували ман╕фестац╕╖ в багатьох м╕стах ╕мпер╕╖:
- 20-тисячну демонстрац╕ю в Петроград╕, де “над натовпом перед Казанським собором майор╕ли величезн╕ прапори жовто-блакитного забарвлення колишньо╖ Запор╕жсько╖ С╕ч╕ й Гетьманщини” (з газети “Речь”).
“У вс╕х жовто-блакитн╕ стяжки. Написи на жовто-блакитному пол╕ - “Хай живе в╕льна Укра╖на!” (з газети “Русская воля”).
- Под╕бн╕ ман╕фестац╕╖ в╕дбулися в Омську, де було п╕днесено 30 великих укра╖нських прапор╕в ╕ к╕лька сот малих, в Томську, у Царському сел╕ та ╕нших м╕стах Рос╕╖.
Жовто-блакитна фарба була наст╕льки загально усв╕домленою як нац╕ональна укра╖нська, що коли 22 березня 1918 року Центральна Рада узаконила жовто-блакитний прапор, як державний символ, правом╕рн╕сть цього акту не викликав жодного сумн╕ву н╕ в Укра╖н╕, н╕ в Рос╕╖.
29 кв╕тня 1918 року укра╖нський морський прапор було п╕днято на флагман╕ Чорноморсько╖ ескадри.
18 липня 1918 року затверджен╕ Радою жовто-блакитн╕ в╕йськов╕ прапори затр╕пот╕ли над арм╕йськими в╕йськовими п╕дрозд╕лами.
13 листопада 1918 року блакитно-жовтий прапор був затверджений як державний символ Зах╕дноукра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки, а 20 березня 1920 року - Закарпатсько╖ Укра╖ни, що ув╕йшла до складу Чехословаччини.
Укра╖нська символ╕ка визна╓ться урядами ╕нших держав.
На Укра╖нських землях, що входили до складу Польщ╕, Чехословаччини та Румун╕╖, жовто-блакитн╕ знамена вив╕шуються з нагоди ус╕х нац╕ональних свят.
П╕д цими барвами з хл╕бом-с╕ллю зустр╕чали зах╕дн╕ укра╖нц╕ радянськ╕ в╕йська 1939 року. Однак, ц╕ в╕йська в╕дкрили стр╕лянину по жовто-блакитних прапорах з гармат ╕ кулемет╕в.
Радянська влада сурово заборонила укра╖нську державну та будь-як╕ прояви нац╕онально╖ символ╕ки, глибоко образивши цим нац╕ональн╕ почуття укра╖нського народу. Б╕льшовицька руйнац╕я укра╖нського етносу та його культури ╕ енергетики виявилася найстрашн╕шою, оск╕льки загарбники намагалися в╕дбирати не лише матер╕альн╕, ╕нтелектуальн╕ й духовн╕ багатства Укра╖ни, але й грабували саму душу народу.
П╕сля стал╕нського погрому, як ╕ п╕сля Бати╖вського, усяка нац╕ональна д╕яльн╕сть на Укра╖н╕ завмира╓, ц╕л╕ покол╕ння виховуються у ворожому ставленн╕ до символ╕ки сво╖х д╕д╕в, прад╕д╕в ╕ пращур╕в, до святинь свого народу. Однак, як ╕ п╕сля татаро-монгольсько╖ навали, процес енергетично-духовного в╕дродження нац╕╖ почався з в╕дродження нац╕онально╖ ╕ державно╖ символ╕ки.
1990 року блакитно-жовтий прапор з написом “Укра╖на” зв╕вся над вершинами Ельбрусу ╕ К╕л╕манджаро.
Блакитно-жовта барва, як укра╖нська нац╕ональна символ╕ка, вже давно визнана на вс╕х материках планети.
Укра╖нська нац╕я скида╓ чуж╕ одежки, в╕дкида╓ чуж╕ образки ╕ поновлю╓ традиц╕йну граф╕ку у сво╖й в╕льн╕й в╕дроджуван╕й нац╕ональн╕й образотворчост╕. Сьогодн╕, коли ми празну╓мо св╕тлий празник Воскрес╕ння Господнього, я говорю: “Христос Воскрес!” ╕ в╕рю, що воскресне ╕ розкв╕тне моя р╕дна, кохана Укра╖на! Що зак╕нчиться ганебна окупац╕я прекрасного Криму, а в зн╕веченому “лукавими братами” Донбас╕ настане довгожданий мир, ╕ велика робота по його в╕дродженню
Слава Укра╖н╕! Слава ╖╖ Героям!

Алла ОСАДЧА
м. Феодос╕я

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18446

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков