Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2017 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 21.04.2017
СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ

На початку цього тижня в Ки╓в╕ в╕дбулося нагородження переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!». Конкурс цей був започаткований ще наприк╕нц╕ дев’яностих рок╕в кримським укра╖нським поетом, редактором в╕дд╕лу л╕тератури тижневика «Кримська св╕тлиця» Данилом Кононенком з метою виявлення та п╕дтримки л╕тературних талант╕в серед п╕дростаючого покол╕ння та утвердження укра╖нського слова в Криму. ╤н╕ц╕атива поета припала до душ╕. Щор╕чно число конкурсант╕в зб╕льшувалось, вищою ставала як╕сть пропонованих на конкурс роб╕т.
П╕сля анекс╕╖ Криму Москов╕╓ю, п╕сля смерт╕ на фон╕ вс╕х тих под╕й Данила Кононенка, конкурс було пригас. ╤ не дивно. Попри декларативн╕ заяви про р╕вн╕ можливост╕ на п╕востров╕ для трьох мов – московсько╖, кримськотатарсько╖ та укра╖нсько╖, мовне поле сьогодн╕шнього Криму старанно прополене таким чином, що вкор╕нюватись, повноц╕нно функц╕онувати на ньому ма╓ можлив╕сть сьогодн╕ лише одна мова. Не важко здогадатися, яка. Здавалося, про як╕ укра╖номовн╕ л╕тературн╕ конкурси, про як╕ под╕╖ могла йти мова за таких обставин? А все ж конкурс, нав╕ть за тако╖ скрути, не з╕йшов н╕нащо. П╕дхоплений над╕йними руками головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктора Качули, в 2016 роц╕ в╕н в╕дродився, тепер вже як всеукра╖нський. Опорою його в ц╕й справ╕ став Олександр Польченко – в минулому актор, режисер, ведучий укра╖нських програм «ДТРК Крим», чи╖ ╕де╖, блискуч╕ менеджерськ╕ зд╕бност╕ та невтомна, повсякчасна участь у п╕дготовц╕ конкурсу були просто незам╕нними. Власне, незам╕нними тут були вс╕ – в╕д юних учасник╕в, ╖х батьк╕в, член╕в жур╕, очолюваного в╕домим укра╖нським поетом Василем Марсюком, до головного режисера Театру на Подол╕ В╕тал╕я Малахова, який цьогор╕ч вже вдруге безкоштовно надав прим╕щення для церемон╕╖ нагородження переможц╕в. А були ж ще десятки ╕нших небайдужих людей, як╕ чи то справами сво╖ми – поширенням ╕нформац╕╖ про конкурс, в╕дбором кандидат╕в на участь, чи сво╖ми грошовими внесками п╕дтримали наш «св╕тличанський» конкурс, уможливили його проведення. Щира подяка вс╕м ╕ кожному за плекання талановито╖, закохано╖ в укра╖нське слово юн╕!
Ще одним, дуже важливим аспектом конкурсу, ╓ те, що в╕н поста╓ сво╓р╕дним м╕стком, який нав╕ть п╕сля анекс╕╖ до Москов╕╖ продовжу╓ пов’язувати Крим з Укра╖ною. ╤ то так важливо! На жаль, на конкурс╕ Крим був представлений лише в╕сьмома учасниками, але нав╕ть переможниця, яка пос╕ла друге м╕сце у ном╕нац╕╖ «Проза», не змогла при╖хати, аби особисто отримати призи. ╤ то не через ╖╖ небажання. Перебування Криму в правовому пол╕ ╕ншо╖ держави наклада╓ сво╖ обмеження. З одного боку, невсипна оп╕ка «старшого брата» не сприя╓ виявленню якихось теплих почутт╕в до Укра╖ни, до ╖╖ мови. З ╕ншого, сама укра╖нська держава, точн╕ше нездарн╕ ╖╖ чиновники, нагородили чимало перепон на шляху кримчан, як╕ й дос╕ вважають себе укра╖нцями. В нашому випадку, скаж╕мо, при╖зд дитини могли унеможливити вимоги укра╖нських закон╕в, одн╕ з яких вимагають наявност╕ у дитини належного паспорта, а ╕нш╕ не визнають жодних документ╕в, виданих на територ╕╖ п╕вострова. Встановивши под╕бн╕ вимоги, Укра╖на обмежу╓ законн╕ права кримчан, яких оф╕ц╕йно визна╓ сво╖ми громадянами, в╕дштовху╓, в╕ддаля╓ ╖х в╕д себе. Найсумн╕ше тут те, що ц╕ обмеження найболюч╕ше б’ють саме по тих з молодо╖ кримсько╖ парост╕, хто тягнеться до Укра╖ни. Що це – вузьколоба чиновнича недолуг╕сть, чи щось значно г╕рше, бо ж дуже все нагаду╓ в╕дверте п╕д╕грування пут╕нському режиму?
Якщо ми щиро вважа╓мо адм╕н╕стративну межу м╕ж Херсонською областю та АР Крим не державним кордоном м╕ж Укра╖ною та Москов╕╓ю, а таки адм╕н╕стративною межею (дозволю соб╕ нагадати, що те беззаперечно засв╕дчу╓ м╕ждержавна угода про кордони, розм╕щена ╕ сьогодн╕ на сайт╕ президента Москов╕╖), то чом би нам не зробити все, аби прибрати будь-як╕ перешкоди на шляху юн╕, яка хоче вчитися чи працювати в Укра╖н╕? Зробити те не так важко, як вида╓ться. Було б щире бажання.
На жаль, саме щирост╕ так часто не вистача╓ тим, хто сьогодн╕ взявся представляти Укра╖ну, хто ймену╓ себе владою. Суд╕ть сам╕: держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс, орган╕зований кримською редакц╕╓ю «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Ан╕ розлог╕ наш╕ м╕н╕стерства, як╕ спускають часом чимал╕ кошти на шоу в стил╕ «гоп-ца-ца», н╕ в╕домства, як╕ за статусом сво╖м мали б оп╕куватись укра╖нськими громадянами на окупованих територ╕ях, стимулювати ╖х повсякчасний ╕нтерес до Укра╖ни, н╕як не доклалися нав╕ть до проведення церемон╕╖ нагородження творчих д╕ток, не знайшли потр╕бним хоч би вшанувати сво╓ю присутн╕стю неперес╕чну под╕ю, яка в╕дбувалася п╕д самим ╖х боком, в сам╕с╕нькому центр╕ столиц╕ у святковий день, коли в╕дмовка на кшталт - «не в╕дпустили державн╕ справи» - не працювала.
Бачачи таку очевидну в╕дсторонен╕сть влади, яка, здавалося, найпершою мала б бути зац╕кавленою у збереженн╕ щонайт╕сн╕шого зв’язку з укра╖нськими громадянами Криму – къиримли, московитами, укра╖нцями, до голови приходять р╕зн╕ думки. Скаж╕мо, про те, що, можливо, як ото п╕д час ╕сторичного зас╕дання РНБО, з Потойб╕ччя знову був голос з суворим попередженням про недопустим╕сть будь-яких крмсько-укра╖нських ╕н╕ц╕атив, рух╕в ╕ нав╕ть порух╕в. А ╕накше – в╕йна по всьому фронту. А що? Дуже просто. Де раз спрацювало, може спрацювати ╕ вдруге. Адже вс╕ д╕йов╕ особи ╕ дос╕ в сво╖х кр╕слах.
За таких умов все ста╓ на сво╖ м╕сця. Б╕льше того, наша сердешна влада, вловлюючи порухи великодержавно╖ думки з╕ згаданого не до ноч╕ Потойб╕ччя, сама, поперед його темних сил, посп╕ша╓ скрутити в’язи деяким надто активним (╕, прямо скажемо, на╖вним) сво╖м громадянам. Аби не спровокували, боронь Боже, появи вв╕чливих чолов╕чк╕в десь в Конча-Засп╕, а то й на Печерських пагорбах.
Кажете, дурня? А як тод╕ пояснити б╕льш н╕ж наст╕йн╕ спроби нашо╖ влади – м╕н╕стерства-н╕бито-культури, ГЖВ, за мовчазно╖ згоди ще одного сп╕взасновника – «Просв╕ти», викорчувати з Криму «Кримську св╕тлицю»? Як пояснити створення у Ки╓в╕ клона газети, який ось уже майже р╕к вида╓ себе за не╖? Перемкнувши на себе, хай ╕ вбоге, та все ж яке - не яке ф╕нансування, в╕н дуже над╕йно перекрив ╖й кисень. Кримська редакц╕я, яка вже р╕к працю╓ без зарплат, повною м╕рою в╕дчула те на соб╕. Найфе╓ричн╕ше ж те, що Потойб╕ччя до того геноциду жодного стосунку формально й не ма╓. Коли б хто ╕ спитав, то й вигадувати н╕чого не довелося б. А й справд╕ – х╕ба ж то щось ╕нше, ан╕ж усобиц╕ дурних хохл╕в?
– Дивна влада! – скаже хтось.
Ще дивн╕шим, як на мене, ╓ те, що «св╕тличанського» конкурсу вже другий р╕к впритул не пом╕чають землячки-кримчани, як╕ мешкають в Ки╓в╕. ╤ це в той час, коли хтось, аби потрапити на нього, дола╓ дв╕, а то й чотири сотн╕ к╕лометр╕в, а хтось ╕ довгий шлях з Криму. Може пояснення в тому, що конкурс укра╖номовний? Адже за двадцять рок╕в сво╓╖ кримсько╖ ╕постас╕ укра╖номовний Кононенк╕вський конкурс так само намагалися не пом╕чати. Дивно то все…
Але якщо закручених шалом непросто╖ переселенсько╖ дол╕ перес╕чних кримських ем╕грант╕в ще можна якось зрозум╕ти, то вчорашн╓ кримське чиновництво просто вража╓. Де ж ви, борц╕ за св╕тле майбутн╓ Криму? Адже воно ось тут – на конкурс╕. А ви, колеги, що все н╕як не могли пом╕тити кримських матер╕ал╕в в «Кримськ╕й св╕тлиц╕», як╕ просто волають про необх╕дн╕ д╕╖? Та х╕ба можна пом╕тити так╕ др╕бниц╕, коли не пом╕чають нав╕ть того, що попри здачу нас Москов╕╖, укра╖нський Крим ще трима╓ться ╕ робить все, що в його силах, аби не втратити зв’язок з Укра╖ною. В тому числ╕ ╕ за допомогою Св╕тличансько-Кононенк╕вського конкурсу. Може, вам такий Крим нец╕кавий, панове? Але того, який був, за яким ностальгують, вже не буде. Дасть Бог, буде ╕нший, в якому доведеться не на жарт взятися ╕ до кримськотатарсько╖, ╕ до укра╖нсько╖ мови.
А проте ж, под╕ю всеукра╖нського масштабу непросто приховати. За ╕н╕ц╕ативи колег-журнал╕ст╕в, про конкурс п╕шов розголос, за що ми щиро дяку╓мо найперше ╖м, а також телеканалам UA I, 1+1 та П’ятому. Окрема подяка Кризовому М╕д╕ацентру Укра╖ни за бриф╕нг, проведений в його ст╕нах.
Як би там не було, але можемо стверджувати, що цьогор╕чний конкурс в╕дбувся. Роз’╖хались по сво╖х дом╕вках конкурсанти – хтось щасливий в╕д усв╕домлення визнання свого таланту, вихлюпуючи свою рад╕сть у Мережу, хтось з мокрими очима - в╕д думки, що привередливе жур╕ надто низько оц╕нило його/╖╖ талант.
Спустившись до гардеробно╖, бачу чар╕вне д╕вча, яке на самому початку церемон╕╖ отримало заохочувальну прем╕ю.
– Н╕коли б╕льше не напишу вам, - каже, ховаючи волог╕ оч╕.
Як можу, вт╕шаю ╖╖, кажучи, що нав╕ть заохочувальний приз в такому змаганн╕ – то неабищо, що ма╓ не шукати розради в ображен╕й г╕дност╕, а сконцентруватись ╕, вин╕сши в╕дпов╕дн╕ висновки, зробити все, аби наступного року здобути grand prix. Цитуючи метр╕в, нагадую про сп╕вв╕дношення таланту та щоденно╖ коп╕тко╖ прац╕ у створенн╕ бестселлера. Кличу на допомогу Джоан Роул╕нг, яка з╕зналась якось, що завдячу╓ усп╕шност╕ сво╖х твор╕в сво╖м твердокам’яним с╕дницям. Мен╕ справд╕ хочеться, аби д╕вча, народжене десь на самому краю св╕ту – на Зеленому Клин╕ Приморського краю, д╕вча, яке приворожило вс╕х сво╓ю безпосередн╕стю, а ще б╕льше, вишуканою укра╖нською вимовою – таки при╖хало б наступного року з твором, який зачару╓ вс╕х.

Валентин БУТ

P.S. Вже через день п╕сля ф╕налу на електронну адресу «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕д того д╕вчати над╕йшло к╕лька поетичних ╕ прозових твор╕в з приписом – «це мо╖ роботи на наступний конкурс»!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2017 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18436

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков